Рішення

від 05.07.2024 по справі 480/736/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2024 року Справа № 480/736/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/736/24 за позовом Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне неприбуткове підприємство Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" (вул. Санаторна, 3, м. Суми, Сумська область, 40018) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці(вул. Пушкіна, 119, м.Полтава, Полтавська область, 36014), і просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, в період з 22.01.2024 по 24.01.2024, проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», за наслідками якої складено акт №ПНС/СМ/1072/053, протокол про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П, яким зобов`язано директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 усунути порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України ««Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в строк до 24.02.2024. Так, відповідачем вказано, що порушено вимоги вказаної норми, оскільки роботодавець мав звільнити ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Позивач вказує на те, що ОСОБА_1 заяви про звільнення її на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України роботодавцю не подавала, а з 02.03.2022 продовжила працювати і отримувати заробітну плату на змінених умовах на 0,25 ставки лікаря акушер-гінеколога згідно наказів №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149-ОД від 28.12.2021 . Звертає увагу суду на те, що наказ від 18.03.2022 року №28-К підписала без заперечень, а відтак, на думку позивача, у роботодавця не було підстав її звільняти за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України. Отже, висновки відповідача про те, що позивач мав звільнити ОСОБА_1 з роботи за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України є помилковими.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що матеріалами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у період з 02.03.2022 працювала за зміненими умовами праці, а саме: на 0,25 посади лікаря консультативно-діагностичного відділення (поліклініки) з неповним робочим днем. Однак, наказом № 28-К від 18.03.2022 «Про особовий склад» ОСОБА_1 , лікаря консультативно-діагностичного відділення (поліклініки), переведено на 0,25 посади лікаря спеціалізованої жіночої консультації з консультативно-діагностичним відділенням з 02.03.2022. З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 28.03.2022, при цьому згода ОСОБА_1 на таке переведення відсутня. Таким чином, на переконання відповідача, має місце порушення пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 є членом та керівником Первинної профспілкової організації Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» Сумського об`єднання вільних профспілок «Громадський контроль». У той же час, документи, які підтверджують отримання попередньої згоди виборного органу, членом і керівником якого є ОСОБА_1 , а також вищого виборного органу під час перевірки надано не було. За вказаних обставин вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач, не погоджуючись із доводами відповідача, зазначеними у відзиві, зауважує, що приписом мають бути визначені виявлені заходи контролю порушення та встановлені способи їх усунення суб`єктом господарювання, а відповідачем не зазначено жодних заходів, які повинні бути виконанні позивачем для усунення цього порушення.

Також звертає увагу суду на те, що Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/867, №149-ОД від 28.12.2021 та №28-К від 18.03.2022, які ОСОБА_1 оскаржувала до суду та рішенням від 07.02.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП. Крім того, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ 16.02.2024 Зарічним районним судом м. Суми винесено постанову по справі №591/1035/24, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 .

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд № 480/736/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи відмовлено.

Ухвалою суду від 28.05.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 . Встановлено третій особі 5-денний строк з дня вручення даної ухвали для надання пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову.

Ухвалою від 17.06.2024 частково задоволено заяву ОСОБА_1 та продовжено їй строк для подання пояснень на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У наданих суду письмових поясненнях по суті справи третя особа, при розгляді даної справи по суті просить суд врахувати, зокрема те, що її незаконно звільнили без наявності попередньої згоди профспілкового комітету первинної профспілкової організації та без наявності попередньої згоди вищестоящого виборного органу профспілки, порушивши цим ст.41 Закону України «Про профспілки їх права та гарантії діяльності», а також ст. 252 КЗпП України. При цьому звільнили також без врахування наявних у ОСОБА_1 переваг, передбачених ст.42 КЗпП України. Також зазначає, що обставини звільнення ОСОБА_1 та його незаконний характер із відповідним документальним підтвердженням викладені в позовній заяві, в відповіді на відзив на позовну заяву у «Відповіді на відзив на позовну заяву по судовій справі №591/7970/23» та в додаткових поясненнях стосовно заперечення на відповідь на відзив по справі №591/7970/23, що відкрита ухвалою Зарічного районного суду (суддя Сидоренко А.П.) від 25.09.2023 і розгляд якої триває на даний час. Зауважує, що вищезазначені документи містять аргументи обох сторін та дають повне уявлення про дійсні обставини справи та дії перинатального центру та позицію ОСОБА_1 , на підтвердження якої додані всі необхідні документи.

Крім того, третя особа просить судприйняти окремі ухвали, відповідно до частин 1, 2, 4, 5, 6, 9 статті 249 КАСУ, а саме: постановити окрему ухвалу про наявні в діях директорки Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 порушень трудового законодавства та колективного договору, та про наявність підстав для притягнення директорки Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і направити її в Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, та в Сумську обласну раду для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також направити у Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці для застосування передбачених КУпАП штрафних санкцій;постановити окрему ухвалу про наявні в діях директорки Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 грубих порушень трудового законодавства, та про наявність підстав для притягнення директорки Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності і направити її в Сумську обласну прокуратуру та Сумському окружному прокурору.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці в період з 22.01.2024 по 24.01.2024, проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», за наслідками якої 24.01.2024 складено акт №ПНС/СМ/1072/053 (а.с.1-14), протокол про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П, яким зобов`язано директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 усунути порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України ««Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в строк до 24.02.2024 (а.с.17-19).

Не погодившись із зазначеним вище приписом відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(надалі - Закон №877-V).

За змістом статті 2 Закону №877-Vзаходи контролю здійснюються органами (...) державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (...) у встановленому цим Закономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені (...) органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цимЗакономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті1, статті3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті4, частини одинадцятої статті4-1, частини третьої статті6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті7, статей 9,10,12,19,20,21цьогоЗакону.

У силу приписів частини першої статті 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини третьої цієї статті суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно статті 7 Закону №877-Vдля здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.Приписне передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Стаття 10 Закону № 877-V передбачає права суб`єкта господарювання, серед яких суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другоюстатті 73 Кодексу адміністративного судочинства Українипредметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність припису відповідача, у якому відображено висновки про вчинення позивачем порушення вимог законодавства про працю.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку оспорюваному припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, суд зауважує, що обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію припису (а.с.17-19) суд встановив, що у ньому відображено зміст акта від 24.01.2024 №ПНС/СМ/1072/053 та зазначено на необхідність усунення порушення у визначений строк.

Однак, зазначивши у приписах про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

При цьому суд виходить з того, що припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У свою чергу, можливість усунення виявлених порушень, на переконання суду, прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень.

Суд зазначає, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття цих актів (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Недотримання компетентним органом цих вимог має наслідком протиправність спірного індивідуального акта такого органу.

За обставин цієї справи суд констатує, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці носить декларативний характер та не містить чітких вказівок позивачу, яким саме чином йому належало діяти та яких заходів вжити з метою усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Суд зауважує, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Подальша перевірка органом державного нагляду (контролю) виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень положень чинного законодавства є неможливою без конкретизації компетентним органом у приписі про їх усунення порядку дій суб`єкта господарювання.

Зважаючи на те, що спірний припис не містить конкретних вимог, які є обов`язковими до виконання підконтрольним суб`єктом, що порушує положення статті 2 КАС України, такий припис внаслідок їх необґрунтованості належить визнати протиправними та скасувати, а позов Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" - задовольнити.

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП, оскільки останнім не було припинено трудовий договір з ОСОБА_1 , яка не надала згоди працювати на змінених умовах з 02.03.2022, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 припису зобов`язано позивача усунути порушення пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з тим, що наказом 28.12.2021 №149-ОД змінено істотні умови праці ОСОБА_1 з 02.03.2022, а 29.12.2021 на повідомлення про зміни умов праці, ОСОБА_1 зазначила про свою незгоду, проте з 02.03.2022 ОСОБА_1 працювала за новими умовами, що підтверджується табелем обліку робочого часу, згода працівника на таке переведення відсутня.

Пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП передбачено, що підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Тобто, відповідачем вказано, що порушено вимоги вказаної норми, оскільки роботодавець мав ОСОБА_1 звільнити за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

У той же час, ОСОБА_1 про звільнення її на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України роботодавцю не подавала, з 02.03.2022 продовжила працювати на змінених умовах на 0,25 ставки лікаря акушер-гінеколога згідно наказів №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149-ОД від 28.12.2021 (а.с.22-24) та отримувати заробітну плату, крім того, наказ від 18.03.2022 року №28-К (а.с.26) підписала без заперечень, а відповідно у роботодавця не було підстав її звільняти за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Суд також зауважує, що Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/867/22 надано оцінку наказам №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149- ОД від 28.12.2021 та №28-К від 18.03.2022, які ОСОБА_1 оскаржувала до суду та рішенням від 07.02.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП (а.с. 86-90).

Відповідач також вказує, що відсутнє підтвердження про вручення або відправлення засобом поштового зв`язку подання про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 - лікарем акушер-гінекологом спеціалізованої жіночої консультації з консультативно-діагностичним відділенням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Документи, які підтверджують отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого є ОСОБА_1 , а також вищого виборного органу цієї профспілки під час перевірки не надано.

З цього приводу суд зазначає, що Зарічним районним судом м. Суми, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ 16.02.2024, винесено постанову по справі №591/1035/24, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 .

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вище зазначене, суд констатує, що вказані доводи спростовуються матеріалами справи та обставинами, встановленими під час розгляду вищевказаних справ.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

З приводу посилання третьої особи на недотримання позивачем порядку та незаконність її звільнення, суд зауважує, що обставини щодо її звільнення (дотримання роботодавцем порядку звільнення, навність підстав для звільнення тощо), у тому числі оцінка наданих доказів, є предметом розгляду цивільної справи №591/7970/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" про визнання незаконним звільнення із посади, поновлення на посаді виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У той же час предметом розгляду даної справи є відповідність припису відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо клопотань третьої соби про постановлення окремих ухвал суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов`язковою для суду.

Під час розгляду даної справи по суті суд не знаходить підстав для прийняття окремих ухвал та як наслідок, відсутні підстави для задоволення клопотань третьої особи про постановлення окремих ухвал.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір за подання позову загалом у розмірі 3028,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 6305 від 31.01.2024.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною першоюстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З урахуванням наведеного, судові витрати позивача у загальному розмірі 3028,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання нпротиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44730367) на користь Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" (вул. Санаторна, 3, м. Суми, Сумська область, 40018, код ЄДРПОУ 36897937) суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька