УХВАЛА
01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 947/18936/22
провадження № 61-8452 ск 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. У серпні 2022 року ОСББ «Жемчужина-18» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ заборгованість з оплати внесків та платежів на управління багатоквартирним будинком та з послуг водопостачання та водовідведення за період 21 липня 2021 року по 27 жовтня 2022 року у загальній сумі - 13 550,41 грн.
2. Київський районний суд міста Одеси рішенням від 23 листопада 2023 року задовольнив позовні вимоги ОСББ «Жемчужина-18». Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Жемчужина-18» заборгованість, що складається з оплати внесків та платежів на управління багатоквартирним будинком та за послуги водопостачання та водовідведення за період з 21 липня 2021 року - 27 жовтня 2022 року в розмірі 13 550,41 грн та судові витрати у розмірі 2 481 грн.
3. Одеський апеляційний суд постановою від 13 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та адвоката Дергачевої А. В., діючої від імені ОСОБА_1 , залишив без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року - без змін.
4. У червні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року, у якій скаржниця просить скасувати оскаржувані судові рішення, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСББ «Жемчужина-18» відмовити повністю.
5. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
7. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
8. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
9. Ціна позову в цій справі становить 13 550,41 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищувало двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Тобто судові рішення у справі № 947/18936/22 не підлягають касаційному перегляду в силу вимог закону.
10. Касаційна скарга містить посилання на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого судові рішення у малозначних справах, підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
11. Так скаржниця, обґрунтовуючи те, що справа має для неї виняткове і важливе значення вказує на те, що вона є непрацевлаштованою особою на утриманні якої є малолітня дитина. На даний час, у зв`язку із доглядом за дитиною, вона не може знайти постійну роботу, а оскаржувані судові рішення покладають на неї додаткові фінансові зобов`язання, які вона розцінює як непосильні для неї. Крім того, на думку скаржниці ця справа становить значний суспільний інтерес в частині формування практики по відношенню порушених прав учасника судового процесу та формування і дотримання принципу справедливості і рівності всіх учасників судового процесу.
12. Перевіривши зазначені доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що вони обґрунтовуються лише неправильним на думку скаржниці застосуванням судами норм права, наведена скаржницею обставина не дає достатніх підстав для висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки один лише фінансовий критерій не може бути визначальним для виняткового значення справи, а іншим скаржниця свої доводи належним чином не обґрунтувала та не долучила жодних доказів на їх підтвердження.
13. Верховний Суд зауважує, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
14. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
15. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
16. Оскарження в суді третьої інстанції має відбуватися щодо справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, що забезпечує ефективність касаційного провадження.
17. Зазначене відповідає і Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
18. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка, відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
19. При цьому застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
20. Вказане також узгоджується з висновками, викладеними в рішенні Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, у вказаному рішенні серед іншого, зазначено, що внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.Конституційний Суд України вважає, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (пункти 7.8-7.10).
21. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
22. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
23. Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на судові рішенняу справіз ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
24. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
25. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жемчужина-18» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на рішення Київського районного суду міста Одеси від 23 листопада 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 травня 2024 року.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
Є. В. Петров
О. М. Ситнік
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120206306 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пророк Віктор Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні