Рішення

від 30.04.2024 по справі 176/94/24

ЖОВТОВОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №176/94/24

провадження №2-а/176/7/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30 квітня 2024 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жовті Води в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 22.12.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Гавелю Д.В., звернувсь до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, де просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 22 грудня 2023 року у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення винесену заступником директора Департаменту начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Нещадимом І.С. відносно ОСОБА_1 та стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною складено протокол від 08.12.2023 № 10 про адміністративне правопорушення, згідно з яким т.в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме в триденний термін з моменту отримання вимоги не надав достовірні відомості про відкриття/закриття рахунків боржника, а також його відокремлених підрозділів.

В свою чергу, заступником директора Департаменту начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Нещадимом Іваном Сергійовичем на підставі протоколу від 08.12.2023 № 10 про адміністративне правопорушення, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.12.2023, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів, з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а в діях позивача відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.

Так, позивач звертає увагу на те, що згідно з вимогами ч. 1. ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Вимогами ст. 188-13 КУпАп передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи 4 місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця.

У той же час з протоколу від 08.12.2023 № 10 про адміністративне правопорушення вбачається, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності державним виконавцем визначено невиконання вимоги щодо надання достовірних відомостей про відкриття / закриття рахунків.

При цьому позивач зазначає, що ні ч. 1. ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження», ні ст. 188-13 КУпАп не передбачають відповідальності за неподання вищевказаних відомостей.

Таким чином, на думку позивача, відповідачем винесено оскаржувану постанову за діяння, за яке чинним законодавством України не передбачено жодної відповідальності.

Одночасно позивач звертає увагу, що запитувані державним виконавцем відомості, останній безперешкодно може отримувати через запити до ДФС України. Факт отримання відповідей на такі запити підтверджується відомостями, розміщеними в Автоматизованій системі виконавчого провадження (зразок додається).

Крім того, позивач вказує на те, що згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість, протокол про адміністративне правопорушення фактично складено 08.12.2023 щодо обставин, які відбувалися у листопаді 2023 року.

Крім цього, позивач зауважив, що згідно протоколу від 08.12.2023 № 10 про адміністративне правопорушення, 07.11.2023 директору ДП «СхідГЗК» Бугайову І.В. направлено вимогу державного виконавця щодо надання інформації в триденний термін з моменту отримання вимоги, а саме достовірні відомості про відкриття/закриття рахунків боржника, а також його відокремлених підрозділів.

У цьому ж протоколі зазначено, що у встановлений державним виконавцем термін відомостей згідно вимоги від 07.11.2023 не надано.

Разом з тим, позивач вважає, що вищевказані обставини не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук О.А. винесено постанову від 10.03.2023 про об`єднання виконавчих проваджень № 69275031 та № 71047629 у зведене виконавче провадження № 71263686.

В свою чергу, засобами телекомунікаційного зв`язку з ЕЦП листом від 10.11.2023 № 18/7120 на адресу державного виконавця було надано інформацію, в тому числі, щодо вимоги від 07.11.2023 № 69275031(20.1), а саме зазначено, що ДП «СхідГЗК» не відкривалися нові рахунки в банківських установах.

Враховуючи вищевикладене, державному виконавцю фактично надано було запитувану інформацію за вимогою від 07.11.2023 № 69275031(20.1) в рамках зведеного виконавчого провадження № 71263686, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Також позивач зазначає, що згідно з п. 4 розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

В порушення вищевказаних вимог, ОСОБА_1 права й обов`язки, передбаченістаттею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення роз`яснені не були.

Оскаржувана постанова не містить жодних посилань на належні та допустимі докази вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.

За твердженням позивача при винесенні оскаржуваної постанови грубо порушені вимоги ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також порушено положення ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже заступником директора Департаменту начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Нещадимом Іваном Сергійовичем достеменно не встановлено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Кучми В.В. від 16 січня 2024 року по справі відкрито провадження.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2024 року, у зв`язку із звільненням з посади, у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_2 , на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 06 лютого 2024 року №339/0/15-24, дана адміністративна справа розподілена судді Павловській І.А.

Ухвалою судді Павловської І.А. від 19.02.2024 року справа прийняти до провадження та призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Сторони по справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися.

При цьому представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Гавелею Д.В., подано заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Одночасно представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Крім того, 26 січня 2024 року на адресу суду, через підсистему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач наголошував на тому, що ОСОБА_1 порушив Закон України «Про виконавче провадження».

У той же час, відповідач стверджує, що доводи позивача ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За викладених обставин, відповідач вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України на виконанні перебуває виконавче провадження № 69275031 з примусового виконання наказу № 904/416/21 від 02.12.2021 Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, код ЄДРПОУ 42223804) заборгованості за спожиту (активну) електричну енергію у розмірі 64 006 112,35 грн., Ккр коефіцієнту кредитування у розмірі 191 536,05 грн., 3% річних 1 071 022,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 198 541,76грн., витрат зі сплати судового збору у розмірі 758 197,65 грн.

Дане виконавче провадження № 69275031 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною від 10.03.2023 року приєднано до зведеного виконавчого провадження №71263686 (а.с. 26).

В порядку примусового виконання виконавчого провадження, 07.11.2023 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» направлено вимогу надати в триденний термін з моменту отримання вимоги достовірні відомості про відкриття/закриття рахунків боржника, а також його відокремлених підрозділів (філій), а саме: ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЗАВОД ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", код ЄДРПОУ 38815573; СМОЛІНСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СХІДНИЙ ГІРНИЧОЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» код ЄДРПОУ: 37262160; ІНГУЛЬСЬКА ШАХТА ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СХІДНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» код ЄДРПОУ: 14314239 починаючи з дати відкриття 23.06.2022 по 07.11.2023 (кількість рахунків, номер рахунків, назва фінансової установи в якій відкривались/закривались рахунки, рух коштів по рахункам за період з 23.06.2022 по 07.11.2023) (а.с. 19).

10.11.2023 року ДП «СхідГЗК», в рамках зведеного виконавчого провадження №71263686, направило повідомлення державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олені Андріївні з вказівкою, що за вказаний у запиті період ДП «СхідГЗК» не відкривалися нові рахунки в банківських установах (а.с. 10).

Таким чином, державному виконавцю фактично було надано інформацію за вимогою від 07.11.2023.

Не зважаючи на викладене, 08.12.2023 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною складено протокол про адміністративне правопорушення № 10 відносно в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Бугайов І.В. за статтею 118-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання вимоги державного виконавця від 07.11.2023 (а.с. 8-9)

Постановою заступника директора Департаменту начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем від 22.12.2023, при розгляді протоколу від 08.12.2023 № 10 та доданих до нього матеріалів виконавчого провадження № 69275031, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює: виконувач обов`язки генерального директора Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 700,00 гривень (а.с. 12-14).

Статтею 188-13 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця.

Аналізуючи вказану норму статті 188-13 КУпАП суд звертає увагу на те, що в ній викладено чіткий перелік законних вимог державного виконавця та приватного виконавця за невиконання яких настає адміністративна відповідальність.

У той же час, статтею 188-13 КУпАП не передбачена відповідальність за ненадання відомостей про відкриття/закриття рахунків боржника.

Таким чином, відповідачем фактично винесено оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за діяння, відповідальність за яке не передбачено положення статті 188-13 КУпАП.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно п. 21 ч. 3 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

У той же час, така вимога до боржника у виконавчому провадженні не передбачена жодною нормою Закону України «Про виконавче провадження».

У своїх вимогах державний виконавець посилався на ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Натомість, суд доходить висновку, що дані вимоги державного виконавця не стосуються виконання рішень, а носять характер вимоги про надання інформації в рамках відкритих виконавчих проваджень.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, надаючи оцінку наданим доказам, оскільки судом не встановлено складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з зазначеним, постанова заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича від 22.12.2023, винесену за результатами розгляду протоколу від 08 грудня 2023 року №10 та доданих до нього копій матеріалів виконавчого провадження №69275031, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700,00 гривень за порушення частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», статті 188-13 Кодексу України про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з одночасним закриттям справи.

На підставі статті 139 КАС України, судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДепартаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни провизнання протиправноюта скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення задовольнити.

Скасувати постанову заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича від 22.12.2023, винесену за результатами розгляду протоколу від 08 грудня 2023 року №10 та доданих до нього копій матеріалів виконавчого провадження №69275031, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1700,00 гривень за порушення частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», статті 188-13 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.188-13 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державноївиконавчої службиМіністерства юстиціїУкраїни,код ЄДРПОУ00015622,адреса:вулиця Городецького,13,місто Київ,01001, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Макіївка Донецької області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА