Ухвала

від 04.07.2024 по справі 128/1947/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 128/1947/24

Провадження № 2-а/127/187/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 липня 2024 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови серії ЕНА №1949788 від 19.04.2024 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови серії ЕНА №1949788 від 19.04.2024 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Статтею 161 КАС України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір», цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має приорітет застосування у даних правовідносинах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до положень статтей 3, 5 Закону України «Просудовий збір»,серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

В той же час, відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Питання застосування вищенаведених норм закону стало предметом дослідження Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла висновку про те що: "за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статтей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону №3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають".

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, тобто вимогу немайнового характеру, з якої, відповідно до зазначених вище висновків, необхідно сплачувати судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно допідпункту 2пункту 1частини 3статті 4Закону №3674-VІза поданнядо адміністративногосуду адміністративногопозову немайновогохарактеру,який поданофізичною особою,сплачується судовийзбір врозмірі 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що станомна часзвернення позивачадо судускладає 1211гривень 20копійок.

В той же час, ч. 5 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 605 гривень 60 копійок.

При цьому, у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 висловлено правовий висновок про те, що «З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб».

Як уже зазначалося, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року складає 3028 гривень.

Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви позивачу в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (3028 х 0,2).

Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, а також не додано документів, які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору, із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами, визначеними частиною першою та другою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови серії ЕНА №1949788 від 19.04.2024 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, залишити без руху та запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 гривень 60 копійок або ж документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, слід зазначити, що згідно з приписами ч. 3 та ч. 7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 126 КУпАП, інспектори Національної поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу (Національної поліції), на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч. 4 ст. 126 КУпАП. Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання поліції, мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.

Таким чином, належним відповідачем у даному позові є Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає, що вищевказану позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 160, 169, 171, 222, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про визнання неправомірною та скасування постанови серії ЕНА №1949788 від 19.04.2024 про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК