Ухвала

від 08.08.2024 по справі 905/136/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/136/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про стягнення 118 576 526,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в загальному розмірі 118 576 526,80 грн, з яких: 115 131 183,69 грн - заборгованість за фактично надані послуги; 449 512,83 грн - пеня; 360 016,94 грн - 3% річних; 2 635 813,34 грн - інфляційні втрати.

Господарський суд Донецької області рішенням від 02.11.2023 позов задоволено частково, стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за фактично надані послуги з квітня по вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 751 520,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Суд виходив з того, що стягнення всієї заявленої суми штрафних санкцій за наявності економічного спаду в період збройної агресії, при постійних ворожих атаках на об`єкти цивільної інфраструктури, в тому числі і на ТЕС, може негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем. Це не відповідає справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами. Застосування значного розміру штрафних санкцій не може бути підставою для матеріального збагачення іншої сторони за її рахунок;

Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2024 відмовив у задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідача, а рішення суду першої інстанції залишив без змін.

25.07.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, в якій просить: скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в стягненні 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким заявлені вимоги задовільнити.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник підставою касаційного оскарження визначив виключний випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Втім, не зазначає яку саме норму (які саме норми) права неправильно застосували чи порушили суди першої та/або апеляційної інстанцій, в чому саме полягає таке порушення та яким чином це вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.

Колегія суддів зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно виконати вимоги частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 905/136/23 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 905/136/23 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач