Постанова
від 20.06.2024 по справі 904/1875/19
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1875/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 (суддя Бондарєв Е.М.)

у справі № 904/1875/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс"

до відповідача-1 Публічного акціонерного товариства "Актабанк"

до відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича

до відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації"

до відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни

до відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс"

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійовича

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Бюро держаної реєстрації"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/1875/19 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі № 904/1875/19.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі №904/1875/19 залишено в силі.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/1875/19 та прийняте нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- нововиявленою обставиною є те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс», на момент розірвання іпотечного договору стосовно спірного майна, - все ж таки мало заборгованість перед ПАТ «АКТАБАНК», всупереч того, що було встановлено в рішеннях судів по цій справі та всупереч того, що було вказано в експертному висновку, який було додано до матеріалів справи Позивачем. Не висновки експертиз із кримінальних проваджень - є нововиявленими обставинами, а якраз навпаки - те, що ці висновки встановили і с нововиявленою обставиною, яку суди повинні були дослідити та оцінити при вирішенні цієї справи, однак не зробили цього, що стало причиною для необґрунтованих рішень, що грубо порушили права Відповідача;

- суд касаційної інстанції погодився з позицією Відповідача-5 та встановив, що висновок комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20- 71, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції' України, яка підтверджує факт наявності ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором - є доказом існування нововиявленої обставини. Натомість судом першої інстанції було проігноровано наявний висновок касаційного суду та здійснено розгляд даної заяви не взявши до уваги такий висновок;

- 01.02.2023 року ТОВ «ВСК» було надано право ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 12021040030000224. з якого стало відомо про існування двох висновків в межах проведених експертиз, а саме: - висновок експертів за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292; - висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/104-22/27357-ЕК від 30.12.2022 р. складений в межах кримінального провадження № 12021040030000224. Згідно до обох висновків встановлено, що ТОВ «Мета-Імпекс» не погасило заборгованість перед ПАТ «АКТАБАНКОМ» за вказаними кредитними правовідносинами в сумі 18 127,81 доларів США. Ця обставина існувала під час розгляду даної господарської справи, однак не була виявлена з обставин, що не залежать від Відповідача 5 - ТОВ «ВСК». ТОВ «ВСК» не знало та не могло знати про існування висновків експертів комісійної судово - економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року під час розгляду справи № 904/1875/19, оскільки не було стороною вказаного кримінального провадження, до речі, на відміну від Позивача, та не мало законного права на ознайомлення з їх матеріалами;

- вказані висновки експертів, здійснені в рамках кримінальних проваджень №№ 42018000000002292 та 12021040030000224 встановили обставину, що існувала на час розгляду справи № 904/1875/19 та вказана обставина, а саме наявність боргу у Позивача за кредитним договором, мала б стати підставою для ухвалення в ній інших рішень, постанов і ухвал. Це є беззаперечною та обґрунтованою підставою для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами в порядку статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки беззаперечно доводять ту обставину, що договір про розірвання Іпотечного договору, яким було розірвано іпотечний договір від 21.09.2012 № 01-1103/Т/1 - є нікчемним та фраудаторним правочином, який не може тягнути за собою такого правового наслідку, як витребування спірного майна у ТОВ «ВСК» як у добросовісного набувача;

- якби Позивач не зловживав своїм правом та повернув кредитні кошти в строки та в сумах, встановлених договором, то іпотечний договір було б припинено на підставі виконання основного зобов`язання та така угода не була б нікчемною. В результаті майно б не вибуло з його власності та подальші обставини б не порушували прав і законних інтересів кредиторів та Відповідача 5 ТОВ «ВСК». Ураховуючи викладене, позовні вимоги про витребування майна, на яке звернено стягнення за договором іпотеки на користь ПАТ «АКТАБАНК», а також про визнання на нього права власності, не підлягають задоволенню, оскільки вони спрямовані на одержання судового захисту права, яким Позивач зловживав;

- покладаючись на добросовісність дій продавця (ПАТ «АКТАБАНК»), Відповідач-5 (ТОВ «Виробнича стальна компанія») законним шляхом набув своє майно та є добросовісним набувачем (це встановлено в суді першої інстанції та не заперечується сторонами), а тому це майно у нього на підставі cm. 388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки Позивач розумів, або повинен був розуміти наслідки своїх незаконних дій при розірванні договору іпотеки для уникнення звернення стягнення на майно в рахунок кредитних боргів. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у цьому випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар;

- твердження судів першої, апеляційної та касаційної інстанції в даній справі № 904/1875/19. про те. що протокол № 132 від 04.10.2017 року засідання комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом J25 від 30.06.2017 року при кредитуванні ТОВ «МЕТА- ІМПЕКС» за кредитним договором 01-1103/Т від 21.09.2012 року, не може визнавати зазначені в ньому правочини недійсними - є хибним та не відповідають усталеній практиці Верховного Суду, оскільки нікчемний правочин. на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду та мас наслідки нікчемного правочину в силу закону. Таким чином, враховуючи вищевикладене, вищезазначені фактичні дані встановлені в рамках кримінальних проваджень є нововиявленими обставинами та мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі № 904/1875/19, через те, що існують обставини, інформація про які раніше не була доступна ТОВ «ВСК» та навмисно була прихована ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС», однак ці фактичні дані могли привести до іншого результату судового розгляду, оскільки ці обставини спростовують факти, що були покладені в основу судового рішення. Наявність боргу за кредитом та вчинення нікчемного правочину, дає можливість зробити висновок про відсутність у Позивача права на витребування майна у добросовісного набувача ТОВ «ВСК», а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС»;

- ТОВ «ВСК» є добросовісним набувачем та не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Натомість ТОВ «ВСК» як добросовісний набувач втратив майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, а зважаючи на те, що ПАТ «АКТАБАНК» не має вже жодного майна та фактично ліквідаційну процедуру завершено, ТОВ «ВСК» ніколи не отримає задоволення своїх фінансових втрат, така ситуація є неприйнятною та покладає на ТОВ «ВСК» як добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар.

Також, до апеляційної скарги долучено клопотання про призначення судової експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим що: підставою для перегляду рішення суду по справі №904/1875/19 стала та обставина, що ТОВ «ВСК» в рамках кримінального провадження № 12021040030000224 стало відомо про існування двох висновків в межах проведених експертиз, а саме: - висновок експертів за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року, складеного Київським науково- дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292; - висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/104-22/27357-ЕК від 30.12.2022 р. складений в межах кримінального провадження № 12021040030000224.

Згідно до обох висновків встановлено, що ТОВ «Мета-Імпекс» не погасило заборгованість перед ПАТ «АКТАБАНКОМ» за вказаними кредитними правовідносинами.

Враховуючи, що при винесенні рішення господарський суд керувався тим, що кредит з боку ТОВ «Мета-Імпекс» було погашено в повному обсязі, що підтверджувалось експертизою ТОВ «Київський експертно-дослідний центр», яку надало ТОВ «Мета-Імпекс» та яка була виконана на замовлення останнього, є підстави вважати, що вказана експертиза є хибною та в рамках судового процесу господарський суд має встановити чи дійсно кредит було погашено іншими доказами. Слід зазначити, що вказаний висновок експертизи ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» було зроблено спеціально для того, щоб спотворити істину та ввести суд в оману. Це підтвердив і сам директор ТОВ «Мета-Імпекс» під час допиту 01.03.2023 р. в рамках кримінального провадження № 12021040030000224. Він зазначив, що проведення експертизи ним ініційовано з метою подання вказаного висновку ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» до господарського суду для вирішення справи № 904/1875/19, також директор ТОВ «Мета-Імпекс» зазначив, що він був обізнаний про наявність іншого висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292 відповідно до якого було встановлено наявність заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитом. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» вважає за необхідне призначити судово-економічну експертизу для встановлення факту того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс» не виконало свої зобов`язання за кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мета-Імпекс».

Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича стальна компанія», під час розгляду справи зверталось з клопотанням про проведення судово- економічної експертизи в суді першої інстанції, однак ухвалою від 16.01.2020 року Господарським судом Дніпропетровської області відмовлено у задоволенні клопотання, також в проведені експертизи було відмовлено і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що є порушенням прав ТОВ «Виробнича стальна компанія» на справедливий розгляд справи. Оскільки в матеріалах справи наявні три експертні висновки, два з яких підтверджують наявність заборгованості за кредитом та один висновок який каже про погашення кредиту, а також, ані суд, ані сторони по даній справі не мають спеціальних знань, у економічній діяльності, вважає за необхідне призначити судово-економічну експертизу, для встановлення ключових та фундаментальних фактів, які мають істотне значення для правильного, вирішення даної справи.

На вирішення експертизи пропонує поставити такі питання:

1) Чи надійшли фактично кошти на поточний рахунок ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т перед ПАТ «Актабанк» внаслідок наступних банківських операцій:

- банківської операції від 20.08.2014 про перерахування коштів в сумі 1 046,65 доларів США з рахунку 38008001000202 на рахунок НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012;

- банківської операції від 20.08.2014 про перерахування коштів в сумі 4 173,49 доларів США з рахунку 38008001000202 на рахунок НОМЕР_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 - призначення платежу «списання на підставі п. 7.6. кр. Договору № 01-1103/Т від 21.09.2012, згідно сл. записки від 20.08.2014р.»;

- банківської операції від 29.08.2014 про перерахування коштів в сумі 70 000,00 доларів США з рахунку 26007001306016 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012;

- банківської операції від 05.09.2014 про перерахування коштів в сумі 5 189,93 доларів США з рахунку 26007001306016 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012.

Чи вони надійшли шляхом проведення бухгалтерських операцій в межах банку без їх реального надходження, шляхом коригування балансу?

2) Чи було погашено заборгованість ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т перед ПАТ «Актабанк» на момент введення тимчасової адміністрації 16.09.2014 року і яким шляхом?

3) Чи були грошові кошти, за рахунок яких погашено заборгованість ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т перед ПАТ «Актабанк», вкладами?

4) Чи відповідають банківські операції з перерахування грошових коштів на погашення кредитної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» за кредитним договором від 21.09.2012 № 01- 1103/Т перед ПАТ «Актабанк» вимогам нормативно-правових актів НБУ та внутрішнім нормативним документам ПАТ «Актабанк»?

Проведення експертизи просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

10.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Мета-Імпекс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти її задоволення, наголосив на наявності підстав для залишення оскаржуваної ухвали без змін.

У відзиві звертає увагу на тому, що:

- Верховний Суд не врахував всіх обставин справи та обставин поданої заяви, у зв`язку із чим заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню;

- Позивач погоджується із висновком Верховного Суду, що висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки він не існував під час ухвалення судового рішення;

- висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 також не може вважатись нововиявленою обставиною, оскільки не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 320 ГПК України, його висновки не затверджені вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, обставини, викладені в даному висновку не потягли за собою ухвалення незаконного рішення у даній справі, і відповідно такий висновок не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами;

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 року у справі № 904/1875/19 про визнання за ТОВ «Мета-Імпекс» права власності на спірне майно та його витребування із чужого незаконного володіння ТОВ «ВСК» було обґрунтовано наступними підставами: у ПАТ «АКТАБАНК» були відсутні будь-які правові підстави для звернення стягнення на спірне нерухоме майно як на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього після 07.11.2014 року; рішення державного реєстратора КП «Бюро державної реєстрації» Пробачай А.В. про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ПАТ «АКТАБАНК» є незаконним та підлягає скасуванню; Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача;

- факт відсутності заборгованості у ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «АКТАБАНК» за кредитним договором було лише однією із багатьох інших підстав, кожна з яких є достатньою для задоволення позовних вимог Позивача про витребування спірного нерухомого та визнання права власності на нього. І навіть якщо б у Позивача і існувала заборгованість за кредитним договором, це не стало би підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;

- факт наявності чи відсутності заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «Актабанк» не є такою істотною обставиною, яка може вплинути на прийняте судове рішення. Навіть ймовірна можливість наявності непогашеної заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «Актабанк» за кредитним договором не спростовує інші встановлені факти наявності порушення законодавства України при зверненні стягнення на іпотечне майно та права ТОВ «Мета-Імпекс» як законного власника нерухомого майна. І в разі дійсної наявності такої заборгованості, ПАТ «Актабанк» не позбавлений права звернутись до Суду за захистом своїх прав;

- Заява про перегляд судового рішення подана із порушенням строків, визначених ст. 321 ГПК України, оскільки не зрозуміло як і коли Відповідач ознайомився із висновком експерта від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71, який був наданий в кримінальному провадженні №42018000000002292, яке було закрито постановою слідчого ще 25.05.2021 року.

- наданий Відповідачем експертний висновок не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, з урахуванням положень ч. 4 ст. 320 ГПК України. Вказана позиція неодноразово підтверджена висновками Верховного Суду, зокрема, в постанові від 21.12.2021 року у справі № 904/6670/20, в постанові від 29.08.2018 року у справі № 55У137/15. Отже, висновком експерта можуть бути надані висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені питання, а вже на підставі висновку експерта та оцінки інших доказів Суд встановлює або спростовує ті чи інші обставини.

Крім того зазначив, що не підлягає задоволенню і клопотання Відповідача про призначення судової експертизи, оскільки дане клопотання направлене на дослідження обставини, що вже була встановлена Судом у рішенні, яке набрало законної сили, і призведе до переоцінки Судом вже оцінених доказів, що прямо заборонено законом.

12.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосередньої ліквідації ПАТ «Актабанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він підтримав доводи апеляційної скарги ТОВ «Виробнича стальна компанія», наполягав на наявності підстав для її задоволення.

У відзиві зауважив на тому, що Касаційний господарський суду наголосив на тому, що суди попередніх інстанцій фактично обмежившись посиланням на те, що ТОВ «Виробнича стальна компанія» вважає висновок комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 нововиявленою обставиною, не взяли до уваги доводи заявника стосовно того, що саме фактичні дані, встановлені під час проведення експертизи про наявність заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «Актабанк» за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США були визначені заявником нововиявленими обставинами, які спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Окремо відзначив, що мотивувальна частина ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/1875/19 взагалі не містить посилань на врахування висновків КГС ВС в постанові від 15.09.2023. Отже, суд першої інстанції не взяв до уваги висновки КГС ВС та по суті дійшов тотожних висновків, висвітлених у вже скасованій ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023.

25.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосередньої ліквідації ПАТ «Актабанк» надійшли додаткові пояснення, в яких він підтримав доводи апеляційної скарги ТОВ «Виробнича стальна компанія» додатково зазначивши про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Мета-Імпекс» та відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на нововиявлені обставини.

07.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Виробнича стальна компанія» надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 28.02.2024 у справі № 932/6837/21.

Клопотання обґрунтоване тим, що оскільки вказана справа переглядається тут в апеляційному порядку, тож факти, встановлені в провадженні по справі № 932/6837/21, мають значення для повного всебічного та об`єктивного вирішення даної справи № 904/1875/19.

20.03.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Мета-Імпекс» надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечив проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Виробнича стальна компанія» з підстав відсутності нововиявлених обставин, про які зазначає скаржник.

23.05.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «Мета-Імпекс» надійшли додаткові пояснення, в яких він повідомив, що для остаточного з`ясування обставин достовірності результатів висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК, на який посилається Відповідач по даній справі як на нововиявлену обставину, вважає за необхідне дочекатись результатів судової економічної експертизи, призначеної ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 травня 2024 року. Більше того, Відповідач також просив Суд призначити у даній справі судову експертизу для з`ясування цих же питань.

Також, просив долучити до матеріалів справи копію ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.05.2024 у справі № 201/549/24.

В судовому засіданні 20.06.2024 приймали участь представники ТОВ «Виробнича стальна компанія» (відповідача-5 за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом/апелянта), ТОВ «Мета-Імпекс» (позивача за первісним позовом/відповідача-1 за зустрічним позовом) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосередньої ліквідації ПАТ «Актабанк». Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, уповноважених представників не направили, про причини неявки суд не проінформували.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, виходячи з того, що у справі в судових засіданнях вже оголошувалася перерва до 20.06.2024, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення розгляду справи та продовжує розгляд справи.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з урахуванням того, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за наявними матеріалами та без участі нез`явившихся учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта в судовому засіданні 20.06.2024 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу, заяву задовольнити, переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2022 року по справі № 904/1875/19 та прийняти нове рішення- про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову в повному обсязі. Також, підтримав своє клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Представник ТОВ «Мета-Імпекс» заперечив проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, наполягав на необхідності залишення ухвали господарського суду без змін. Крім того, заперечив проти клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Представник ПАТ «Актабанк» підтримав доводи та вимоги скаржника, зазначив про наявність підстав для повного задоволення апеляційної скарги. Поміж іншого, вважав за можливе проведення експертизи за клопотанням апелянта.

Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, їх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.

Щодо заявлених у справі клопотань.

Так, ч. 1 ст. 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Водночас, за приписами ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Слід також наголосити, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами, як і заперечення щодо неї, не можуть ґрунтуватися на поданих до суду нових доказах, що були створені/виготовлені після прийняття рішення суду, що переглядається: висновку судової експертизи, про проведення якої клопоче відповідач-5 за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом, як і висновку експертизи, що проводиться в межах іншої справи зі спливом більше 4 років після прийняття судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, результату якого просить дочекатися позивач за первісним позовом/відповідач-1 за зустрічним позовом.

Адже нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а; Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі № 826/14797/15).

Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29.08.2018 у справі № 552/137/15-ц.

Зазначене також відповідає правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 09 червня 2011 року у справі "Желтяков проти України", згідно з якою можливість втручання у рішення, яке набуло ознак остаточного, зумовлена обставинами суттєвого та неспростовного характеру, а застосування такої процедури має відбуватися у спосіб, сумісний із вимогами статті 6 Конвенції.

Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наведена у постанові від 22.06.2020 у справі № 911/1407/15).

Колегія суддів зауважує, що клопотання ТОВ «Виробнича стальна компанія» направлене на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи і фактично призведе до отримання нового доказу, який не оцінювався судом при розгляді справи по суті, та спрямований на підтвердження обставин, які вже були оцінені та досліджені судом.

Крім того, метою такої стадії судового розгляду справи як перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є саме встановлення наявності чи відсутності фактичних даних, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, на підставі вже долучених до заяви доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин (п. 3 ч. 3 ст. 322 ГПК України), а не сприяння заявникові у встановленні нових даних та наданні нових засобів доказування (нового висновку експерта).

Слід наголосити, що відповідач-5 за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання під час розгляду справи по суті, проте цим правом не скористався.

Таким чином, з огляду на те, що у процедурі перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами судом не здійснюються заходи щодо призначення експертизи та здобуття нових доказів, їх долучення до матеріалів справи та надання правової оцінки, що відповідає приписам процесуального законодавства, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ «Виробнича стальна компанія» про призначення у справі судової економічної експертизи.

З аналогічних міркувань колегія суддів відхиляє й подані апелянтом та ТОВ "Мета-Імпекс" клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 904/1875/19.

Щодо вимог заяви, переглянутого судового рішення та оскаржуваної ухвали.

Як встановлено судами у даній справі та підтверджено матеріалами справи, у травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просило:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

2. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2. розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

7. Відновити в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із зустрічною позовною заявою, відповідно до якої просило:

- усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ТОВ "Мета Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" з об`єкту нерухомості - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 156-Г, загальною площею 13 148,3 кв.м.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020:

- первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності задоволено частково;

- в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійович, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", м. Київ, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, Державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 залишено без змін.

29 квітня 2021 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021, які набрали законної сили 13.04.2021 видано накази № 904/1875/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19; поновлено виконання та дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 904/1875/19

02 лютого 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" до господарського суду надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 за нововиявленими обставинами, якою просить:

- переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2022 року по справі № 904/1875/19;

- прийняти нове рішення по даній справі № 904/1875/19, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", третя особа яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору, на стороні відповідача-1: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності - відмовити в повному обсязі;

- зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія", до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Актабанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрій Віталійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Бюро держаної реєстрації", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна організація (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити в повному обсязі;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Стальна Компанія" судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Виробнича стальна компанія" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Суди дійшли висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи і врахування яких мало б наслідком прийняття іншого рішення у справі.

Крім того стосовно висновку експертизи від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК суд апеляційної інстанції зазначив, що цей доказ не існував на час розгляду справи, а тому не може вважатися нововиявленою обставиною.

Суди також виходили з того, що для врахування поданих відповідачем доказів суд мав би здійснити переоцінку інших доказів у справі, які підтверджували відсутність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором, що суперечить нормам частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а висновки експертиз, на які посилається відповідач, за своєю суттю не є безумовними доказами, що встановлюють або спростовують певні обставини, а є лише одним із багатьох доказів, на підставі яких суд встановлює або спростовує певні обставини.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 904/1875/19 касаційну скаргу ТОВ "Виробнича стальна компанія" було задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1875/19 скасовано, справу передано для нового розгляду заяви ТОВ "Виробнича стальна компанія" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Обґрунтовуючи своє рішення у даній справі, суд касаційної інстанції зазначив наступне:

«4.3. Як вбачається зі змісту заяви ТОВ "Виробнича стальна компанія" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилався, зокрема, на те, що у висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК у межах кримінального провадження встановлено факт наявності у ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором.

Проте колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судове рішення у справі №904/1875/19 ухвалено Господарськи судом Дніпропетровської області 22.10.2022, у той час як висновок експертизи, на який як на нововиявлену обставину посилається ТОВ "Виробнича стальна компанія" складено 30.12.2022.

Отже, оскільки висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК на час ухвалення судового рішення про перегляд за нововиявленими обставинами якого звернувся заявник не було, то вказаний висновок не може вважатися нововиявленою обставиною, про що правильно зазначено судами.

4.4. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як свідчать матеріали справи, здійснюючи розгляд справи суди на підставі наданих ТОВ "Мета-Імпекс" доказів, дійшли висновку про погашення ТОВ "Мета-Імпекс" суми кредиту та правомірності вимог ТОВ "Мета-Імпекс".

Натомість ТОВ "Виробнича стальна компанія" під час розгляду справи наголошувало на наявності у ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором, а отже і безпідставності його позовних вимог.

ТОВ "Виробнича стальна компанія" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 904/1875/19 вказувало на те, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, стороною (учасником) якого заявник не був, товариству стало відомо про проведення у кримінальному провадженні, у тому числі, комісійної судово-економічної експертизи, за результатами якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 в якому вказувалося про наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США.

4.5. Суди попередніх інстанцій посилалися на те, що за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Проте обмежившись посиланням на те, що ТОВ "Виробнича стальна компанія" вважає висновок комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 нововиявленою обставиною, не взяли до уваги доводи заявника стосовно того, що саме фактичні дані, встановлені під час проведення експертизи про наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США були визначені заявником нововиявленими обставинами, які спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (відсутність заборгованості позивача за первісним позовом за кредитним договором).

4.7. Ураховуючи викладене колегія суддів вважає, що суди дійшли передчасних висновків про те, що викладені у висновку комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, факти наявності ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором не є нововиявленими обставинами»

Апеляційний суд зауважує, що як передбачено ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

В свою чергу, за приписами ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, розгляд даної справи повинен відбуватися з обов`язковим урахуванням висновків та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 15.09.2023.

Водночас, суд першої інстанції при новому розгляді заяви висновків Верховного Суду не врахував, що прослідковується з наступного.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/1875/19 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі № 904/1875/19.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі №904/1875/19 залишено в силі.

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що фактично заявник просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи, які підтверджували відсутність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором, що суперечить нормам частини 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, а висновок експерта від 29.05.2020 №12194/20-72/12195/20-71, на який посилається заявник, за своєю суттю не є безумовним доказом, що встановлюють або спростовують певні обставини, а є лише одним із багатьох доказів, на підставі яких суд встановлює або спростовує певні обставини.

Щодо висновку експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 №СЕ-19/104-22/27357-ЕК, судом зазначено, що на час ухвалення судового рішення про перегляд за нововиявленими обставинами якого звернувся заявник вказаного висновку не було, то вказаний висновок не може вважатися нововиявленою обставиною.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

З урахуванням вищевикладеного, відмовим у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 за нововиявленими обставинами у справі №904/1875/19 та залишив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/1875/19 в силі.

Так, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 1 ст. 320 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Колегія суддів наголошує, що в пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 40) та від 29.10.2015 у справі «Устименко проти України» (п. 46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд у постановах від 12.05.2020 у справі № 51-517ск18 та від 21.10.2020 у справі № 726/938/18 виклав правовий висновок про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду при прийнятті судового рішення, а також спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: 1) їх наявність на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомими заявникові на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

Відповідні правові позиції щодо визначення нововиявлених обставин наведено у постановах Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 909/1056/15, від 13.05.2021 у справі № 910/12465/18, від 07.07.2021 у справі №904/4470/16, від 15.07.2021 у справі № 910/12490/18, від 21.07.2021 у справі №924/1098/20, від 12.08.2021 у справі № 903/289/18.

Виходячи з системного аналізу п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, апеляційний суд наголошує, що перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (правова позиція Верховного Суду у постановах від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17 (п. 3.2) та від 21.10.2020 у справі №726/938/18).

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Апеляційний суд зауважує, що правовою підставою для перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 у справі № 904/1875/19 за нововиявленими обставинами заявник визначив п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує на те, що здійснюючи розгляд справи суди на підставі наданих ТОВ "Мета-Імпекс" доказів, а саме: висновку експерта від 12.05.2020 № 14912, складеного за результатами економічної експертизи судовим експертом ТОВ "Київський експертно-дослідницький центр Побеленською Н. А."; CD-R диску з виписками по особовим рахункам ТОВ "Мета-Імпекс" у ПАТ "Актабанк" в електронному виді; роздрукованих виписок ПАТ "Актабанк" по особовим рахункам ТОВ "Мета-Імпекс", дійшли висновку про погашення ТОВ "Мета-Імпекс" суми кредиту за кредитним договором.

Проте, ТОВ "Виробнича стальна компанія" акцентувало увагу на тому, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12021040030000224 у 2023 році товариство дізналося про існування двох висновків судових експертиз, проведених в межах кримінального провадження № 42018000000002292, а саме: висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України; висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2022 № СЕ-19/104-22/27357-ЕК.

Відповідно до вказаних висновків судових експертиз убачається наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США.

Отже, зазначені обставини, встановлені експертами під час проведення в межах кримінального провадження експертиз, щодо наявності у ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед банком, є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду судового рішення у справі № 904/1875/19.

ТОВ "Мета-Імпекс" просило відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не погоджуючись із посиланнями заявника на те, що у висновках судових експертиз від 29.05.2020 та від 30.12.2022, наданих у межах кримінального провадження, зазначено про непогашення ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості за кредитом у сумі 18 127,81 доларів США.

ТОВ "Мета-Імпекс" посилаючись на положення статті 320 Господарського процесуального кодексу України та правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.03.2020 у справі № 921/96/18 та від 29.08.2018 у справі № 552/137/15, вказувало на те, що надані відповідачем копії експертних висновків щодо наявності заборгованості не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки такі висновки не є за своєю суттю нововиявленими обставинами, а є новими доказами, на підставі яких може встановлюватися обставина наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором. Про наявність такої обставини щодо заборгованості за кредитним договором відповідач зазначав і під час першого розгляду справи. Для врахування поданих відповідачем доказів суд мав би здійснити переоцінку інших доказів у справі, які підтверджували відсутність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором.

ТОВ "Мета-Імпекс" вказувало на те, що висновок експертизи від 30.12.2022 не існував на час розгляду справи, а отже не є нововиявленою обставиною.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі ФГВФО) просив задовольнити заяву ТОВ "Виробнича стальна компанія" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 за нововиявленими обставинами, наголошуючи на тому, що протоколом від 04.10.2017 № 132, затвердженим уповноваженою особою ФГВФО Кулішом В. М., зафіксовано результати засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т.

За результатами роботи комісії було виявлено ознаки нікчемності правочинів (банківських операцій) про перерахування коштів та встановлено, що фактично кошти на поточний рахунок ТОВ "Мета-Імпекс" надійшли шляхом проведення бухгалтерських операцій в межах проблемного банку без їх реального надходження, шляхом коригування балансу.

Отже, ФГВФО вказувало на те, що ТОВ "Мета-Імпекс" не погасило заборгованість за кредитним договором.

На час проведення аукціону (електронних торгів) та підписання 16.07.2018 договору купівлі-продажу з переможцем аукціону ТОВ "Виробнича стальна компанія" ТОВ "Мета-Імпекс" не було власником спірного нерухомого майна, а його позовні вимоги безпідставні.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020, що набрало законної сили, первісний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за ПАТ "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за ТОВ "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності ТОВ "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Визнано за ТОВ "Мета-Імпекс" право власності на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г. Витребувано від ТОВ "Виробнича стальна компанія" на користь ТОВ "Мета-Імпекс" об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г. У задоволенні вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г - відмовлено. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича, відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 17.10.2008 на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 8/201-08 за ТОВ "Мета-Імпекс" було визнано право власності на виробничий будинок, будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156-Г, до складу якого входить склад літ. Г-2 загальною площею 13 168,0 кв.м.

Право власності за ТОВ "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна було зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 25952284, дата внесення запису 25.12.2008.

Інформація про право власності ТОВ "Мета-Імпекс" 26.02.2013 на об`єкт нерухомого майна було внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером 17759112101 (номер об`єкту в РПВН 25952284), дата внесення запису 26.02.2013.

Між ТОВ "Мета-Імпекс" (позичальником) та ПАТ "Актабанк" (Банком) 21.09.2012 укладено кредитний договір № 01-1103/Т, відповідно до умов якого (п.1.1. в редакції Додаткової угоди №10 від 05.05.2014) Банк надає позичальнику грошові кошти у формі відкличної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 94 305,51 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 14% річних та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків, комісій, неустойки та інших платежів, банком, одночасно з укладанням кредитного договору, укладено іпотечний договір №01-1103/Т/1 від 21.09.2012.

Відповідно до п.1.2. іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме:

- виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.

Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А., реєстровий номер 5145.

21.09.2012 здійснено державну реєстрацію означеної вище іпотеки.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 735924 від 06.03.2013 внесено запис до Державного реєстру іпотек про основне зобов`язання: строк виконання основного зобов`язання 20.09.2013, розмір основного зобов`язання 376 000,00 доларів США; строк виконання основного зобов`язання: 19.03.2015, розмір основного зобов`язання 94 305,51 доларів США.

07.11.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Актабанк" Приходько Юлії Вікторівни укладено Договір про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який був посвідчений нотаріально (реєстровий номер 3899).

Згідно з п. 4 договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору, сторони не заперечують проти зняття заборони відчуження нерухомого майна та реєстрації припинення іпотеки, а саме - з виробничого будинку літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г.

07.11.2014 сторони склали Акт приймання-передачі оригіналів документів по нерухомості, яка передавалась в заставу по кредитному договору № 01-1103/Т від 21.09.2012.

07.11.2014 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" Приходько Ю.В. звернулась на адресу приватного нотаріуса ДМНО Кучер А.А. з листом, в якому попросила внести інформацію в Державний реєстр речових прав про припинення іпотеки та припинення обтяження вказаного нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г. Як зазначено в цьому листі: "у зв`язку з повним виконанням зобов`язань за Кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 та посвідченням договору про розірвання вищевказаного іпотечного договору".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 156г, обтяження (іпотека) було припинено на підставі договору про розірвання іпотечного договору №01-1103/Т/1 від 21.09.2012. Відомості внесено до реєстру 07.11.2014 13:14:23 приватним нотаріусом Кучер А.А., індексний номер рішення 17041945.

26.12.2014 між ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) та ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "Мета-Імпекс" (продавець) продало, а ТОВ "Наш Соняшник" (покупець) придбало частину об`єкта нерухомого майна, а саме: 5/100 часток виробничого будинку (літ Г-2), будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156г, площею 636 кв.м.

Право спільної часткової власності (5/100 часток) за ТОВ "Наш Соняшник" на підставі означеного договору купівлі-продажу частки нерухомого майна із встановленням порядку користування зареєстровано 26.12.2014 приватним нотаріусом Красота Т.О. в реєстрі прав власності нерухомого майна (номер запису про право власності: 8275590).

Постановою Правління Національного Банку України №468/БТ від 07.08.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії проблемних, ПАТ "Актабанк" віднесено до категорії проблемних та введено певні обмеження у діяльності банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України №576 від 16.09.2014 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 прийнято рішення №90 про запровадження в банку з 17.09.2014 тимчасової адміністрації.

Згідно з постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" №19 від 15.01.2015, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 6 від 16.01.2015. Термін дії ліквідації банку до 15.01.2018.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про заміну Уповноваженої особи фонду на ліквідацію ПАТ "Актабанк" №1217 від 31.05.2017. З 07.06.2017 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Актабанк" Куліш Віктора Миколайовича.

04.10.2017 відбулось засідання Комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, при кредитуванні ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012.

Відповідно до Протоколу №132 від 04.10.2017, в результаті роботи комісії, були виявлені наступні правочини (договори), що є нікчемними згідно п.п. 1, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":

- правочин (банківська операція) від 20.08.2014 про перерахування коштів у сумі 1046,65 доларів США з рахунку 38008001000202 на рахунок 20694001306061 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012;

- правочин (банківська операція) від 20.08.2014 про перерахування коштів у сумі 4173,49 доларів США з рахунку 38008001000202 на рахунок 20672001306016 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 - призначення платежу - "списання на підставі п.7.6 кр. Договору №01-1103/Т від 21.09.2012, згідно службової записки від 20.08.2014";

- правочин (банківської операція) від 29.08.2014 про перерахування коштів у сумі 70000,00 доларів США з рахунку 26007001306016 на рахунок 20627001306061 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012;

- правочин (банківська операція) від 05.09.2014 про перерахування коштів у сумі 5189,93 доларів США з рахунку 26007001306016 на рахунок НОМЕР_2 в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012.

Як зазначено в Протоколі №132 від 04.10.2017 року засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями:

1) відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку 26007001306016 встановлено, що 01.08.2014 та 14.08.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Агротехпоставка" за договором про надання поворотної фінансової допомоги на суму 14 950,00 грн. та 37 800,00 грн. 20.08.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 1 046,65 доларів США (списання проводилось на підставі п.7.6. кредитного договору, згідно сл. записки від 20.08.2014);

2) Крім того, відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку 26007001306016 встановлено, що 28.08.2014 та 29.08.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Шеффілд Рефракторіс Україна" за двома договорами про надання поворотної фінансової допомоги на суму 1 000 000,00 грн, 49 000,00 грн, на загальну суму 1049000,00 грн. Внаслідок чого, 29.08.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 70 000,00 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 9 892,99 доларів США та частково погашена заборгованість за кредитним договором 59 123,54 доларів США;

3) Також комісією встановлено, що відповідно до виписки ТОВ "Мета-Імпекс" по рахунку 26007001306016 встановлено, що 01.09.2014 Товариству в межах проблемного Банку надійшли грошові кошти від ТОВ "Шеффілд Рефракторіс Україна" за двома договорами про надання поворотної фінансової допомоги на суму 49 500,00 грн. 02.09.2014 за рахунок отриманих від контрагента коштів (фінансової допомоги) та їх конвертацію в іноземну валюту було придбано 5 189,93 доларів США, за рахунок яких були сплачені відсотки за кредитним договором №01-1103/Т від 21.09.2012 у сумі 7,96 доларів США та частково погашена заборгованість за кредитним договором 5 181,97 доларів США.

Згідно з рішенням, яке було прийнято вказаною Комісією та зафіксовано в протоколі №132 від 04.10.2017, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М. направлено 04.10.2017 на адресу ТОВ "Мета-Імпекс" повідомлення про нікчемність означених правочинів (вих. №2366 від 04.10.2017).

Також 04.10.2017 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліш В.М. видано Наказ №189 від 04.10.2017 "Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів", яким доручено головному бухгалтеру Банку у строк до 04.10.2017 здійснити дії: щодо поновлення у бухгалтерському обліку Банку за рахунками для обліку кредитів (згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України) кредитної заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" за кредитним договором №01-1103/Твід 21.09.2012, відкриття балансового рахунку 2909 та врахування на ньому коштів, направлених на погашення кредитного договору, відновлення нарахування процентів за користування кредитом, відновлення суми сформованого резерву під кредитну заборгованість; поновлення у бухгалтерському обліку Банку прав вимоги за укладеними договорами іпотеки, поруки, застави тощо.

Листом від 25.10.2017 ТОВ "Мета-Імпекс" (позивач) повідомив Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша В.М. про отримання Повідомлення про нікчемність правочинів та при цьому зазначив про його безпідставність, та що банківські операції, перелічені в повідомленні, є правомірними, умови кредитного договору є такими, що виконані повністю.

Таким чином, у жовтні 2017 року ТОВ "Мета-Імпекс" дізналося про визнання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з ліквідації ПАТ "Актабанк" неправомірними означених вище дій з проведення бухгалтерських операцій в межах проблемного банку (нікчемними правочинами).

08.06.2018 на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41506888, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №26526622 про реєстрацію права власності ПАТ "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.

Згідно з записом, що був вчинений державним реєстратором Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., форма власності: приватна; розмір частки: 0; власники: ПАТ "Актабанк".

Підставою виникнення права власності (як зазначено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна) є: повідомлення - вимога, серія та номер б/н, виданий 12.03.2018, видавник: Публічне акціонерне товариство "Актабанк"; іпотечний договір, серія та номер: 01-1103/Т/1, виданий 21.09.2012, видавник: приватний нотаріус ДМНО Кучер О.А.

13.08.2018 за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк" через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження об`єкта нерухомого майна (лоту): Виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди. Загальною площею 13 148,3 кв.м., за адресою Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), вул. Героїв Сталінграду (проспект Хмельницького Богдана), буд. 156г.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2018-07-23-000159-b власником майна - замовником торгів, зазначено ПАТ "Актабанк", а переможцем електронних торгів стало ТОВ "Виробнича стальна компанія".

27.08.2018 ПАТ "Актабанк" (продавець) та ТОВ "Виробнича стальна компанія" (покупець) уклали договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, предметом купівлі-продажу за яким є майно: Виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

Продаж зазначеного об`єкта нерухомого майна відбувся за ціною 4 990 800,00 грн. з ПДВ, які, як зазначено в п. 2.1. договору, були сплачені покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладення цього договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.

Згідно з пунктом 3.1 цього договору право власності на майно переходить від продавця до покупця в момент укладення цього договору та державної реєстрації права власності.

Цей договір був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. та зареєстровано в Реєстрі за №1805.

Згідно з актом приймання-передачі нерухомого майна від 27.08.2018 ПАТ "Актабанк" (Продавець) в особі Тернової Інни Валентинівни, передав, а ТОВ "Виробнича стальна компанія" (Покупець) в особі директора Дрегваль Анни Юріївни прийняв нерухоме майно, придбане за означеним вище договором купівлі-продажу від 27.08.2018. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., яка посвідчувала вказаний договір купівлі-продажу, 27.08.2018 прийнято рішення, індексний номер 42705866, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г. Форма власності: приватна; Розмір частки: 1; власники: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія".

У жовтні 2018 року ТОВ "Виробнича стальна компанія" направило на адресу ТОВ "Мета-Імпекс" пропозицію про укладення договору оренди у зв`язку із зміною власника майна.

З посиланням на наведені вище обставини позивач у травні 2019 року звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Позивач вважає, що внаслідок рішень та дій відповідачів він був протиправно позбавлений права власності на належне йому нерухоме майно - 95/100 частки в об`єкті нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 146-г, загальною площею 13 148,3 кв.м.

Зі своєї сторони ТОВ "Виробнича стальна компанія" подало зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні спірним майном шляхом виселення ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "Наш Соняшник" з означеного об`єкта нерухомості.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Мета-Імпекс" протиправно позбавлене права власності на спірне майно, яке вибуло з володіння власника цього майна поза його волею, внаслідок вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) неправомірних дій щодо відчуження цього майна шляхом його продажу на електронних торгах задля погашення заборгованості ПАТ "Актабанк", а набувач цього майна - ТОВ "Виробнича стальна компанія" при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна не проявив належної обачності, не перевірив підстав його набуття Банком. Тому суд визнав обґрунтованими та задовольнив вимоги позивача за первісним позовом про визнання права власності на спірне майно та про витребування майна із чужого незаконного володіння. Що ж до вимоги позивача про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності ТОВ "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку, то суд відмовив у його задоволенні, оскільки таке право буде відновлене шляхом внесення нового запису про реєстрацію прав власності ТОВ "Мета-Імпекс" на підставі рішення суду, яке буде прийняте у цій справі. За зустрічним позовом ТОВ "Виробнича стальна компанія" про усунення перешкод у користування майном шляхом виселення суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення такої вимоги відсутні, оскільки судом встановлено, що власником спірного майна (частки об`єкту нерухомості) є ТОВ "Мета-Імпекс".

Таким чином, як свідчать матеріали справи, здійснюючи розгляд справи суд першої інстанції на підставі наданих ТОВ "Мета-Імпекс" доказів, дійшов висновку про погашення ТОВ "Мета-Імпекс" суми кредиту та правомірності вимог ТОВ "Мета-Імпекс".

Такі висновки господарського суду будуються на тому, що суд вважав доведеною позивачем за первісним позовом та відповідно встановленою обставини того, ТОВ "Мета-Імпекс" повністю розрахувалось за кредитним договором, наслідком чого є відсутність у ПАТ "Актабанк" після 07.11.2014 будь-яких правових підстав для звернення стягнення на Об`єкт нерухомого майна шляхом набуття права власності на цей об`єкт.

Натомість ТОВ "Виробнича стальна компанія" під час розгляду справи наголошувало на наявності у ТОВ "Мета-Імпекс" заборгованості перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором, а отже і безпідставності його позовних вимог.

ТОВ "Виробнича стальна компанія" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 904/1875/19 вказувало на те, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, стороною (учасником) якого заявник не був, товариству стало відомо про проведення у кримінальному провадженні, у тому числі, комісійної судово-економічної експертизи, за результатами якої Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 в якому вказувалося про наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США.

В свою чергу, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 15.09.2023 виснував, що обмежившись посиланням на те, що ТОВ "Виробнича стальна компанія" вважає висновок комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 нововиявленою обставиною, не взяли до уваги доводи заявника стосовно того, що саме фактичні дані, встановлені під час проведення експертизи про наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18127,81 доларів США були визначені заявником нововиявленими обставинами, які спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (відсутність заборгованості позивача за первісним позовом за кредитним договором).

Щодо цього необхідно наголосити на тому, що в пунктах 7.4 7.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 викладено правову позицію, згідно з якою процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарським процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (див. пункт 7.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, пункт 136 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За таких умов, апеляційний суд не може погодитися з висновком господарського суду, що фактично заявник просить суд переоцінити докази, подані сторонами у процесі розгляду даної справи, які підтверджували відсутність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитним договором, а висновок експерта від 29.05.2020 №12194/20-72/12195/20-71, на який посилається заявник, за своєю суттю не є безумовним доказом, що встановлюють або спростовують певні обставини, а є лише одним із багатьох доказів, на підставі яких суд встановлює або спростовує певні обставини, адже обставини, які містяться у висновку комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 є матеріально правовим фактом, що підтверджує наявність заборгованості позивача за первісним позовом за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.02.2023 року ТОВ «ВСК» було надано право ознайомитись з матеріалами кримінального провадження № 12021040030000224, з якого стало відомо про існування двох висновків в межах проведених експертиз, а саме:

- висновок експертів за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року, складений Київським науково- дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292;

- висновок експерта Дніпровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № СЕ-19/104-22/27357-ЕК від 30.12.2022 р. складений в межах кримінального провадження № 12021040030000224.

У висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року зазначено, що: «в межах наданих на дослідження документів, документально та розрахунково не підтверджується погашення в повному обсязі заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» (код 32564368) перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором від 21.09.2012 року № 01-1103/Т. Розрахунковий залишок заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т складає 18 127,81 доларів США станом на 05.09.2014 року».

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що фактичні дані, які містяться у висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року, складеного Київським науково- дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292, щодо непідтвердження погашення в повному обсязі заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором від 21.09.2012 року № 01-1103/Т (розрахунковий залишок становить 18 127,81 доларів США станом на 05.09.2014) - є нововиявленими обставинами, які існували на час прийняття Господарським судом Дніпропетровської області рішення у справі № 904/1875/19 від 22.10.2020.

Вищезазначені обставини не могли бути відомі ТОВ "Виробнича стальна компанія", оскільки з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року Відповідач-5 став обізнаний 01.02.2023 року при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 42018000000002292.

Щодо істотності нововиявленої обставини про розрахунковий залишок заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т у розмірі 18 127,81 доларів США станом на 05.09.2014 року, апеляційний суд зазначає наступне.

В основу судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 року був покладений факт того, що є припиненими зобов`язання позивача за кредитним договором № 01-1103/Т від 12.09.2012, та іпотечним договором №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який укладено на забезпечення виконання кредитного договору між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк". У зв`язку з чим, суд першої інстанції вважав, що ТОВ "Мета- Імпекс" повністю розрахувалось за кредитним договором, договір іпотеки між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" було розірвано в добровільному порядку 07.11.2014. На думку суду першої інстанції, підстав для застосування наслідків нікчемності правочинів у Банка не було. Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк повинен був звернутися з відповідним позовом до суду. Погашення заборгованості за кредитним договором підтверджується матеріалами справи, зокрема: № 20627001306016 за період: з 21.09.2012 по 12.10.2018 та з 20.08.2014 по 17.09.2014; № 20672001306016 за період: з 21.03.2013 по 12.10.2018 та з 20.08.2014 по 17.09.2014; № 20694001306016 за період з 13.08.2013 по 12.10.2018 та з 20.08.2014 по 17.09.2014; № 20683001306016 за період з 21.09.2012 по 12.10.2018 та з 20.08.2014 по 17.09.2014; № 91292001306016 за період з 21.09.2012 по 12.10.2018; № 26007001306016 за період з 20.08.2014 по 17.09.2014; Меморіальними ордерами: № 15, № 16 та № 17 від 29.08.2014; № 20 та № 22 від 05.09.2014; № 595718, № 595719, № 595820 та № 595821 від 20.08.2014.

Господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 22.10.2020 року вказана нововиявлена обставина не була встановлена, а тому висновки про те, що: - ТОВ "Мета-Імпекс" повністю розрахувалось за кредитним договором; наявні правові підстави вважати припиненими зобов`язання позивача за кредитним договором № 01-1103/Т від 12.09.2012, та іпотечним договором №01-1103/Т/1 від 21.09.2012, який укладено на забезпечення виконання кредитного договору між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк"; договір іпотеки між ТОВ "Мета-Імпекс" та ПАТ "Актабанк" було розірвано в добровільному порядку 07.11.2014, Банком не вирішувалося питання щодо нікчемності договору від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору № 01-1103/Т/1 є передчасними.

Щодо останніх необхідно зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 наголосила, що відповідний правочин є нікчемним не за рішенням уповноваженої особи Фонду, а відповідно до закону. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку. Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16, від 04.07.2018 у справі № 819/353/16, від 05.12.2018 у справі № 826/23064/15, від 27.02.2019 у справі № 826/8273/16.

В свою чергу, Верховний Суд зазначив, за змістом ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З`ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову Сторони нікчемного правочину не зобов`язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов`язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 220 ЦК України). Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/32090/15, від 26.04.2018 у справі № 910/730/17, від 16.01.2019 у справі №914/1838/16.

Більше того, за змістом постанови від 16.01.2019 у справі № 914/1838/16 Верховний Суд наголосив на тому, що: «нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення і не потребує для визнання його таким ніяких додаткових дій чи рішень. Як встановлено судами попередніх інстанцій кредитний договір виконання зобов`язань, за яким було забезпечено договором іпотеки, укладався на умовах забезпеченості. Проте, розірвавши такий договір іпотеки, банк (кредитор) відмовився від майнових прав, переданих йому в іпотеку, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" (03.03.2015р.). Тобто, нікчемність правочину неплатоспроможного банку, згідно з яким банк відмовився від власних майнових вимог, встановлена законом. Цей правочин є недійсним (нікчемний) незалежно від часу його виявлення уповноваженою особою Фонду. Таким чином суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про розірвання іпотечного договору №13/114/102/08-С, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Делакс Україна». Верховним Судом відхиляються доводи відповідача про порушення порядку та процедури виявлення нікчемних правочинів з огляду вищевикладене. Також Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо недоведеності позивачем наявності підстави нікчемності правочину, яка передбачена п. 1 ч. 3 cт. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", так як умовою наявності цієї підстави є безоплатність, а позичальником погашено частину заборгованості по кредиту в сумі 5 450 000, 00 грн., оскільки у випадку відмови від власних майнових вимог ошатність чи безоплатність відмови не впливає на вирішення питання про нікчемність правочину».

Таким чином, твердження суду першої інстанції, в даній справі № 904/1875/19, про те, що протокол № 132 від 04.10.2017 року засідання комісії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом № 25 від 30.06.2017 року при кредитуванні ТОВ «МЕТА-ІМПЕКС» за кредитним договором № 01-1103/Т від 21.09.2012 року, не може визнавати зазначені в ньому правовики недійсними, - є помилковими та не відповідають усталеній практиці Верховного Суду, оскільки нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду та має наслідки нікчемного правочину в силу закону.

Оскільки договір від 07.11.2014 про розірвання іпотечного договору від 21.09.2012 є нікчемним, Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК» скориставшись іпотечним застереженням, передбаченим в іпотечному договорі, на підставі приписів ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» задовольнив свої вимоги за рахунок іпотечного майна та здійснив в подальшому реєстрацію права власності на виробничий об`єкт будинок літ.Г-2, будівлі та споруди, загальною площею 13 148,3 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ (м. Дніпро), вул. Героїв Сталінграда (просп. Хмельницького Богдана), буд. 156г за собою, з огляду на неналежне виконання ТОВ «Мета-Імпекс» взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, укладеним між ним та ПАТ «АКТАБАНК». Правомірність зварення стягнення підтверджується фактичними даними, які по своєю сутті є нововиявленими обставинами, що містяться у висновку комісійної судово-економічної експертизи від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71 якою встановлено, що розрахунковий залишок заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «АКТАБАНК» за Кредитним договором від 21.09.2012 № 01-1103/Т складає 18 127,81 доларів США станом на 05.09.2014 року.

Отже були наявні підстави для реєстрації права власності на Об`єкт нерухомого майна за ПАТ "Актабанк" за договором іпотеки, за яким ПАТ "Актабанк" звернуло стягнення на об`єкт нерухомого майна шляхом набуття права власності на цей об`єкт на законних підставах.

Крім того, 13.08.2018 за ініціативою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для погашення заборгованості ПАТ "Актабанк" через електронний майданчик оператора ТОВ "Закупки.пром.уа" відбулось відчуження Об`єкта нерухомого майна на відкритих торгах. Переможцем електронних торгів стало ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке 27 серпня 2018 року уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу Об`єкту нерухомого майна, частка якого належала на той час на праві власності ТОВ "Мета-Імпекс".

Позивач за первісним позовом/відповідач-1 за зустрічним позовом вказував на те, що спірне майно вибуло із його володіння як власника цього майна поза його волею, внаслідок вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб неправомірних дій щодо відчуження цього майна, а тому його право власності порушено саме ПАТ "Актабанк", який не набув право власності на спірний об`єкт в установленому законом порядку, відповідно і не мав права розпоряджатися цим майном.

Однак, враховуючи вищевикладене, та фактичні дані, що були встановлені на підставі нововиявлених обставин, колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями, позаяк ТОВ «Виробнича Стальна Компанія» у встановлений законом спосіб набуло право власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, який розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г, а саме: 13.08.2018 року Відповідач 5 у відповідності до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-07-23-000159-Ь став переможцем електронних торгів, у зв`язку з чим, 27 серпня 2018 року ТОВ «Виробнича Стальна Компанія» уклало з ПАТ "Актабанк" договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Виходячи зі змісту наведених норм, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно. Передбачений статтею 392 ЦК України спосіб захисту спрямований не на виникнення за рішенням суду права власності позивача, а на підтвердження наявного у позивача права власності, набутого раніше на законних підставах.

Так, за правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Таким чином, позов про визнання права власності може пред`являти виключно власник такого майна. Відповідний позов пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами.

Відтак, вимога ТОВ "Мета-Імпекс" про визнання за ним права власності на спірне майно не підлягала задоволенню, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено наявність у нього відповідного права, яке б порушувалось (невизнавалось/оспорювалось) відповідачами.

Колегія суддів наголошує, що суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Згідно з положеннями ст.ст. 2, 4, 5 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством/договором, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 43); постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 01.07.2021 у справі № 910/7029/20.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Також, судом було встановлено, що станом на час звернення ТОВ "Мета-Імпекс" з позовом до суду та прийняття судом рішення фактичне володіння нерухомим майном позивача здійснює ТОВ "Виробнича стальна компанія", яке вважає себе законним власником майна.

Тобто, станом на дату звернення до суду з позовом (травень 2019 року) спірне майно не перебувало у відповідача-1, ПАТ "Актабанк", оскільки було передано ТОВ "ВСК" за актом приймання-передачі цього майна внаслідок укладання договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 27.08.2018 з ПАТ "Актабанк".

Як правильно виснував господарський суд, оскільки між ТОВ "Мета-Імпекс" та ТОВ "ВСК" відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Натомість варто звернути увагу на тому, що ст. 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (відплатно чи безоплатно) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Як зазначає Відповідач-5, покладаючись на добросовісність дій продавця ПАТ «АКТАБАНК», ТОВ «Виробнича стальна компанія» законним шляхом набуло своє майно та є добросовісним набувачем, а тому це майно у нього на підставі ст. 388 ЦК України витребувано бути не може, оскільки Позивач усвідомлював, або повинен був розуміти наслідки своїх незаконних дій при розірванні договору іпотеки для уникнення звернення стягнення на майно в рахунок кредитних боргів.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, у цьому випадку є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 641/9904/16-ц.

Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

На підставі приписів ч. 1 ст. 317 ЦК України саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

При цьому саме власнику гарантується та забезпечується захист його права власності (Глава 29 ЦК України).

Крім того, право на пред`явлення позову про витребування майна з незаконного володіння, унормовано ст. 387 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 397 Цивільного кодексу України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Тобто відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про незаконність свого володіння майном (добросовісний набувач).

Згідно ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Зважаючи на те, що судом встановлено як добросовісність покупця спірного майна ТОВ "Виробнича стальна компанія" (обставини правомірного набуття) так і відсутність прав на нього у ТОВ "Мета-Імпекс", відсутні підстави і для задоволення вимог позивача за первісним позовом про витребування об`єкта нерухомого майна із чужого незаконного володіння.

В такому разі не підлягає задоволенню й похідна вимога про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вулиця Героїв Сталінграда), будинок 156г.

До того ж, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що у постанові від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Саме задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 12.02.2020 у справі № П/811/1640/17 (пункт 42), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 16.09.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 37), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18.01.2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94)), незалежно від того, чи таке витребування відбувається у порядку віндикації (статті 387, 388 ЦК України), чи в порядку, визначеному для повернення майна від особи, яка набула його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (статті 1212 1215 ЦК України), чи в порядку примусового виконання обов`язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16).

Так само, виходячи з відповідних вищенаведених міркувань, належить відмовити у задоволенні вимог позивача про: - визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай Андрія Віталійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г; - скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г; - визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г; - скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ.Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г,

- враховуючи також встановлені судом обставини та можливість судового захисту прав особи, якій цій права дійсно належать або яка має відповідний охоронюваний законом інтерес, про захист яких подано позов.

Господарський суд у переглядаємому рішенні виснував, що внаслідок таких рішень та записів позивача за первісним позовом було протиправно позбавлено права власності на спірне нерухоме майно.

Проте, апеляційним судом з огляду на нововиявлені обставини не встановлено наявності таких у ТОВ "Мета-Імпекс" та їх порушення відповідачами, що є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відтак, як було звернуто увагу судом касаційної інстанції, фактичні дані, встановлені під час проведення експертизи про наявність заборгованості ТОВ "Мета-Імпекс" перед ПАТ "Актабанк" за кредитними правовідносинами у сумі 18 127,81 доларів США є нововиявленими обставинами, які спростовують факти, що були покладені в основу рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 та відповідно могли привести до іншого результату судового розгляду.

Відповідно є необґрунтованими доводи позивача за первісним позовом/відповідача-1 за зустрічним позовом, що факт наявності чи відсутності заборгованості ТОВ «Мета-Імпекс» перед ПАТ «Актабанк» не є такою істотною обставиною, яка може вплинути на прийняте судове рішення.

При цьому колегія суддів відхиляє заперечення ТОВ "Мета-Імпекс", що вказані обставини не є нововиявленими, враховуючи усе вищенаведене, висновки Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 та оцінку цих обставин судом в даній постанові (їх вплив на результат вирішення справи).

Більше того, нововиявленими обставинами є саме фактичні дані, які містяться у висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 12194/20-72/12195/20-71 від 29.05.2020 року, складеному Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства Юстиції України в межах кримінального провадження № 42018000000002292, а не сам висновок експертизи, як помилково вважає позивач за первісним позовом/відповідач-1 за зустрічним позовом.

Є безпідставними також посилання ТОВ "Мета-Імпекс" на те, що заява про перегляд судового рішення подана із порушенням строків, визначених ст. 321 ГПК України, оскільки не зрозуміло як і коли Відповідач ознайомився із висновком експерта від 29.05.2020 № 12194/20-72/12195/20-71, який був наданий в кримінальному провадженні №42018000000002292, яке було закрито постановою слідчого ще 25.05.2021 року, адже з наданих матеріалів слідує, що такою датою є 01.02.2023 року, що не спростовано учасниками даної справи.

Що стосується зустрічного позову ТОВ "ВСК" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення, слід зазначити, що відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову.

Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Разом з тим, судом не встановлено, що ТОВ "Виробнича стальна компанія" з боку ТОВ "Мета-Імпекс" чиняться перешкоди в реалізації правомочностей власника нерухомого майна, а саме: права користування та розпоряджання своїм майном (спірним об`єктом нерухомості), тож підстави для задоволення вимоги ТОВ "ВСК" за зустрічним позовом відсутні.

Нововиявлені обставини впливають лише на мотиви, з яких суд відмовляє у задоволенні таких вимог, проте не змінюють фактичного результату вирішення справи господарським судом.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вищезазначеним вимогам ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/1875/19 - не відповідає.

Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції розглядаючи заяву ТОВ «Виробнича стальна компанія» про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 року за нововиявленими обставинами дійшов помилкових висновків про відсутність підстав, які визначені у ч. 2 ст. 320 ГПК України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не взявши до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 15.09.2023.

Тобто доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими належним чином.

Як передбачено п. 1, 2 ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

- відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

- задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

За таких умов, апеляційну скаргу ТОВ "Виробнича стальна компанія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/1875/19 належить задовольнити частково, скасувавши рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 року в частині задоволення первісного позову та прийнявши в цій частині нове про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Мета-Імпекс", при цьому залишивши рішення в частині вирішення зустрічного позову в силі.

Також, у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України належить змінити розподіл судових витрат, поклавши судові витрати зі сплати судового збору за подання позову на загальну суму 290 477,86 грн на позивача за первісним позовом та стягнувши з останнього на користь відповідача-5 витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 435 716,79 грн та апеляційної скарги в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст.129, 233-236, 269, 275-279, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/1875/19 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/1875/19 - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 в частині задоволення первісного позову скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" (49057, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 156, код ЄДРПОУ 23373985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича Стальна Компанія" (49000, м. Дніпро, Криворізьке шосе, 21, код ЄДРПОУ 42273525) витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розмірі 435 716,79 грн та апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 05.07.2024

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко

СудЦентральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.06.2024
Оприлюднено08.07.2024
Номер документу120203491
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Судовий реєстр по справі —904/1875/19

Судовий наказ від 04.12.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Скриннікова Наталя Сергіївна

Постанова від 16.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Постанова від 16.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Ухвала від 04.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Рогач Л.І.

Судовий наказ від 17.07.2024

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Ніколенко Михайло Олександрович

Постанова від 20.06.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 23.05.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 26.03.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

Ухвала від 20.03.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Мороз Валентин Федорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні