Ухвала

від 04.07.2024 по справі 201/4513/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4513/20

Провадження № 2р/201/6/2024

УХВАЛА

щодо питання про роз`яснення судового рішення

04 липня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

за участю заявниці (позивачки) - ОСОБА_1 , її представника адвоката Атаманюка І.Л.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року по справі за заявою за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18.08.2021, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності (а.с. 234-236, т. 1, а.с. 91-96 т. 2).

В касаційному порядку рішення не оскаржене.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020.

01.04.2024 до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024.

На обґрунтування доводів заяви позивачка зазначила, що ухвала суду містить письмові докази, які досліджувалися судом копії заяви ОСОБА_4 до міського голови від 01.08.2008 про передачу йому у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , технічного паспорта ТОВ «Квартал» на ім я ОСОБА_4 , зареєстрованого 17.09.2009, Висновку ТОВ фірми «Геора» про наявні обмеження на використання земельних ділянок від 04.09.2008, складеного на ім`я землекористувача ОСОБА_4 , заяви ОСОБА_4 директору ТОВ «Квартал» про виконання робіт із підготовки технічної документації зі складання Державного акта про право власності на земельну із вх. 10.03.2009, технічного завдання на земельну ділянку від 10.03.2009 ТОВ «Квартал», в якому замовником земельної ділянки є ОСОБА_4 , заяви ОСОБА_4 від 04.02.2008 до Управління земельних ресурсів, технічного завдання від 13.07.2008 на замовника ОСОБА_4 , акта встановлення існуючих меж земельної ділянки в натурі від 18.05.2008 ТОВ «Гоера», де землекористувачем вказаний ОСОБА_3 , акта здачі для нагляду за збереженням довгострокових межових знаків від 28.05.2008, підписану ОСОБА_4 .

Заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами аргументована обставинами, що встановлені прокурором у кримінальному провадженні № 12020045650000337 від 24.09.2020 і у клопотанні прокурора про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування по справі № 932/3404/22, в якому встановлені дві обставини:

за спадкодавцем ОСОБА_4 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 не були зареєстровано право власності на земельну ділянку 0,1000 га, кадастровий номер 1210100000:03:026:0046 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто ОСОБА_4 не володів цією земельною ділянкою за життя;

спадкодавець ОСОБА_4 не міг завершити процедуру приватизації земельної ділянки після своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а всі підписи, вчинені від його імені на документах, складених після 24.04.2008 для приватизації земельної ділянки, виконані від його імені іншою особою.

Але в ухвалі суду судом не надана оцінки дослідженим документам, позивачці не зрозуміло висновки суду про те, чи законно підписані документи від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та чи законно подані документів від імені ОСОБА_4 після його смерті 24.02.2008 до Дніпровської міської ради, Держгеокадастру, землевпорядної організації ТОВ «Квартал». Також в мотивувальній частині ухвали не надана оцінка клопотанню прокурора стосовно незаконних дій ОСОБА_3 щодо заволодіння земельною ділянкою, яка на момент смерті ОСОБА_4 знаходилася в комунальній власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

З ухвали суду заявниці взагалі не зрозумілі висновки суду, оскільки судом не зазначено письмові докази, що долучені і досліджені під час винесені рішення від 16.12.2020 і подані позивачкою докази, які підтверджують нововиявлені обставини.

Також звернула увагу суду на те, що нею вживалися заходи щодо отримання роз`яснення за первісним позовом від 16.12.2020, роз`яснення ухвали від 20.03.2024 шляхом звернення до сертифікованих юридичних компаній, до кваліфікованих спеціалістів в даній галузі права. Останні ретельно досліджуючи письмові докази, судові рішення та ухвали, які виносилися судом при розгляді справи № 201/4513/20, та приходять до єдиної думки, що вчинені дії від імені померлого ОСОБА_4 після 24.02.2008 - смерті, є протиправними, незаконними та порушує вимоги діючого законодавства України.

На підставі викладеного, просила:

надати роз`яснення мотивувальної частини ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 в частині досліджених судом письмових доказів:

копії заяви ОСОБА_4 до міського голови, датованої 01.08.2008, про передачу йому у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .;

копії технічного паспорта, виготовленого ТОВ «Квартал» на ім`я ОСОБА_4 , зареєстрованого в Державному фонді документації 17.09.2009;

копії Висновку ТОВ фірми «Геора» про наявні обмеження на використання земельних ділянок від 04.09.2008, складеного на ім`я землекористувач. ОСОБА_4 ;

копії заяви ОСОБА_4 директору ТОВ «Квартал» про виконання робіт із підготовки технічної документації зі складання Державного акта про право власності на земельну із вх. 10.03.2009;

копії технічного завдання на земельну ділянку від 10.03.2009 ТОВ «Квартал», у якому замовником земельної ділянки на місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_4 ;

копії заяви ОСОБА_4 від 04.02.2008 до Управління земельних ресурсів, копії технічного завдання від 13.07.2008 на замовника ОСОБА_4 ;

копії Акта встановлення існуючих меж земельної ділянки в натурі від 18.05.2008 і ТОВ «Геора», де землекористувачем вказаний вже ОСОБА_3 ;

копії акта здачі для нагляду за збереженням довгострокових межових знаків від 28.05.2008, підписану ОСОБА_4 - чи правомірно складені та підписані після 24.02.2008 - після смерті ОСОБА_4 , вищезазначені документи;

надати роз`яснення мотивувальної частини ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська постановленої 20.03.2024 в частині дослідженого судом письмового доказу клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури про закриття кримінального провадження № 12020045650000337 від 24.09.2020 зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, чи встановлені судом обставини під час перегляду цивільної справи № 201/ 4513/20 за нововиявленими обставинами, обставини, які встановлені прокурором у вказаному клопотання щодо протиправності дій ОСОБА_3 на незаконне оформлення права власності на земельну ділянки на померлого батька ОСОБА_4 та подальше незаконне заволодіння земельною ділянкою, яка знаходилася в комунальній власності.

Заявниця ОСОБА_1 , її представника адвокат Атаманюк І.Л. у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили їх задовольнити. Зазначили, що з ухвали суду не зрозуміло - чи вважав суд обставини нововиявленими, чи ні, їм не надана оцінка, хоча позивачкою були надані відповідні докази. Суду були надані докази того, що оформлення права на земельну ділянку було здійснено відповідачем незаконно після смерті ОСОБА_4 , вони перелічені судом, але оцінкам їм не надана. Суд не зробив оцінки про законність або незаконність дій відповідача ОСОБА_3 , зважаючи на наявність клопотання прокурора, якому суд мав дати оцінку.

Представник відповідача Дніпровськоїміської ради КонареваС.К. у судовому засіданні вважала, що ухвала суду є обґрунтованою, прийнятою на підставі досліджених матеріалів справи, просила відмовити у задоволенні заяви.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, місце та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Вислухавши учасників, дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009р. зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 429 ЦПК України, якою регламентований порядок розгляду заяви за нововиявленими обставинами, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2020.

Судом в ухвалі неведені мотиви відмови у задоволенні заяви. Зазначено, що «Проаналізувавши зміст клопотання, зміст первісних позовних вимог, долучені під час первісного розгляду справи докази і докази, долучені до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку, що обставини, на які заявниця посилається як на нововиявлені були їй відомі ще первісно при зверненні із позовом до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у даній справі до ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності.

Підставу позову становлять фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Саме ці обставини покладені в основу позову.

Закон розмежовує види юридичної відповідальності (цивільно-правову, господарсько-правову, адміністративну, кримінальну, дисциплінарну). Те, що ці обставини, на які посилалася первісно позивачка, встановлені додатково органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, а у діях особи встановлені також і ознаки кримінально караного діяння, не робить ці обставини нововиявленими, оскільки вони самі по собі не зумовлюють цивільно-правову відповідальність, не є єдиними підставами, які надають право на захист права цивільного.

Окрім того, суд акцентує увагу завивці на такому.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другоїстатті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Отже, в основу нововиявлених обставин мають покладатися ті докази, які стосуються предмету доказування, а необізнаність про них суду і учасників справи має впливати на висновки суду про права та обов`язки таким чином, що суд може дійти висновку про ухвалення іншого по суті рішення.

В аспекті вказаного, суд звертає увагу заявниці на ті підстави, які стали причиною відмови у задоволені її позову.

Так, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного належного та достатнього доказу того факту, що вона є співвласником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та що прийняття 26.11.2008 Дніпропетровською міською радою оспорюваного рішення № 262/39 про передачу у власність батькові відповідача - ОСОБА_4 земельної ділянки і видача на підставі цього рішення державного акту на право власності на земельну ділянку - будь-яким чином порушили її права та інтереси.

Колегія суддів погодилася з таким висновком суду першої інстанції, та виснувала, що позивачкою обраний неефективний спосіб захисту свого права, оскільки на час прийняття Дніпропетровською міською радою спірного рішення сторони у шлюбі не перебували. Будь-яких доказів, що рішенням Дніпропетровської міської ради №262/39 від 26.11.2008 про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки було порушено саме її особисті немайнові або майнові права та інтереси ні до суду першої ні до апеляційної інстанцій позивачкою не було надано. Спори, які існують на теперішній час між сторонами з приводу поділу майна подружжя не стосуються земельної ділянки, яку успадкував відповідач після смерті свого батька, що визнано сторонами в суді апеляційної інстанції. Колегія суддів звернула увагу, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не приводить до відновлення порушеного, невизнаного або оспорюваного права, адже факт того, що вона є співвласником, зокрема, домоволодіння, розташованого на земельній ділянці, площею 0,1 га із кадастровим номером 1210100000:03:026:0046, за адресою: АДРЕСА_1 , теж не доведено.

Таким чином, навіть якщо б на момент розгляду справи існував обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 , клопотання прокурора про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 , повідомлення про підозру нотаріусу ОСОБА_5 від 27.04.2022 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України (а.с. 187- 188 т. 2), інші докази, зібрані у кримінальному провадженні, які підтверджують підстави позову у цій справі, і вони були досліджені судом, то ці обставини жодним чином не вплинули на рішення суду у даній справі, оскільки спір про поділ майна між колишнім подружжям ОСОБА_6 не був вирішений і позивачка не була власником частини спірного домоволодіння.

Цей спір не вирішений і натепер.

Відтак, наведені позивачкою обставини не зумовлювали судового реагування у вигляді ухвалення рішення про захист права, тому не є вирішальними і не можуть вплинути на суть спору і на даний час».

Також в ухвалі чітко зазначено «Обставини, на які вказує заявниця були їй відомі ще у травні 2020 року при поданні позову, суд не вважає їх нововиявленими взагалі, а тому суд не приймає доводи заявниці про відлік строку звернення із заявою з 06.09.2022, адже такі стоки у даному випадку є недоречними».

До ухвали суду застосовуються загальні положення про зміст ухвали суду, передбачені статтею 260 ЦПК України, а саме, ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала відповідає вимогам процесуального закону, адже містить вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

В ухвалі Верховного Суду України від 19.10.2016 у справі N 800/211/16 встановлено таке: "необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Не підлягають роз`ясненню судові рішення, прийняті з процесуальних питань, які не стосуються предмета спору, що виник між сторонами у справі, а лише вказує на ту чи іншу процесуальну дію, прийняту судом у межах наданих йому повноважень.

Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню. Крім того, відповідно до ст. 221 ЦПК України роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які мають виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення".

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Отже, роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Ухвала суду, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду не є само по собі виконавчим документом та на її виконання виконавчий лист не видається.

Прохання заявниці про надання роз`яснень мотивувальної частини ухвали на предмет оцінки доказів та висновків суду про наявність або відсутність нововиявлених обставин зводяться до незгоди із судовим рішенням, яка може бути зазначена в апеляційній скарзі на ухвалу, проте ці доводи не можуть бути предметом заяви про роз`яснення судового рішення.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ухвала роз`ясненню не підлягає і у її задоволені слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні заяви, судові витрати у порядку ст. 141 ЦПК України не відшкодовуються.

Напідставі викладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви позивачки ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2024 року по справі за заявою за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, треті особи Перша дніпровська державна нотаріальна контора, Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, про визнання недійсними рішень, скасування запису про реєстрацію права власності - відмовити.

Ухвала суду набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної силипісля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ,якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 05липня 2024року.

Суддя О.С. Наумова