Ухвала

від 03.07.2024 по справі 918/183/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

УХВАЛА

"03" липня 2024 р. Справа № 918/183/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Ворошик С.О.;

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу за апеляційне оскарження ухвали від 30.04.2024 у справі №918/183/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТМА»

до Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс»

про стягнення 160 712 грн 11 коп. заборгованості по розрахунках та пені,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеля-ційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТМА» (надалі в тексті Товариство) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи у справі №918/183/24.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 апеля-ційну скаргу Товариства на ухвалу господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи у справі №918/183/24 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін

11.06.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява керів-ника Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» Бордюженка М.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за апеляційне оскарження ухвали від 30.04.2024 у справі №918/183/24.

13.06.2024 через систему «Електронний суд» представником Товариства Ворошиком С.О. подано клопотання про зменшення до 1 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу Відповідача.

Ухвалою суду від 19.06.2024 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2024. Крім того, враховуючи, що справа №918/183/24 була направлена до суду першої інстанції для проведення судової експертизи, з метою дотримання розумних строків на розгляд заяви судом першої інстанції та вчасного розгляду заяви Відповідача про ухвалення додаткового рішення колегія суддів на підставі п.18 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України повважала за можливе розглядати заяву Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» за матеріалами в електронній формі.

24.06.2024 на адресу суду від представника Позивача адвоката Ворошика С.О. надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена апеляційним судом.

02.07.2024 від представника Підприємства адвоката Веремчука В.В. надійшло клопотання, в якому просить розглядати заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу без участі представника заявника та підтримує свою заяву в повному обсязі, просить її задоволити, стягнувши з Позивача на користь Відповідача 7 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.07.2024, представник Позивача надав свої пояснення, просив зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1000,00 грн. Відповідач явки свого представника у судове засідання апеляційної інстанції 03.07.2024 не забезпечив, причин неявки не повідомив, проте така неявка не перешкоджає розгляду заяви, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши заяву керівника Підприємства Бордюженка М.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судо-чинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Відповідно до ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (профе-сійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Аналогічний висновок міститься і у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц, постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №907/418/21, від 27.03.2023 у справі №910/25118/15.

Згідно з п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним з основних принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про ухвалення додаткового рішення представ-ником Відповідача долучено докази, в підтвердження понесених судових витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги №17/11-01 від 09.05.2024; Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 05.06.2024.

Заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з Позивача на користь Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

За приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно будь-якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.244 ГПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зазначена правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка, згідно ч.1 ст.244 ГПК України, полягає у такому: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Матеріалами стверджено, що в апеляційному порядку Позивачем оскаржувалась ухвала господарського суду Рівненської області від 30.04.2024 про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи у справі №918/183/24.

Згідно з ч.1 ст.232 ГПК України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до частин 2, 3 ст.232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкла-дення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішу-ються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

У відповідності до ч.4 ст.232 ГПК України, перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

Розглядаючи клопотання, колегія суддів враховує, що судові витрати, відповідно до приписів статті 123 ГПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаход-женням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, відповідно до ст.126 ГПК України, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу ад-воката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу до-помогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правни-чої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правни-чої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на під-ставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судо-вих витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат.

При цьому, ч.4 ст.129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.(ч.3 ст.233 ГПК України).

Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведено у параграфі 1 глави 6 розділу III Господарського процесуального кодексу України, зокрема у статті 194 цього Кодексу перед-бачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання про розподіл між сторонами судових витрат.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18).

Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.

Аналогічні висновки викладено і у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/ 4862/21.

Отже, статтею 233 ГПК України обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні, ухваленням рішення саме за результатами розгляду справи по суті.

Подібний висновок міститься і у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №914/201/19, в ухвалі Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №903/834/20.

Також зміст статей 221 і 244 Господарського процесуального кодексу України, свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про судові витрати саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті) якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Колегія суддів виходить з того, що у даному випадку заявник просить стягнути з Позивача 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені Відповідачем у зв`язку з апеляційним оскарженням Позивачем ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.04. 2024 у справі №918/183/24 про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи.

З аналізу статей 137, 140, 237, 238 ГПК України вбачається, що ухвала суду першої інстанції про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи у справі не є кінцевим судовим рішенням, котре ухвалюється саме за результатами розгляду справи по суті, а є процесу-альним документом, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Залишення без змін або скасування ухвали про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи в справі має наслідком направлення справи до суду першої інстанції для проведення судової експертизи та подальшого розгляду справи по суті позовних вимог.

Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі №918/183/24, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу Товариства на ухвалу Госпо-дарського суду Рівненської області від 30.04.2024 про призначення комплексної судової інженерно-технічної експертизи у справі не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду, апеляційним судом спір по суті не розглядався, тобто не вирішу-валося питання щодо суті позовних вимог, а зазначена постанова прийнята з процесуального питання.

Відтак, для стягнення апеляційним судом судових витрат за розгляд апеляційної скарги на ухвалу про призначення судової експертизи, яка не є остаточним рішенням, винесеним за результатами розгляду справи правові підстави відсутні, оскільки такими повноваженнями наділений суд першої інстанції.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяву представника Приватного підприємства «Агро-Експрес-Сервіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №918/183/24.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.

3. Справу №918/183/24 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Павлюк І.Ю.