Постанова

від 04.07.2024 по справі 344/4722/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 344/4722/24 пров. № А/857/12155/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 344/4722/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Обласна клінічна стоматологічна поліклініка Івано-Франківської обласної ради про скасування постанови, (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Кіндратишин Л.Р. у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області 25 квітня 2024 року о 18:05 годині, повний текст судового рішення складено 29 квітня 2024 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі також відповідач), у якому, з урахуванням заяви від 25 березня 2024 року, просив суд:

- поновити строк на оскарження постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради № о1/43 від 23.01.2024 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 179 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП), та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень (далі також - Постанова);

- визнати Постанову незаконною та скасувати її, провадження по адміністративній справі закрити.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2024 року у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження Постанови відмовлено.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишено без розгляду.

З ухвалою суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржена ухвала суду прийнята з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає те, що дізнався про притягнення до адміністративної відповідальності 04 березня 2024 року після отримання копії Постанови, що підтверджується супровідним листом адміністративної комісії виконкому Івано- Франківської міської ради за № 14/01-20/1019 від 04.03.2024. Також звертає увагу суду, що разом з адміністративним позовом ним було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, відтак, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції повинен був визнати неповажними підстави для поновлення строку, зазначені у заяві, та надати можливість вказати інші підстави для поновлення строку.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції, у відповідності до частини другої статті 312 КАС України, призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом, однак в судове засідання не з`явилися.

Згідно положень частини другої статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 13.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд, зокрема, поновити строк на оскарження постанови № о1/43 від 23.01.2024.

В обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження постанови зазначено, що про вказану Постанову позивачу стало відомо 04.03.2024, що підтверджується супровідним листом адміністративної комісії виконкому Івано-Франківської міської ради № 14/01-20/1019 від 04.03.2024.

15.03.2024 ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області позовну заяву залишено без руху у зв`язку із відсутністю у позовній заяві:

- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача,

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, та надано строк для усунення недоліків.

01.04.2024 ухвалою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Призначено судове засідання у приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з викликом сторін.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином не обґрунтовано: моменту, коли ОСОБА_1 дізнався про існування такої постанови; обставин, які зумовили на звернення з адвокатським запитом саме 28.02.2024 до адміністративної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради; неможливості отримання постанови за місцем реєстрації.

Однак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що стаття 286 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 286 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачений обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, у разі встановлення судом після відкриття провадження у справі факту пропуску позивачем строку звернення до суду та у випадку відсутності заяви про поновлення такого строку чи визнання неповажними підстави пропуску строку, з метою встановлення всіх фактичних обставин, за яких може бути прийнято рішення про залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний надати позивачу строку для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що із позовною заявою позивач звернувся із пропущенням десятиденного строку, встановленого КАС України, не визнав неповажними підстави для поновлення такого строку, наведені позивачем у позовній заяві, не залишив позов без руху з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду та після відкриття провадження у справі не надав позивачу строк для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не досліджувалося питання отримання позивачем оскаржуваної постанови та не надавалась оцінка наданим поясненням позивача про невручення йому постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, не визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду з цих підстав, не надав належної оцінки та не дослідив належним чином подані скаржником документи, не вчинив дій, які сприяли б з`ясуванню достовірної інформації щодо дійсної дати отримання оскаржуваної постанови чи навпаки, спростувати доводи позивача щодо отримання такої постанови.

З огляду на викладене, в суду першої інстанції були відсутніми достатні і належні підстави для залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним.

В рішеннях у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це слід вважати як порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 квітня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 344/4722/24 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 04.07.24