Постанова

від 24.06.2024 по справі 905/136/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/136/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Радіонова О.О. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача Тищенко А.І.- адвокат; від відповідача Лозовицький М.С. -адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м. Курахове Донецької області та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2023 року (повний текст рішення складено 13.11.2023) у справі №905/136/23

за позовом - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ

до - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м. Курахове Донецької області

про - стягнення 118 576 526,80 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 в загальному розмірі 118 576 526,80 грн, з якої 115 131 183,69 грн заборгованості за фактично надані послуги, 449 512,83 грн пені, 360 016,94 грн 3% річних та 2 635 813,34грн інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2023 у справі №905/136/23 позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління №0425-03013 від 04.05.2019 за фактично надані послуги за період квітень-вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 751 520,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням та вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у стягненні пені у розмірі 404 561,82грн., 3%річних 359 992, 08грн., інфляційних втрат у розмірі 2635677,19грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що:

-суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення розміру пені на 90%, оскільки такі висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях та не відповідають загальним засадам справедливості та розумності;

- у Позивача наявні усі підстави до нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на планові платежі, які по своїй суті є авансом, однак суд першої інстанції таких обставин не дослідив, у зв`язку з чим неправомірно відмовив у задоволенні частини 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач, також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив скасувати рішення суду в частині стягнутої суми пені, оскільки вважав таке нарахування неправомірним в силу встановленої заборони на нарахування штрафних санкцій на період дії воєнного стану, визначеної пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на означене судове рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, апеляційні скарги об`єднано в одне апеляційне провадження, їх розгляд призначено на 22.01.24р. о 12:30.

Ухвалою судової колегії від 22.01.2024. за клопотанням Відповідача апеляційне провадження за означеними апеляційними скаргами зупинене до закінчення перегляду Об`єднаною Палатою КГС ВС справи №911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови, про що винесено відповідну ухвалу.

У зв`язку з оприлюдненням Об`єднаною Палатою КГС ВС 20.05.24р. повного тексту постанови від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 та враховуючи клопотання Позивача, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2024р. апеляційне провадження у дані справі поновлено, розгляд справи призначено на 24.06.2024 об 11:30.

Відзивів на апеляційні скарги від сторін не надходило.

У судовому засіданні 24.06.2024р. кожен з представників сторін підтримував доводи заявлених апеляційних скарг, рішення суду просили скасувати в оскаржуваній ними частині.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення 04.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (яке в подальшому відповідно до розпорядження КМУ від 22.11.2017 та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 було реорганізовано шляхом перетворення в Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») як Оператором системи передачі та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» Договору № 0425-03013 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, згідно з умовами якого Позивач зобов`язався надавати послуги з диспетчерського (оперативно технологічного) управління, а саме забезпечити надійне та ефективне функціювання ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (Послуга), а Відповідач - здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору;

- підписання 17.09.2021 сторонами Додаткової угоди №5, якою Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 викладено в новій редакції, за умовами якої цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, Позивач за цим Договором зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга), а Відповідач - здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору;

-укладення між сторонами Додаткової угоди від 04.05.2019 до Договору, якою сторони погодили необхідність укладення Додатку 1 до Договору «Перелік точок комерційного обліку, зареєстрованих за користувачем на підставі інформації, яка надається користувачем», а в Додатку 1Е до Договору від 04.05.2019 № 0425-03013 сторони погодили перелік віртуальних точок комерційного обліку користувача на межі з оператором системи передач, а саме : 62ZV64577G98859G Курахівська ТЕС, 62ZV86814G07117A Луганська ТЕС;

-повідомлення Відповідачем листом вих. №09/369 від 23.12.2021 Позивача про планові обсяги надання послуг на 2022 рік;

-складання Позивачем у період лютий грудень 2022 року відповідних актів наданих послуг та актів коригування, які було розміщено в Системі управління ринком (платформа Market Management System) та підписано з боку Позивача кваліфікованим електронним підписом, а саме:

- акт надання послуги за Договором за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 30 886 299,13 грн (фактичний обсяг 414269,799МВт*год). Акт надання послуги від 28.02.2022 був отриманий відповідачем 11.03.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 26 909 114,09 грн (фактичний обсяг 360924,863МВт*год). Акт надання послуги від 31.03.2022 був отриманий відповідачем 10.04.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 21 207 200,34 грн (фактичний обсяг 284446,595МВт*год). Акт надання послуги від 30.04.2022 був отриманий відповідачем 10.05.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 17 314 669,01 грн (фактичний обсяг 232237,097МВт*год). Акт надання послуги від

31.05.2022 був отриманий відповідачем 10.06.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 15 764 916,30 грн (фактичний обсяг 211450,672МВт*год). Акт надання послуги від 30.06.2022 був отриманий відповідачем 09.07.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 20 781 257,66 грн (фактичний обсяг 278733,538МВт*год). Акт надання послуги від 31.07.2022 був отриманий відповідачем 10.08.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 23 217 657,08грн (фактичний обсяг 311412,322МВт*год). Акт надання послуги від 31.08.2022 був отриманий відповідачем 09.09.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт надання послуги за Договором за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 23 877 288,76 грн (фактичний обсяг 320259МВт*год). Акт надання послуги від 30.09.2022 був отриманий відповідачем 09.10.2022, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД;

- акт-коригування від 21.03.2022 до акту надання послуг від 30.09.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 109,86 грн;

- акт-коригування від 19.05.2022 до акту надання послуг від 31.10.2021; згідно акту відбулось коригування на суму 276,89 грн;

- акт-коригування від 16.06.2022 до акту надання послуг від 31.12.2021; згідно акту відбулось коригування на від`ємне значення на суму -251,93 грн;

- акт-коригування від 29.06.2022 до акту надання послуг від 31.01.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 840,24 грн;

- акт-коригування від 27.07.2022 до акту надання послуг від 28.02.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 462,63 грн;

- акт-коригування від 18.08.2022 до акту надання послуг від 31.03.2022; згідно акту відбулось коригування на від`ємне значення на суму -229,05 грн;

- акт-коригування від 20.09.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022; згідно акту відбулось коригування на від`ємне значення на суму -2681,11 грн;

- акт-коригування від 18.11.2022 до акту надання послуг від 30.06.2022.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 80,45 грн;

- акт-коригування від 29.11.2022 до акту надання послуг від 31.07.2022; згідно акту відбулось коригування на суму 4,92 грн;

- акт-коригування від 21.12.2022 до акту надання послуг від 31.08.2022; згідно акту відбулось коригування на від`ємне значення на суму -150,98 грн.

- направлення означених актів коригування Відповідачу в день їх складання, про що свідчить прінтскрін відправки актів з АСКОД.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

За твердженням Позивача Відповідач в порушення умов Договору частково виконав свої зобов`язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість за Договором становила 115 131 183,69 грн., за період прострочення якої нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач проти позову у суді першої інстанції заперечував, посилаючись на те, що Позивачем належними доказами не обґрунтовано розмір та правові підстави стягнення заявленої суми боргу. На думку Відповідача, обсяг послуг за договором є первісною подією, яка має підтверджуватись відповідними документами, від якої залежить факт виникнення у виробника електроенергії зобов`язань з остаточної оплати за договором, а тому акт наданих послуг за Договором може розглядатись як підстава виникнення грошового зобов`язання лише в сукупності з доказами, що підтверджують обсяг наданих послуг. Зазначає, що Відповідач є виробником електричної енергії та здійснює господарську діяльність у складі відокремлених підрозділів Луганської теплової електричної станції та Курахівської теплової електричної станції (далі ТЕС). Однак, 28.02.2022 зв`язок із Луганською ТЕС було втрачено через окупацію та з цього часу ТОВ «ДТЕК Східенерго» втратило контроль над нерухомим та рухомим майном цілісного майнового комплексу Луганської ТЕС. Таким чином, Відповідач не може підтвердити обсяги наданих послуг за Договором, вважав недоведеними факт, що обсяг наданих за Договором послуг включав обсяги виробництва Луганської ТЕС, а тому суму заборгованості за надані послуги Відповідач вважав необґрунтованою. Щодо заявлених сум пені Відповідач заперечував, посилаючись на невиставлення рахунків на оплату сум пені, а також на факт підписання Позивачем без зауважень актів коригування надання послуги за Договором в частині виконання обов`язку Відповідача з оплати послуги.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних вважав такими, що не підлягають задоволенню за вищенаведених підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог про стягнення заборгованості за надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період квітень 2022 вересень 2022 в сумі 115 131 183,69 грн., зменшив розмір стягнутої пені на 90% та здійснив перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з порушення Відповідачем обов`язку з оплати вартості фактично наданих послуг, а не внесення суми попередніх оплат.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Рішення суду в частині стягнення суми основного боргу, учасниками спору у даному апеляційному провадженні - не оскаржується, тому апеляційною інстанцією не переглядається.

Перегляду в апеляційному порядку в межах доводів апеляційних скарг, підлягають висновки суду першої інстанції в частині вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг необґрунтованими за наступних підстав.

Щодо вимог про стягнення пені.

Як вбачається з позовної заяви, Позивачем заявлена пеня у розмірі 449 512.83грн. за період з 21.03.2022 до 25.04.2022.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обґрунтованою сумою пені є 449 510,08грн., а нарахування пені у розмірі 2.75грн. є безпідставним.

За доводами апеляційної скарги Відповідача, таке нарахування він вважав взагалі безпідставними в силу встановленої заборони на нарахування штрафних санкцій на період дії воєнного стану, визначеної пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану».

Дослідивши наведені обставини, судова колегія зазначає наступне.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан в України, а Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022 та № 341/2022 від 17.05.2022 - продовжено строк його дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Так, НКРЕКП прийнято Постанову «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 № 332.

Постанову НКРЕКП 26.04.2022 доповнено п. 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Тобто, спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Колегія суддів зазначає про те, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.

За висновком Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19.04.2024 у справи № 911/1359/22 приписи підпункту 16 пункту 1 вищенаведеної Постанови №332 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії - є обов`язковими, оскільки Регулятор визначив таку модель поведінки у чітко визначений період.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що періодом нарахування пені Позивачем, згідно позовної заяви визначено період 21.03.2022 до 25.04.2022, тобто до моменту доповнення означеної поставно НКРЕ п.16, відтак нарахування суми пені до 25.04.2022 є правомірним, а тому доводи апеляційної скарги Відповідача є безпідставними.

Також, суд дійшов висновку про наявність правових підстав до зменшення її розміру на 90%, оскільки стягнення всієї заявленої суми штрафних санкцій за наявності економічного спаду в період збройної агресії, при постійних ворожих атаках на об`єкти цивільної інфраструктури, в тому числі і на ТЕС, може негативно вплинути на діяльність Відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем, що, за висновком суду першої інстанції, не відповідає засадам справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами.

Висновок суду першої інстанції в цій частині оспорюється Позивачем, який зазначає, що у суду були відсутні підстави до зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні приписи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України та 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки;

господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені або штрафу, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18 від 21.11.2019 у справі № 916/553/19).

Водночас слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконати основне зобов`язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Штраф та пеня мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не можуть становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для постачальника, а для боржника - фактором втрати чи поглиблення його економічної (фінансової) неспроможності.

Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 по справі №7-рп/2013.

Враховуючи інтереси обох сторін, майновий стан Відповідача, відсутність доказів того, що порушення зобов`язання Відповідачем завдало збитків Позивачу чи іншим учасникам господарських відносин, а також розмір нарахованої пені, місцезнаходження Відповідача на території проведення активних бойових дій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зменшення розміру пені на 90%, що підлягає стягненню з Відповідача від заявленої у загальному розмірі до 44951.01 грн.

За наведених підстав судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги Позивача такими, що його не спростовують.

Стосовно незгоди Позивача з відмовою суду першої інстанції у стягненні 3%річних 359 992, 08грн., інфляційних втрат у розмірі 2635677,19грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд першої інстанції вірно вказав, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що для правильного здійснення арифметично вірного розрахунку інфляційних витрат за порушення строків оплати планового та фактичного обсягу, насамперед, слід правильно визначити моменти виникнення у Відповідача на кожному етапі зобов`язання з оплати вартості послуги з передачі електричної енергії та його припинення, а також виникнення у Позивача права на нарахування цих платежів за порушення оплати фактично наданих послуг.

Як зазначив Верховний Суд у постанові у справі №904/5899/21 від 09.11.2022, плановий та фактичний обсяг взаємопов`язані та не замінюють один одного, і у відповідача відсутнє право вибору - платити за плановий чи за фактичний обсяг.

Це означає, що строки виникнення зобов`язання з оплати планового обсягу послуги та фактичного обсягу, а також прострочка їх виконання, обчислюються окремо для кожного виду зобов`язання.

Водночас, як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з суті правовідносин, які склались між сторонами, слідує, що зобов`язання з оплати планового обсягу послуги та зобов`язання з оплати фактично отриманої послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період.

Отже, зобов`язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, формально виникає як зобов`язання з передоплати в строки визначені договором, але припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов`язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії.

За таких обставин, правомірним є висновок суду першої інстанції щодо встановлення порушеного права Позивача на отримання не суми попередніх оплат, а вартості фактично наданих ним послуг у відповідному обсязі за кожний окремий розрахунковий період, отже саме таке право підлягає судовому захисту шляхом, зокрема, стягнення нарахованих на цю суму заборгованості інфляційних втрат та 3% річних.

Означені обставини не було спростовано скаржником.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних на суми, які були визначені до сплати в актах-коригування за відповідні місяці, а оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг, Відповідач має здійснити протягом 3 банківських днів з дня отримання акту, як то визначено умовами п. 2.7 Договору, а саме: за актом-коригування від 19.05.2022 проводити нарахування на заборгованість можливо з 25.05.2022, а за актом-коригування від 29.06.2022 - з 07.07.2022.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних витрат на суми заборгованості, які виникли за актами від 21.03.2022, від 19.05.2022, від 29.06.2022, від 27.07.2022- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню підлягають інфляційні втрати у сумі 136,15 грн та 3% річних у сумі 24,86 грн., що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновок суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2023 року у справі №905/136/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційних cкарг відносяться на заявників апеляційних скарг, про відшкодування інших судових витрат сторонами не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м. Курахове Донецької області та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2023 року - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2023 у справі № 905/136/23 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго", м. Курахове Донецької області та Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 05.07.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Д.О. Попков