Ухвала

від 05.07.2024 по справі 756/15701/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.07.2024 Справа № 756/15701/23

Унікальний № 756/15701/23

Провадження № 4-с/756/4/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Євтушик В.І.

представника заявника - ОСОБА_1

представника заінтересованої особи - Торхової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою та скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС», Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

28.11.2023 року ОСОБА_2 через адвоката Головкова Є.І. звернулася до суду з скаргою на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу. В обґрунтування скарги вказує, що після початку військових дій ОСОБА_2 виїхала за межі території України та на момент подання скарги до України не повернулася.

27 вересня 2023 року представником ОСОБА_2 у поштовому відділенні НОМЕР_1 за місцем останньої реєстрації ОСОБА_2 було отримано конверт, який містив постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3 від 20 вересня 2023 року, що була винесена приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Павлюком Н.В.

Підставою винесення зазначеної постанови вказано виконавчий лист № 2-1305/12 від 21 березня 2021 року виданий Оболонським районним судом м.Києва 21 березня 2012 року по справі № 2-1305/12.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження, з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № КF 47637 від 07.03.2008 року у розмірі 1 852 470,37 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.10.2010 року становить 14766041,31 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в розмірі 1 614 504 доларів США, нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237 966,37 доларів США, судових витрат по справі в розмірі 1820 грн., а всього - 14767861,31 грн., зазначає, що вказане судове рішення відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень .

З метою з`ясування всіх обставин виконання судового рішення, до приватного виконавця Павлюка Н.В. та відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було направлено адвокатські запити.

З наданих приватним виконавцем Павлюком Н.В. матеріалів відкритого ним виконавчого провадження вбачається, що за результатами звернення до нього ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» та подання виконавчого листа від 21 березня 2012 року Оболонським районним судом м.Києва, приватним виконавцем Павлюком Н.В. 20 вересня 2023 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, постанову про арешт коштів боржника, постанову про арешт рухомого та нерухомого майна боржника (яке у ОСОБА_2 відсутнє), а 25 вересня 2023 року постанову про арешт майна боржника - частку ОСОБА_2 в ТОВ «КОДИ» (код ЄДРПОУ 32668076).

Належність ОСОБА_2 частки в статутному капіталі ТОВ «КОДИ» (код ЄДРПОУ 32668076) не могла виступати у якості належної підстави для відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, оскільки ТОВ «КОДИ» було зареєстровано ще 17 листопада 2003 року, та після 2012 року у керівництві, структурі та статутному капіталі зазначеного підприємства нічого не змінювалось.

А зважаючи на відсутність у ОСОБА_2 будь-якого рухомого та нерухомого майна, грошових коштів у банківських установах, на які можливо було б звернути стягнення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_3, то приватним виконавцем Павлюком Н.В. вважає, що штучно взято накладення штрафу на належну ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» як підставу для відкриття виконавчого провадження.

14.11.2023 року представник ОСОБА_2 мав можливість ознайомитись у приміщенні Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, з якого убачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 була винесена ще 07 травня 2012 року та протягом 2012-2015 р.р. в рамках виконавчого провадження було реалізовано належне ОСОБА_2 нерухоме майно (нежилі приміщення № 27 площею 226,8 кв.м. розташовані по АДРЕСА_1 ) та рухоме майно (легковий автомобіль Мазда , 6, 2007 року випуску).

Належну ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:08:269:0001 площею 2,0000 га, що знаходиться на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області, реалізовано не було, хоча постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було винесено ще 10 липня 2012 року.

Обтяжувачем зазначеного нерухомого майна зазначено саме Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

14 липня 2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, в якій зазначено про реалізацію належного боржнику транспортного засобу та про наявність у боржника житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на який неможливо звернути стягнення через перебування зазначеного нерухомого майна в іпотеці у іншої юридичної особи ніж стягувач.

При цьому, про інше належне ОСОБА_2 нерухоме майно (земельну ділянку з кадастровим номером 3221884400:08:269:0001 площею 2,0000 га, що знаходиться на території Литвинівської сільської ради Вишгородського району Київської області) та частку у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» державний виконавець взагалі не послалась.

Посилається на те, що державним виконавцем не було реалізовано звернення стягнення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку, а належну ОСОБА_2 частку у статутному капіталі ТОВ «КОДИ» державним виконавцем взагалі не було виявлено.

Звертає увагу суду, що відкриття двох різних виконавчих проваджень на підставі одного й того ж виконавчого документа призводить до повторного стягнення з ОСОБА_2 тих самих витрат виконавчого провадження: по виконавчому провадженню № НОМЕР_3 виконавчого збору у сумі 1476786,13 грн.; по виконавчому провадженню основної винагороди приватного виконавця у сумі 185247,04 долари США.

Про винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 належним чином не повідомлялась, а про вказану постанову їй стало відомо лише 14 листопада 2023 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4 її представником, то строк на оскарження такої постанови в судовому порядку було пропущено з поважних причин.

Просить суд поновити строк на звернення із скаргою на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.07.2022 р. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 та визнати неправомірною (протиправною) та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.07.2022 р. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О.

Ухвалою від 01.12.2023 року скаргу прийнято до провадження та витребувано копію матеріалів виконавчого провадження, які надійшли до суду 30.04.2024 року.

В березні 2024 року через систему «Електронний суд» від представника зацікавленої особи надійшли заперечення на скаргу. В своїх запереченнях представник посилається на те, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 з виконання виконавчого листа № 2-1305/12 виданого від 21.03.2012 року Оболонським районним судом міста Києва щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість за кредитним договором № КF 47637 від 07.03.2008 року у розмірі 1 852 470 ,37 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 12.10.2010 року становить 14766041,31 грн., яка складається з заборгованості по кредиту в розмірі 1 614 504 доларів США, нарахованих та несплачених процентів у розмірі 237 966,37 доларів США, судових витрат по справі в розмірі 1820 грн., а всього - 14767861 ,31 грн.

Державним виконавцем 07.05.2012 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

В ході виконання рішення реалізовано транспортний засіб, належний боржнику, про що видано акт № 436/2 від 19.12.2013 року про проведення прилюдних торгів.

Кошти, що надійшли від реалізації майна розподілено наступним чином: 4685,34 грн. - виконавчий збір, 42168,11 грн. перераховано стягувачу, 206,85 грн. - витрати виконавчого провадження.

В подальшому, згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що за боржником зареєстроване майно не значиться.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна наявні відомості про реєстрацію за боржником будинку за адресою: АДРЕСА_2 , проте відносно зазначеного об`єкта нерухомості наявний запис «про реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_4 заборону на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 7949888), зареєстрований 22.09.2008 року приватним нотаріусом Левчук К.М., на підставі договору іпотеки № 5636 від 22.09.2008 року(реєстраційний номер обтяження 7954007), за яким іпотекодержателем є інша юридична особа, не стягувач. Відомості, щодо реєстрації права власності за боржником іншого нерухомого майна , на яке можливо звернути стягнення, відсутні.

Згідно інформації Державної податкової служби України, дані про джерело отримання доходів боржником - відсутні.

Зазначають, що державним виконавцем вжито всіх заходів визначених Законом України «Про виконавче провадження» щодо розшуку коштів, цінних паперів, рухомого та нерухомого майна боржника, які виявились безрезультатними.

14.07.2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

В постанові про повернення вказано про те, що виконавчий документ може бути пред`явлено повторно в строк до 15.07.2025 року.

Вказують, що стягувач має право вибору пред`явлення виконавчого документа до державного виконавця чи до приватного виконавця в межах вимог статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Також посилаються на те, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачу не була оскаржена у строки визначені законом.

Вважають, що заявник не наводить жодних аргументів, які б слугували підставою для визнання постанови про повернення виконавчого документу стягувачу незаконною та винесеною без дотримання вимог законодавства, а також не вказують яким чином буде поновлено право скаржника так як на даний час вже є відкрите виконавче провадження у приватного виконавця. Просили суд в задоволенні скарги відмовити.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, з обставин викладених у скарзі та просив її задовольнити.

Заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлялись належним чином та своєчасно, суд вважає за можливе провести розгляд скарги без участі даного представника.

Представник стягувача - ТОВ «ФК «Траст Фінанс» в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував з посиланням на те, що державним виконавцем вжито всі дії щодо виконання судового рішення, проте майна виявлено не було і виконавчий лист був повернутий стягувачу, який в подальшому пред`явив його на виконання до приватного виконавця який наразі в примусовому порядку виконує судове рішення.

Вислухавши пояснення представника заявника та зацікавленої особи, дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч.2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

Частиною 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що документи подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_4, в ньому міститься супровідний лист про повернення виконавчого документа стягувачу, проте докази того, що боржник ОСОБА_2 , яка змінила прізвище з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ), належним чином повідомлена про наявність даної постанови у матеріалах виконавчого провадження відсутні. В матеріалах виконавчого провадження відсутні конверти до поштових відправлень чи-то розписка про отримання ОСОБА_2 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.07.2022 року.

Як доводить суду сторона заявника та не спростовано суб`єктом оскарження, з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу представнику ОСОБА_2 стало відомо лише 14 листопада 2023 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_4, а тому суд вважає що строк на оскарження такої постанови в судовому порядку було пропущено з поважних причин та він підлягає судом поновленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» перераховані заходи, які має право вчиняти виконавець під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до п. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 2 ст. 18 ЦПК України, передбачено, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суд, що передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як убачається з матеріалів справи 25.04.2012 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подана заява ПАТ «Фольксбанк» про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Оболонського районного суду м.Києва виданого 21.03.2012 року, по справі 2-1305/2012 та виконавчий лист Оболонського районного суду міста Києва від 07.02.2012 року виданий на підставі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07.02.2012 року по справі за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фольксбанк» загальної суми боргу в сумі 14 767 861 грн. 31 коп.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. від 07.05.2012 року відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4.

13.09.2012 року державним виконавцем в межах даного виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору в сумі 1476786, 13 грн.

Державним виконавцем вчинялися дії стосовно реалізації належного боржнику майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_4 .

Постановою про заміну сторони виконавчого провадження від 14.07.2022 року на підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 05.12.2018 року у справі № 756/8681/18 замінено стягувача ПАТ «Фольксбанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» у виконавчих листах № 2-1305/2012 р .

14.07.2022 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Решаковою А.М. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення , а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження міститься відповідь Головного управління держкомзему у Київській області від 02.07.2012 року за № 07-03-3/14701 на запит виконавчої служби в якому вказано, що за наявною у Головному управлінні інформацією в межах Київської області за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) обліковується на праві власності земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства за кадастровим номером 3221884400:08:269:0001 площею 2,000 га, місцезнаходження земельної ділянки: Київська область, Вишгородський район, Литвинівська сільська рада. В судовому засіданні представник заявника також пояснював суду, що вказана земельна ділянка була передана в іпотеку ПАТ «Фольксбанк».

Отже, суд вважає, що державним виконавцем не вжито заходів щодо реалізації вищевказаної земельної ділянки, як і не вжито заходів щодо виявлення іншого належного боржнику майна, а саме частки у статутному капіталі ТОВ «КОДИ». Тобто, постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.07.2022 року по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 є неправомірною (протиправною) та підлягає скасуванню. Суд вважає, що вказана постанова порушує права боржника у якого існує обов`язок по виконанню судового рішення і посилання державного виконавця на відсутність майна у боржника через що повернуто виконавчий лист спростовано матеріалами виконавчого провадження у якому наявна інформація про наявність земельної ділянки у боржника на яку не звернуто стягнення.

Також суд погоджується з доводами боржника стосовно того, що неналежне примусове виконання судового рішення від 07.02.2012 року державною виконавчою службою потягло за собою нарахування за двома різними виконавчими провадженнями виконавчого збору у сумі 1 476 786,13 грн. за виконавчим провадженням НОМЕР_4 та основної винагороди приватного виконавця у ВП НОМЕР_3 у розмірі 185247 доларів США та 182 грн. на підставі одного й того ж виконавчого документа, що на думку суду є порушенням прав боржника.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду із скаргою та скаргу ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ), заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 40514657, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Софіївська, 10, прим. 4), Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ - 33743494, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Городецького, 13), на дії державного виконавця - задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на звернення зі скаргою на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.07.2022р. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4.

Визнати неправомірною (протиправною) та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рекашової А.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.07.2022р. по виконавчому провадженню № НОМЕР_4.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2024 року.

Суддя: Н.О. Яценко