Постанова

від 03.10.2024 по справі 910/1175/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. Справа № 910/1175/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Акціонерного товариства «Київгаз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 (повне рішення складене 04.07.2024)

у справі №910/1175/24 (суддя - Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна»

до: 1. Акціонерного товариства «Київгаз»;

2. Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про солідарне стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Київгаз» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення понесеної позивачем шкоди у розмірі 272116,54 грн у солідарному порядку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не вчинено жодних дій для проведення ремонтних робіт пошкодженого газопроводу, який знаходиться на балансі позивача, та для відновлення газопостачання, у зв`язку з чим з метою відновлення газопостачання у зимовий період до об`єкту критичної інфраструктури позивачем були понесені витрати з оплати вартості робіт з відновлення газопроводу, що у розумінні приписів цивільного законодавства є шкодою, завданою діями (бездіяльністю) відповідачів, і така шкода підлягає солідарному стягненню з Акціонерного товариства «Київгаз» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1175/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 (повне рішення складене 04.07.2024) у справі №910/1175/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог щодо відповідача-2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права.

Акціонерне товариство «Київгаз», у свою чергу, також звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024, просить його скасувати в частині стягнення з відповідача-1 понесеної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи скаржників, в цілому, зводяться до наступного:

1. Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» стверджує, що перед виконанняv земляних робіт було запрошено всі служби, у тому числі і представника Акціонерного товариства «Київгаз», для вказання траси проходження інженерних мереж; пошкодження газопроводу сталося саме у зв`язку з наданням представником Акціонерного товариства «Київгаз» недостовірної схеми газової мережі.

2. Акціонерне товариство «Київгаз» вказує на відсутність своєї вини, оскільки працівники відповідача-2 приступили до виконання земляних робіт без обов`язкового погодження з оператором ГРМ; відповідач-1 не утримує пошкоджений газопровід, не використовує його та не зберігає, а вказані обов`язки покладені на позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2024 та протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 апеляційні скарги у справі №910/1175/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 Акціонерному товариству «Київгаз» поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/1175/24, об`єднано апеляційні скарги в одне провадження, вирішено здійснювати їх розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено учасникам справи строк на подання відзивів.

Натомість, учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалися правом на подання відзивів, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання, газорозподільче підприємство Акціонерне товариство «Київгаз» та споживач газу - власник газифікованого об`єкту Товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» визначили межі балансового розмежування газопроводів до газифікованого об`єкту за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26, а саме:

1) на балансі споживача газу:

газопровід середнього тиску: т. Б - т.Г підземний 99,0 п.м Д-63 ПЕ мм БГК-14960,

т. Г - т.Д ШРП-3070;

газопровід низького тиску:

т. Д - т.Е підземний 38,0 п.м Д - 160ПЕ мм,

т. Е - т.Ж - т.Л - т.М - т.Н - т.О,

надземний 195,0 п.м Д - 150 мм,

т. Ж - т. З надземний 5,0 п.м Д - 45 мм,

т. О - т.К - т.Р - т.С.,

надземний 145,0 п.м Д - 57 мм,

внутрішньобудинкові газопроводи і газове обладнання належить споживачу.

Газовий лічильник розміщений: зовні будинку до ШРП, у приміщенні;

2) на балансі Акціонерного товариства «Київгаз»:

газопровід середнього тиску Д - 110ПЕ мм т. А - т. Б - т.В.

Відповідно до п. 2 акту споживач та власник (балансоутримувач) газових мереж, які визначені цим актом розмежування, відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують їх експлуатацію.

До вказаного акту також додано схему визначення балансової належності газових мереж.

Як зазначає позивач, газифікованим об`єктом є комплекс будівель житлового і офісного призначення з паркінгом, які знаходяться за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26 (будівельна адреса: вул. Саперно-Слобідська, 93), та який належить позивачу.

09.11.2023 при проведенні земляних робіт працівниками РЕВМ5 Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, 100-а було пошкоджено підземний розподільчий газопровід діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску, БГК-14960, про що працівниками Акціонерного товариства «Київгаз» складено акт пошкодження газопроводу від 09.11.2023, а також припинено газопостачання на ШРП-3070.

Відповідно до вказаного акту, складеного комісією у складі представників Акціонерного товариства «Київгаз», працівником РЕВМ5 Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» інженером Присяжнюком Б.А. при проведенні земляних робіт за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100-а було пошкоджено підземний газопровід діаметром 63, ПЕ середнього тиску БГК-14940. Земляні роботи працівниками Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» проводилися на підставі попередження Акціонерного товариства «Київгаз» від 08.11.2023 на проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопроводу.

Так, згідно з поясненнями Присяжнюка Б.В., викладеними в акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023, причиною пошкодження вказано наступне: «пошкоджені колодязь та газопровід діаметром 63 мм у попередженні АТ «Київгаз», виданому на проведення робіт від 08.11.2023, були не вказані. Колодязь був засипаний зверху чорноземом, люк був відсутній на колодязі, роботи проводилися екскаватором».

Також у акті зазначено, що на місці був складений протокол про адміністративне правопорушення та попередження про призупинення робіт.

У попередженні про призупинення робіт Акціонерного товариства «Київгаз» від 09.11.2023, виданого Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал», відповідачем-1 вказано, що в зоні проведення земляних робіт за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100-а проходить підземний газопровід діаметром 63мм, який потребує ремонту (відновлення ділянки БГК-14940 та газопроводу діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску). Цим же попередженням у порядку п. 38 глави 4 розділу 3 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015, відповідач-1 заборонив виконання будівельних/земляних робіт до закінчення робіт з ремонту даного газопроводу. У попередженні зображено ескіз розташування газопроводу діаметром 63 мм середнього тиску, який потребує ремонту в районі проведення земляних робіт по вул. Саперно-Слобідська, 100-а.

Позивач зазначає, що 10.11.2023 ним було обстежено місце пошкодження та для фіксування нанесення матеріальної шкоди інженерним мережам компанії було викликано поліцію і складено відповідну заяву, що зареєстрована за №45100 від 10.11.2023.

Також позивач стверджує, що вказане пошкодження ділянки БГК-14960 та газопроводу діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску ШРП-3070 працівниками відповідача-2 при проведенні робіт, дозвіл на виконання яких видано попередженням відповідача-1 від 08.11.2023, призвело не лише до пошкодження газопроводу, який перебуває на балансі позивача, а і до припинення газопостачання у зимовий період до газифікованого об`єкту, що є об`єктом критичної інфраструктури у військовий час.

Газопостачання до газифікованого об`єкту здійснювалося на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання №252414/Т від 20.12.2018.

Позивач зазначає, що оскільки пошкодження газопроводу призвело до припинення газопостачання до великого торгівельного центру, офісних приміщень у зимовий період і позивач не міг очікувати встановлення винних осіб у пошкодженні газопроводу, 13.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» звернулося до Акціонерного товариства «Київгаз» з проханням про відновлення газопостачання компанії за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 26.

Як убачається з матеріалів справи, 23.11.2023 Акціонерним товариством «Київгаз» було виставлено позивачу рахунок №КГ000019877 від 23.11.2023 на суму 272116,54 грн на оплату вартості послуги «Врізка (відрізка) газопроводу» та кошторис до рахунку.

У подальшому листом №03-103/25-11-2023ЛМУ-Сап від 27.11.2023 позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» з вимогою щодо оплати вартості відновлення газопостачання та технологічних витрат газу, визначених у рахунку Акціонерного товариства «Київгаз» №КГ000019877 від 23.11.2023 на суму 272116,54 грн, з огляду на те, що дії працівників відповідача-2 призвели до пошкодження майна позивача, а саме пошкодження підземної частини газопроводу середнього тиску діаметром Д-63 ПЕ мм.

Також, листом №02-103/05-12-2023 ЛМУ-Сап від 05.12.2023 позивач звернувся до Акціонерного товариства «Київгаз» з проханням надати пояснення вказаних у кошторисі витрат на ремонт пошкодженої ділянки газопроводу, у т. ч. детальної калькуляції визначення об`єму технологічних втрат газу та обґрунтування застосованого тарифу.

З метою відновлення газопостачання до об`єкту позивача 12.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леруа Мерлен Україна» (замовник) та Акціонерним товариством «Київгаз» (виконавець) було укладено договір №12/12/2023 про надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов`язався з використанням власного обладнання та матеріалів надати послуги по ремонту газопроводів і споруд на них на об`єкті газопостачання замовника, а замовник зобов`язався прийняти послуги та оплатити їх відповідно до умов договору. Ціна договору становила 272116,54 грн.

Також, листом №4804/12 від 13.12.2023 відповідачем-1 було надано відповідь на лист позивача №02-103/05-12-2023 ЛМУ-Сап від 05.12.2023 та надано роз`яснення з приводу розрахунків, викладених в акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023.

За результатами виконаних відповідачем-1 робіт за договором №12/12/2023 від 12.12.2023 між сторонами складено та підписано акт виконання робіт (надання послуг) №КГ000019877 від 22.12.2023 на суму 272116,54 грн, яка сплачені позивачем у повному обсязі згідно платіжної інструкції №24852.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, листом №5317/12/38/02-23 від 26.12.2023 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» надало відповідь на лист позивача №03-103/25-11-2023 ЛМУ-Сап від 27.11.2023 та зазначило, що працівниками товариства згідно з нарядом виконувалися роботи з усунення пошкодження на водопровідній мережі Д-500мм за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100-а. Перед виконанням робіт представниками Акціонерного товариства «Київгаз» було надано попередження від 08.11.2023 зі схемою проходження газових мереж, на якій неправильно відображено розташування підземного газопроводу. В результаті аварійних робіт за адресою вул. Саперно-Слобідська, 26 було пошкоджено колодязь та газопровід, що не були вказані на схемі проходження газових мереж. Причиною пошкодження газопроводу була надана представником Акціонерного товариства «Київгаз» схема розташування газових мереж, що не відповідала дійсності.

Позивач зазначає, що ані Акціонерним товариством «Київгаз», ані Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» жодних дій щодо відновлення газопостачання та проведення ремонтних робіт пошкодженого газопроводу не вчинялося.

Вказані обставини у їх сукупності слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, в обґрунтування якого останній зазначає, що з вини відповідачів позивачу було завдано шкоди, яка полягає в оплаті вартості робіт з відновлення газопроводу середнього тиску на суму 272116,54 грн, що підлягає стягненню солідарно з Акціонерного товариства «Київгаз» та Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Акціонерне товариство «Київгаз» зазначає, що всупереч Правилам безпеки газопостачання, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015, працівниками Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» не було викликано до початку земельних робіт 09.11.2023 представника управління експлуатації газових мереж №1 Акціонерного товариства «Київгаз». Отже, винною особою у завданні позивачу збитків є саме відповідач-2.

Відповідач-2, у свою чергу, вказує на те, що працівниками Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» згідно наряду виконувалися роботи з усунення пошкодження на водопровідній мережі за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 100-а. Перед виконанням земляних робіт було запрошено всі служби, у тому числі і представника відповідача-1, для вказання траси проходження інженерних мереж. На підставі наданої відповідачем-1 з попередженням від 08.11.2023 схеми газопроводу 09.11.2023 працівники відповідача-2 виконували роботи з ліквідації аварії на водопровідній мережі з дотриманням попередження від 08.11.2023 та схеми, що розміщена в ньому. В процесі виконання роботи з ліквідації аварії на водопровідній мережі було виявлено газопровід, фактичне розташування якого не відповідало наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі газопроводу. Після виявлення невідповідності фактичного проходження газопроводу наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі та фактичного пошкодження виявленої газової мережі Д=63мм, представником відповідача-1 було надано попередження на призупинення робіт від 09.11.2023, у якому була зображена схема газопроводу, що відрізнялася від наданої схеми газопроводу у попередженні від 08.11.2023. Тому, на переконання відповідача-2, причиною пошкодження газопроводу була надана представником Акціонерного товариства «Київгаз» схема розташування газових мереж, що не відповідала дійсності. Отже, вказане виключає наявність вини Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у пошкодженні газової мережі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав на те, що у попередженні від 08.11.2023 відповідачем-1 було наведено ескіз розташування газопроводу, схема розташування якого відрізняється від схеми розташування газопроводу, наведеного відповідачем-1 у попередженні на призупинення робіт від 09.11.2023. При цьому, схема проходження газових мереж, наведена відповідачем-1 в подальшому у попередженні від 11.11.2023, також відрізняється від попередньо наданих схем. Тому, відповідачем-1 у попередженні від 08.11.2023 було невірно зазначено місце розташування газопроводу, фактичне розташування якого не відповідало наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі газопроводу.

При цьому, працівниками відповідача-2 всупереч Правил безпеки газопостачання до початку земельних робіт 09.11.2023 не було викликано представника Акціонерного товариства «Київгаз», оскільки перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства. До того ж, виконання працівником відповідача-2 земельних робіт у зоні пролягання газопроводу із застосуванням будівельного механізму, а саме екскаватора, містить ознаки діяльності, яка пов`язана з джерелом підвищеної небезпеки.

За висновками суду факт пошкодження газопроводу, що перебуває на балансі позивача, встановлений у складеному акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023. Причинно-наслідковим зв`язком між діями відповідачів та завданою позивачу шкодою є саме припинення газопостачання в результаті пошкодження газопроводу працівниками відповідача-2 через невірне зазначення відповідачем-1 у попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж та витрати, які позивач поніс на ремонт пошкодженого газопроводу. Суду не надано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідачів, зокрема, не доведено, що ними вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди. Невірне зазначення відповідачем-1 у попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж та початок виконання відповідачем-2 земельних робіт за відсутності представника газорозподільного підприємства призвело до пошкодження газопроводу та виникненню збитків, що останніми не спростовано.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду у їх сукупності та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ст. 225 ГК України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17 та 16.04.2020 у справі № 904/5489/18.

Враховуючи визначені процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №554/1583/16-ц.

Наявність всіх зазначених вище умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до акту розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання відповідач-1 та позивач визначили межі балансового розмежування газопроводів до газифікованого об`єкту за адресою: вул. Саперно-Слобідська, 26. Відповідно до акту на балансі споживача газу (позивача) перебуває, зокрема, газопровід середнього тиску: т. Б - т.Г підземний 99,0 п.м Д-63 ПЕ мм БГК-14960, т. Г- т.Д ШРП-3070.

Газопостачання до газифікованого об`єкту здійснювалося на підставі укладеного між відповідачем-1 та позивачем договору на постачання природного газу за врегульованим тарифом для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання №252414/Т від 20.12.2018.

Як встановлено судом вище, 09.11.2023 під час проведення земляних робіт працівниками РЕВМ5 Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, 100-а було пошкоджено підземний розподільчий газопровід діаметром 63 мм ПЕ середнього тиску, БГК-14940, про що працівниками Акціонерного товариства «Київгаз» складено акт пошкодження газопроводу від 09.11.2023, а також припинено газопостачання на ШРП-3070.

Відповідно до акту пошкодження газопроводу земляні роботи працівниками відповідача-2 проводилися на підставі попередження відповідача-1 від 08.11.2023 на проведення земляних робіт в охоронній зоні підземного газопроводу.

Згідно з поясненнями Присяжнюка Б.В., викладеними в акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023, причиною пошкодження вказано наступне: «пошкоджені колодязь та газопровід діаметром 63 мм у попередженні АТ «Київгаз», виданому на проведення робіт від 08.11.2023, були не вказані. Колодязь був засипаний зверху чорноземом, люк був відсутній на колодязі, роботи проводилися екскаватором».

Оскільки пошкодження ділянки газопроводу працівниками відповідача-2 при проведенні робіт, дозвіл на виконання яких видано попередженням відповідача-1, призвело до припинення газопостачання у зимовий період до газифікованого об`єкту, який належить позивачу, останнім з метою відновлення газопостачання укладено з відповідачем-1 договір №12/12/2023 від 12.12.2023 на виконання робіт з відновлення газопостачання.

Факт виконання відповідачем-1 робіт по ремонту вищезазначеного газопроводу та оплати вказаних робіт позивачем підтверджується актом виконання робіт (надання послуг) №КГ000019877 від 22.12.2023 та платіжною інструкцією №24852 на суму 272116,54 грн.

Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено наявність розбіжностей у коді пошкодженого газопроводу, а саме: в акті розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання, складеному між відповідачем-1 та позивачем, вказано газопровід середнього тиску БГК-14960, в той час як у всіх інших документах (акт пошкодження газопроводу, попередження від 08.11.2023, попередження на призупинення робіт від 09.11.2023, попередження від 11.11.2023, схеми до вказаних документів, тощо) зазначено газопровід середнього тиску БГК-14940.

Так, відповідач-1 є оператором ГРМ, який відповідно до приписів Закону України «Про ринок природного газу» відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток газорозподільної системи. У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що правильним зазначенням газопроводу є БГК-14940, на підтвердження чого до матеріалів справи надано витяг з Геоінформаційної системи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» і викладено її у новій редакції, фактично, впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, 23.10.2019 у справі №917/1307/18, 18.11.2019 у справі №902/761/18, 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Такий підхід також узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж.К. та інші проти Швеції» суд наголосив, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту. Скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України», в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

З урахуванням наведеного, оцінюючи надані сторонами докази, суд застосовує поряд зі ст. 79 ГПК України стандарт «balance of probabilities» («баланс ймовірностей»), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце.

Як наслідок, враховуючи, що Акціонерне товариство «Київгаз» є оператором ГРМ, який відповідає за газорозподільну систему у межах міста Києва, в матеріалах справи наявний витяг з Геоінформаційної системи, в якому код газопроводу зазначено саме як БГК-14940, а в судових засіданнях представник відповідача-1 вказував, що в акті розмежування балансової належної та експлуатаційної відповідальності сторін об`єкту газопостачання було допущено описку в зазначенні газопроводу, суд першої інстанції дійшов висновку, що вірним кодом газопроводу є саме БГК-14940.

Відповідно п. 17 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» відповідач-1, як оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах міста Києва, а також забезпечувати попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.

Згідно з п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (далі - КГС), оператор газорозподільної системи (ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п. 1 розділу 1 глави 3 КГС).

Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (п. 4 розділу 1 глави ІІІ КГС).

Пунктами 7 та 8 розділу 4 глави ІІІ КГС передбачено, що проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ. Письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо). Видача погодження оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі. Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі. Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Відповідно до п. 9 розділу 4 глави ІІІ КГС юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ (п. 10 розділу 4 глави ІІІ КГС).

Письмове погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в оператора ГРМ протягом строку, визначеного законодавством (п. 11 розділу 4 глави ІІІ КГС).

До початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт) (п. 15 розділу 4 глави ІІІ КГС).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт (п. 16 розділу 4 глави ІІІ КГС).

Згідно з п. 17 розділу 4 глави ІІІ КГС фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015 (далі - Правила безпеки систем газопостачання).

Згідно з п. 2.1 розділу II Правил безпеки систем газопостачання охоронна зона об`єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

З метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових (п. 1.12. глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання).

Відповідно до п. 1 розділу 4 глави ІІІ КГС охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.

Згідно з п. 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки систем газопостачання перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Отже, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умов: отримання дозволу, повідомлення представника оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Земляні роботи на ділянці по вул. Саперно-Слобідська, 100-а проводилися 09.11.2023 представниками відповідача-2 на підставі попередження відповідача-1, виданого 08.11.2023, із зазначенням у попередженні плану схеми проходження газопроводу та мереж до нього. Під час виконання працівниками відповідача-2 земляних робіт був пошкоджений газопровід середнього тиску, за наслідком чого здійснено припинення газопостачання до об`єкту, що належить позивачу.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів у попередженні від 08.11.2023 відповідачем-1 було наведено ескіз розташування газопроводу, схема розташування якого відрізняється від схеми розташування газопроводу, наведеного відповідачем-1 у попередженні на призупинення робіт від 09.11.2023. При цьому, схема проходження газових мереж, наведена відповідачем-1 згодом у попередженні від 11.11.2023, також відрізняється від попередньо наданих відповідачем-1 схем.

Отже, відповідачем-1 у попередженні від 08.11.2023 було невірно зазначено місце розташування газопроводу, фактичне розташування якого не відповідало наданій з попередженням від 08.11.2023 схемі газопроводу.

У свою чергу, працівниками Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» всупереч п. 1.34 глави 1 розділу V Правил безпеки газопостачання до початку земельних робіт 09.11.2023 не було викликано представника Акціонерного товариства «Київгаз», оскільки, як зазначено вище, перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів пошкоджений газопровід використовується для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" небезпечна речовина - речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.

За своїми характеристиками газ є хімічною, токсичною, вибуховою, окислювальною, горючою речовиною та за певних обставин може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища тощо.

У той же час, газопровід призначений для доставки газу від газорозподільчих станцій до кінцевого споживача.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за своїми технічними характеристиками пошкоджений працівниками відповідача-2 газопровід є джерелом підвищеної небезпеки, а здійснення відповідачем-1 діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом у розумінні ст. 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом з цим, виконання працівниками відповідача-2 земельних робіт у зоні пролягання газопроводу із застосуванням будівельного механізму (екскаватора) також містить ознаки діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами ст. ст. 1187 та 1188 ЦК України, системний аналіз яких дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, факт пошкодження газопроводу середнього тиску БГК-14940 ШРП-3070, який перебуває на балансі позивача, встановлено у складеному працівниками відповідачів акті пошкодження газопроводу від 09.11.2023.

Причинно-наслідковим зв`язком між діями та бездіяльністю відповідачів та завданою позивачу шкодою є саме припинення газопостачання в результаті пошкодження газопроводу працівниками відповідача-2 у зв`язку з неправильним зазначенням відповідачем-1 у попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж (газопроводу, колодязя тощо), а також витрати, які поніс позивач на ремонт пошкодженого газопроводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.

Проте, суду не надано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідачів, зокрема, останніми не доведено, що ними вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.

У даному випадку невірне зазначення відповідачем-1 у попередженні на виконання робіт від 08.11.2023 схеми розташування газотранспортних мереж та початок виконання відповідачем-2 земельних робіт за відсутності представника газорозподільного підприємства та з використанням землерийної техніки призвело до пошкодження газопроводу і виникнення збитків.

Як наслідок, у діях відповідачів наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди у розмірі 272116,54 грн є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах закону і поданих доказах.

Доводи апеляційних скарг відповідачів, про які зазначено судом вище, фактично, спростовуються встановленими обставинами справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/1175/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Акціонерного товариства «Київгаз» не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційних скарг та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за їх подання покладаються на скаржників.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Акціонерного товариства «Київгаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/1175/24 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі №910/1175/24.

4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко