Постанова

від 25.06.2024 по справі 922/5008/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5008/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.,

за участю представників:

позивача - Павленка А. А. (адвоката),

відповідача - Коноплі О. М. (адвоката, в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ+"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 (колегія суддів: Лакіза В. В. - головуючий, Бородіна Л. І., Фоміна В. О.) і рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 (суддя Шатерніков М. І.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ+"

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ+" (далі - ТОВ "СБМ+") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго"), в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийняте на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

1.2. Позовні вимоги ТОВ "СБМ+" обґрунтовані тим, що засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872, оформлене протоколом від 17.10.2023 № 12187201, проведено з порушеннями приписів пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393, а саме, за існуючої заборони на проведення засідань.

Крім того, позивач зазначав, що його не повідомлено про час та місце розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872. За доводами позивача, він не надавав згоду відповідачу на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення та не направляв свого уповноваженого представника для участі в такому засіданні. Позивач також вважав, що відповідач пропустив строк розгляду акта про порушення, встановлений Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 922/5008/23, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "СБМ+" до АТ "Харківобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення.

2.2. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "СБМ+", господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач вчинив необхідні дії щодо повідомлення споживача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу позивача. Оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою уповноваженої особи ТОВ "СБМ+" про отримання рекомендованого поштового відправлення, за висновком судів, позивач був належним чином повідомлений про час та місце засідання комісії та був обізнаним про призначення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

Водночас суди зазначили, що позивач, отримавши повідомлення відповідача про час та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, не скористався своїм правом на здійснення певних дій, зокрема, надання відмови від участі у засіданні комісії з підстав незгоди із проведенням засідання комісії з розгляду акта про порушення з урахуванням положень пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393, що давало би підстави для висновку про відсутність взаємної згоди оператора системи та споживача на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 в розумінні пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393.

2.3. За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у цьому випадку позивач не довів порушення його прав відповідачем та не довів факт порушення відповідачем порядку проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

2.4. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, зазначив, що Харківську територіальну громаду включено до території активних бойових дій та визначено датою початку бойових дій - 24.02.2022, водночас датою завершення бойових дій є 15.09.2022. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, Харківська територіальна громада з 15.09.2022 не входила до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 у справі № 922/5008/23, до Верховного Суду звернулося ТОВ "СБМ+" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "СБМ+" та визнати протиправним і скасувати рішення АТ "Харківобленерго", оформлене протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийняте на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "СБМ+" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

ТОВ "СБМ+", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ТОВ "СБМ+" вважає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не застосував приписи статті 5 Цивільного кодексу України, статті 58 Конституції України та не врахував висновки щодо застосування нормативно-правових актів у часі та висновки щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21.

3.4. За доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, фактично застосували принцип "мовчазної згоди" у правовідносинах, що склалися на роздрібному ринку електричної енергії. Однак, як зазначає скаржник, принцип "мовчазної згоди" не передбачений як Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і постановою НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393.

3.5. Скаржник наголошує, що в пункті 1 наведеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 зазначено про можливість проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних. Тобто, в пункті 1 зазначеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 не йдеться про принцип "мовчазної згоди".

3.6. З урахуванням викладеного, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування принципу "мовчазної згоди" у подібних правовідносинах.

3.7. АТ "Харківобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення господарських судів - без змін. АТ "Харківобленерго" зазначає, що справа № 911/1068/21, на яку посилається ТОВ "СБМ+", є неподібною зі справою № 922/5008/23, що розглядається, оскільки у справі № 911/1068/21 предметом позову були вимоги про визнання недійсним рішення комісії про задоволення акта щодо порушення та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу, викладеного у протоколі з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газотранспортної системи.

Крім того, АТ "Харківобленерго" зазначає, що Харківська територіальна громада з 15.09.2022 не входила до переліку територій, на яких ведуться бойові дії. Наведене, на думку АТ "Харківобленерго", свідчить про правильність висновків господарських судів попередніх інстанцій про непоширення приписів постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393 на спірні правовідносини.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 19.07.2004 між АТ "Харківобленерго" (постачальник електричної енергії) та ТОВ "СБМ+" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 03-7167.

4.2. За умовами розділу 1 договору, яким визначено предмет договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

4.3. У розділі 2 договору сторони зазначили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

4.4. Відповідно до постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446 АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії в межах місць провадження господарської діяльності.

4.5. З 01.01.2019 розподіл електричної енергії на об`єкт споживача за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 109-А, здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого позивач приєднався в розумінні пункту 4 постанови НКРЕКП № 312 та пунктів 1.2.15, 2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії від 19.07.2004 № 03-7167.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 22.11.2022 представники АТ "Харківобленерго" на об`єкті позивача - Автозаправній станції, розташованій за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 109-А, провели перевірку, за результатами якої склали акт про порушення № 121872.

4.7. Актом про порушення від 22.11.2022 № 121872 встановлено порушення споживачем пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме відсутність пломби з відбитками тавра оператора системи розподілу, яка була встановлена на шафі обліку відповідно до акта пломбування від 09.04.2019 № 011030.

4.8. Зазначений акт від 22.11.2022 № 121872 складено за участю представника споживача - заступника директора Захарова С. О. та підписано ним із поясненнями про те, що з актом про порушення не згідний. Відсутність пломби на шафі обліку представник споживача пояснив можливими діями невідомої особи під час видалення дикого винограду (працівниками автостанції) зі стіни, на якій ця шафа розташована.

4.9. У пункті 11 акта про порушення зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання, про дату, час і місце якого буде повідомлено додатково. На засідання комісії запрошується споживач або уповноважена ним особа. У разі неявки на засідання комісії цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої ним особи.

4.10. Одночасно з актом від 22.11.2022 № 121872 представники АТ "Харківобленерго" за участю представника споживача - заступника директора Захарова С. О склали акт технічної перевірки та заміни засобів комерційного обліку від 22.11.2022.

4.11. 17.10.2023 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення. За результатами розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 17.10.2023 № 12187201.

4.12. Зміст протоколу комісії з розгляду акта про порушення від 17.10.2023 № 12187201 свідчить про те, що, комісія, керуючись вимогами Правил роздрібного ринку електричної енергії, прийняла рішення про те, що порушення, наведене в акті про порушення від 22.11.2022 № 121872, відповідає підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії згідно з положеннями глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії за період із 22.05.2022 до 21.11.2022 (за останні шість місяців).

4.13. Відповідно до здійсненого розрахунку за недораховану електричну енергію оплаті підлягає 921 219,22 грн (з ПДВ).

4.14. Для сплати недорахованої електроенергії на суму 921 219,22 грн позивач виставив рахунок № 7167 на оплату акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії за договором про постачання електричної енергії від 19.07.2004 № 03-7167.

4.15. Відповідно до протоколу засідання комісії від 17.10.2023 № 121872 представник споживача на засідання комісії не прибув, причини не повідомляв.

4.16. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що АТ "Харківобленерго" на підтвердження належного повідомлення ТОВ "СБМ+" про час та дату засідання комісії і запрошення до участі в цьому засіданні комісії надало до матеріалів справи копію списку згрупованих відправлень. Список згрупованих відправлень свідчить про те, що 13.09.2023 АТ "Харківобленерго" направило рекомендований лист (номер відправлення 0600045469988) ТОВ "СБМ+" за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, буд. 2-Б. Цим рекомендованим листом повідомлено споживача про те, що 17.10.2023 о 10 год 30 хв відбудеться засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 22.11.2022 № 121872 за договором 19.07.2004 № 03-7167. Зазначеним повідомленням також запрошено споживача взяти участь у засіданні комісії за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126/2, к. 332. Водночас зазначено, що в разі небажання взяти участь у роботі комісії, слід надати письмове підтвердження відмови.

4.17. Господарські суди встановили, що 20.09.2023 рекомендований лист від 13.09.2023 вручено за довіреністю "Захарову", про що міститься позначка у повідомлені про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0600045469988.

4.18. Господарські суди зазначили, що відповідач додав до матеріалів справи нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_1 від 29.01.2024 № 63 (юрисконсульт ТОВ "СБМ+" за сумісництвом), в якій він повідомив, що не отримував повідомлення АК "Харківобленерго" про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (номер відправлення 0600045469988), оскільки 20.09.2023 (дата зазначена у рекомендованому повідомленні як дата отримання) перебував у службовому відрядженні за основним місцем роботи. У зазначеному повідомленні прізвище "Захаров" в графі про отримання було вписано власноруч працівником відділення 61004 Акціонерного Товариства "Укрпошта" ОСОБА_2 . Зазначене повідомлення, зі слів ОСОБА_2 , було нею передано начальнику автозаправної станції № 07/5, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, 2-Б. Подальша доля повідомлення АК "Харківобленерго", як зазначено у заяві, ОСОБА_1 невідома.

4.19. Крім того, позивач додав до матеріалів справи докази перебування ОСОБА_1 як заступника директора з адміністративних питань адміністрації Східного регіонального управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" у відрядженні в м. Київ на автомобілі строком три календарних дні з 18.09.2023 до 20.09.2023.

4.20. За таких обставин позивач, вважаючи, що засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872, оформлене протоколом від 17.10.2023 № 12187201, проведено з порушеннями приписів пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, звернувся до Господарського суду Харківської області із цим позовом.

4.21. Отже, спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю підстав для визнання протиправним та скасування рішення АТ "Харківобленерго", оформленого протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийнятого на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "СБМ+" до АТ "Харківобленерго" про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийнятого на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

5.4. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "СБМ+", є невідповідність оспорюваного рішення АТ "Харківобленерго", оформленого протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийнятого на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872, приписам постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393 та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

5.5. Верховний Суд зазначає, що відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент складення відповідачем акта від 22.11.2022 № 121872).

5.6. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

5.7. За змістом частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

5.8. Згідно зі статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

5.9. Правилами роздрібного ринку електричної енергії (тут і далі - в редакції, чинній на момент складення відповідачем акта від 22.11.2022 № 121872), зокрема, врегульовано взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними наведеними Правилами.

5.10. Згідно з пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці Правила є обов`язковими для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.

5.11. Відповідно до пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач, зокрема, зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

5.12. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 22.11.2022 представники АТ "Харківобленерго" на об`єкті позивача - Автозаправній станції, розташованій за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 109-А, провели перевірку, за результатами якої склали акт про порушення № 121872.

5.13. Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 3 пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об`єкті споживача цих Правил.

5.14. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що актом про порушення від 22.11.2022 № 121872 встановлено порушення споживачем пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме відсутність пломби з відбитками тавра оператора системи розподілу, яка була встановлена на шафі обліку відповідно до акта пломбування від 09.04.2019 № 011030.

5.15. Пункт 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії) (підпункт 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

5.16. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 17.10.2023 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення. За результатами розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 17.10.2023 № 12187201. Зміст протоколу комісії з розгляду акта про порушення від 17.10.2023 № 12187201 свідчить про те, що комісія, керуючись вимогами Правил роздрібного ринку електричної енергії, прийняла рішення про те, що порушення наведене в акті про порушення від 22.11.2022 № 121872 відповідає підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії провести згідно з положеннями глави 8.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії за період 22.05.2022 до 21.11.2022 (за останні шість місяців).

5.17. Розглянувши цю справу по суті позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "СБМ+", оскільки відповідач вчинив необхідні дії щодо повідомлення споживача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на адресу позивача. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою уповноваженої особи ТОВ "СБМ+" про отримання рекомендованого поштового відправлення, а тому, за висновком судів, позивач був належним чином повідомлений про час та місце засідання комісії і був обізнаним про призначення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872. Водночас суди зазначили, що позивач, отримавши повідомлення відповідача про час та місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення 17.10.2023, не скористався своїм правом на здійснення певних дій, зокрема, надання відмови від участі у засіданні комісії з підстав незгоди щодо проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення з урахуванням положень пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393, що давало би підстави для висновку про відсутність взаємної згоди оператора системи та споживача на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 в розумінні пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393.

5.18. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції в апеляційному порядку, зазначив, що Харківську територіальну громаду включено до територій активних бойових дій та визначено датою початку бойових дій - 24.02.2022, водночас датою завершення бойових дій є 15.09.2022. За таких обставин, за висновком апеляційного господарського суду, Харківська територіальна громада з 15.09.2022 не входила до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

5.19. ТОВ "СБМ+" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення. ТОВ "СБМ+", звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.20. Пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

5.21. Касаційну скаргу ТОВ "СБМ+" з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не застосував приписи статті 5 Цивільного кодексу України, статті 58 Конституції України, та не врахував висновки щодо дії нормативно-правових актів у часі та висновки щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21.

5.22. Крім того, за доводами скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, фактично застосували принцип "мовчазної згоди" у правовідносинах, що склалися на роздрібному ринку електричної енергії. Однак, як зазначає скаржник, принцип "мовчазної згоди" не передбачений як Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, так і постановою НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393.

5.23. Скаржник наголошує, що в пункті 1 зазначеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 зазначено про можливість проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних. Тобто, в пункті 1 зазначеної постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 не йдеться про принцип "мовчазної згоди".

5.24. З урахуванням викладеного, на думку скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування принципу "мовчазної згоди" у подібних правовідносинах.

5.25. Верховний Суд, перевіривши та надавши оцінку доводам скаржника, встановив відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393.

5.26. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що НКРЕКП 20.04.2022 прийняла постанову № 393 "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".

5.27. Відповідно до пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП 20.04.2022 № 393 (в редакції, чинній на момент проведення відповідачем засідання комісії з розгляду акта про порушення) оператору системи передачі та операторам систем розподілу призупинити на період дії в Україні воєнного стану проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, крім випадків проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача, у тому числі із застосуванням дистанційних засобів комунікації та передачі даних.

5.28. Аналіз наведеного пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП 20.04.2022 № 393 свідчить про встановлення заборони оператору системи передачі та операторам систем розподілу на період дії в Україні воєнного стану проводити засідання комісії з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях. Водночас у пункті 1 зазначеної постанови НКРЕКП 20.04.2022 № 393 наведено виняток, відповідно до якого оператору системи передачі та операторам систем розподілу дозволено проведення засідань комісій з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях за наявності взаємної згоди оператора системи та споживача.

5.29. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу № 922/5008/23 по суті позовних вимог та досліджуючи питання про повідомлення відповідачем позивача про дату, час і місце проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, установили, що АТ "Харківобленерго" на підтвердження належного повідомлення ТОВ "СБМ+" про час та дату засідання комісії і запрошення до участі в цьому засіданні комісії, надало до матеріалів справи копію списку згрупованих відправлень. Список згрупованих відправлень свідчить, що 13.09.2023 АТ "Харківобленерго" направило рекомендований лист (номер відправлення 0600045469988) ТОВ "СБМ+" за адресою: м. Харків, вул. Мар`їнська, буд. 2-Б. Цим рекомендованим листом повідомлено споживача про те, що 17.10.2023 о 10 год 30 хв відбудеться засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 22.11.2022 № 121872 за договором 19.07.2004 № 03-7167. Зазначеним повідомленням також запрошено споживача взяти участь у засіданні комісії за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126/2, к. 332, водночас зазначено про те, що в разі небажання взяти участь у роботі комісії, надати письмове підтвердження відмови.

5.30. Господарські суди встановили, що 20.09.2023 рекомендований лист від 13.09.2023 вручено за довіреністю "Захарову", про що міститься позначка у повідомлені про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0600045469988. З урахуванням викладеного господарські суди зазначили, що відповідач вчинив необхідні дії щодо повідомлення споживача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення.

5.31. Проте наведені встановлені фактичні обставини справи № 922/5008/23 свідчать про те, що господарські суди попередніх інстанцій, зосередившись на питанні належного повідомлення відповідачем позивача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, не врахували необхідності отримання згоди споживача на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, а тому неправильно застосували імперативний припис пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393.

5.32. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, установивши, що споживач (уповноважений представник) на засідання комісії з розгляду акта не прибув, причин не повідомив, не врахували, що для проведення такого засідання необхідна обов`язкова взаємна згода оператора системи передачі (оператора системи розподілу) та споживача.

5.33. Однак зміст оскаржуваних судових рішень свідчить про відсутність встановлення господарськими судами факту надання згоди споживачем на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, яка має бути виражена в активних діях споживача, зокрема, але не виключно, в письмовій чи іншій документально підтвердженій формі, що однозначно засвідчує чітке волевиявлення споживача на проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення.

5.34. За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що господарські суди неправильно застосували приписи пункту 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393.

5.35. Крім того, апеляційний господарський суд, оцінюючи доводи ТОВ "СБМ+", викладені в апеляційній скарзі, про те, що станом на дату складення АТ "Харківобленерго" акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 територія Харківської територіальної громади була віднесена до територій на яких ведуться (велися) бойові дії, зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" було затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Пунктом 2 наведеної постанови визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.04.2022 № 453/37789 (із змінами).

5.36. Апеляційний господарський суд також зазначив, що відповідно до розділу 1 наведеного Переліку Харківську територіальну громаду включено до території можливих бойових дій з 15.09.2022, а згідно з розділом 2 цього переліку Харківську територіальну громаду включено до території активних бойових дій та визначено датою початку бойових дій - 24.02.2022, дата завершення бойових дій - 15.09.2022.

5.37. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, Харківська територіальна громада з 15.09.2022 не входила до переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

5.38. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд не взяв до уваги доводи ТОВ "СБМ+", викладені в апеляційній скарзі, про те, що станом на дату складення акта про порушення діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, у якому також була зазначена Харківська міська територіальна громада.

5.39. Однак, за доводами скаржника, викладеними в касаційній скарзі, на дату складення акта про порушення від 22.11.2022 № 121872 діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 30.11.2022 № 280).

5.40. Скаржник наголошує на тому що в підпункті 14 пункту 6 розділу VI наведеного Переліку зазначена Харківська міська територіальна громада. Проте у цьому Переліку відсутнє зазначення дати початку та закінчення бойових дій на території тієї чи іншої територіальної громади та відсутня інформація про дату закінчення окупації, що, на думку скаржника, свідчить про віднесення усіх територіальних громад, які зазначені у цьому Переліку, до таких, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.11.2022. Зазначений Перелік, за доводами скаржника, набув чинності 25.04.2022 та втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, тобто через місяць з моменту складення акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

5.41. При цьому скаржник зазначає, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не застосував приписи статті 5 Цивільного кодексу України, статті 58 Конституції України, та не врахував висновки щодо дії нормативно-правових актів у часі та висновки щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21.

5.42. Колегія суддів установила, що постанова Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФМ С Є ДЕСНА" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання недійсним рішення комісії. У зазначеній постанові Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано апеляційним господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови:

"42. Статтею 5 Цивільного кодексу України визначена дія актів цивільного законодавства у часі, відповідно до якої: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

43. Крім того, згідно з частиною першою статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

44. У рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Конституційний Суд України дійшов висновку, що загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Крім того, висновки щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово були викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

45. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце і що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

46. Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов`язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України.

47. При цьому, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

48. Разом з тим, Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

49. Тобто, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Разом з тим господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою у виключних випадках, коли зворотна дія цих актів передбачена в його нормах та якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце.

50. Верховний Суд звертає увагу, що у рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".

51. Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення.

Важливим є те, що Конституційний Суд України використав поняття "прийняття акта", а не набрання ним чинності, оскільки бувають випадки суттєвого розходження в часі цих двох юридичних фактів стосовно однопредметних актів.

52. Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правовим актом, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

53. Перша форма застосовується у разі, якщо нормативно-правовий акт прийнято на момент виникнення правовідносин та він залишається чинним на час, коли правовідношення припинило своє існування. У випадку, якщо у новоприйнятому нормативно-правовому акті визначено особливий порядок набрання ним чинності, у тому числі визначено перехідний період, під час якого залишаються чинними окремі норми скасованого ним нормативно-правового акта, застосовується ультраактивна форма. Третя форма дії є актуальною у разі прийняття нормативно-правових актів, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

54. Для визначення дії нормативно-правового акта у часі та, відповідно, для з`ясування того, чи поширюється його юридична сила на конкретні правовідносини, необхідно встановити:

1) момент набуття чинності нормативно-правового акта;

2) наявність або відсутність у новоприйнятому нормативно-правовому акті порядку та строків набрання ним чинності в цілому та/або окремих його положень, а також особливості застосування нормативно-правового акта у певний період часу (може, як правило, визначатися у прикінцевих та перехідних положеннях відповідного акта);

3) момент виникнення та закінчення правовідносин, на регулювання яких спрямована дія акта;

4) чи був чинним на момент виникнення та закінчення правовідносин нормативно-правовий акт;

5) чи містить нормативно-правовий акт положення, які скасовують або пом`якшують відповідальність особи".

5.43. З урахуванням доводів скаржника колегія суддів зазначає, що Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 № 75 затвердило Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022.

5.44. Колегія суддів, здійснивши аналіз наведеного Переліку № 75, установила, що станом на дату складення відповідачем акта про порушення Харківська міська територіальна громада належала до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

5.45. При цьому Верховний Суд установив, що Перелік № 75 втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

5.46. За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що станом на дату складення відповідачем акта від 22.11.2022 № 121872 був чинним Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (зі змінами), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 № 75, відповідно до якого Харківська міська територіальна громада належала до територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

5.47. Колегія суддів зазначає, що статтею 5 Цивільного кодексу України визначено правила дії актів цивільного законодавства у часі, відповідно до якої: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

5.48. Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

5.49. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що апеляційний господарський суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, неправильно застосував приписи статті 5 Цивільного кодексу України, статті 58 Конституції України, та не врахував висновки щодо застосування нормативно-правових актів у часі та висновки щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21.

5.50. Крім того, апеляційний господарський суд, не взявши до уваги доводи позивача про неможливість проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення, помилково зазначив, що Харківська територіальна громада з 15.09.2022 не входила до Переліку територій, на яких ведуться бойові дії, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Колегія суддів зазначає, що розділ 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, із назвою "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії" містить, зокрема, підрозділи із назвами "1. Території можливих бойових дій" та "2. Території активних бойових дій". За змістом розділу 1 цього Переліку як території можливих бойових дій, так і території активних бойових дій охоплюються поняттям "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії".

Відповідно до підрозділу "1. Території можливих бойових дій" розділу 1 Переліку від 22.12.2022 № 309 станом на момент проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення Харківська міська територіальна громада належала до територій можливих бойових дій із зазначенням дати виникнення можливості бойових дій з 15.09.2022 та за відсутності дати припинення можливості бойових дій.

Водночас у підрозділі "2. Території активних бойових дій" розділу 1 Переліку від 22.12.2022 № 309 станом на момент проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення зазначено щодо Харківської міської територіальної громади дату початку бойових дій - 24.02.2022, дату завершення бойових дій - 15.09.2022.

5.51. Таким чином, апеляційний господарський суд помилково не врахував того, що і станом на момент проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення Харківська міська територіальна громада відповідно до розділу 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією № 309 із назвою "Території, на яких ведуться (велися) бойові дії", належала до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, тобто територій, які передбачені пунктом 1 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".

5.52. З урахуванням наведених установлених фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку про те, що приписи пункту 1 постанови НКРЕКП від 20.04.2022 № 393 "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" підлягають застосуванню та поширюються на спірні правовідносини.

5.53. З огляду на викладене висновки господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "СБМ+" є помилковими, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права

5.54. Крім того, Верховний Суд не може взяти до уваги доводи АТ "Харківобленерго" про те, що справа № 911/1068/21, на яку посилається ТОВ "СБМ+", є неподібною зі справою № 922/5008/23, що розглядається, оскільки у справі № 911/1068/21 предметом позову були вимоги про визнання недійсним рішення комісії про задоволення акта щодо порушення та нарахування вартості необлікованого обсягу природного газу, викладеного у протоколі з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газотранспортної системи. Крім того висновки Верховного Суду щодо застосування статті 5 Цивільного кодексу України, статті 58 Конституції України, на які посилається скаржник, мають загальний характер та підлягають застосуванню незалежно від предмета чи підстав позову.

5.55. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підтвердилися під час касаційного провадження.

5.56. З огляду на те, що господарські суди попередніх інстанцій установили всі обставини, які мають значення для цієї справи, проте помилково не застосували пункт 1 постанови НКРЕКП "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" від 20.04.2022 № 393 до спірних правовідносин, оскаржувані судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ТОВ "СБМ+" до АТ "Харківобленерго".

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

6.3. Ураховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, вважає, що оскаржувані судові рішення у цій справі належить скасувати, оскільки вони ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.2. За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

7.3. Оскільки касаційну скаргу належить задовольнити, то, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд здійснює розподіл судових витрат, понесених ТОВ "СБМ+" у зв`язку з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладення цих витрат на АТ "Харківобленерго".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ+" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2024 у справі № 922/5008/23 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ+" до Акціонерного товариства "Харківобленерго".

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Акціонерного товариства "Харківобленерго", оформлене протоколом від 17.10.2023 № 121872, прийняте на підставі акта про порушення від 22.11.2022 № 121872.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ+" 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак