Ухвала

від 04.12.2024 по справі 463/2640/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 463/2640/21

провадження № 61-11162ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу представника Садівничого кооперативу «Дружба-3» - Гвоздінського Ігоря Християновича на постанову Львівського апеляційного суду

від 27 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу «Дружба-3», третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту та

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2024 року представник Садівничого кооперативу «Дружба-3» (далі - СК «Дружба-3») - Гвоздінський І. Х.засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2024 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

26 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для зазначення відомостей про наявність у СК «Дружба-3» електронного кабінету; у разі відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - необхідно було зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про його наявність; для надання доказів наявності права Гвоздінського І. Х. підписувати та подавати касаційну скаргу від імені СК «Дружба-3»; для уточнення підстав касаційного оскарження; для подачі до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); для подачі копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга голови правління СК «Дружба-3», в якій зазначено підстави касаційного оскарження, надано докази наявності права Гвоздінського І. Х. підписувати та подавати касаційну скаргу від імені СК «Дружба-3», подано копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Однак належним чином недоліки касаційної скарги стосовно зазначення відомостей про наявність у СК «Дружба-3» електронного кабінету, а в разі його відсутності в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі -реєстрації такого кабінету та подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, із вказівкою про його наявність, не виконано.

24 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду продовжено представнику встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги.

15 листопада 2024 року представник СТ «Дружба-3» - Гвоздінський І. Х. направив засобами поштового зв`язку касаційну скаргу з виправленими недоліками.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Копії ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року про продовження процесуального строку на касаційне оскарження направлено СК «Дружба-3»за поштовою адресою, вказаною в касаційній скарзі, його адвокату Козак О. В. (яка зазначена в касаційній скарзі як представник товариства) - до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

У постанові від 03 липня 2023 року в справі № 761/2006/20 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, зі свого боку, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі

№ 454/1883/22 суд виснував, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», зокрема шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (далі - ЄСІТС) у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Встановлено, що представник адвокат Козак О. В., яку своїм представником зазначив заявник, зареєстрована в системі «Електронний суд» і має електронний кабінет.

Тому направлення їй копії ухвали від 24 жовтня2024 року до їїелектронного кабінету в системі «Електронний суд» вважається належним способом повідомлення останньої про ухвалене судом процесуальне рішення.

Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 лютого 2024 року в справі №480/8341/22 підкреслила, що суд не зобов`язаний дублювати рішення в ситуації, коли позивач як фізична особа не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його інтереси.

Отже, надсилання електронної копії судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою вручення якого можна пов`язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».

01 листопада 2024 року о 23 год. 39 хв. документ в електронному вигляді «Ухвала від 24 жовтня 2024 року в справі № 463/2640/21» доставлено до електронного кабінету адвоката Козак О. В.

У вказаній ухвалі Верховний Суд зауважив, що процесуальний строк на усунення недоліків касаційної скарги продовжується на 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Тобто, строк на усунення недоліків касаційної скарги, який продовжено ухвалою від 24 жовтня 2024 року, розпочався для заявника 04 листопада 2024 року та закінчився 08 листопада 2024 року.

Виправлену касаційну скаргу заявник надіслав до Верховного Суду 16 листопада 2024 року, тобто з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала.

Отримавши ухвалу Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року, ні адвокат

Козак О. В., ні голова правління СК «Дружба-3» - Гвоздінський І. Х.не виконали у відведений судом строк (5 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Тому касаційна скарга підлягає поверненню.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника Садівничого кооперативу «Дружба-3» - Гвоздінського Ігоря Християновича на постанову Львівського апеляційного суду

від 27 червня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого кооперативу «Дружба-3», третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про встановлення земельного сервітуту вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська