Постанова

від 08.01.2025 по справі 480/736/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 р. Справа № 480/736/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 05.07.24 по справі № 480/736/24

за позовом Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр"

до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне неприбуткове підприємство Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, в період з 22.01.2024 по 24.01.2024, проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», за наслідками якої складено акт №ПНС/СМ/1072/053, протокол про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П, яким зобов`язано директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 усунути порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України ««Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в строк до 24.02.2024. Так, відповідачем вказано, що порушено вимоги вказаної норми, оскільки роботодавець мав звільнити ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

Позивач вказує на те, що ОСОБА_1 заяви про звільнення її на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України роботодавцю не подавала, а з 02.03.2022 продовжила працювати і отримувати заробітну плату на змінених умовах на 0,25 ставки лікаря акушер-гінеколога згідно наказів №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149-ОД від 28.12.2021 . Звертає увагу суду на те, що наказ від 18.03.2022 року №28-К підписала без заперечень, а відтак, на думку позивача, у роботодавця не було підстав її звільняти за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України. Отже, висновки відповідача про те, що позивач мав звільнити ОСОБА_1 з роботи за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України є помилковими.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2027 року позов Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 про визнання нпротиправним та скасування припису задоволено.

Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" суму судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 у період з 02.03.2022 працювала за зміненими умовами праці, а саме: на 0,25 посади лікаря консультативно-діагностичного відділення (поліклініки) з неповним робочим днем. Однак, наказом № 28-К від 18.03.2022 «Про особовий склад» ОСОБА_1 , лікаря консультативно-діагностичного відділення (поліклініки), переведено на 0,25 посади лікаря спеціалізованої жіночої консультації з консультативно-діагностичним відділенням з 02.03.2022. З даним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена 28.03.2022, при цьому згода ОСОБА_1 на таке переведення відсутня. Таким чином, на переконання відповідача, має місце порушення пункту 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Представник відповідача зазначає, що Грінченко Л.В. є членом та керівником Первинної профспілкової організації Комунального закладу Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» Сумського об`єднання вільних профспілок «Громадський контроль». У той же час, документи, які підтверджують отримання попередньої згоди виборного органу, членом і керівником якого є ОСОБА_1 , а також вищого виборного органу під час перевірки надано не було.

Отже, на переконання представника відповідача, заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що приписом мають бути визначені виявлені заходи контролю порушення та встановлені способи їх усунення суб`єктом господарювання, а відповідачем не зазначено жодних заходів, які повинні бути виконанні позивачем для усунення цього порушення.

Представник позивача, звертає увагу суду на те, що Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/867, №149-ОД від 28.12.2021 та №28-К від 18.03.2022, які ОСОБА_1 оскаржувала до суду та рішенням від 07.02.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП.

Крім того, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ 16.02.2024 Зарічним районним судом м. Суми винесено постанову по справі №591/1035/24, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» Нечипоренко М.М.

На переконання представника позивача рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року є законним та обгрунтованим.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці в період з 22.01.2024 по 24.01.2024, проведено позапланову перевірку Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр», за наслідками якої 24.01.2024 складено акт №ПНС/СМ/1072/053 (а.с.1-14), протокол про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ та винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П, яким зобов`язано директора Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр» ОСОБА_2 усунути порушення, передбачені пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України ««Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в строк до 24.02.2024 (а.с.17-19).

Не погодившись із зазначеним вище приписом відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(надалі - Закон №877-V).

За змістом статті 2 Закону №877-Vзаходи контролю здійснюються органами (...) державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (...) у встановленому цим Закономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені (...) органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цимЗакономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті1, статті3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті4, частини одинадцятої статті4-1, частини третьої статті6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті7, статей 9,10,12,19,20,21цьогоЗакону.

У силу приписів частини першої статті 6 Закону №877-V, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини третьої цієї статті суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно статті 7 Закону №877-Vдля здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.Приписне передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п`яти робочих днів з дня складення акта надається суб`єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Стаття 10 Закону № 877-V передбачає права суб`єкта господарювання, серед яких суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Дослідивши матеріали справи, зокрема копію припису (а.с.17-19) колегія суддів встановила, що у ньому відображено зміст акта від 24.01.2024 №ПНС/СМ/1072/053 та зазначено на необхідність усунення порушення у визначений строк.

Разом з тим, зазначивши у приписах про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

При цьому, припис за своєю суттю є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У свою чергу, можливість усунення виявлених порушень, на переконання суду, прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі суб`єкта господарювання для усунення порушень.

Колегія суддів зазначає, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкта (об`єкта контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття цих актів (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Недотримання компетентним органом цих вимог має наслідком протиправність спірного індивідуального акта такого органу.

Отже, колегія суддів вважає, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці носить декларативний характер та не містить чітких вказівок позивачу, яким саме чином йому належало діяти та яких заходів вжити з метою усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства.

Колегія суддів наголошує, що зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Подальша перевірка органом державного нагляду (контролю) виконання суб`єктом господарювання вимог припису про усунення порушень положень чинного законодавства є неможливою без конкретизації компетентним органом у приписі про їх усунення порядку дій суб`єкта господарювання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки спірний припис не містить конкретних вимог, які є обов`язковими до виконання підконтрольним суб`єктом, що порушує положення статті 2 КАС України, отже такий припис внаслідок їх необґрунтованості належить визнати протиправними та скасувати, а позов Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" - задовольнити.

Щодо доводів відповідача на порушення позивачем вимог п.6 ч.1 ст. 36 КЗпП, оскільки останнім не було припинено трудовий договір з ОСОБА_1 , яка не надала згоди працювати на змінених умовах з 02.03.2022, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 припису зобов`язано позивача усунути порушення пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку з тим, що наказом 28.12.2021 №149-ОД змінено істотні умови праці ОСОБА_1 з 02.03.2022, а 29.12.2021 на повідомлення про зміни умов праці, ОСОБА_1 зазначила про свою незгоду, проте з 02.03.2022 ОСОБА_1 працювала за новими умовами, що підтверджується табелем обліку робочого часу, згода працівника на таке переведення відсутня.

Пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП передбачено, що підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Тобто, відповідачем вказано, що порушено вимоги вказаної норми, оскільки роботодавець мав ОСОБА_1 звільнити за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.

У той же час, ОСОБА_1 про звільнення її на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України роботодавцю не подавала, з 02.03.2022 продовжила працювати на змінених умовах на 0,25 ставки лікаря акушер-гінеколога згідно наказів №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149-ОД від 28.12.2021 (а.с.22-24) та отримувати заробітну плату, крім того, наказ від 18.03.2022 року №28-К (а.с.26) підписала без заперечень, а відповідно у роботодавця не було підстав її звільняти за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.

Колегія суддів звертає увагу, що Зарічним районним судом м. Суми у справі №591/867/22 надано оцінку наказам №147-ОД від 23.12.2021, №148-ОД від 23.12.2021 та №149- ОД від 28.12.2021 та №28-К від 18.03.2022, які ОСОБА_1 оскаржувала до суду та рішенням від 07.02.2024 відмовлено у задоволенні позовних вимог, що спростовує доводи відповідача про порушення позивачем п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП (а.с. 86-90).

Відповідач також вказує, що відсутнє підтвердження про вручення або відправлення засобом поштового зв`язку подання про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 - лікарем акушер-гінекологом спеціалізованої жіночої консультації з консультативно-діагностичним відділенням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Документи, які підтверджують отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого є ОСОБА_1 , а також вищого виборного органу цієї профспілки під час перевірки не надано.

З цього приводу слід зазначити, що Зарічним районним судом м. Суми, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №ПНС/СМ/1072/053/П/ПТ 16.02.2024, винесено постанову по справі №591/1035/24, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 .

Отже, враховуючи встановлені у даній справі обставини та вище зазначене, вказані доводи спростовуються матеріалами справи та обставинами, встановленими під час розгляду вищевказаних справ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року по справі № 480/736/24 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 480/736/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва