Рішення

від 03.07.2024 по справі 908/3790/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2024Справа № 908/3790/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Осьмаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія"

(69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 81, офіс 1)

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"

(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44)

в особі Відокремленого підрозділу: Запорізька обласна дирекція ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП"

(69001,м.Запоріжжя,бул.Шевченка/вул.Возз`єднанняУкраїни, буд.20/25)

про стягнення 549 044,93 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

23.12.2021 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" від 23.12.2021 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" в особі Відокремленого підрозділу: Запорізької обласної дирекції ПрАТ "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення 552 202,80 грн. страхового відшкодування за договором 20/01 страхування майна підприємства (організації, установи) № К 156324 від 14.06.2021.

Ухвалою суду від 06.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3790/21, присвоєно справі номер провадження 12/15/22, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 31.01.2022 о 10:00.

31.01.2022 на електронну адресу суду від відповідача із електронним цифровим підписом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні та клопотання про зміну підсудності розгляду справи від 28.01.2022. В клопотанні про зміну підсудності розгляду справи відповідач просить передати розгляд справи № 908/3790/21 Господарському суду м. Києва. Клопотання про зміну підсудності мотивоване тим, що Запорізька обласна дирекція ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ" не може виступати відповідачем у даній судовій справі, оскільки не наділена господарською процесуальною правоздатністю так як не є юридичною особою. Вказує, що більш того остання не є філією або представництвом юридичної особи, що унеможливлює застосування ч. 3 ст. 29 ГПК України (підсудність справ за вибором позивача). Зазначає, що Запорізька обласна дирекція ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ" не є філією або представництвом у розумінні Цивільного кодексу України, оскільки не має відокремленого майна та не діє на підставі Положення філії або представництва, а є іншим відокремленим підрозділом ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ" відповідно до положень ГК України та аналізу пунктів положення про Запорізьку обласну дирекцію ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ". Відповідач вважає, що позивач, подаючи позов до ПрАТ "УСК "Княжа ВІГ", повинен був керуватися загальним правилом при виборі територіальної юрисдикції (підсудності), а саме ч. 1 ст. 27 ГПК України, та позов мав би подаватися до Господарського суду м. Києва (за місцезнаходженням відповідача м. Київ, вул. Глибочицька, 44, 04052).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2022 вирішено передати справу №908/3790/21 за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

05.07.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №908/3790/21.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2022 справу №908/3790/21 передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 11.07.2022 суддя Лиськов М.О. прийняв до свого провадження справу та призначив підготовче судове засідання на 07.09.2022.

Після відкриття провадження судові засідання з розгляду справи неодноразово відкладалися.

24.10.2022 позивачем подано пояснення стосовно призначення експертизи у справі.

26.10.2022 у судове засідання з`явився представник позивача, надав пояснення стосовно призначення експертизи у справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2022 призначено у справі №908/3790/21 судову будівельно-технічну експертизу та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000; м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 801); провадження у справі №908/3790/21 зупинено до закінчення проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.

27.05.2024 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №908/3790/21 разом із висновком експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 28.05.2024 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 26.06.2024.

10.06.2024 позивачем подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 26.06.2024 прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2024.

Приймаючи заяву про зменшення розміру позовних вимог суд виходить із наступного.

Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на те, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення примірника такої заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду відповідну заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія", у зв`язку з чим має місце нова ціна позову.

02.0.7.2024 представником позивача подано до суду клопотання про долучення доказів про розмір витрат на правничу допомогу.

У судове засідання, призначене на 03.07.2024, з`явився представник позивач. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 03.07.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 03.07.2024 суд заслухав вступне слово позивача, дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представника позивача, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні 03.07.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

14.06.2021 р. між ТОВ «ТЕК» та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було укладено договір 20/01 страхування майна підприємства (організації, установи), номер договору: К 156324 (далі - договір страхування).

Відповідно до договору страхування: - відповідач, на підставі заяви позивача та згідно з Правилами добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України «Про страхування») від 28.02.2013 р., здійснив страхування майна: матеріальний склад Д площею 103,4 м2 за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 207 (п. 1.1); - застрахованим майном є нерухомість, конструктивні елементи, без оздоблення (п. 1.3.1); - період страхування: з 15.06.2021 р. по 14.06.2022 р. (п. 3.4); - загальна страхова сума: 950000,00 грн., що становить 100% вартості застрахованого майна, визначеної на підстав оголошеної вартості (п. 3.1); - безумовна франшиза - 0,5% від загальної страхової суми по кожному страховому випадку (п. 3.5), що дорівнює 4750,00 грн.

08.07.2021 р. настав страховий випадок - пожежа, про що був складений страховий акт №210000438229 (дата, зазначена рукописно у правому верхньому куті, - 19.10.2021 р.).

На підставі зібраних документів відповідачем ухвалено рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 361 489,00 грн.

Сума страхового відшкодування, визначена у страховому акті, виплачена відповідачем 20.10.2021 р.

Водночас, звертаючись до суду позивач вказує, що з визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування погодитись неможливо.

Згідно з договором страхування:

- страховик виплачує страхове відшкодування на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акта (п. 8.1);

- страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі фактичних збитків (за умови повного страхування), за вирахуванням розміру безумовної франшизи, в межах страхової суми, протягом 30 календарних днів після одержання всіх необхідних документів передбачених п. п. 8.4 - 8.5 договору страхування, та складання страхового акту (п. 8.2);

- розмір фактичних збитків визначається: а) при повній загибелі або втраті застрахованого майна - у розмірі дійсної вартості застрахованого майна, але не більше страхової суми, за вирахуванням вартості залишків майна та зносу (п. 8.3.1);

Повна загибель (втрата) має місце, якщо витрати на відновлення застрахованого майна, включаючи залишкову (ліквідаційну) вартість, дорівнюють або перевищують дійсну вартість застрахованого майна на момент настання страхового випадку, або ремонт такого майна є економічно не доцільним (п. 8.3.1.1). б) при частковій загибелі (пошкодженні) застрахованого майна - у розмірі витрат на відновлення майна (п. 8.3.2).

Застраховане майно вважається пошкодженим або частково зруйнованим, якщо витрати на відновлення застрахованого майна, включаючи залишкову (ліквідаційну) вартість, не перевищують дійсну вартість застрахованого майна на момент настання страхового випадку та [ремонт такого майна] не є економічно недоцільним (п. 8.3.2.1).

- з розміру відшкодування витрат по відновленню майна вираховується сума зносу його пошкоджених елементів.

Розмір вирахувань розраховується виходячи з вартості застрахованого майна на день настання страхового випадку та їх первісної вартості (п. 8.3.2.4);

- страхувальник не має права відмовитись від застрахованого майна, що залишилося після страхового випадку, навіть пошкодженого.

Залишкова (ліквідаційна) вартість такого майна підлягає вирахуванню з суми страхового відшкодування (п. 8.3.3).

Листом від 19.10.2021 р. №438229-3 відповідач повідомив позивача, що згідно з висновком експертного комплексного будівельно-технічного та оціночно-будівельного дослідження №273/10.21 від 07.10.2021 р., складеним судовим експертом Лиценком М.В.: - витрати на відновлення застрахованого майна складають 528269,00 грн.; - вартість залишків становить 113091,00 грн.; - вартість застрахованого майна на момент настання страхового випадку становить 479330,00 грн.; Розмір безумовної франшизи - 0,5% від загальної страхової суми (4750,00 грн.).

Оскільки визначені в результаті дослідження витрати на відновлення застрахованого майна (528269,00 грн.) перевищують вартість застрахованого майна на момент настання страхового випадку (479330,00 грн.), розмір страхового відшкодування було визначено таким розрахунком: 479330,00 - 113091,00 - 4750,00 = 361489,00 (грн.). Сума страхового відшкодування (361489,00 грн.) була перерахована згідно з заявою на реквізити позивача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Спір у справі виник з тих підстав, що на переконання позивача, визначений відповідачем розмір фактичних збитків не відповідає дійсності, а сума виплаченого відповідачем страхового відшкодування є заниженою.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно визначення статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно результатів проведеної судової експертизи, а саме висновком експерта №6598/6599-22 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатом будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи встановлено:

- ринкова вартість будівлі матеріального складу Д площею 103,4 м2 за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 207, станом на 08 липня 2021 р. (момент постання страхового випадку, до пожежі 08.07.2021 р.) склала 935 684,00 грн. без ПДВ; - вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень об`єкта нерухомого майна: матеріальний склад Д площею 103,4 м2 за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 207, унаслідок пожежі складає: 915 283,93 грн. з ПДВ.

За таких обставин, оскільки розмір витрат на відновлення застрахованого майна (915283,93 грн.) не перевищує його дійсної вартості на момент настання страхового випадку (935 684,00 грн.), застраховане майно не може вважатися повністю знищеним, натомість в термінології договору страхування є пошкодженим чи лише частково зруйнованим.

Відповідно, розмір фактичних збитків визначається не п. 8.3.1, а згідно з п. 8.3.2 договору страхування - у розмірі витрат на відновлення майна. Враховуючи, що договором страхування передбачена безумовна франшиза, розмір страхового відшкодування має визначатися таким чином: 915 283,93 - 4750,00 = 910 533,93 (грн.).

За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

При цьому належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Оцінюючи висновок експертів від 24.05.2024 №6598/6599-22 за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У висновку зазначено, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерти обізнані про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва у справі №908/3790/21.

У той же час, висновок експерта №6598/6599-22 від 24.05.2024 складений кваліфікованим атестованим судовим експертом Вітером Романом Валерійовичем.

За таких обставин висновок експерта №6598/6599-22 від 24.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Таким чином, результатами проведеної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи було підтверджено недобросовісність виконання відповідачем свої обов`язків за договором страхування майна підприємства № 20/01 та підтверджено факт незаконного зменшення розміру страхового відшкодування належного позивачу.

Отже, оскільки результати проведеної судової експертизи підтвердили неправильність розрахунків відповідача при визначенні розміру страхового відшкодування належного до виплати на користь позивача, а також оскільки відповідачем станом на даний час не було здійснено на користь позивача доплати страхового відшкодування, то з відповідача підлягає стягненню наступне:

Оскільки відповідач раніше здійснив виплату страхового відшкодування на суму 361489,00 грн., додатково з нього належить стягнути: 910 533,93 - 361 489,00 = 549 044,93 грн.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.

Аргументи та заперечення відповідача проти позову, що наведені у відзиві на позовну заяву, суд розглянув і відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді витрат на проведення експертизи у розмірі 15 000,00 грн. та витрат за надану правничу допомогу на суму 27 500,00 грн., суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як випливає з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія" (клієнт) та Адвокатом Кукурудз Романом Орестовичем (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 14.12.2021, відповідно до якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

03.06.2024 р. ТОВ «ТЕК» та адвокат Кукурудз Р.О. уклали договір про внесення змін до договору про надання правничої допомоги від 14.12.2021 р., яким починаючи з 03.06.2024 р. розмір винагороди за складання заяв по суті справи та з процесуальних питань, інших документів правничого характеру, а також за участь у судових засіданнях у процесі здійснення представництва клієнта в судах збільшено до 5000,00 грн. за один складений документ або факт участі адвоката у судовому засіданні, призначеному судом у справі, в якій клієнт виступає стороною, третьою особою (з урахуванням часу на підготовку до участі судовому засіданні, яке відбулося).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивач надав:

- копію договору про надання правової допомоги від 14.12.2021

- копію додаткової угоди від 03.06.2024 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2021;

- копію акта приймання надання послуг від 02.07.2024 на суму 27 500, грн.;

- копію платіжного доручення №47 від 02.07.2024 на суму 27 500, грн.;

Наведеними документами підтверджується понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 27 500,00 грн.

З урахуванням наведеного, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатом Кукурудз Романом Орестовичем професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія" на суму 27 500,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, враховуючи відсутність заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу зі сторони відповідача, то суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Водночас, оскільки судом у справі було призначено судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, витрати за проведення котрої покладено на відповідача, суд не вбачає за можливе покласти на відповідача витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 15 000,00 грн., що було зроблено позивачем до подачі позову у справі.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. З огляду на що, заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про зменшення ціни позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 81, офіс 1; ідентифікаційний код: 42105275) 549 044,93 грн. страхового відшкодування, 27 500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 8235,67 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.07.2024

Суддя М.О. Лиськов