ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2024Справа № 910/1175/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна"
до 1) Акціонерного товариства "Київгаз",
2) Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 272 116, 54 грн.
Представники:
від позивача: Кожушко А.В.;
від відповідача-1: Деркач Т.Г.;
від відповідача-2: Герасименко І.В.;
вільний слухач: Петренко О.Л.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Київгаз" (далі-відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі-відповідач 2) про стягнення солідарно з відповідачів понесену позивачем шкоду у розмірі 272 116, 54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не вчинено жодних дій для проведення ремонтних робіт пошкодженого газопроводу, який знаходиться на балансі позивача та для відновлення газопостачання, у зв`язку з чим з метою відновлення газопостачання у зимовий період до об`єкту критичної інфраструктури позивачем були понесені витрати з оплати вартості робіт з відновлення газопроводу середнього тиску, що є шкодою, завданою діями (бездіяльністю) відповідачів та такі кошти у розмірі 272 116, 54 підлягають солідарному стягненню з відповідачів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна" строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.02.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.03.2024.
06.03.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від Акціонерного товариства "Київгаз" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зокрема зазначає, що пошкодження газопроводу відбулося внаслідок порушення відповідачем-2 Правил безпеки систем газопостачання, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" не було викликано до початку земельних робіт працівника управління експлуатації газових мереж АТ "Київгаз". Також, відповідач-1 вказує на те, що обов`язок проведення ремонтних робіт пошкодженого газопроводу покладено саме на позивача, як балансоутримувача.
08.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", в якому відповідач-2 зокрема зазначає, що причина пошкодження газопроводу відбулась через надання відповідачем-1 недостовірної схеми розташування газових мереж. Отже, на думку відповідача-2, у заподіянні шкоди позивачу відсутня вина Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".
12.03.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду надійшла відповідь позивача на відзиви відповідачів, в якій позивач, зокрема зазначає, що сукупність дій (бездіяльності) обох відповідачів спричинили пошкодження газопроводу, а саме: відповідачем-1 надано попередження на виконання робіт без відповідних вказівок на газопровід, в свою чергу відповідачем-2 виконано земельні роботи відповідно до зазначеного попередження. Також, позивач вказує на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язок позивача бути присутнім при виконанні робіт ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", попередження на які надав АТ "Київгаз".
14.03.2024 від Акціонерного товариства "Київгаз" до суду надійшли письмові пояснення (заперечення на відзив відповідача-2), в яких відповідач-1 зазначає, що схеми з попереджень від 09.11.2023 та 11.11.2023 відповідають схемі попередження від 08.11.2023, а твердження відповідача-2 є недостовірними та спростовуються матеріалами справи.
У судовому засіданні 14.03.2024 судом оголошено перерву до 04.04.2024.
19.03.2024 до суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач-2 зокрема вказує на необґрунтовано завищений розмір збитків заявлених позивачем на підставі акту пошкодження газопроводу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/1175/24 призначено на 02.05.2024.
Судове засідання призначене на 02.05.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 призначено судове засідання на 30.05.2024.
У судовому засіданні 30.05.2024 оголошено перерву до 06.06.2024.
31.05.2024 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Київгаз" про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку із зайнятістю представника відповідача-1 в іншому судовому провадженні, просить суд відкласти судове засідання на інший час та дату.
У судовому засіданні 06.06.2024 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 20.06.2024.
У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечили проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 20.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Як зазначає позивач, відповідно до Акту розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об?єкту газопостачання, газорозподільче підприємство АТ «Київгаз» та споживач газу - власник газифікованого об?єкту - ТОВ "Леруа Мерлен Україна" визначили межі балансового розмежування газопроводів до газифікованого об?єкту за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26, а саме:
1) на балансі споживача газу:
- Газопровід середнього тиску: т.Б-т.Г підземний 99,0 п.м.Д-63 ПЕ мм БГК-14960, т.Г-т.Д ШРП-3070;
- Газопровід низького тиску: т.Д-т. Е підземний 38, 0 п.м.Д - 160ПЕ мм, т.Е - т.Ж - т. Л - т.М-т.Н-т.О, надземний 195,0 п.м.Д-150 мм, т.Ж-т.З надземний 5,0 п.м.Д-45 мм, т.О-т.К-т.Р-т.С., надземний 145,0 п.м.Д-57 мм.
Внутрішньобудинкові газопроводи і газове обладнання-належить споживачу.
Газовий лічильник розміщений: зовні будинку до ШРП, в приміщенні.
2) на балансі АТ «Київгаз»:
- Газопровід середнього тиску: Д-110ПЕ мм т.А-т.Б-т.В.
Відповідно до п. 2 акту, споживач та власник (балансоутримувач) газових мереж, які визначені цим актом розмежування, відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують їх експлуатацію.
До вказаного Акту додано Схему визначення балансової належності газових мереж.
Як зазначає позивач, газифікованим об?єктом є Комплекс будівель житлового, і офісного призначення з паркінгом, які знаходяться за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26. (будівельна адреса: вул. Саперно-Слобідська, 93), який належить ТОВ "Леруа Мерлен Україна".
Позивач зазначає, що 09.11.2023 при проведенні земляних робіт працівниками РЕВМ5 АТ «Київодоканал» у м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, 100 було пошкоджено підземний розподільчий газопровід діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску, БГК 14960, про що працівниками АТ «Київгаз» складено Акт пошкодження газопроводу від 09.11.2023, припинено газопостачання на ШРП 3070.
Відповідно до вказаного Акту пошкодження газопроводу, складеного комісією у складі представників АТ «Київгаз» від 09.11.2023, якими зафіксовано, що працівником РЕВМ5 АТ «Київводоканал» - інженером Присяжнюком Б.А. при проведенні земляних робіт за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100 було пошкоджено підземний газопровід діаметром 63, ПЕ середнього тиску БГК 14940. Земляні роботи працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» проводились на підставі попередження АТ «Київгаз» від 08.11.2023 на проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопровода.
Так, згідно пояснення інженера РЕВМ5 АТ «Київводоканал» Присяжнюка Б.В., викладених в Акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023, причиною пошкодження вказано наступне: пошкоджені колодязь та газопровід діаметром 63 мм у попередженні АТ «Київгаз», виданому на проведення робіт від 08.11.2023, були не вказані. Колодязь був засипаний зверху чорноземом, люк був відсутній на колодязі, роботи проводились екскаватором. Також у Акті зазначено, що на місці був складений Протокол про адміністративне правопорушення та Попередження про призупинення робіт.
У попередженні про призупинення робіт АТ «Київгаз» від 09.11.2023, виданого ПрАТ «АК «Київводоканал» відповідачем-1 вказано, що в зоні проведення земляних робіт за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100 проходить підземний газопровід діаметром 63мм, який потребує ремонту (відновлення ділянки БГК 14940 та газопроводу діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску). Цим же попередженням в порядку п. 38 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, АТ «Київгаз» заборонив виконання будівельних/земляних робіт до закінчення робіт з ремонту даного газопроводу. У попередженні зображено Ескіз розташування газопроводу діаметром 63 мм середнього тиску, який потребує ремонту в районі проведення земляних робіг по вул.Саперно-Слобідська, 100.
Позивач зазначає, що 10.11.2023 року місце пошкодження було обстежено позивачем та для фіксування нанесення матеріальної шкоди інженерним мережам компанії було викликано поліцію за телефоном 102 та складено відповідну заяву, що зареєстрована за № 45100 від 10.11.2023 року.
Також, позивач зазначає, що вказане пошкодження ділянки БГК 14960 та газопроводу діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску ШРП 3070 працівниками ПАТ «Київводоканал» при проведенні робіт, дозвіл на виконання яких видано попередженням АТ «Київгаз» від 08.11.2023 - призвело не лише до пошкодження Газопроводу середнього тиску, який перебуває на балансі ТОВ «Леруа Мерлен Україна», а й до припинення газопостачання у зимовий період до газифікованого об?єкту: Комплексу будівель житлового, і офісного призначення з паркінгом, які знаходяться за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26 (будівельна адреса: вул. Саперно-Слобідська, 93), який належить ТОВ «Леруа Мерлен Україна» і є об?єктом критичної інфраструктури у військовий час.
Газопостачання до газифікованого об?єкту по вул.Саперно-Слобідська, 26 у м. Києві здійснювалось на підставі укладеного між ТОВ «Леруа Мерлен Україна» та АТ «Київгаз» договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом для промислових споживачів та інших субєктів господарювання № 252414/Т від 20.12.2018.
Позивач зазначає, що оскільки пошкодження газопроводу призвело до припинення газопостачання до великого торгівельного центру, офісних приміщень у зимовий період та позивач не міг очікувати встановлення винних осіб у пошкодженні газопроводу, у зв`язку з чим 13.11.2023 позивач звернувся до АТ «Київгаз» із проханням про відновлення газопостачання компанії за адресою: м.Київ, вул. Саперно-Слобідська, 26.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2023 Акціонерним товариством "Київгаз" було виставлено позивачу рахунок № КГ000019877 від 23.11.2023 на суму 272 116, 54 грн на оплату вартості послуги з «Врізка (відрізка) газопроводу» та Кошторис до рахунку №КГ000019877 підрядних робіт від 23.11.2023.
В подальшому, листом від 27.11.2023 № 03-103/25-11-2023 ЛМУ-Сап позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" із вимогою оплати вартості відновлення газопостачання та технологічних витрат газу, визначених у рахунку АТ «Київгаз» № КГ000019877 від 23.11.2023 на суму 272 116,54 грн з огляду на те, що дії працівників ПрАТ «АК «Київводоканал» призвели до пошкодження майна позивача, а саме пошкодження підземної частини газопроводу середнього тиску діаметром Д-63 ПЕ мм.
Також, листом від 05.12.2023 № 02-103/05-12-2023 ЛМУ-Сап позивач звернувся до АТ «Київгаз» із проханням надати пояснення вказаних у Кошторисі витрат на ремонт пошкодженої ділянки газопроводу, у т.ч. детальної калькуляції визначення об?єму технологічних втрат газу та обгрунтування застосованого тарифу.
Позивач вказує, що з метою відновлення газопостачання до майна позивача, 12.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Леруа Мерлен Україна" (замовник) та Акціонерним товариством "Київгаз" (виконавець) було укладено договір № 12/12/2023 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язався із використанням власного обладнання та матеріалів надати послуги по ремонту газопроводів і споруд на них, на об`єкті газопостачання замовника, а замовник зобов`язується прийняти послуги та оплатити їх відповідно до умов цього договору. Ціна договору становить 272 116, 54 грн.
Також, листом від 13.12.2023 №4804/12 від 13.12.2023 відповідачем було надано відповідь на лист позивача від 05.12.2023 № 02-103/05-12-2023 ЛМУ-Сап, яким надано роз?яснення розрахунків, викладених в акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023.
Відповідно до матеріалів справи, за результатами виконаних відповідачем-1 робіт за договором № 12/12/2023 від 12.12.2023 з відновлення газопостачання, між позивачем та відповідачем-1 було складено та підписано акт виконання робіт (надання послуг) № КГ000019877 від 22.12.2023 на суму 272 116, 54 грн., які сплачені позивачем у повному обсязі згідно платіжної інструкції № 24852.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом № 5317/12/38/02-23 від 26.12.2023 ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" надало відповідь на лист позивача від 27.11.2023 № 03-103/25-11-2023 ЛМУ-Сап, в якому відповідач-2 зазначив, що працівниками товариства згідно з нарядом виконувались роботи з усунення пошкодження на водопровідній мережі Д-500мм за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100а, перед виконанням робіт представниками АТ «Київгаз» було надано попередження від 08.11.2023 зі схемою проходження газових мереж, на якій неправильно відображено розташування підземного газопроводу, в результаті аварійних робіт за адресою вул. Саперно-Слобідська,26 , було пошкоджено колодязь та газопровід, що не були вказані на схемі проходження газових мереж. Причиною пошкодження газопроводу була надана представником АТ «Київгаз» схема розташування газових мереж, що не відповідала дійсності.
Позивач зазначає, що ані АТ «Київгаз», ані ПрАТ «АК «Київодоканал» жодних дій щодо відновлення газопостачання, проведення ремонтних робіт пошкодженого газопроводу, який знаходиться на балансі позивача не вчиняли.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з вини відповідачів - АТ «Київгаз» та ПрАТ «АК «Київодоканал» позивачу було завдано шкоду з оплати вартісті робіт з відновлення газопроводу середнього тиску: т.Б-т. Г підземний 99,0 п.м.Д-63 ПЕ ми БТК-14960, т. -т.Д ШРП-307 у розмірі 272 116, 54 грн, які підлягають стягненню солідарно з відповідачів.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, АТ «Київгаз» у відзиві на позовну заяву зазначає, що всупереч Правилам безпеки газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 працівниками ПрАТ «АК «Київодоканал» не було викликано до початку земельних робіт 09.11.2023 представника управління експлуатації газових мереж № 1 АТ «Київгаз».
В свою чергу, заперечуючи проти задоволення ПрАТ «АК «Київодоканал» вказує, що працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» згідно наряду виконувались роботи з усунення пошкодження на водопровідній мережі Д=500мм за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100-а. Перед виконанням земляних робіт було запрошено всі служби, в тому числі і представника АТ «Київгаз», для вказання траси проходження інженерних мереж. На підставі наданої відповідачем-1 із попередженням від 08.11.2023 схеми газопроводу 09.11.2023 працівники відповідача-2 виконували роботи з ліквідації аварії на водопровідній мережі з дотриманням попередження від 08.11.2023 та схеми, що в ньому вказана. В процесі виконання роботи з ліквідації аварії на водопровідній мережі було виявлено газопровід, фактичне розташування якого не відповідало наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі газопроводу. Після виявлення невідповідності фактичного проходження газопроводу наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі та фактичного пошкодження виявленої газової мережі Д=63мм, представником відповідача-1 було надано попередження на призупинення робіт від 09.11.2023, в якому була зображена схема газопроводу, що відрізнялася від наданої схеми газопроводу у попередженні від 08.11.2023. Тож, на думку, відповідача-2, причиною пошкодження газопроводу була надана представником АТ «Київгаз» схема розташування газових мереж, що не відповідала дійсності, що виключає наявність вини ПрАТ «АК «Київводоканал» у пошкодженні газової мережі.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок виконання відповідачем земляних робіт, проведення яких попередньо не було погоджено з позивачем, було пошкоджено вуличний газопровод, що призвело до витоку природного газу та завданню позивачу майнової шкоди на суму 93 353, 32 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 зазначеного Кодексу).
Отже, у розумінні наведених положень правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно приписів статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 16.04.2020 у справі № 904/5489/18).
Враховуючи визначені цивільно-процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 554/1583/16-ц.
Наявність всіх зазначених вище умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об?єкту газопостачання, газорозподільче підприємство АТ «Київгаз» та споживач газу - власник газифікованого об?єкту - ТОВ "Леруа Мерлен Україна" визначили межі балансового розмежування газопроводів до газифікованого об?єкту за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26. Відповідно до вказаного акта, на балансі споживача (позивача) газу перебуває, зокрема Газопровід середнього тиску: т.Б-т.Г підземний 99,0 п.м.Д-63 ПЕ мм БГК-14960, т.Г-т.Д ШРП-3070.
Суд зазначає, що газопостачання до газифікованого об?єкту по вул.Саперно-Слобідська, 26 у м. Києві здійснювалось на підставі укладеного між ТОВ «Леруа Мерлен Україна» та АТ «Київгаз» договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом для промислових споживачів та інших субєктів господарювання № 252414/Т від 20.12.2018.
Як встановлено судом вище, 09.11.2023 при проведенні земляних робіт працівниками РЕВМ5 АТ «Київодоканал» у м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, 100 було пошкоджено підземний розподільчий газопровід діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску, БГК 14940, про що працівниками АТ «Київгаз» складено Акт пошкодження газопроводу від 09.11.2023, припинено газопостачання на ШРП 3070.
Відповідно до вказаного Акту пошкодження газопроводу, земляні роботи працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» проводились на підставі попередження АТ «Київгаз» від 08.11.2023 на проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопровода.
Так, згідно пояснення інженера РЕВМ5 ПрАТ «АК «Київводоканал» Присяжнюка Б.В., викладених в Акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023, причиною пошкодження вказано наступне: пошкоджені колодязь та газопровід діаметром 63 мм у попередженні АТ «Київгаз», виданому на проведення робіт від 08.11.2023, не були вказані. Колодязь був засипаний зверху чорноземом, люк був відсутній на колодязі, роботи проводились екскаватором.
Оскільки пошкодження ділянки БГК 14940 та газопроводу діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску ШРП 3070 працівниками ПрАТ «АК «Київводоканал» при проведенні робіт, дозвіл на виконання яких видано попередженням АТ «Київгаз» від 08.11.2023 - призвело до пошкодження Газопроводу середнього тиску, який перебуває на балансі ТОВ «Леруа Мерлен Україна» та до припинення газопостачання у зимовий період до газифікованого об?єкту: Комплексу будівель житлового, і офісного призначення з паркінгом, які знаходяться за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26 (будівельна адреса: вул. Саперно-Слобідська, 93), який належить ТОВ «Леруа Мерлен Україна», позивачем з метою відновлення газопостачання, було укладено з відповідачем-1 договір № 12/12/2023 від 12.12.2023 на виконання робіт з відновлення газопостачання.
Факт виконання відповідачем-1 робіт по ремонту вищезазначеного газопроводу та оплата вказаних робіт позивачем підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) № КГ000019877 від 22.12.2023 та платіжною інструкцією № 24852 на суму 272 116, 54 грн.
Щодо наявності розбіжностей у коді пошкодженого газопроводу, а саме в Акті розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об?єкту газопостачання, складеному між АТ «Київгаз» та ТОВ "Леруа Мерлен Україна", в якому вказано газопровід середнього тиску БГК-14960, в той час як у всіх інших документах (Акт пошкодження газопроводу, попередження від 08.11.2023, попередження на призупинення робіт від 09.11.2023, попередження від 11.11.2023, схеми до вказаних документів, тощо) зазначено газопровід середнього тиску БГК-14940, суд зазначає наступне.
Так, відповідач 1 - АТ «Київгаз» є оператором ГРМ, який відповідно до приписів Закону України "Про ринок природного газу" відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи.
У відзиві на позовну заяву АТ «Київгаз» вказує, що правильним заначенням газопроводу є БГК-14940 на підтвердження чого надає витяг з Геоінформаційної системи.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 «Докази та доказування» 77 Господарського процесуального кодексу України .
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Крім того, за змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Релізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Таким чином, враховуючи, що АТ «Київгаз» є оператором ГРМ, який відповідає за газорозподільну систему у межах міста Києва та в матеріалах справи наявний витяг з Геоінформаційної системи, в якому код газопроводу зазначено саме як БГК 14940, при цьому, у судових засіданнях відповідач-1 (АТ «Київгаз») зазначав, що в Акті розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об?єкту газопостачання, складеному між АТ «Київгаз» та ТОВ "Леруа Мерлен Україна" було допущено описку в зазначені газопроводу, суд приходить до висновку що вірним кодом газопроводу є БГК14940.
Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285; ДБН В.2.5-20:2018 Газопостачання, які затверджені Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального, господарства України від 15.11.2018 № 305.
За змістом пункту 17 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною 1 статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.
Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу" відповідач-1, як оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах міста Київа, а також забезпечувати попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі - КГС) оператор газорозподільної системи (далі - ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (пункт 1 розділу 1 глави 3 КГС).
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (пункт 4 розділу 1 глави ІІІ КГС).
Пунктом 7, 8 глави ІІІ КГС передбачено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі. Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження (пункт 9 глави ІІІ КГС).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ (пункт 10 глави ІІІ КГС).
Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (пункт 11 глави ІІІ КГС).
До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (пункт 15 глави ІІІ КГС).
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт (пункт 16 глави ІІІ КГС).
Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи- підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (пункт 17 глави ІІІ КГС).
Суд зазначає, що межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - Правила безпеки систем газопостачання)
Згідно із пунктом 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання, охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (пункт 1.12. глави 1 розділу V Правила безпеки систем газопостачання).
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.
Згідно із пунктом 1.34 глави 1 розділу V Правила безпеки систем газопостачання, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Так, земляні роботи на ділянці по вул.Саперно-Слобідська, 100 проводились 09.11.2023 представниками ПрАТ «АК «Київводоканал» на підставі попередження АТ «Київгаз», виданого 08.11.2023 із зазначенням у попередженні плану схеми проходження газопроводу та мереж до нього. Під час виконання робіт працівниками відповідача-2 земляних робіт був пошкоджений газопровід середнього тиску, за наслідком чого здійснено припинення газопостачання до об?єкту, що належить позивачу.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає, що у попередженні від 08.11.2023 відповідачем-1 було наведено ескіз розташування газопроводу, схема розташування якого відрізняється від схеми розташування газопроводу наведеного відповідачем-1 у попередженні на призупинення робіт від 09.11.2023, при цьому схема проходження газових мереж, наведена відповідачем-1, в подальшому, в попередженні від 11.11.2023, відрізняється від попередньо наданих відповідачем-1 схем.
У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що у даному випадку, відповідачем-1 у попередженні від 08.11.2023 було невірно зазначено місце розташування газопроводу, фактичне розташування якого не відповідало наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі газопроводу.
В свою чергу, працівниками ПрАТ АТ «Київодоканал» всупереч пункту 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки газопостачання, до початку земельних робіт 09.11.2023 не було викликано представника АТ «Київгаз», оскільки як зазначено судом вище перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Суд зазначає, що за наявними у матеріалах справи документами пошкоджений газопровід використовується для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" небезпечна речовина - речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.
За своїми характеристиками газ є хімічною, токсичною, вибуховою, окислювальною, горючою речовиною та за певних обставин може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища тощо.
У той же час, газопровід призначений для доставки газу від газорозподільчих станцій до кінцевого споживача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що за своїми технічними характеристиками пошкоджений працівниками відповідача-2 газопровід є джерелом підвищеної небезпеки, а здійснення відповідачем-1 діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом у розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України є джерелом підвищеної небезпеки.
Разом із тим, виконання працівником відповідача-2 земельних робіт у зоні пролягання газопроводу із застосуванням будівельного механізму - екскаватора, також містить ознаки діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187, 1188 Цивільного кодексу України, системний аналіз яких дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Суд зазначає, що факт пошкодження саме газопроводу середнього тиску БГК 14940 ШРП 3070, який перебуває на балансі позивача, встановлені у складеному працівниками відповідачів Акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023.
Причинно-наслідковим зв?язком між діями відповідачів та завданою позивачу шкодою є саме припинення газопостачання в результаті пошкодження газопроводу працівниками відповідача 2 через невірне зазначення відповідачем-1 у Попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж (газопроводу, колодязя тощо) та витрати, які позивач, поніс на ремонт пошкодженого газопроводу.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, суду не надано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідачів, зокрема, не доведено, що ними вчинялись усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.
Тож, у даному випадку, невірне зазначення відповідачем-1 у Попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж та початок виконання відповідачем-2 земельних робіт за відсутності представника газорозподільного підприємства призвело до пошкодження газопроводу та виникненню збитків.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що в діях відповідачів наявний повний склад цивільного правопорушення, тому позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в сумі 272 116, 54 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, відповідачами не надано.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» - задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Київгаз» (вул. Михайла Бойчука, буд. 4 Б, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 03346331) та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код - 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» (вул. Полярна, буд. 17, літера А, м. Київ, 04159, ідентифікаційний код - 35679295) понесену шкоду у розмірі 272 116 (двісті сімдесят дві тисячі сто шістнадцять) грн 54 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Київгаз» (вул. Михайла Бойчука, буд. 4 Б, м. Київ, 01103, ідентифікаційний код - 03346331) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» (вул. Полярна, буд. 17, літера А, м. Київ, 04159, ідентифікаційний код - 35679295) 2 040 (дві тисячі сорок) грн 87 коп. - судового збору.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (вул. Лейпцизька, буд. 1-А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код - 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» (вул. Полярна, буд. 17, літера А, м. Київ, 04159, ідентифікаційний код - 35679295) 2 040 (дві тисячі сорок) грн 87 коп. - судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено: 04.07.2024.
Суддя Щербаков С.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120204039 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Щербаков С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні