ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 липня 2024 року
м. Харків
Справа № 613/1081/21
Провадження № 22-ц/818/1755/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Яцини В.Б., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання : Львової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства «Дон» про стягнення заборгованості по орендній платі, за зустрічним позовом Селянського (фермерського) господарства «ДОН» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання надати листи-повідомлення про набуття права власності на земельні ділянки, за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства «Дон» на рішення Богодухівського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року, ухвалене суддею Сеник О.В., -
В С Т А Н О В И В :
У липні 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Дон» про стягнення заборгованості по орендній платі, в якому просили:
повернути їм земельні ділянки: площею: 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0353; 4,9704 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0352 відповідно;
стягнути з СФГ «Дон» 91133 грн на користь ОСОБА_1 та 91129 грн на користь ОСОБА_2 відшкодування за використання земельних ділянок 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0353 та площею 4,9704 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0352 відповідно; судові витрати позивачів стягнути з відповідача.
В обгрунтування позову зазначає, що вони є власницями земельних ділянок площею 4,8871 га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0353 та площею 4,9704га, кадастровий номер: 6320881000:01:000:0352 відповідно за заповітом свого батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя батьком позивачів було підписано договори оренди вказаних земельних ділянок від 27 лютого 2012 року з СФГ «Дон» зі строком оренди - 3 роки. Після смерті ОСОБА_4 відповідач СФГ «Дон» припинив нарахування та виплату орендної плати. Вони в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 за заповітом, про що їм Богодухівською державною нотаріальною конторою Харківської області видано відповідні свідоцтва про право на спадщину від 22 березня 2016 року. На момент оформлення ними права власності на земельні ділянки, строк їх оренди відповідачем закінчився. Після чого вони пред`явили до СФГ «Дон» вимогу про повернення їм земельних ділянок за закінченням строку оренди та виплати заборгованості по орендній платі, пред`явивши вказані договори зі строком оренди на 3 роки. Відповідач визнав ці договори та факт закінчення строку оренди, але водночас запропонував їм продовжити строк оренди земельних ділянок до семи років за додатковими угодами, на що вони відмовилися, відхиливши ці пропозиції, та наполягали на поверненні їм ділянок з виплатою заборгованості по орендній платі. Однак, голова СФГ «Дон» ОСОБА_5 заявив їм, що земельні ділянки їм повернуті не будуть, оскільки строк оренди спірних земельних ділянок становить 25 років. Після цього відповідач припинив спілкування та ведення будь-яких переговорів з ними щодо повернення земельних ділянок. Вказують, що представник відповідача СФГ «Дон» Дегтяр О.І. надав інші примірники договорів для державної реєстрації державним реєстраторам управління Держкомзему у Богодухівському районі, де за його заявою була здійснена державна реєстрація договорів. При цьому, земельні ділянки не передавалися в оренду відповідачу строком на 25 років, після закінчення 3-річного строку оренди відповідач ухиляється від обов`язку повернення їм земельних ділянок і до цього часу користується ними, не сплативши їм кошти за використання земельних ділянок. Вважають, що вказаними протиправними діями відповідач порушив їх законні права та інтереси, як власників земельних ділянок, незаконно утримує це майно та не повертає його їй, у зв`язку з чим вони звернулися до суду з даним позовом.
У серпні 2021 року СФГ «Дон» було подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій просило суд:
зобов`язати ОСОБА_1 надати СФГ «Дон» в порядку, визначеному ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку, що успадкована після смерті ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАТ 025982, виданого 22 березня 2016 року Богодухівською державною нотаріальною конторою;
зобов`язати ОСОБА_2 надати СФГ «Дон» в порядку, визначеному ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку, що успадкована після смерті ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НАТ 025983, виданого 22 березня 2016 року Богодухівською державною нотаріальною конторою;
судові витрати стягнути з відповідачів.
В обґрунтування зустрічного позову СФГ «Дон» зазначає, що в порушення вимог ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) позивачками за первісним позовом не надано СФГ «Дон» повідомлення про набуття права власності на земельні ділянки, успадковані після смерті ОСОБА_4 .. За відсутності вказаних повідомлень у СФГ «Дон» як орендаря відсутні підстави для проведення бухгалтерського обліку щодо нарахувань орендної плати за земельні ділянки на ім`я нових власників. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 публічно відмовляються отримувати орендну плату від СФГ «Дон» до того часу, поки СФГ «Дон» не поверне їм ці земельні ділянки. Враховуючи викладене, вважає, що дії позивачок за первісним позовом спрямовані на позбавлення СФГ «Дон» права оренди вказаних земельних ділянок.
26 травня 2023 року позивачі звернулися до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просили:
стягнути з СФГ «Дон» на користь ОСОБА_1 100 570,67грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 27 лютого 2012 року, реєстровий номер 632088104000322 від 16.03.2012;
стягнути з СФГ «Дон» на користь ОСОБА_2 100 568,30грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 27 лютого 2012 року, реєстровий номер 632088104000385 від 28 березня 2012 року;
судові витрати позивачів стягнути з відповідача;
залишити без розгляду позов в частині вимог про повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки площею 4,8871 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353, та площею 6320881000:01:000:0352, відповідно; витребувати у Краснокутського районного суду Харківської області матеріали цивільної справи № 613/1436/17.
В обґрунтування заяви про зміну предмету позову зазначають, що 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17 Верховним Судом прийнято постанову, за змістом якої визнано договори оренди земельних ділянок між ОСОБА_4 та СФГ «ДОН» такими, що укладені на невизначений строк та можуть бути розірвані на підставі письмового повідомлення однієї зі сторін про відмову від договору. Такі повідомлення, в яких також містилась вимога про сплату до 02 вересня 2022 року всієї заборгованості по орендній платі за 2014-2022 роки (з урахуванням інфляції), були надіслані ними на адресу СФГ «ДОН» 02 червня 2022 року та отримані останнім 08 червня 2022 року. Однак, відповідач (за первісним позовом) на ці повідомлення не відреагував, заборгованість по орендній платі не виплатив. На підставі їх повідомлень про відмову від договорів оренди земельної ділянки із СФГ «Дон», 09 травня 2023 року державним реєстратором внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права оренди СФГ «Дон» на земельні ділянки за договорами оренди землі від 27 лютого 2012 року, і земельні ділянки було повернуто їм. Таким чином, їх вимога, яка була пред`явлена відповідачу у зазначених повідомленнях щодо сплати коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати, підлягає розгляду в судовому порядку в межах даного позову. Разом з тим, предмет позову слід змінити, оскільки в первісному позову їх вимога була заявлена як грошове відшкодування за користування земельними ділянками, заборгованість була обчислена на умовах орендної плати, визначеної в договорах оренди позивачів. Наразі у заяві про зміну предмету позову вони заявляють вимогу про те, що грошове відшкодування за користування відповідачем земельними ділянками слід стягнути як заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками за 2014-2023 роки в зареєстрованій редакції (відповідача). Враховуючи викладене, на користь ОСОБА_1 з СФГ «ДОН» підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за 2014-2023 роки з урахуванням індексів інфляції, в розмірі 100570,67 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 129775,37 грн. х 3% (ставка плати) х індекс інфляції, розрахований за період квітня 2012 року - квітня 2023 року). На користь ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість по орендній платі за 2014-2023 роки з урахуванням індексів інфляції, в розмірі 100568,30 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 129769,80 грн. х 3% (ставка плати) х індекс інфляції, розрахований за період квітня 2012 року - квітня 2023 року).
Крім того, зазначають, що згідно обставин справи початок перебігу строку позовної давності за весь заявлений період стягнення заборгованості слід рахувати з 03 вересня 2022 року - з дати невиконання СФГ «ДОН» вимоги позивачок про сплату заборгованості по орендній платі, висловлену у повідомленнях про відмову від договорів оренди землі. Крім того, 22 грудня 2017 року відповідач за первісним позовом вчинив дії, які перервали строк позовної давності (надіслав листи-повідомлення, якими визнав зобов`язання щодо сплати заборгованості позивачкам по орендній платі). Таким чином, на їх думку, з урахуванням положень ч.1 ст.261, ст.264 ЦК України строк позовної давності в даному випадку не пропущено.
У разі відхилення судом даної позиції просили суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності за весь період заявленої до стягнення заборгованості по орендній платі, починаючи з 2014 року, оскільки позивачки з моменту прийняття у спадщину земельних ділянок та до вирішення судами цивільної справи № 613/1436/21 перебували у стані правової невизначеності щодо дійсності договорів оренди в цілому, їх істотних умов - орендної плати і строку оренди, дійсного строку оренди. Ця обставина унеможливлювала пред`явлення даного позову раніше.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зміну предмету позову.
Залишено без розгляду позовну вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки площею 4,8871 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353 та земельної ділянки площею 4,9704 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0352 відповідно.
Рішенням Богодухівського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СФГ «ДОН» про стягнення заборгованості по орендній платі - задоволено частково.
Стягнуто з СФГ «ДОН» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 27 лютого 2012 року, зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області 28 березня 2012 року під номером 632088104000385, в розмірі 90610,42грн.
Стягнуто з СФГ «ДОН» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за договором оренди землі від 27 лютого 2012 року, зареєстрованим в Управлінні Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області 16.03.2012 під номером 632088104000322, в розмірі 90 606,47грн.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог первісного позову - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову СФГ «ДОН» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов`язання надати листи-повідомлення про набуття права власності на земельні ділянки - відмовлено.
Стягнуто з СФГ «ДОН» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 785,42грн.
Стягнуто з СФГ «ДОН» на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 785,22грн.
У задоволенні вимог про стягнення на користь позивачок витрат по оплаті професійної правничої допомоги - відмовлено.
В апеляційній скарзі СФГ «ДОН» просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом та відмови у задоволенні зустрічного позову - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову в повному обсязі та задоволення зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не отримував від позивачів за первісним позовом повідомлення про відмову від договорів оренди та про виплату заборгованості по орендній платі. Надані позивачами з цього приводу докази є неналежними та недопустимими. Оскільки позивачами не було висловлено волевиявлення щодо форми та способу виплати орендної плати, він був позбавлений можливості здійснити виплату позивачам нарахованих сум орендних плат. Звертає увагу на те, що лише 18 липня 2023 року від помічника судді він отримав копії повідомлень позивачів, в яких містилося волевиявлення останніх про отримання грошових коштів (орендної плати) шляхом перерахунку на їх банківські картки. Разом з тим, для перерахунку грошових коштів юридичною особою необхідні банківські реквізити а не номера банківських карток. Крім того, звертає увагу на те, орендна плата за 2014 рік була виплачена їхньому батьку - ОСОБА_4 .
Також звертає увагу на те, що позивачами пропущено строк позовної давності щодо стягнення заборгованості по орендній плати.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем наявна заборгованість з виплати позивачам орендної плати за період з 2014-2022 року та 4 повних місяця 2023 року. Оскільки відповідачем вчинялися дії на переривання строку позовної давності, тому строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період - 2015-2022 року та 4 повних місяця 2023 року позивачами не пропущено. ЩО стосується вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за 2014 рік, то він пропущений позивами з поважних причин.
Оскільки наразі речове право за відповідачем припинено та СФГ «ДОН» більше не є користувачем земельних ділянок за договорами від 27 лютого 2012 року, тому відсутні правові підстави для зобов?язання відповідачів надати СФГ «Дон» повідомлення про набуття права власності на земельні ділянки.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належали земельні ділянки: площею 4,89 га (кадастровий номер 6320881000:01:000:0353); площею 4,9704 га (кадастровий номер 6320881000:01:000:0352).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, в тому числі щодо вищевказаних земельних ділянок, яку у встановленому законом порядку прийняли позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 успадкувала право власності на земельну ділянку площею 4,8871 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Богодухівською державною нотаріальною конторою 22.03.2016 (т.1, а.с.11).
ОСОБА_2 успадкувала право власності на земельну ділянку площею 4,9704 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0352, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Богодухівською державною нотаріальною конторою 22.03.2016 (т.1, а.с.14).
22 березня 2016 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказані вище земельні ділянки, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.12-13, 15-16).
За життя, 27 лютого 2012 року ОСОБА_4 було укладено з СФГ «Дон» договори оренди землі:
щодо земельної ділянки площею 4,89 га (кадастровий номер 6320881000:01:000:0353), який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 березня 2012 року за № 632088104000322 (т. 1, а.с. 29-30);
щодо земельної ділянки площею 4,9704 га (кадастровий номер 6320881000:01:000:0352), який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богодухівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 березня 2012 року за № 632088104000385 (т.1, а.с.33-34).
За умовами договору оренди землі від 27 лютого 2012 року, який укладено між ОСОБА_4 та СФГ «Дон», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 4,89 га для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 129775,37 грн (пункт 4).
Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо жодна із сторін впродовж 60 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не попередить письмово іншу сторону про своє бажання або не бажання переукласти договір, договір вважається пролонгованим на 5 років, про що укладається додаткова угода, яка підлягає державній реєстрації (пункт 7).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, або відбірковій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3893,26 грн в рік на момент укладення договору оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (накладними та інше). Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення (пункти 8-13 договору).
Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію (пункт 38 договору).
За умовами договору від 27 лютого 2012 року, який укладено між ОСОБА_4 та СФГ «Дон», орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,9704 га для товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320881000:01:000:0352. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 129769,80 грн (пункт 4).
Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо жодна із сторін впродовж 60 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не попередить письмово іншу сторону про своє бажання або не бажання переукласти договір, договір вважається пролонгованим на 5 років, про що укладається додаткова угода, яка підлягає державній реєстрації (пункт 7 договору).
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, або відбірковій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3893,09 грн в рік на момент укладення договору оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного року. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами (накладними тощо). Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення (пункти 8-13 договору).
Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію (пункт 38 договору).
Згідно актів передачі-прийому земельної ділянки орендодавець ОСОБА_4 передав, а орендар - СФГ «Дон» прийняв земельну ділянку площею 4,9704 га та 4,89 га для проведення сільськогосподарських робіт строком на 25 років (т.1, а.с.31-32, 35-37).
Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.05.2023:
332194986 земельна ділянка площею 4,9704га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0352, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , перебувала в оренді у СФГ «Дон» строком на 25 років на підставі договору, зареєстрованого 28.03.2012;
№ 332193416 земельна ділянка площею 4,8871 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , перебувала в оренді у СФГ «Дон» строком на 25 років (т.2, а.с.40, 41).
Крім того, при пред`явленні позову представником позивачів надано копії договорів оренди землі від 27.02.2012, укладених між ОСОБА_4 та СФГ «ДОН», предметом яких також є оренда земельних ділянок з кадастровими номерами 6320881000:01:000:0352 та 6320881000:01:000:0353, у яких строк дії договорів зазначено - 3 роки, форма орендної плати - грошова, натуральна (1500 кг пшениці, 50 кг цукру, 100 кг соняшнику) або в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 3 893,26 грн щорічно, строк внесення орендної плати - 01 грудня кожного року.
У цих договорах також вказано, що цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію (пункт 38 договору).
Зазначені договори підписані відповідачем на кожному аркуші договору та скріплені печаткою СФГ «Дон».
18 травня 2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду прийнято постанову по справі № 613/1436/17 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до СФГ «ДОН» про визнання недійсними договорів оренди землі, укладених 27 лютого 2012 року між ОСОБА_4 та СФГ «ДОН» щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6320881000:01:000:0352 та 6320881000:01:000:0353, скасування записів про державну реєстрацію.
За змістом постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року по справі № 613/1436/17, в рамках цієї справи позивачі наполягали на тому, що відповідач замінив аркуші в оспорюваних договорах, зокрема щодо строку оренди в оспорюваних договорах (з 3 років на 25 років);
суди вважали, що позивачами не доведено заміну аркушів в оспорюваних договорах. Оспорювані договори оренди вчинені строком на 25 років;
ключовими питаннями, з урахуванням встановлених обставин та відсутності доведення заміни аркушів в договорі, на які повинен був надати відповідь суд в цій справі, було те, чи можуть примірники одного й того ж самого договору мати відмінні редакції змісту його умов та як розв`язати «конкуренцію» примірників договору.
У зазначеній постанові Верховний Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних договорів оренди, оскільки позивач не довів, що відповідач замінив відповідні аркуші договорів оренди землі.
При цьому, у вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що на користь позиції позивачів свідчить аргумент про те, що надані позивачами договори, якими передбачено строк оренди 3 роки, містять підписи та скріплені на кожній сторінці печаткою відповідача; на користь позиції відповідача є аргумент про те, що в актах прийому-передачі земельних ділянок вказаний строк оренди 25 років.
Отже, оскільки у всіх примірниках договорів міститься вказівка про однакову юридичну силу трьох примірників, із очевидністю навряд чи можливо прийняти аргументи позивачів чи відповідача, а тому найбільш розумним є висновок, що сторони не домовилися щодо строку оренди і, з урахуванням частини другої статті 763 ЦК України, договори оренди укладені на невизначений строк.
Суди на ключовий аргумент позивачів щодо строку оренди відповіли по-іншому, вважаючи, що строк оренди складає 25 років, а тому оскаржені рішення, за висновком суду касаційної інстанції, підлягали зміні в мотивувальній частині.
Крім того, судом касаційної інстанції у цій постанові вказано, що з урахуванням положень ст.763 ЦК України, правові наслідки укладання договору найму на невизначений строк полягають в тому, що кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Відмова від договору найму не залежить від причин, які детермінували намір однієї зі сторін.
02 червня 2022 року позивачками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направлено на адресу СФГ «ДОН» повідомлення про відмову від договору оренди землі, в яких повідомлено про перехід до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 4,8871 га, кадастровий номер 6320881000:01:000:0353 та площею 4,9704 га з кадстровим номером 6320881000:01:000:0352 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , та висловлено вимогу про виплату заборгованості по орендній платі за 2014-2022 роки в грошовій формі за користування даними земельними ділянками, у т.ч. з урахуванням індексації (інфляції), починаючи з 2012 року - у строк до 02.09.2022. У повідомленнях зазначено номери банківських карток позивачок До цих повідомлень були додані, зокрема, копії свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за заповітом від 22 березня 2016 року, копії паспортів та довідок фізичних осіб-платників податків позивачок, копії постанови Верховного Суду від 18.05.2022 по справі № 613/1436/17 (т.2, а.с. 33-36).
Відповіді на вказані повідомлення СФГ «ДОН» не надано.
Посилання апелянта на те, що вказані повідомлення ним не отримувались спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що останні були отримані СФГ «ДОН» 08 червня 2022 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення до поштового відправлення від 02 червня 2022 року, чеками АТ «Укрпошта» (ВПЗ Богодухів-3») та листом Харківської дирекції АТ «Укрпошта» від 04.08.2022 № 001002-307-22 (т.2, а.с.37-39).
Звертаючись до суду із даним позовом позивачі, як на підставу позовних вимог посилаються на те, що оскільки за відповідачем наявна заборгованість з виплати орендної плати за період з 2014-2022 року та частково за 2023 рік, тому остання підлягає стягненню з відповідача.
Основним принципом судочинства, закріпленим Конституцією України, є законність. Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про судоустрій України» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів суспільства і держави.
Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельний кодексом, Цивільним кодексом України, а також законами України, зокрема Законом №161-ХIV (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також конкретним договором оренди землі.
Так, власники земельних ділянок мають право передавати земельну ділянку в оренду (ст.90 ЗК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною третьою статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Згідно положень ст.1, 3, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» (надалі - Закону) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Типовий договір оренди землі та типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У відповідності до частин 1, 2, 3 статті 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до положень абзацу 7 частини 2 статті 25 Закону орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (стаття 24 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини 6 статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Як було встановлено Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 по справі № 613/1436/17, оскільки сторони фактично не дійшли згоди щодо строку дії вказаних договорів, слід вважати їх укладеними на невизначений строк.
Зміст пунктів 4, 8-13 вказаних договорів дає підстави вважати, що СФГ «ДОН» має сплачувати на користь орендодавця орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (129775,37 грн. - для земельної ділянки з кадастровим номером 6320881000:01:000:0353, площею 4,89 га, належної ОСОБА_1 , 129769,80 грн. - для земельної ділянки з кадастровим номером 6320881000:01:000:0352, площею 4,9704 га, належної ОСОБА_2 ), за один рік користування земельною ділянкою до 31 грудня щорічно з урахуванням індексів інфляції.
На момент укладення договорів оренди (27.02.2012) річний розмір орендної плати становив : 3893,26 грн на рік - для земельної ділянки з кадастровим номером 6320881000:01:000:0353, 3893,09 грн. - для земельної ділянки з кадастровим номером 6320881000:01:000:0352.
На підтвердження невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати позивачами надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів і утриманих податків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з яких вбачається, що орендна плата за період 2014-2022 років та частково за 2023 рік позивачам не виплачувалась.
Відповідач у свою чергу не спростував доводів позивачів та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту виплату позивачам орендної плати за вказаний вище період.
Надана представником відповідача копія виписки з відомості про виплату орендної плати власникам земельних паїв по СФГ «Дон» за 2014 рік не може вважатися таким доказом, оскільки з неї не вбачається, за які саме земельні ділянки ОСОБА_4 нараховано орендну плату (відсутній кадастровий номер земельної ділянки або інша ідентифікуюча ознака).
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем фактично заперечується лише факт наявості заборгованості з виплати орендної плати за 2014 рік, посилаючись на те, що остання була виплачена ОСОБА_4 через зятя - ОСОБА_6 . Разом з тим, належних та допустимих доказів з цього приводу матеріали також не містять, як і не місять довіреності якою ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_6 отримувату оренду плати за вказаними договорами.
Посилання СФГ «ДОН» на ненадання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 повідомлень про перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, передбачених ч.3 ст.148-1 ЗК України, що позбавило його можливості виплатити останнім орендну плату - колегією суддів не приймаються.
Як свідчать матеріали справи зазначені відомості були зазначені позивачами у повідомленнях про відмову від договору оренди землі від 02 червня 2022 року. Разом з тим, заборгованість з орендної плати відповідачем сплачена не була.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачами доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості з виплати орендної плати за період за вказаний вище період.
Відповідачем у суді першої інстанції завлено клопотання про застосування загального трирічного строку позовної давності.
Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).
Водночас, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З матеріалів справи вбачається, що із даним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду 22 липня 2021 року, а із заявою про зміну предмету позову (стягнення заборгованості по орендній платі) - 26 травня 2023 року.
Перебіг строку позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за 2014 рік розпочався з 01 січня 2015 року (дня, наступного з гранчиним терміном внесення орендної плати за умовами договору), за 2015 рік - з 01 січня 2016 року, за 2016 рік - з 01 січня 2017 року, за 2017 рік - з 01 січня 2018 року, за 2018 рік - з 01 січня 2019 року, за 2019 рік - з 01 січня 2020 року, за 2020 рік - з 01 січня 2021 року.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи 28 грудня 2017 року СФГ «ДОН» направлялися листи-пропозиції про отриманя орендної плати за земельну ділянку (пай), що не заперечується відповідачем (т.1, а.с.77-80).
Таким чином, на думку колегії суддів вказані дії свідчать про визнання відповідачем свого боргу перед позивачами з виплати орендної плати, а отже у відповідності до положень ч.1 ст.264 ЦПК України строк позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за період 2014-2017 р.р. перервався і розпочав свій перебіг заново з 28 грудня 2017 року.
Крім того, 04.01.2019 відповідачем СФГ «ДОН» було направлено на адресу позивачок листи-пропозиції отримати нараховані орендні плати за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення до цінних листів з відбитком календарного штампу пошти, датованим 04.01.2019 (т.1, а.с.81-84).
Таким чином, строк позовної давності за вимогами за 2015-2018 роки перервався і розпочався заново з 04 січня 2019 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості по орендній платі за період 2015-2023 років позивачами не пропущено.
Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за 2014 рік, то він позивачами пропущений.
Разом з тим, у заяві про зміну предмету позову позивачі просили поновити строк позовної давності посилаючись на те, що у період з моменту прийняття спадщини вказаних земельних ділянок та до вирішення судами цивільної справи №613/1436/21 вони перебували у стані правової невизначеності щодо дісності договорів оренди, їх істотних умов. Ця обставина унеможливила їх пред?явити раніше ці позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що строк позовної давності за вимогами про стягнення орендної плати за період з 2014 року пропущений позивачами з поважних причин, які зазначені вище.
Що стосується самого розміру заборгованості орендної плати за користування земельною ділянкою.
Умовами договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, або відбірковій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного року.
Позивачі просили стягнути заборгованість з орендної плати із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції.
Згідно наведеного судом в оскаржуваному рішенні розрахунком, розмір заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №6320881000:01:000:0353 з урахуванням індексів інфляції становить 90610,42 грн., а за користування земельною ділянкою кадастровий номер 6320881000:01:000:0352 - 90606,47 грн.
Посилання апелянта на те, що вказаний розрахунок заборгованості є помилковим - колегією суддів не приймаються.
Колегія суддів вважає, що наведений в оскаржуваному рішенні розрахунок заборгованості з орендної плати здійснений у відповідності до умов договору та з урахуванням діючих у спірний період індексів інфляції, механізм розрахунку є вірним, а тому колегія суддів не вбачає необхідним його повторювати.
Свого розрахунку апелянт не наводить.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції при проведенні розрахунку одночасно було застосовано індексацію орендної плати та індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки не відповідають дійсності.
Як вбачається із розрахунку заборгованості судом застосовувалась лише індексація орендної плати з урахування індексів інфляції, що відповідає умовам договорів оренди.
Що стосується зустрічного позову, то колегія суддів зазначає наступне.
Частинами першою-четвертою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
У разі переходу права власності на земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні, від держави до територіальної громади або від територіальної громади до держави до набувача земельної ділянки переходять права та обов`язки власника земельної ділянки за правовідносинами постійного користування нею.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.
Матеріали справи не містять доказів виконання позивачками обов?язку передбаченого частинами першою-четвертою статті 148-1 ЗК України у встановлений законом строк.
Разом з тим, у повідомленнях про відмову від договорів оренди землі, які були направлені позивачками 02.06.2022 та отримані СФГ «ДОН» 08.06.2022, містилися всі реквізити, передбачені частиною 3 статті 148-1 ЗК України.
Крім того, суд зауважує, що на даний час право оренди СФГ «ДОН» на земельні ділянки 6320881000:01:000:0353, 6320881000:01:000:0352 припинене (записи про його припинення внесено державним реєстратором 09.05.2023), дія договорів оренди, укладених між ОСОБА_4 та СФГ «ДОН», припинилася, а отже наразі у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відсутній обов`язок надати СФГ «ДОН» повідомлення про перехід права власності на земельні ділянки.
З урахуванням викладеного підстав для задоволення зустрічного позову не вбачається.
З урахування вищевикладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства «Дон» - залишити без задоволення.
Рішення Богодухівського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - В.Б. Яцина
О.Ю. Тичкова
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2024 |
Оприлюднено | 09.07.2024 |
Номер документу | 120223430 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Пилипчук Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні