Постанова

від 19.11.2024 по справі 344/4722/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 344/4722/24 пров. № А/857/26206/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіХобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

з участю секретаря судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2024 року, ухвалене суддею Атаманюком Б.М. у м.Івано-Франківську у справі № 344/4722/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 01/43 від 23.01.2024 року.

07 жовтня 2024 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області прийняв рішення, яким задовольнив позов.

Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради № 01/43 від 23.01.2024 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 179 КУпАП, скасував, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрив за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повідомив позивача про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавив позивача можливості бути присутнім при розгляді справи та надавати пояснення та докази щодо обставин адміністративного правопорушення. Ця обставина, на думку суду є порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Таку позицію обґрунтовує тим, що 10.01.2024 року направив позивачу за адресою, АДРЕСА_1 , повідомлення № 0600076661062 про дату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином відповідач вважає, що свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення виконав.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 14.12.2023 інспектор патрульної поліції в Івано-Франківській області склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 213923, в якому вказав, що в ОСОБА_1 14.12.2023 близько 13 год 30 хв. в м. Івано-Франківську в КНП ОКСП ІФОР, перебував в робочий час на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 179 КУпАП. Огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» ALCOTEST 6810 в присутності свідків. Результат приладу «Драгер» 2.03 проміле.

23.01.2024 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 213923 від 14.12.2023 року, відповідач прийняв постанову № 01/43, якою ОСОБА_1 визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 179 КУпАПта наклав на нього штраф у розмірі 85 гривень.

У постанові відповідач зазначив, що позивач, працюючи на посаді лікаря стоматолога-ортопеда КНП "ОКСП ІФОР", 14.12.2023 перебував на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1ст. 179 КУпАП.

Не погодившись із цією постановою позивач оскаржив її до суду, подавши позов

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 179 КУпАП, розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП), про вчинення адміністративного правопорушення складається протоколуповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Абзацами 2-4 статті 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбаченістаттею 268цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 213923 від 14.12.2023 року склав інспектор патрульної поліції в Івано-Франківській області.

Разом з тим, апеляційний суд зауважує, що, відповідно до п. 3, 5 та 9 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними встаттях 218 - 221цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (стаття179), працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття179), член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття179).

Із наведеного видно, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 179 КУпАП складений не уповноваженою на те особою.

Зважаючи на те, що протокол в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 251 КУПАП України, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, то, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 213923 від 14.12.2023 року, не є належним доказом у справі щодо порушення позивачем статті 179 КУПАП України, оскільки, складений не уповноваженою на те особою.

Отже відповідач, не мав правових підстав розглядати вищевказаний протокол, та вирішувати питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Вказаний висновок апеляційного суду є самостійною та достатньою підставою для скасування спірної постанови.

З огляду на вказане, не має правового значення факт дотримання чи не дотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про дату розгляду справи про вчинене позивачем адміністративне правопорушення.

Отже, рішення відповідача не відповідає нормам чинного законодавства, а тому його необхідно скасувати.

Цей висновок є підставою для задоволення позову.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.179 КУпАП.

Згідно з частиною 3статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихстаттею 38цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Виходячи з цих обставин, апеляційний суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення № 01/43 від 23.01.2024 року необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вказані висновки є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають, оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 жовтня 2024 року у справі №344/4722/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складений 19.11.2024 року