Рішення

від 26.06.2024 по справі 910/13028/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2024Справа № 910/13028/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/13028/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (Україна, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 9; ідентифікаційний код: 20113829)

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна іншуранс груп" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269)

про стягнення 81 357,24 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна іншуранс груп" (далі - відповідач) про стягнення 81 357,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13028/23, справу визнано судом малозначною та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

11.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

15.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не заперечує проти призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 розгляд справи № 910/13028/23 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 01.11.2023 та, серед іншого, роз`яснено позивачу його право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на його думку, потребує висновку експерта, а також експертну установу, якій має бути доручено проведення судової експертизи.

У підготовче засідання 01.11.2023 представники сторін не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 було призначено у справі № 910/13028/23 судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, для проведення судової експертизи матеріали справи вирішено надіслати до вказаної експертної установи та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Супровідним листом № 910/13028/23/679/24 від 31.01.2024 матеріали справи було направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

19.02.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшли лист про направлення рахунку на оплату експертизи та клопотання судового експерта про уточнення поставлених експертові питань, а також надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 було поновлено провадження у справі № 910/13028/23. Задоволено клопотання судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Швед Д.О. про уточнення поставлених експертові питань та надання додаткових матеріалів. Уточнено поставлене перед експертом завдання шляхом проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи з питання, поставленого у пункті 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 у справі № 910/13028/23, без особистого огляду об`єкта дослідження експертом, за наданими матеріалами справи. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" надати суду додаткові матеріали для подальшого направлення судовому експерту, а саме: якісні цифрові кольорові фотографії в електронному вигляді пошкодженого транспортного засобу - "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконані при проведенні технічних оглядів, з можливістю його ідентифікації, визначенням фактичного пробігу, дійсного технічного й експлуатаційного стану на момент ДТП, а також встановленням всіх пошкоджених складових та розмірів і характеру отриманих пошкоджень як зовнішніх, так і внутрішніх. Встановлено позивачу строк для надання додаткових матеріалів - протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали, а за їх відсутності (неможливості їх подання) - мотивовані пояснення з цього приводу. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна іншуранс груп" у строк - протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали надати суду докази оплати судової експертизи відповідно до рахунку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 123/Kyiv24 від 09.02.2024. Зупинено провадження у справі № 910/13028/23 на час проведення судової експертизи.

23.02.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи фотознімків пошкодженого транспортного засобу.

Супровідним листом № 910/13028/23/1945/24 від 04.04.2024 матеріали справи було направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

15.04.2024 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.

23.04.2024 надійшли матеріали справи № 910/13028/23 разом із повідомленням про закриття експертного провадження відповідно до ухвали суду від 01.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 було поновлено провадження у справі № 910/13028/23, підготовче засідання призначено на 29.05.2024.

У підготовче засідання 29.05.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2024.

У судове засідання 26.06.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2022 о 14 год. 30 хв. по вул. Брацлавській у м. Вінниці сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Mercedes Benz 814D", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2022 у справі № 127/8888/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був застрахований у позивача на підставі Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту №3014/202/006028 від 18.04.2022.

29.04.2022 страхувальник позивача звернувся до позивача із повідомленням про подію з ознаками страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування.

13.05.2022 на замовлення позивача оцінювачем Видутою Д.Ю. було складено Звіт №78-D/10/75 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 225 094,69 грн; значення коефіцієнта фізичного зносу визначено таким, що дорівнює нулю.

Поряд з цим, на підставі рахунку ФОП Ячиченко Н.Ю. № Ф-00000603 від 03.05.2022, Аварійним сертифікатом від 13.05.2022 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визначена в розмірі 223 913,59 грн.

На підставі Страхового акту № 114849/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 223 913,59 грн, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в зазначеному розмірі, а саме 28 033,32 грн було утримано в рахунок погашення несплачених страхувальником страхових платежів, а 195 880,27 грн було перераховано на рахунок ремонтної організації (ФОП Ячиченко Н.Ю.), що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції №11427 від 18.05.2022.

У подальшому було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується Актом виконаних робіт № Ф-00000603 від 25.06.2022 на суму 223 448,59 грн.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, позивач звернувся до нього із претензією.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення відповідача 04.07.2022 оцінювачем ФОП Демяненком М.М. було складено Звіт № 2245 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,39, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 48 642,76 грн.

Листом № Вих-220000581224-6 від 26.09.2022 відповідач повідомив про прийняття рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 48 642,76 грн, яку, як стверджує позивач, відповідач сплатив.

З огляду на те, що відповідач не виплатив позивачу решту суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 81 357,24 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не враховано значення коефіцієнта фізичного зносу, з огляду на те, що складові частини кузова автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відновлювалися ремонтом до настання ДТП.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Суд встановив факт виконання позивачем умов Сертифікату добровільного страхування наземного транспорту №3014/202/006028 від 18.04.2022 та виплати, на підставі заяви страхувальника, Страхового акту № 114849/1 та Аварійного сертифікату від 13.05.2022, своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 223 913,59 грн, 28 033,32 грн з яких було утримано в рахунок погашення несплачених страхувальником страхових платежів, а 195 880,27 грн було перераховано на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції №11427 від 18.05.2022.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина фізичної особи ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а відповідно до наявного в матеріалах справи Полісу № ЕР-204719895 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "Mercedes Benz 814D", реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача, відтак особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відтак, для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, підлягають застосуванню спеціальні норми закону, а саме п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як на підставу своїх заперечень відповідач посилається на складений на його замовлення Фізичною особою - підприємцем Демяненком М.М. Звіт № 2245 від 04.07.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, згідно з яким, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,39, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 48 642,76 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

За приписами частин 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Пункт 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже, така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Проведення оцінки розміру завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбачених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика).

Законом України "Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Відповідно до пунктів 5.5, 5.6 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування. Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального обладнання. У разі можливості проведення ходових випробувань (під час руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення їх технічного стану.

Крім того, відповідно до п. 4.4 Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається, зокрема, така інформація: дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.

У Звіті № 2245 від 04.07.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, зазначено, що визначення обсягу відновлювальних робіт, необхідних для цього запчастин та матеріалів проводилось на підставі протоколу огляду спеціалістом відповідача та фотододатками.

Отже безпосередньо оцінювачем не проводився огляд пошкодженого транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, наданий відповідачем Звіт № 2245 від 04.07.2022 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, не може бути належним доказом на підтвердження значення коефіцієнта фізичного зносу - 0,39 та вартості матеріального збиту, завданого власнику автомобіля "Audi Q7", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 48 642,76 грн, з огляду на порушення порядку проведення дослідження.

У цьому контексті суд зауважує, що призначена за клопотанням відповідача судова транспортно-товарознавча експертиза відповідачем не була оплачена, що, серед іншого, унеможливило проведення експертного дослідження в цій справі без особистого огляду об`єкта дослідження експертом.

При цьому суд звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, згідно з якою звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Частиною 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-204719895 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн, відтак позивачем правомірно розраховано суму страхового відшкодування в розмірі 81 357,24 грн, яка підлягає доплаті відповідачем.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в розмірі 81 357,24 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна іншуранс груп" (Україна, 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (Україна, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 9; ідентифікаційний код: 20113829) страхове відшкодування в розмірі 81 357 (вісімдесят одна тисяча триста п`ятдесят сім) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.07.2024

Суддя О.В. Нечай