Постанова

від 27.06.2024 по справі 463/2640/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2640/21 Головуючий у 1 інстанції: Степко Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/1068/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2024 року м.Львів

Справа № 463/2640/21

Провадження № 22-ц/811/1068/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Гвоздінського І.Х.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 3 жовтня 2022 року, ухвалене у м. Львові складі судді Стрепка Н.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу «Дружба-3», з участю третьої особи: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту,-

встановив:

11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Садівничого кооперативу «Дружба-3» (далі - СК «Дружба-3»), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту.

Позовна заява обґрунтована тим, що він (позивач)є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0, 0788 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0302, яка знаходиться на території СК «Дружба-3», за адресою м. Львів, вулиця Низова. Право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 11 червня 2019 року. Земельна ділянка межує із земельною ділянкою відповідача площею 0, 1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, яка передана СК «Дружба-3» у власність для загального користування (проїзди) на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року. Відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 9097155. Вказані земельні ділянки розташовані таким чином, що через земельну ділянку садівничого кооперативу пролягає прохід до належної йому земельної ділянки, однак, цей прохід заблокований металевими воротами, встановленими відповідачем. Внаслідок цього він не має можливості потрапити до своєї земельної ділянки та користуватися нею.

Він надіслав садівничому кооперативу заяву з пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту з долученим проєктом договору, однак садівничий кооператив не надав згоди на його укладення, а у грудні 2020 року надіслав свій проєкт договору про встановлення земельного сервітуту на зовсім інших умовах, що порушує його права на користування своїм майном. Іншого способу доступу до своєї ділянки як встановлення земельного сервітуту він не має.

Позивач просив суд встановити на його користь земельний сервітут щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 », площею 0, 1568 га (кадастровий номер 4610137200:07:007:0001) відповідно до плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 907155 наступні земельні сервітути:

- право проходу та проїзду на велосипеді, транспортному засобі по наявному шляху (дороги), згідно плану меж земельної ділянки встановленого, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 907155, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, площею 0, 1568 га;

- право прокладання на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302) нових ліній електропередачі при наявності технічної документації та експлуатації наявних ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів;

- право прокладати на свою земельну ділянку (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302) водопровід через наявний шлях, згідно плану меж земельної ділянки, встановленого державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 907155, право приєднання до наявних мереж водопостачання, які перебувають у власності СК «Дружба-3», відповідно до технічних умов та технічної документації;

- право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою будівництва/ремонту будівель та споруд на земельній ділянці сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302);

- земельні сервітути встановлюються відносно земельної ділянки: площею 0,1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться у власності СК «Дружба-3» для загального користування (проїзди) (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЛВ № 9097155, зареєстрований 27 січня 2004 року у Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:04:438:00017), яка передана у власність СК «Дружба- 3» на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року;

- сервітути встановлюються для забезпечення можливості функціонування земельної ділянки сервітуарія (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302);

- сервітути зберігають чинність у разі переходу до інших осіб права власності, користування чи володіння земельною ділянкою, щодо якої вони встановлені, та/або земельної ділянки сервітуарія;

- встановлення земельних сервітутів не призводить до позбавлення власника земельної ділянки прав володіння, користування та розпорядження нею;

- власник зобов`язується шляхом встановлення земельного сервітуту, забезпечити сервітуарію (членам його сім`ї, виконавцям послуг, робіт, особам, які відпочивають у сервітуарія) можливість проходити та проїжджати на велосипеді або на транспортному засобі по наявному шляху (дорозі) в будь-який час доби та року;

- сервітуарій зобов`язується здійснювати речові права на користування чужою річчю (земельний сервітут) на засадах добросовісності та добросусідства;

- земельні сервітути не можуть бути самостійним предметом купівлі-продажу, застави, інших правочинів, та не можуть передаватися будь-яким іншим способом особам, які не є власником земельної ділянки;

- земельні сервітути є речовим правом сервітуарія, мають абсолютний характер і підлягають захисту від неправомірних дій невизначеного кола осіб, у тому числі і від власника майна;

- користування земельними сервітутами є безоплатним.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0, 0788 га, кадастровий номер: 4610137200:07:007:0302, вид користування - ведення садівництва, цільове призначення - для колективного садівництва, яка знаходиться на території СК «Дружба-3» за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності позивача на земельну ділянку підтверджується договором купівлі-продажу від 11 червня 2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Щебивовк О. О. за реєстровим № 752 ( т. 1 а. с. 10-11, 12).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 097155 від 27 січня 2004 року СК «Дружба-3» є власником земельної ділянки площею 0, 1568 га, кадастровий номер: 4610137200:07:007:0001, з цільовим призначенням - для загального користування (проїзди), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а. с. 14). Ця земельна ділянка передана відповідачу у власність на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року ( т. 1 а. с. 34).

У пункті 2.3. ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року зазначено, що кооператив зобов`язаний: забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування; дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно з вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових.

24 грудня 2020 року за вих. № 24-20 головою правління СК «Дружба-3» Гвоздінським І. Х. скеровано ОСОБА_1 повідомлення про необхідність укладення з кооперативом угоди до 30 грудня 2020 року, за умовами якої передбачалось внесення щорічного внеску у розмірі 1 000 грн. (т. 1 а. с. 15).

Разом з повідомленням позивачу було направлено проєкт договору про встановлення земельного сервітуту, а також обґрунтування та розрахунок оплати сервітуту для власників земельних ділянок на території СК «Дружба-3», які не є членами кооперативу. Із вказаного повідомлення вбачається, що у квітні 2020 року ОСОБА_1 подав на ім`я голови правління садівничого кооперативу заяву на вступ в члени кооперативу, однак, не вніс, відповідно до статуту, одноразовий вступний внесок, тому на зборах правління від 19 вересня 2020 року його не було прийнято в члени кооперативу.

22 січня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Манукян М. А. подала до СК «Дружба-3» заяву, у якій повідомила про неприйнятність умов запропонованого договору та просила розглянути наданий позивачем проєкт договору про встановлення земельного сервітуту (т.1 а. с. 21, 22-23).

8 лютого 2021 року за вих. № 04-21 головою правління СК «Дружба-3» Гвоздінським І. Х. надано відповідь на вказану вище заяву, в якій, зокрема, наголошено, що відповідно до пункту 4.13. статуту кооперативу, форму та зміст договорів складає та затверджує правління кооперативу з погодженням на загальних зборах (т.1 а. с. 25-26).

23 січня 2021 року комісією СК «Дружба-3» на підставі рішення зборів правління від 23 січня 2021 року складено акт, у якому зафіксовано пошкодження майна кооперативу - зруйновано частину огорожі на межі ділянки Б-В, землевласником ділянки № 3 самовільно встановлено огорожу на межі А-Г, власник ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_1 не дотримується вимог статуту та правил внутрішнього розпорядку.

8 лютого 2021 року за вих. № 03-21 головою правління СК «Дружба-3» Гвоздінським І. Х. скеровано ОСОБА_1 заяву-претензію у зв`язку із завданими пошкодженнями майна, у якій, зокрема, наголошено на необхідність укладення договору про встановлення земельного сервітуту (т. 1 а. с. 79-80).

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи № 3404 від 15 квітня 2022 року, технічно можливо встановлення земельного сервітуту на ділянці з кадастровим номером 4610137200:07:007:0001 площею 0, 1568 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для проїзду, проходу, прокладання мереж електро- та водопостачання до земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0, 0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 ». Варіант влаштування земельного сервітуту відображено експертом на схемах № 3 та № 4, а також в дослідницькій частині висновку.

Зокрема, в дослідницькій частині висновку експерт вказує, що згідно з актом обстеження і показу меж земельної ділянки, межі ділянки № 3, площею 0, 0788 га, що знаходиться у АДРЕСА_1 , на території СК «Дружба-3», закріплені існуючою огорожею та межовими знаками у кількості 4 штук. Суміжні землекористувачі: від А до Б - землі міста, яр; від Б до В - землі ОСОБА_4 (ділянка № НОМЕР_2 ); від В до Г - землі загального користування, проїзд; від Г до А - землі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданого на дослідження додатково, вбачаться, що земельна ділянка площею 0, 1568 га має наступні земельні сервітути: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд. За цією інформацією, підставою для встановлення земельного сервітуту є постанова Львівського апеляційного суду.

Опис меж земельної ділянки площею 0, 1568 га, що належить СК «Дружба-3», згідно з кадастровою інформацією: від А до Б - землі ОСОБА_7 від Б до В - землі у власності членів кооперативу «Дружба-3»; від В до Г - землі міста; від Г до Д - землі кооперативу «Мир»; від Д до Е - землі у власності членів кооперативу «Дружба-3»; від Е до Є - землі ОСОБА_8 ; від Є до А - землі загального користування.

За результатами співставлення документів, наданих на дослідження та даних натурного обстеження, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0, 0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 », має спільну межу (від Г до В) із земельною ділянкою з кадастровим номером 4610137200:07:007:0001, площею 0, 1568 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 , на дату огляду огороджена металевою сіткою по металевих стовпах, межові знаки при натурному обстеженні експерту не були надані для огляду; земельна ділянка з кадастровим номером 4610137200:07:007:0302, площею 0, 0788 га, за адресою: АДРЕСА_1 », на дату огляду частково забетонована; земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 розташована таким чином, що, від Г до А та від В до Б має спільні межі з сусідніми земельними ділянками, а від А до Б земельна ділянка переходить у яр, що унеможливлює під`їзд до неї; до земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , наявний єдиний під`їзд з боку воріт, влаштованих для в`їзду на територію земельної ділянки, переданої у власність СК «Дружба-3» для загального користування (проїздів, тощо).

Експертом встановлено, що земельна ділянка, площею 0, 1568 га, надана СК «Дружба-3» на підставі ухвали VI сесії IV скликання Львівської міської Ради, має цільове призначенням для загального користування (проїзду); для проїзду (проходу) до земельної ділянки, належної ОСОБА_1 існує єдино можливий шлях - через земельну ділянку, надану СК «Дружба- 3» для загального користування.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що законодавство дає підстави для висновку про можливість встановлення земельного сервітуту, у тому числі шляхом проходу та проїзду по наявному шляху, права на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, права прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій через належну іншій особі земельну ділянку лише у разі, якщо задовольнити таку потребу у будь-який інший спосіб неможливо.

Судом встановлено, що перешкоди у доступі до земельної ділянки у позивача відсутні, оскільки у останнього наявні ключі від хвіртки, тому він безперешкодно користується проходом до своєї земельної ділянки.

Право позивача може бути захищене шляхом звернення до суду з негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а не у спосіб встановлення земельного сервітуту. Спірна земельна ділянка передана у власність садівничому кооперативу для загального користування (проїзду), який закритий воротами, а тому належним та ефективним способом захисту буде звернення до суду з позовом власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Вказаний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Встановлення сервітуту в садівничому кооперативі у визначений позивачем спосіб створюватиме переважне право одного землевласника над іншими, зокрема, членами кооперативу. Визначений позивачем зміст сервітуту не відповідає принципу найменшої обтяжливості прав власника земельної ділянки, не містить обсягу прав особи, що підлягають обмеженню, а також розміру та способу такого обмеження, відтак, вимоги позивача спрямовані на надання абсолютного права проходу та проїзду. При цьому позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості використання земельної ділянки згідно її цільового призначення без встановлення означеного сервітуту.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в повній мірі та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Аналогічні положення містяться у статті 321 ЦК України.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Статтею 319 цього Кодексу передбачено, що власність зобов`язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Частина перша стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з частинами першою, третьою статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено перелік речових прав, похідних від права власності: право користування (сервітут); інші речові права відповідно до закону.

Під речовим правом розуміється такий правовий режим речі, який підпорядковує цю річ безпосередньому пануванню особи.

За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтею 98 цього Кодексу визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу; в-4) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; г-1) право розміщення (переміщення, пересування) об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; ж-1) право на будівництво та проходження інженерних, кабельних, трубопровідних мереж, необхідних для повноцінного функціонування індустріальних парків; з) інші земельні сервітути.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 22-2 постанови № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснив, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Відповідно до статті 101 ЗК України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року в силу вимог ч. 3 статті 10 ЦПК саме позивач має довести, що повноцінне використання своєї земельної ділянки неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, що задоволення потреб сервітуарія неможливо здійснити в інший спосіб; що відповідно до ч. 3 статті 402 ЦК України він не досяг з відповідачем домовленості про встановлення сервітуту та про його умови.

Умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити потреби позивача щодо здійснення ним права власності відносно належної йому земельної ділянки будь-яким іншим способом.

Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 8 грудня 2021 року у справі № 686/18456/18 (провадження № 61-18819 св 20), від 12 квітня 2022 року у справі № 306/612/20 (провадження № 61-14169 св 21), від 1 лютого 2023 року у справі № 345/4572/20 (провадження № 61-7577 св 22), від 13 березня 2023 року у справі № 297/363/18 (провадження № 61-10830 св 22).

Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0788 га, кадастровий номер: 4610137200:07:007:0302, яка знаходиться на території СК «Дружба-3». Його земельна ділянка межує із земельною ділянкою площею 0, 1568 га, кадастровий номер 4610137200:07:007:0001, яка передана СК «Дружба-3» у власність на підставі ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року та щодо якої видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 9097155.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради № 652 від 26 червня 2003 року «Про надання у власність садівничому кооперативу «Дружба-3» земельної ділянки на АДРЕСА_1 » земельна ділянка передається у власність для загального користування (проїзди). Згідно пункту 2.3. ухвали кооператив зобов`язаний забезпечити цілодобовий доступ до існуючих на території ділянок інженерних мереж для їх ремонту та обслуговування, дотримуватись правил використання земель в охоронній зоні згідно із вимогами інженерних служб міста і не чинити перешкод при будівництві нових.

Відтак, СК «Дружба-3» є власником земельної ділянки з цільовим призначенням - для загального користування (проїзди); прохід/проїзд до належної позивачу земельної ділянки пролягає через земельну ділянку СК «Дружба-3», який заблокований металевими воротами відповідача, що не заперечують сторони. Через це позивач позбавлений вільного доступу до належної йому земельної ділянки.

Сторони ініціювали встановлення земельного сервітуту для забезпечення доступу позивача до його земельної ділянки кожен за своїми умовами, але не досягли згоди.

Наявними матеріалами справи (описом меж земельних ділянок, висновком експерта за результатами проведеної земельно-технічної експертизи № 3404) доведено, що земельна ділянка позивача межує по лініях від Г до А та від В до Б має із сусідніми земельними ділянками, а від А до Б земельна ділянка переходить у яр, що унеможливлює під`їзд до неї; до земельної ділянки, належної ОСОБА_1 , наявний єдиний під`їзд з боку воріт, влаштованих для в`їзду на територію земельної ділянки, переданої у власність СК «Дружба-3» для загального користування, що не заперечує відповідач.

Відтак, є встановленим, що відсутній проїзд до земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, а також відсутня можливість прокладення комунікацій, крім проходу, проїзду і улаштування лінії електропередач, водопостачання та водовідведення через земельну ділянку відповідача. Задоволення таких потреб позивача у інших спосіб, аніж шляхом встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача є неможливим.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана стаття визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187цс18) зазначила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з вимогами по встановлення земельного сервітуту відповідає характеру спірних правовідносин, які виникли між сторонами, є ефективним способом захисту порушених прав позивача.

Є встановленим, що задоволення потреб позивача щодо проходу, проїзду до своєї земельної ділянки, а також повноцінного використання позивачем його земельної ділянки за цільовим призначенням при наявності технічної можливості з виготовленням відповідних технічних умов, прокладення нової лінії електропередач, водопостачання та водовідведення у інших спосіб, аніж шляхом встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача є неможливим, то у цій частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

У іншій частині позовних вимог позивач не довів, що такі підлягають задоволенню за неможливості здійснювати право власності щодо земельної ділянки у інший спосіб.

Відповідно до статті 141 ЦПК України із Садівничого кооперативу «Дружба-3» в користь ОСОБА_1 підлягає стягненню частина сплаченого ним судового збору у розмірі 2 043 грн.

Керуючись: ст. ст. 141, 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 3 жовтня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Встановити в користь ОСОБА_1 безоплатний земельний сервітут на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1568 га, з кадастровим номером 4610137200:07:007:0001, яка належить Садівничому кооперативу «Дружба-3», для проходу та проїзду на велосипеді, транспортному засобі; прокладення нової лінії електропередач, водопостачання та водовідведення до належної позивачу земельної ділянки площею 0,0788 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 4610137200:07:007:0302).

В решті позову відмовити.

Стягнути із Садівничого кооперативу «Дружба-3» (79014, м. Львів, вул. Низова, ідентифікаційний код юридичної особі 25245234) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_3 ) 2 043 (дві тисячі сорок три) грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 2 липня 2024 року.

Головуючий

Судді