Постанова

від 06.11.2024 по справі 905/136/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 905/136/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,

представників учасників справи:

позивача - Тищенко А. І.,

відповідача - Лозовицький М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023

(суддя Лобода Т. О.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024

(судді Стойка О. В., Радіонова О. О., Попков Д. О.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго"

про стягнення 118 576 526,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариств "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (далі - ТОВ "ДТЕК Східенерго", відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в загальному розмірі 118 576 526,80 грн, з яких: 115 131 183,69 грн - заборгованість за фактично надані послуги; 449 512,83 грн - пеня; 360 016,94 грн - 3 % річних; 2 635 813,34 грн - інфляційні втрати.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 в частині своєчасної оплати наданих послуг.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

2.1. Між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке в подальшому відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 та наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 було реорганізовано шляхом перетворення в ПАТ "НЕК "Укренерго", як Оператором системи передачі (далі - ОСП, Виконавець), та ТОВ "ДТЕК Східенерго" (далі - Користувач) укладено договір від 04.05.2019 № 0425-03013 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

2.2. До вказаного договору сторонами підписано додатки до нього та низку додаткових угод, якими змінювались умови договору, в тому числі договір викладався в новій редакції .

2.3. 17.09.2021 сторонами підписано додаткову угоду № 5, якою виклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 № 0425-03013 в новій редакції (далі - договір (в редакції додаткової угоди № 5)).

2.4. Так, відповідно до умов договору (в редакції додаткової угоди № 5) ціна договору визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року (пункт 2.1 договору).

2.5. За умовами пункту 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

2.6. Відповідно до пункту 2.5 договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги.

2.7. Згідно з пунктами 6.1 та 6.8 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5 цього договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком. У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

2.8. За твердженням позивача відповідач в порушення умов договору частково виконав свої зобов`язання з оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість за договором становила 115 131 183,69 грн, за період прострочення якої нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Господарський суд Донецької області рішенням від 02.11.2023 позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за фактично надані послуги з квітня по вересень 2022 року в сумі 115 131 183,69 грн, пеню в сумі 44 951,01 грн, інфляційні втрати в сумі 136,15 грн та 3 % річних у сумі 24,86 грн, витрати зі сплати судового збору в сумі 751 520,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3.2. В частині позовних вимог про стягнення пені, розрахованої за період лютий-квітень 2022 року, суд виходив з того, що стягнення всієї заявленої суми штрафних санкцій за наявності економічного спаду в період збройної агресії, при постійних ворожих атаках на об`єкти цивільної інфраструктури, в тому числі і на ТЕС, може негативно вплинути на діяльність відповідача та лягти непомірним фінансовим тягарем на нього. Це не відповідає справедливості та пропорційності у господарських відносинах між сторонами. Застосування значного розміру штрафних санкцій не може бути підставою для матеріального збагачення іншої сторони за її рахунок.

3.3. При цьому відхилив посилання відповідача на постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", яка містить заборону на нарахування та стягнення штрафних санкцій на період військової агресії, оскільки вона не є обов`язковою для застосування у спірних правовідносинах та носить рекомендаційний характер.

3.4. Відмовляючи у стягненні 3 % річних 359 992,08 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 635 677,19 грн суд виходив з того, що із суті правовідносин, які склались між сторонами, слідує, що зобов`язання з оплати планового обсягу послуги та зобов`язання з оплати фактично отриманої послуги не можуть існувати одночасно за один і той же розрахунковий період. Тому, за висновком суду, стягненню підлягають лише інфляційні втрати та 3 % річних нараховані на суми, які були визначені до сплати в актах-коригування за відповідні місяці.

3.5. Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.06.2024 відмовив у задоволенні апеляційних скарг позивача та відповідача, а рішення суду першої інстанції залишив без змін.

3.6. Вказав також, що, оскільки періодом нарахування пені позивачем, згідно позовної заяви визначено період 21.03.2022 до 25.04.2022, тобто до моменту доповнення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" пунктом 16, відтак нарахування суми пені до 25.04.2022 є правомірним.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх обґрунтування

4.1. ТОВ "ДТЕК Східенерго" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення пені.

4.2. Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 щодо застосування положень постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".

4.3. Зазначає, що пункт 16 зазначеної постанови НКРЕКП, який набрав чинності 26.04.2022 (з дня прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 та визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766") розповсюджує свою дію на спірні правовідносини з моменту оголошення воєнного стану, з огляду на його зміст, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені за період з лютого 2022 до 25 квітня 2022 року, заявлені до стягнення у лютому 2023 року.

4.4. Тому, за доводами скаржника, висновки апеляційного господарського суду, що зміни до постанови НКРЕКП № 332 були внесені з 26.04.2022, а тому заявлені вимоги про стягнення пені за період лютий-квітень 2022 року є обґрунтованими, суперечать наведеним положенням постанови та висновкам Верховного Суду у справі № 911/1359/22.

4.5. ПАТ "НЕК "Укренерго" також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в стягненні 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити.

4.6. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах:

- від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21 щодо застосування статей 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- від 24.11.2023 у справі № 927/713/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22 щодо застосування статей 611, 625 ЦК України;

- від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 та від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки).

4.7. Зазначає, що хоча суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач допускав порушення строків оплати планових платежів у заявлених періодах, водночас безпідставно відмовили у задоволенні позовних вимог в цій частині; вважає, що відповідач порушив виконання грошового зобов`язання та є підстави для настання відповідальності згідно з статтями 611, 625 ЦК України.

4.8. Скаржник звертає увагу на сформовану практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, відповідно до якої, при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. При цьому даний висновок Верховним Судом сформовано щодо застосування додатку 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 (зокрема щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5. 10.1, 10.4 договору).

4.9. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування додатку 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2 018 № 309 (зокрема щодо застосування пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4. договору) викладені в постановах від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, відповідно яких як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 ЦК України.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. ПАТ "НЕК "Укренерго" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Східенерго" зазначило, що правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів ГПК України під час постановлення оскаржуваної постанови є очевидним і не викликає розумних сумнівів у застосування чи тлумаченні його норм, з урахуванням того, що висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 не є подібними щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, тому касаційна скарга ТОВ "ДТЕК Східенерго" задоволенню не підлягає.

5.2. ТОВ "ДТЕК Східенерго" у відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" зазначило, що доводи скаржника невмотивованими; такими, що не доводять підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами першої та другої інстанцій не допущено порушень норм процесуального права, натомість зі змісту касаційної скарги, вбачається що скаржник фактично не погоджується із наданою оцінкою апеляційним судом окремих доводів, які не впливають на правильність встановлення обставин у справі.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. У справі, що розглядається, судові рішення оскаржуються:

- відповідачем у частині висновків про нарахування пені за період лютий-квітень 2022 року;

- позивачем в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних.

Щодо нарахування пені (касаційна скарга відповідача)

6.4. У постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зробила висновки такого змісту.

"Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор заначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

У зв`язку з цим, об`єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 № 333, у редакції від 26.04.2022 ) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення."

6.5. Враховуючи приписи пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафної санкції у вигляді пені, починаючи з 24.02.2022.

6.6. А тому висновки судів попередніх інстанцій в частині стягнення пені, розрахованої за період лютий-квітень 2022 року не відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, щодо застосування положень постанов НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413) та означеним Постановам.

6.7. Враховуючи викладене, судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові в цій частині.

6.8. З цих підстав касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК Східенерго" слід задовольнити як обґрунтовану.

Щодо стягнення інфляційних втрат та відсотків річних (касаційна скарга позивача)

6.9. Як вже зазначалось, відмову в цій частині суди мотивували тим, що неможливе нарахування інфляційних втрат на суми прострочення оплати планових платежів, оскільки обов`язок щодо оплати планових платежів існує лише впродовж розрахункового періоду, тобто до останнього календарного дня розрахункового місяця, а інфляційні втрати можуть нараховуватись лише починаючи з місяця, наступного за місяцем, якому мав бути здійснений платіж.

6.10. Колегія суддів зазначає таке.

6.11. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

6.12. У відповідності до приписів статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

6.13. Частиною четвертою статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

6.14. На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі.

6.15. Пунктами 6.1, 6.4 Розділу ХІ Кодексу системи передач, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором.

6.16. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюється на власному вебсайті ОСП в мережі Інтернет.

6.17. При цьому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

6.18. Суди попередніх інстанцій установили, що за умовами укладеного договору (з урахуванням змін до нього)

- розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги;

- плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень в тому числі щодо планового обсягу передачі електричної енергії на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП, виконавцю повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП, виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів (пункт 2.6 договору);

- планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП у постійному онлайн доступі (пункт 10.1 договору);

- користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акту надання Послуги. Акт надання Послуги ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим;

- вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО);

- коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком" (далі - Сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

6.19. Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили таке:

"Як вже зазначено судом, сума планових платежів значно перевищує вартість фактично наданої позивачем та отриманої відповідачем послуги. На даний час у відповідача відсутня заборгованість з планових платежів, а існує заборгованість за фактично отримані послуги. Позивачем не заявлялась вимога про стягнення з відповідача сум попередньої оплати з урахуванням планових платежів.

Як вже встановлено судом, за березень 2022 року фактично відсутня заборгованість, за квітень 2022 року заборгованість частково погашена, однак позивач нараховує та заявляє до стягнення інфляційні втрати та 3 % річних на суми планових платежів за вказані місяці.

Позивачем, наприклад, нараховані інфляційні втрати в сумі 748 625,92 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку оплати 10.05.2022 за період прострочення 11.05.2022 до 16.06.2022, нараховані інфляційні втрати в сумі 394 435,54 грн на суму попередньої оплати 12 723 726,96 грн по строку сплати 20.05.2022 за період прострочення 21.05.2022 до 16.06.2022, а також нараховані інфляційні втрати в сумі 338 087,60 грн на суму попередньої оплати 10 906 051,68 грн по строку сплати 31.05.2022 за період прострочення 01.06.2022 до 16.06.2022.

Станом на 31.05.2022 позивач вже склав акт надання послуги, з якого вбачається, що до сплати за послуги, надані в травні 2022 року, належить загальна сума 17 314 669,01 грн, однак, з урахуванням розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, а також пояснень представника, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість з попередньої оплати за травень 2022 року в загальній сумі 36 353 505,60 грн, така заборгованість існує за даними позивача до 16.06.2022, а після 16.06.2022 у сумі 17 314 669,01 грн.

Так, отримавши в травні 2022 послугу на суму 17 314 669,01 грн, відповідач, за думкою позивача, має сплатити інфляційні втрати (фактично нараховані за травень - червень 2022) та 3 % річних виходячи з заборгованості за травень 2022 у сумі 36 353 505,60 грн"

6.20. Отже, суди попередніх інстанцій достеменно встановили і позивач не заперечує, що ним нараховано до стягнення інфляційні втрати та 3 % річних на всю суму планових платежів, що значно перевищує вартість фактично наданої позивачем та отриманої відповідачем послуги всупереч змісту правовідносин сторін, за якими обов`язок користувача щодо сплати грошових коштів кореспондує обсягу наданих послуг, оплачує надані послуги.

6.21. Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України виснувала, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).

6.22. Відповідно доводи позивача про правомірність нарахування ним до стягнення інфляційних втрат та річних на суми попередньої оплати за ненадані послуги суперечать змісту статті 625 ЦК України, яка пов`язує застосування інфляційних втрат та відсотків річних саме зі сплатою існуючої, а не потенційної (абстрактної) заборгованості. Адже не може бути компенсовано знецінення грошових коштів, підстави для утримання яких позивачем не існують.

6.23. Разом з тим судова колегія наголошує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).

6.24. Отже, умовами договору (які відповідають положенням типового договору), при розрахунках між сторонами враховуються як планові так і фактичні обсяги, при цьому положеннями договору чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця.

6.25. Плановий і фактичний обсяг послуги не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснювати оплату послуг у строки та на умовах, визначених договором.

6.26. Колегія суддів враховує, що подібні за змістом висновки Верховного Суду у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 24.11.2023 у справі № 927/713/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, на неврахування яких посилається заявник у касаційній скарзі, викладені щодо договорів про надання послуг з передачі електричної енергії, у той час як у справі, що розглядається, спір виник щодо виконання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Проте аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.

6.27. Наведене свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій вказаних вище положень законодавства та умов договору про надання послуг щодо моменту настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання не врахували, а відтак дійшли передчасного висновку про неможливість нарахування інфляційних втрат та відсотків річних при порушенні строків сплати планових платежів за надані послуги.

6.28. Тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що зобов`язання з оплати планового обсягу послуги з передачі електричної енергії, формально виникає як зобов`язання з передоплати в строки визначені договором, але припиняється в момент, коли згідно умов договору має виникнути зобов`язання з оплати вартості фактичного обсягу послуги з передачі електричної енергії, як підстава для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих на вартість наданих послуг за період, що передує коригуванню в актах обсягів та вартості послуг, є помилковими.

6.29. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили всі обставини, які мають значення для вирішення справи, не перевірили підставність та правильність нарахування відсотків річних та інфляційних втрат та з огляду на те, що суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго", скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та відсотків річних і направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. За змістом пунктів 2 та 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

7.2. За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

7.3. Згідно з частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

7.4. З огляду на наведене в цій постанові, колегія суддів дійшла такого висновку. Касаційна скарга ТОВ "ДТЕК Східенерго" підлягає задоволенню, а судові рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові в цій частині. Касаційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" підлягає задоволенню частково, а судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрату розмірі 2 635 677,19 грн скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" задовольнити.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.11.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 у справі № 905/136/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн скасувати.

4. В частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 44 951,01 грн прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

5. В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних в розмірі 359 992,08 грн та інфляційних втрат в розмірі 2 635 677,19 грн справу № 905/136/23 направити на новий розгляд до Господарського суду Донецької області.

6. В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський