Ухвала

від 17.05.2024 по справі 752/13755/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13755/23

Провадження по справі № 1-кс/752/3595/24

УХВАЛА

Іменем України

"17" травня 2024 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 42023100000000112 від 16.02.2023, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

встановив:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_5 , у вищезазначеному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, який віднесено до особливо тяжких злочинів проти власності, а тому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», геномна інформація щодо ОСОБА_4 підлягає обов`язковій державній реєстрації у Електронному реєстрі геномної інформації людини.

09.04.2024 ним винесена постанова про відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 з метою внесення геномної інформації до Електронного реєстру геномної інформації людини. Між тим, підозрюваний у добровільному порядку відмовився надавати біологічний матеріал.

Слідчий просить надати дозвіл на примусове відібрання біологічних зразків у підозрюваного ОСОБА_4 .

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив задовольнити. Не заперечував, що фактично відібрання зразків здійснюється з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», та вони не будуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні

Захисник ОСОБА_6 просив у задоволенні клопотання слідчому відмовити. В обґрунтування позиції зазначив, що біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків є отримання доказів обвинувачення. Між тим, подане слідчим клопотання, не містить жодного обґрунтування того, доказом яких саме обставин у межах досудового розслідування даного кримінального провадження, можуть бути біологічні зразки ОСОБА_4 , або результати їх дослідження. Єдиною метою примусового відібрання біологічного матеріалу у його підзахисного, є внесення геномної інформації до Електронного реєстру геномної інформації людини. Також захисник звертав увагу суду на те, що передумовою для звернення до слідчого судді із клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків, є постанова слідчого/прокурора про призначення у кримінальному провадженні відповідної експертизи. Проте долучені до клопотання матеріали не містять даних про те, що у даному кримінальному провадженні призначено відповідну судову експертизу. Вважав, що такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного, не виправдовує досягнення мети і завдань даного кримінального провадження.

Підозрюваний заперечував проти примусового відібрання у нього біологічних зразків з метою отримання геномної інформації та внесення її у відповідний Електронний реєстр геномної інформації людини.

Розглянувши клопотання, ознайомившись зі змістом матеріалів доданих до клопотання, вислухавши доводи прокурора, думку підозрюваного і захисника з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є відділ розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції України в м. Києві.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ч.1 ст. 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні визначені у ч.1 ст. 91 КПК України.

Згідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст. 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.

Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК України У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому ст. 160-166 КПК України, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Аналізуючи положення пунктів 5, 6 ч.2 ст.160 КПК України у взаємозв`язку зі положеннями ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про примусове відібрання біологічних зразків, може бути задоволено, у разі доведення стороною, якою воно ініційовано, що біологічні зразки, результати їх дослідження мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та будуть використані як доказ відомостей, що містяться в речах і документах, а також у разі неможливість іншими способами довести такі обставини.

Отже, відповідно до вищезазначених положень КПК України, метою відібрання біологічних зразків, зокрема й примусового відібрання, є виключно потреби досудового розслідування.

На відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно положень КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків, зокрема і для формування Електронного реєстру геномної інформації.

Так, 09.07.2022 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі-Закон № 2391-IX).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: 1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшуку осіб, зниклих безвісти; 3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров`я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе. В Україні проводяться обов`язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2391-IX, обов`язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.

Порядок проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджений Постановою КМУ від 29 серпня 2023 року № 978, відповідно до п.4 розділу «Відбір біологічного матеріалу та направлення його на молекулярно-генетичну експертизу (дослідження)» вищезазначеного положення відбір та направлення на проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження) біологічного матеріалу осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, у разі, коли результати експертизи (дослідження) можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження, здійснюється згідно із ст. 242 КПК України, яка визначає підстави для призначення експертизи у кримінальному провадженні.

Проте вищепереліченими нормативними актами не врегульоване питання щодо порядку дій у разі відмови у наданні біологічні зразки для проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації особи, процесуальний статус якої відповідає визначеному у п.1 ч.1 ст. 5 Закону № 2391-IX (повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду).

Як було зазначено вище, примусове відібрання зразків, у кримінальному провадженні відбувається лише у разі, коли зразки можуть бути використані для забезпечення завдань кримінального провадження.

Тобто, примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов`язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020, скарга № 75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує ст. 8 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що такий ступінь втручання в права, свободи та інтереси підозрюваного не виправдовує потреб досудового розслідування, та фактично буде застосований з іншою метою, яка є відмінною від досягнення завдань кримінального провадження.

За таких обставин, клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3-4 Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини», Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року № 978 «Порядок проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини», ст. 2, 8, 9, 93, 91, 160-166, 241, 245, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Відмовити старшому слідчому відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 42023100000000112 від 16.02.2023, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали проголошено 21.05.2024 о 13 год. 10 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1