Рішення

від 03.07.2024 по справі 907/250/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/250/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

за участю Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, м. Ужгород в інтересах держави в особі позивача

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця Микитанийця Андрія Володимировича, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 418 775,90 грн безпідставно набутих коштів

За участю представників:

позивача - Ясінець В.П., в порядку самопредставництва;

прокурор: Малик Ю.Л., посвідчення №077343 від 11.04.2023;

третьої особи - Дан Є.М., в порядку самопредставництва; Іваниця О.В., заступник начальника відділу у галузі освіти, науки, спорту та інформації, довіреність №131313-18/5108-2024 від 01.07.2024;

відповідача - Радь І.І., адвокат, ордер серії АО №1122982 від 12.04.2024.

ВСТАНОВИВ:

Військова частини НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Микитанийця Андрія Володимировича про стягнення 418 775,90 грн безпідставно набутих коштів на підставі наступних договорів: купівлі-продажу від 04.03.2023 № 127, про закупівлю товарів від 06.03.2023 № 130, купівлі-продажу від 11.03.2023 № 156, купівлі-продажу від 05.04.2023 № 232, купівлі-продажу від 01.05.2023 № 311.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/250/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 березня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12 березня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням своїх заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

02 квітня 2024 року від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області на електронну адресу суду надійшли пояснення від 01.04.2024 № 130713-15/712-2024.

Між тим, ухвалою від 03.04.2024, за наслідками розгляду заяви позивача № 4/1 від 01.04.2024, суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області та запропонував третій особі подати/надіслати суду пояснення щодо позову або відзиву, оформлені згідно з вимогами ст. 168 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вони ґрунтуються - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

15 квітня 2024 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 12.04.2024 про вступ у справу як представника, а також відзив від 12.04.2024 у якому, серед іншого, відповідача просить суд поновити йому пропущений процесуальний строк на подання відзиву.

16 квітня 2024 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив від 15.04.2024 №48/15.

26 квітня 2024 року від Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону до канцелярії суду надійшло клопотання від 26.04.2024 № 30.52/02-2426вих-24 про надання справи для ознайомлення.

Надалі, 29.04.2024 Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону подала до канцелярії суду заяву від 29.04.2024 №30.52/02-2470/вих-24 про вступ у справу №907/250/24 з метою представництва інтересів держави на стороні позивача - Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою від 02.05.2024 судом задоволено заяву прокурора, допущено вступ в справу №907/250/24 Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі позивача - Військової частини НОМЕР_1 та призначено справу №907/1068/23 до розгляду з повідомленням учасників справи в судовому засіданні 23.05.2024 року.

В судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 03.07.2024 у зв`язку з неявкою відповідача, третьої особи та з огляду на заявлені учасниками справи клопотання.

Представник позивача та прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримують з наведених в позовній заяві підстав.

Представники третьої особи в судовому засіданні 03.07.2024 просять задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідач згідно з поясненнями представника в судових засіданнях заперечує проти задоволення позовних вимог з визначених у відзиві на позов підстав.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки наявних в матеріалах справи доказів.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані завищенням відповідачем вартості проданого позивачу за Договорами купівлі-продажу №127 від 04.03.2023, №130 від 06.03.2023, №156 від 11.03.2023, №232 від 05.04.2023, №311 від 01.05.2023, у зв`язку з включенням до ціни товару відповідно до калькуляцій витрат (Додатки №2 до Договорів купівлі-продажу №127 від 04.03.2023, №130 від 06.03.2023, №156 від 11.03.2023, №232 від 05.04.2023, №311 від 01.05.2023) єдиного податку за ставкою 5%, тоді як операції з постачання продуктів за означеними Договорами підлягали оподаткуванню за ставкою єдиного податку 2%, у зв`язку з чим надмірна (безпідставна) сплата податку становить 418 775,90 грн, з вимогами про стягнення яких в порядку ст. 1212 ЦК України позивачем подано означений позов до Господарського суду.

Правова позиція прокурора.

Закарпатська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону у поданих суду письмових поясненнях від 12.06.2024 підтримує позовні вимоги позивача та зазначає, що витрати, які здійснюються військовою частиною НОМЕР_1 на утримання особового складу та виконання покладених на неї завдань є витратами державного бюджету, які здійснюються за рахунок кошторису Міністерства оборони України, державних та місцевих субвенцій, а також інших джерел не заборонених законодавством, а додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у статті 68 Конституції України, є обов`язковою умовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Зауважує, що внаслідок недотримання військовою частиною НОМЕР_1 , яка є позивачем у справі та фізичною особою-підприємцем Микитаниєць А.В., який є відповідачем у справі при укладенні договорів купівлі-продажу продуктів харчування №127 від 04.03.2023, № 130 від 06.03.2023, № 156 від 11.03.2023, № 232 від 05.04.2023, № 311 від 01.05.2023 вимог податкового законодавства та протиправне включення ставки податку в розмірі 5% до загальної ціни договорів, було здійснено безпідставну перевитрату коштів державного бюджету виділених на оборону, чим порушено не лише матеріальні інтереси держави, а й нематеріальні, які полягають у всебічному забезпеченні принципів законності та верховенства права, що закріплені Конституцією України, тим більше під час дії в Україні правового режиму воєнного стану внаслідок військової агресії російської федерації проти України.

З посиланням на Закон України «Про оборонні закупівлі», постанову Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» зауважує, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Установлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, а саме: враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, по`вязані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Звертає увагу, що під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 №309 та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються, а відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

Доводить, що всього по укладених між сторонами п`яти договорах купівлі-продажу фізичною особою-підприємцем Микитаниєць А.В. в статтях калькуляції було закладено податок в розмірі 5 % на загальну суму 415 655,01 грн, однак враховуючи те, що згідно з поданою фізичною особою-підприємцем Микитаниєць А.В. до органів державної податкової служби заявою про застосування спрощеної системи оподаткування починаючи з 03.03.2023 він був переведений на сплату єдиного податку третьої групи з оподаткування обсягу доходу за податковий (звітний) місяць за ставкою 2 відсотки доходу, а відтак у всіх вищевказаних калькуляціях до укладених договорів купівлі-продажу продуктів харчування з Військовою частиною НОМЕР_1 підприємець мав закласти податок в розмірі саме 2 %, а не 5 %.

З урахуванням наведеного, вважає, що органи державного фінансового та податкового контролю дійшли до обґрунтованого висновку про те, що фізична особа-підприємець Микитаниєць А.В. вніс у калькуляції до укладених з військовою частиною НОМЕР_1 договорів купівлі-продажу продуктів харчування №127 від 04.03.2023, № 130 від 06.03.2023, № 156 від 11.03.2023, № 232 від 05.04.2023, № 311 від 01.05.2023 завідомо недостовірні дані щодо розміру єдиного податку третьої групи з оподаткування обсягу доходу за податковий (звітний) місяць за ставкою 5 % доходу та зависив кінцеву вартість реалізації (вартість закупівлі) продуктів харчування на загальну суму 415 655,01 грн.

При цьому пояснює, що хоча при наданні військовій частині НОМЕР_1 , як замовнику фізичною особою-підприємцем Микитаниєць А.В. цінової пропозиції виключно із зазначенням цін товару (продуктів), які необхідні були військовій частині, у подальшому ним для визначення кінцевої ціни договорів до розрахунково-калькуляційних матеріалів, як окрема визначальна складова, був включений податок у завищеному розмірі 5%.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач згідно з поданим суду відзивом на позов від 12.04.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що механізм формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою визначає Порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 № 309.

Зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» встановлено, що на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 №309 та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.

Доводить, що відповідно до зазначених вище положень, згідно калькуляції визначаються ціни на товари, які постачаються підприємствами, які є виробниками такого товару, і при цьому враховуються економічних показники діяльності такого підприємства, тоді як відповідач не є виробником товарів, які постачались згідно з укладеними між сторонами договорами.

Зазначає, що за умовами, укладених між учасниками справи договорів, відповідач взяв на себе зобов`язання поставити майно в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними саме у специфікаціях майна, якість якого має відповідати умовам Договору та вимогам ДСТУ (ГОСТів, ТУ, ISO тощо), зазначених у Специфікації, а не зобов`язання щодо виготовлення майна.

Пояснює, що в матеріалах справи наявний лист, яким відповідач повідомляв позивача про те, що при розрахунку калькуляцій за статтями витрат, була допущена арифметична помилка про розподіл витрат за статтями, яка не вплинула на кінцеві ціни запропонованих товарів, а самі ціни товарів зазначені у специфікаціях до договорів відповідають цінам, зазначеним у цінових пропозиціях на підставі яких було укладено такі договори.

Акцентує увагу, що зміна вартості статей калькуляції не передбачена умовами договору, і відповідно до умов договорів їх ціна залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов`язань за Договором, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків та відповідного зменшення сторонами ціни Договору, тому зазначена описка в калькуляціях не призвела до зміни ціни Договору, яка сторонами погоджена у відповідних пунктах договорів.

Нерелевантними вважає висновки Акту ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області, наведених в Акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 року, позаяк сам акт ревізії Держаудитслужби не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами, такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Резюмуючи викладене, зазначає, що з матеріалів справи вбачається що всі кошти, отримані відповідачем не є безпідставно отриманими, а відповідають умовам договорів щодо вартості товару та ціни договору, а тому не можуть бути кваліфіковані, як сплачені понад вартість товару.

Відповідь на відзив.

Позивач згідно з поданою суду відповіддю на відзив №48/15 від 15.04.2024 зауважує, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору).

Звертає увагу, що відповідачем не долучено до відзиву жодного доказу, який би підтверджував факт допущення ним арифметичної помилки у калькуляції витрат, яка є Додаткам до договору, та на підставі якої і визначалась ціна договору як і не зазначено, що саме мається на увазі під терміном «арифметична помилка», в чому вона полягала, та те, що вона не вплинула на визначення ціни реалізації товару, зазначеної в калькуляціях витрат, які є складовою частиною договорів, та на підставі якої визначалась ціна договорів згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану».

Звертає увагу, що у всіх калькуляціях, при визначенні ціни реалізації товару, закладено податок у розмірі 5%, а не 2%, що безпосередньо вплинуло на визначення ціни реалізації товару в сторону завищення на 3%, а факт завищення вартості продуктів харчування (ціни договору) на суму 418 775,90 грн внаслідок включення в калькуляцію витрат єдиного податку у завищеному розмірі, також підтверджується Актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 від 21.12.2023 № 13-07-08/10.

З урахуванням викладеного, акцентує увагу, що позивачем доведено факт сплати коштів понад дійсну вартість товару, та відповідно у позивача наявні підстави для вирішення питання про стягнення із відповідача надмірно сплачених коштів, як безпідставно набутих позивачем, в порядку ст. 1212 ЦК України.

Крім того, відповідно до наданих суду письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024 позивача зазначає, що процедура оборонних закупівель військовою частиною НОМЕР_1 в ході якої було укладено договори від 04.03.2023 № 127, від 06.03.2023 № 130, від 11.03.2023 № 156, від 05.04.2023 № 232 та від 01.05.2023 № 311 проводилась шляхом пошуку Військовою частиною НОМЕР_1 з відкритих джерел інформації щодо суб`єктів господарювання, які могли б задовільнити потреби військової частини НОМЕР_1 щодо оборонних закупівель, доведення до їх відома інформації щодо потреб військової частини НОМЕР_1 з метою отримання комерційних пропозицій від суб`єктів господарювання.

Пояснює, що надалі після отримання комерційних пропозицій, питання визначення постачальника товарів виносилось на розгляд комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 , яка своїм рішенням визначала постачальника товарів та приймала рішення про укладення договору про закупівлю з конкретним суб`єктом господарювання (переможцем), а самі рішення комісії оформлювались протоколом засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель позивача, зокрема Договори від 04.03.2023 № 127, від 06.03.2023 № 130, від 11.03.2023 № 156, від 05.04.2023 № 232 та від 01.05.2023 № 311 були укладені на підставі протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 № 7 від 02.03.2023, № 8 від 05.03.2023, № 11 від 10.03.2023, № 16 від 27.03.2023 та № 19 від 20.04.2023 відповідно.

При цьому зауважує, що в комерційних пропозиціях наданих ФОП Микитаниєць А.В. зазначалась ціна за одиницю товару без розрахунку визначення вартості товару, тобто без калькуляції витрат, тоді як відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), а під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

З урахуванням викладеного доводить, що оскільки визначення ціни договору визначається на підставі калькуляції витрат, то при підписанні договору Постачальником надавалась відповідна калькуляція, яка є невід`ємним додатком до договору, та обов`язковість якої передбачено чинним законодавством, саме калькуляція витрат обґрунтовувала ціну договору і так як ФОП Микитанийцем А.В. в калькуляції витрат було вказано недостовірну інформацію, а саме ставку податку в розмірі 5%, а не 2%, то відповідно ціна товару була ним безпідставно завищена, тобто ФОП Микитаниєць А.В. безпідставно отримав кошти в сумі 418 775,90 грн.

Заперечення.

Відповідачем не подано суду заперечень в розумінні ст. 167 ГПК України.

Письмові пояснення третьої особи.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області відповідно до поданих суду письмових пояснень підтримує позовні вимоги та зазначає, що ревізією використання коштів на придбання продуктів харчування встановлено, що ВЧ НОМЕР_1 з ФОП Микитаниєць Андрієм Володимировичем було укладено п`ять договорів купівлі-продажу на постачання продуктів харчування №127 від 04.03.2023, №156 від 11.03.2023, №232 від 05.04.2023, №311 від 01.05.2023, №130 від 06.03.2023 на загальну на суму 13 855 166,74 грн, які оплачені на суму 13 855 166,74 грн.

Зазначає, при цьому, що згідно пунктів 13.1 вказаних вище договорів купівлі-продажу, невід`ємною частиною договору є два додатки: Специфікація та Калькуляція, а відповідно до Калькуляцій прикладених до договорів купівлі-продажу, на вартість продуктів харчування ФОП Микитаниєць Андрій Володимирович було нараховано єдиний податок за ставкою 5 відсотків доходу, тоді як з одержаної інформації від Головного управління Державної податкової служби в Закарпатській області від 22.11.2023 №10545/5/07-16-24-02-05 встановлено, що ФОП Микитаниєць Андрій Володимирович у період з 03.03.2023 по 30.06.2023 перебував на спрощеній системі оподаткування - 3 група єдиного податку за ставкою 2% доходу.

Зауважує, що зміни в укладені між сторонами договори в частині визначення ціни товару не вносилися та в ході ревізії Держаудитслужбою проведено розрахунок сум єдиного податку з врахуванням розмірів ставок єдиного податку на якому фактично перебували фізичні особи-підприємці, за результатами якого встановлено, що внаслідок включення ФОП Микитаниєць Андрій Володимирович єдиного податку у завищеному розмірі (обрахованого на вартість продуктів харчування) вартість продуктів харчування завищено загалом на суму 418 775, 90 грн.

Резюмуючи наведене, зазначає, що внаслідок допущеного порушення військовій частині завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 418 775, 90 грн, а в ході ревізії не було усунуто порушення шляхом повернення надміру включеного розміру єдиного податку на розрахунковий рахунок військової частини підприємцем ФОП Микитаниєць Андрієм Володимировичем, загальна сума безпідставно отриманих коштів становила 418 775,90 грн.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

04 березня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Покупцем та Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем Андрієм Володимировичем, як Продавцем укладено Договір купівлі-продажу №127 (надалі Договір №127), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця визначений у п. 1.1. асортимент Товару, кількість та ціни якого зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору №127).

Означений Договір №127 укладено за наслідками розгляду комерційної пропозиції Покупця відповідно до протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 №7 від 02.03.2023 (копія протоколу №07 від 02.03.2023 та комерційної пропозиції Покупця долучені позивачем до письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024) та згідно із заявкою на проведення закупівлі на суму 2 821 080,06 грн начальника продовольчої служби позивача (копія заявки долучена прокурором до письмових пояснень від 12.06.2024).

За змістом п.п. 3.1.-3.3. Договору №127 ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна Договору становить 2 821 080,06 грн (без ПДВ). Ціна цього Договору включає ціну Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупцю, всі витрати Продавця, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці Товару; занос Товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників Покупця.

Зазначена в п. 3.2. Договору №127 ціна договору 2 821 080,06 грн (без ПДВ) відповідає вартості Товару, яка зазначена в підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1 до Договору №127).

Крім того, згідно з підписаною Продавцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» калькуляцією витрат (Додаток 2 до Договору №127) ціна реалізації Товару (без ПДВ) визначена в аналогічному з п. 3.2. Договору №127 та Специфікацією (Додатком №1 до Договору №127) розмірі - 2 821 080,06 грн та зазначено, що вона складається з вартості закупівлі товару - 2 538 972,06 грн, прибуток - 141 054,00 грн та єдиний податок 5% - 141 054,00 грн.

Розрахунок за поставлений Товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки Товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної/акта про прийняття-передавання Товару (п. 4.1. Договору №127).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №127 Продавцем згідно з видатковою накладною №19 від 04.03.2023 передано, а Покупцем прийнято зазначений в п. 1.1. Договору №127 та Специфікації (Додаток №1 до Договору №127) Товар на суму 2 821 080,06 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви копією видаткової накладної №19 від 04.03.2023 та визнається усіма учасниками справи.

Вартість отриманого за Договором №127 на підставі видаткової накладної №19 від 04.03.2023 Товару в повній мірі оплачена Покупцем, що підтверджується долученою до позову копією платіжної інструкції №176 від 06.03.2023 про сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 2 821 080,06 грн на підставі виставленого Продавцем рахунку на оплату №16 від 04.03.2023 року.

Крім того, судом встановлено, що 06 березня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем Андрієм Володимировичем, як Постачальником укладено Договір купівлі-продажу №130 (надалі Договір №130), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується протягом дії цього Договору поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (додаток 1 до Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Означений Договір №130 укладено за наслідками розгляду комерційної пропозиції Покупця відповідно до протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 №8 від 05.03.2023 (копія протоколу №08 від 05.03.2023 та комерційної пропозиції Покупця долучені позивачем до письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024) та згідно із заявкою на проведення закупівлі на суму 1 560 440,58 грн начальника продовольчої служби позивача (копія заявки долучена прокурором до письмових пояснень від 12.06.2024).

За змістом п. 3.1. Договору №130 ціна (сума) цього Договору становить 1 560 440,58 грн (без ПДВ). Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України з урахуванням податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені, витрат на транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, сплату митних тарифів, усіх інших витрат Постачальника.

Зазначена в п. 3.1. Договору №130 ціна договору 1 560 440,58 грн (без ПДВ) відповідає вартості Товару, яка зазначена в підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1 до Договору №130).

Крім того, згідно з підписаною Продавцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» калькуляцією витрат (Додаток 2 до Договору №130) ціна реалізації Товару (без ПДВ) визначена в аналогічному з п. 3.2. Договору №130 та Специфікацією (Додатком №1 до Договору №130) розмірі - 1 560 440,58 грн та зазначено, що вона складається з вартості закупівлі товару - 1 404 396,52 грн, прибуток - 78 022,03 грн та єдиний податок 5% - 78 022,03 грн.

Оплата проводиться Замовником на підставі виставленого рахунку-фактури та видаткової накладної на отриманий Товар шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Вказані документи мають бути належним чином оформлені. Замовник здійснює оплату товару не пізніше 15 календарних днів з дати поставки Товару (п. 4.1. Договору №130).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №130 Постачальником згідно з видатковою накладною №21 від 06.03.2023 передано, а Замовником прийнято зазначений в п. 1.1. Договору №130 та Специфікації (Додаток №1 до Договору №130) Товар на суму 1 560 440,58 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви копією видаткової накладної №21 від 06.03.2023 та визнається усіма учасниками справи.

Вартість отриманого за Договором №130 на підставі видаткової накладної №21 від 06.03.2023 Товару в повній мірі оплачена Замовником, що підтверджується долученою до позову копією платіжної інструкції №179 від 06.03.2023 про сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 1 560 440,58 грн на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату №18 від 06.03.2023 року.

Також, 11 березня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Покупцем та Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем Андрієм Володимировичем, як Продавцем укладено Договір купівлі-продажу №156 (надалі Договір №156), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця визначений у п. 1.1. асортимент Товару, кількість та ціни якого зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору №156).

Означений Договір №156 укладено за наслідками розгляду комерційної пропозиції Покупця відповідно до протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 №11 від 10.03.2023 (копія протоколу №11 від 10.03.2023 та комерційної пропозиції Покупця долучені позивачем до письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024) та згідно із заявкою на проведення закупівлі на суму 1 878 955,13 грн начальника продовольчої служби позивача (копія заявки долучена прокурором до письмових пояснень від 12.06.2024).

За змістом п.п. 3.1.-3.3. Договору №156 ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна Договору становить 1 878 955,13 грн (без ПДВ). Ціна цього Договору включає ціну Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупцю, всі витрати Продавця, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці Товару; занос Товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників Покупця.

Зазначена в п. 3.2. Договору №156 ціна договору 1 878 955,13 грн (без ПДВ) відповідає вартості Товару, яка зазначена в підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1 до Договору №156).

Крім того, згідно з підписаною Продавцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» калькуляцією витрат (Додаток 2 до Договору №156) ціна реалізації Товару (без ПДВ) визначена в аналогічному з п. 3.2. Договору №156 та Специфікацією (Додатком №1 до Договору №156) розмірі - 1 878 955,13 грн та зазначено, що вона складається з вартості закупівлі товару - 1 691 059,61 грн, прибуток - 93 947,76 грн та єдиний податок 5% - 93 947,76 грн.

Розрахунок за поставлений Товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки Товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної/акта про прийняття-передавання Товару (п. 4.1. Договору №156).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №156 Продавцем згідно з видатковими накладними №25 від 11.03.2023, №22 від 11.03.2023 передано, а Покупцем прийнято зазначений в п. 1.1. Договору №156 та Специфікації (Додаток №1 до Договору №156) Товар на загальну суму 1 878 955,13 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями видаткових накладних №25 від 11.03.2023, №22 від 11.03.2023 та визнається усіма учасниками справи.

Вартість отриманого за Договором №156 на підставі видаткових накладних №25 від 11.03.2023, №22 від 11.03.2023 Товару в повній мірі оплачена Покупцем, що підтверджується долученими до позову копіями платіжних інструкцій №261 від 11.03.2023, №285 від 21.03.2023 про сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 1 878 955,13 грн на підставі виставлених Продавцем рахунків на оплату №20 від 11.03.2023 року та №19 від 11.03.2023 року.

Окрім того, 05 квітня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Покупцем та Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем Андрієм Володимировичем, як Продавцем укладено Договір купівлі-продажу №232 (надалі Договір №232), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця визначений у п. 1.1. асортимент Товару, кількість та ціни якого зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору №232).

Означений Договір №232 укладено за наслідками розгляду комерційної пропозиції Покупця відповідно до протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 №16 від 27.03.2023 (копія протоколу №16 від 27.03.2023 та комерційної пропозиції Покупця долучені позивачем до письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024) та згідно із заявкою на проведення закупівлі на суму 3 768 791,16 грн начальника продовольчої служби позивача (копія заявки долучена прокурором до письмових пояснень від 12.06.2024).

За змістом п.п. 3.1.-3.3. Договору №232 ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна Договору становить 3 768 791,16 грн (без ПДВ). Ціна цього Договору включає ціну Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупцю, всі витрати Продавця, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці Товару; занос Товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників Покупця.

Зазначена в п. 3.2. Договору №232 ціна договору 3 768 791,16 грн (без ПДВ) відповідає вартості Товару, яка зазначена в підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1 до Договору №232).

Крім того, згідно з підписаною Продавцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» калькуляцією витрат (Додаток 2 до Договору №232) ціна реалізації Товару (без ПДВ) визначена в аналогічному з п. 3.2. Договору №232 та Специфікацією (Додатком №1 до Договору №232) розмірі - 3 768 791,16 грн та зазначено, що вона складається з вартості закупівлі товару - 3 391 912,04 грн, прибуток - 188 439,56 грн та єдиний податок 5% - 188 439,56 грн.

Розрахунок за поставлений Товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки Товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної/акта про прийняття-передавання Товару (п. 4.1. Договору №232).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №232 Продавцем згідно з видатковою накладною №36 від 05.04.2023 передано, а Покупцем прийнято зазначений в п. 1.1. Договору №232 та Специфікації (Додаток №1 до Договору №232) Товар на суму 3 768 791,16 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви копією видаткової накладної №36 від 05.04.2023 та визнається усіма учасниками справи.

Вартість отриманого за Договором №232 на підставі видаткової накладної №36 від 05.04.2023 Товару в повній мірі оплачена Покупцем, що підтверджується долученою до позову копією платіжної інструкції №369 від 05.04.2023 про сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 3 768 791,16 грн на підставі виставленого Продавцем рахунку на оплату №21 від 05.04.2023 року.

Також, судом встановлено, що 01 травня 2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 , як Покупцем та Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем Андрієм Володимировичем, як Продавцем укладено Договір купівлі-продажу №311 (надалі Договір №311), за умовами якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця визначений у п. 1.1. асортимент Товару, кількість та ціни якого зазначені у Специфікації (Додаток 1 до Договору), а Покупець, в свою чергу, зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, що визначено цим Договором (п. 1.1. Договору №311).

Означений Договір №311 укладено за наслідками розгляду комерційної пропозиції Покупця відповідно до протоколу засідання комісії з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 №19 від 20.04.2023 (копія протоколу №19 від 20.04.2023 та комерційної пропозиції Покупця долучені позивачем до письмових пояснень №271/15 від 10.06.2024) та згідно із заявкою на проведення закупівлі на суму 3 825 899,81 грн начальника продовольчої служби позивача (копія заявки долучена прокурором до письмових пояснень від 12.06.2024).

За змістом п.п. 3.1.-3.3. Договору №311 ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна Договору становить 3 825 899,81 грн (без ПДВ). Ціна цього Договору включає ціну Товару, всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, витрати, пов`язані з передпродажною підготовкою та реалізацією Товару Покупцю, всі витрати Продавця, враховуючи вартість транспортних послуг на доставку Товару до місця поставки, визначеного цим Договором, здійснення вантажно-розвантажувальних послуг при поставці Товару; занос Товару в приміщення; перевірку комплектності, цілісності та відсутності пошкоджень у присутності представників Покупця.

Зазначена в п. 3.2. Договору №311 ціна договору 3 825 899,81 грн (без ПДВ) відповідає вартості Товару, яка зазначена в підписаній сторонами Специфікації (Додаток 1 до Договору №311).

Крім того, згідно з підписаною Продавцем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» калькуляцією витрат (Додаток 2 до Договору №311) ціна реалізації Товару (без ПДВ) визначена в аналогічному з п. 3.2. Договору №311 та Специфікацією (Додатком №1 до Договору №311) розмірі - 3 825 899,81 грн та зазначено, що вона складається з вартості закупівлі товару - 3 328 532,84 грн, прибуток - 306 071,98 грн та єдиний податок 5% - 191 294,99 грн.

Розрахунок за поставлений Товар здійснюється в розмірі 100% упродовж 20 (двадцяти) календарних днів з дати поставки Товару на адресу Покупця на підставі наданого оригіналу видаткової накладної/акта про прийняття-передавання Товару (п. 4.1. Договору №311).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору №311 Продавцем згідно з видатковою накладною №54 від 01.05.2023 передано, а Покупцем прийнято зазначений в п. 1.1. Договору №311 та Специфікації (Додаток №1 до Договору №311) Товар на суму 3 825 899,81 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви копією видаткової накладної №54 від 01.05.2023 та визнається усіма учасниками справи.

Вартість отриманого за Договором №311 на підставі видаткової накладної №54 від 01.05.2023 Товару в повній мірі оплачена Покупцем, що підтверджується долученою до позову копією платіжної інструкції №531 від 01.05.2023 про сплату позивачем на користь відповідача грошових коштів в сумі 3 825 899,81 грн на підставі виставленого Продавцем рахунку на оплату №22 від 01.05.2023 року.

Таким чином, загальна вартість переданого відповідачем та оплаченого позивачем Товару за Договорами №127, №130, №156, №232, №311 становить 13 855 166,74 грн.

Позивач у справі, з посиланням на складений посадовими особами Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2022 по 30.06.2023 (Акт №13-07-08/10 від 21.12.2023) стверджує про безпідставне включення відповідачем до Калькуляцій витрат (Додатки №2 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) єдиного податку за ставкою 5%, позаяк з листа Головного управління ДВС у Закарпатській області від 22.11.2023 №545/5/07-16-24-02-05, вбачається, що в період з 03.03.2023 по 30.06.2023 ФОП Микитаниєць А.В. перебував на спрощеній системі оподаткування - 3 група єдиного податку за ставкою 2%, у зв`язку з чим, за позицією військової частини НОМЕР_1 , відповідачем за відсутності правової підстави отримано грошові кошти в сумі 418 775,90 грн, стягнення яких є предметом судового розгляду в даній справі.

Вказана сума грошових коштів за позицією позивача, прокурора та представників Управління Західного офісу Держаудитслужби у Закарпатській області є завищеною сумою податків (5% єдиного податку замість 2% єдиного податку), який включено в ціну Договорів №127, №130, №156, №232, №311, що відповідно до чинної на час укладення постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями якої несе виконавець державного контракту (договору).

Надіслана на адресу відповідача вимога №4589 від 29.11.2023 про повернення надмірно сплаченого позивачем податку (різниці в сплаті єдиного податку між 5% та 2%) в сумі в розмірі 418 775,90 грн залишена ФОП Микитанийцем А.В. без задоволення, а відповідно до листа-відповіді №234 від 13.12.2023 на означену вимогу підприємцем зазначено про арифметичну помилку при розподілі витрат за статтями калькуляцій витрат, яка не вплинула на кінцеві ціни товарів, що відповідають зазначеним в цінових пропозиціях та Спеціфікаціях (Додатках №1 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311).

ОЦІНКА СУДУ

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають:

1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого);

3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;

4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж визначено обов`язок Покупця оплати товару за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сторонами у справі у п. 3.2. Договорів №127, №156, №232, №311, п. 3.1. Договору №130, Специфікаціях (Додатках №1 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) дійшли згоди щодо ціни (вартості) переданого позивачу відповідачем Товару (продуктів харчування), яка загалом за усіма Договорами №127, №130, №156, №232, №311 становить 13 855 166,74 грн та на вказану суму грошових коштів відповідачем передано товар відповідно до видаткових накладних №19 від 04.03.2023, №21 від 04.03.2023, №25 від 11.03.2023, №22 від 11.03.2023, №36 від 05.04.2023, №54 від 01.05.2023, а позивачем, в свою чергу, прийнято товар та здійснено повну оплату його вартості, що підтверджується платіжними інструкціями №176 від 06.03.2023, №179 від 06.03.2023, №261 від 11.03.2023, №285 від 21.03.2023, №369 від 05.04.2023, №531 від 01.05.2023, що визнається усіма учасниками справи.

Разом з тим, враховуючи, що предметом Договорів купівлі-продажу №127, №130, №156, №232, №311 були Товари (продукти харчування) для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони держави України до застосування в спірних правовідносинах підлягають також норми спеціального законодавства про оборонні закупівлі, зокрема, Закону України «Про оборонні закупівлі» та підзаконні нормативно-правові акти в даній сфері.

За змістом п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» неконкурентною процедурою закупівлі є процедура, що має винятковий характер через специфіку та/або умови предмета закупівлі, що не дають змоги провести будь-яку іншу конкурентну закупівлю.

При цьому, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 16 Закону України «Про оборонні закупівлі» придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель: закрита закупівля: переговори та поетапні переговори; торги з обмеженою участю; спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються державним замовником у порядку та на умовах, визначених розділом IV цього Закону.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 дів, який неодноразово продовжувався Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 01 травня 2023 №254/2023, затвердженим Законом України №3057-ІХ від 02.05.2023, Указом №451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України №3275-ІХ від 27.07.2023, Указом №734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України №3429-ІХ від 08.11.2023, Указом №49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024 та Указом №271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України №3684-ІХ від 08.05.2024, востаннє з 14.05.2024 строком на 90 діб.

Розділом IV Закону України «Про оборонні закупівлі» визначено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правової режиму воєнного стану та відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

Оборонні закупівлі на період дії правового режиму воєнного стану здійснюються на основі принципів, визначених статтею 3 цього Закону.

Особливості формування ціни державного контракту (договору) з оборонних закупівель, який укладається під час дії правового режиму воєнного стану:

- у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі, і прибуток виконавця;

- у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору);

- у разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.

Відповідні особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначено Кабінетом Міністрів України у постанові від 11.11.2022 за №1275 (надалі - постанова КМУ №1275, тут і надалі в редакції на час укладення Договорів №127, №130, №156, №232, №311), за змістом п. 1 яких ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.

Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг у період дії правового режиму воєнного стану відповідно до цих особливостей (п. 4 постанови КМУ №1275).

Згідно з п. 8 постанови КМУ №1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів (крім товарів, визначених у додатку до цих особливостей), робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України "Про оборонні закупівлі" та "Про публічні закупівлі".

Державні контракти (договори) укладаються державними замовниками з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (надалі - постанова КМУ №335, надалі в редакції на час укладення Договорів №127, №130, №156, №232, №311).

Відповідно до абзаців 1, 8 п. 1 ч. 1 постанови КМУ №335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Відповідальність за неправильність розрахунку, необґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).

З посиланням на наведені положення законодавства позивач у справі стверджує про безпідставне включення відповідачем до Калькуляцій витрат (Додатки №2 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) єдиного податку за ставкою 5%, виходячи з чого формувалася ціна наведених Договорів, а відтак, виходячи з тієї обставини, що відповідальність за необґрунтованість витрат за статтями калькуляції несе виконавець державного контракту (відповідач у справі), з останнього належить стягнути зайво (безпідставно) сплачені позивачем грошові кошти в сумі 418 775,90 грн, що обраховані як різниця між зазначеними в Калькуляціях витрат сум єдиного податку за ставкою 5% та сплаченим ФОП Микитаниєць А.В. єдиним податком за Договорами №127, №130, №156, №232, №311, виходячи з застосованої до нього у відповідний період ставки 2% єдиного податку (висновок аналітичного дослідження Головного управління ДПС у Закарпатській області №8/07-16-08-00-11/26629221 від 16.02.2024).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, їх вичерпний перелік, порядок адміністрування врегульовано Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно з п. 6.1. ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 22, 23 ПК України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються цим Кодексом для кожного податку окремо.

У випадках, передбачених цим Кодексом, один об`єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.

У випадках, передбачених цим Кодексом, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об`єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Згідно з ст. 24 ПК України одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку. Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку. Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.

За встановленими у справі обставинами, які визнаються усіма учасниками справи, на період укладення та виконання сторонами у справі Договорів №127, №130, №156, №232, №311 відповідач у справі - ФОП Микитаниєць А.В. перебував на спрощеній системі оподаткування - 3 група єдиного податку.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені в Главі 1 Розділу ХIV ПК України.

Так, за змістом п. 291.2. ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (підп. 3 п. 291.4. статті 291 ПК України).

Згідно з підп. 2 п. 293.3. ст. 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі, зокрема, 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Позатим, відповідно до п.п. 9.2., 9.4. підрозділу 8 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції на час укладення та виконання Договорів №127, №130, №156, №232, №311) було установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням певних особливостей, зокрема, платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми.

До таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу, визначеного відповідно до статті 292 цього Кодексу.

Доходом платника єдиного податку першої-третьої груп для фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті (підп. 1 п. 292.1. ст. 292 ПК України).

Згідно з підп. 14.1.54. п. 14.1. ст. 14 ПК України доходом з джерелом походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Таким чином, єдиний податок фізичної особи-підприємця третьої групи (відповідача у справі) сплачується платником податку за встановленою ПК України ставкою, виходячи з доходу такого платника податку у звітному періоді та такий дохід відповідно і є об`єктом оподаткування єдиного податку третьої групи, як сукупність отриманих грошових активів (готівкових та/або безготівкових), в матеріальній або нематеріальній формі.

З урахуванням наведеного, сума отриманих відповідачем від позивача за Договорами №127, №130, №156, №232, №311 грошових коштів - 13 855 166,74 грн є доходом (його частиною) ФОП Микитанийця А.В. у звітному періоді, виходячи з розміру якого (з частини якого) відповідач і здійснює сплату єдиного податку.

При цьому, включення самого єдиного податку в суму доходу платника такого податку 3 групи (з якого і сплачується такий єдиний податок) положеннями ПК України не передбачено, єдиний податок за своєю правовою природою не входить в ціну договору, як і не визначено умовами укладених між сторонами Договорів №127, №130, №156, №232, №311, що застосування тієї чи іншої ставки єдиного податку має вплив на ціну таких Договорів.

Так, за встановленими у справі обставинами, які визнаються сторонами, укладення Договорів №127, №130, №156, №232, №311 відбувалося шляхом надання відповідачем та іншими суб`єктами господарювання комерційних пропозицій з пропонованими підприємцем цінами на продукти харчування, за результатами розгляду яких комісіями з організації та проведення оборонних закупівель військової частини НОМЕР_1 приймалися рішення про укладення договору про закупівлю, в тому числі з відповідачем у справі, а вартість продуктів харчування згідно з підписаними сторонами Специфікаціями (Додатками №1 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311 тотожна умовам комерційної пропозиції, не включає в себе будь-яких податків (в тому числі єдиного податку) та відповідає наведеній в розділах 3 Договорів №127, №130, №156, №232, №311 ціні Договорів.

Суд вважає, що саме по собі помилкове включення відповідачем в Калькуляцію витрат (Додаток 2 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) як складової частини відповідної калькуляції єдиного податку, - не може змінювати встановленої Податковим кодексом України правової природи єдиного податку, який визначається, виходячи з доходу (ціни Договорів), а не включається в такий дохід (ціну Договорів).

Позатим, цитованими вище положеннями Розділу IV Закону України «Про оборонні закупівлі», абзацу 1 п. 1 ч. 1 постанови КМУ №335 визначено, що у складі ціни державного контракту (договору) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони враховуються витрати, зокрема податки... (Розділ IV Закону України «Про оборонні закупівлі»), які пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг (абзац 1 п. 1 ч. 1 постанови КМУ №335), тоді як розмір єдиного податку, який відповідачу слід буде сплатити, виходячи з отриманого доходу за відповідною господарською операцією (суми отриманих за Договорами №127, №130, №156, №232, №311 коштів та ціни Товару за даними Договорами) не є витратами підприємця, не пов`язаний з реалізацією Товару позивачу, оскільки становить суму майбутніх податкових зобов`язань, які слід буде сплатити платнику єдиного податку третьої групи.

Більше того, сам зміст підписаних відповідачем Калькуляцій витрат (Додатку 2 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) свідчить, що Фізичною особою-підприємцем Микитанийцем А.В. єдиний податок 5% (рядок 3 Калькуляцій витрат) нараховувався не на ціну закупівлі (рядок 1 Калькуляцій витрат), що могло б призвести до збільшення її вартості, а визначався, виходячи з ціни реалізації Товару та ціни Договору (рядок 4 Калькуляцій витрат), що свідчить про декларативний характер зазначення сум єдиного податку відповідачем в Калькуляціях витрат (суми єдиного податку, який йому слід буде сплатити) та виключає підставність аргументів позивача, що зазначення єдиного податку в розмірі 5%, а не 2% призвело до збільшення ціни Договорів та наявності, відповідно, факту безпідставного набуття грошових коштів за Договорами №127, №130, №156, №232, №311.

При протилежному трактуванні спірних обставин справи, подані відповідачем Калькуляції витрат не відповідатимуть основним законам арифметичних дій, позаяк, до прикладу, при застосуванні в Калькуляції витрат до Договору №127 єдиного податку за ставкою 2% як складової частини розрахунку ціни Договору, - сума податку зменшиться з 141 054,00 грн до 56 421,60 грн (рядок 3 Калькуляції витрат до Договору №127) та, в такому разі, при зменшенні на суму різниці ціни реалізації Товару (рядок 4 Калькуляції витрат до Договору №127) до 2 736 447,66 грн (як це зазначають представники Держаудитслужби в судовому засіданні) необхідним буде повторно обраховувати вартість єдиного податку (2%), виходячи зі зменшеної ціни реалізації, що в свою чергу повторно призведе до її зменшення, і так далі.

Слід також зазначити, що здійснений позивачем обрахунок суми безпідставно одержаних відповідачем грошових коштів, як різниця між сумою податку, зазначеною в рядках 3 Калькуляцій витрат (Додаток 2 до Договорів №127, №130, №156, №232, №311) та розміром сплаченого ФОП Микитанийцем А.В. єдиного податку за означеними Договорами документально жодним чином необґрунтовано, а зазначена в позовній заяві «інформація від податкового органу» щодо «розміру сплачених відповідачем податків за час дії договорів» жодними доказами не підтверджується.

При цьому, суд приймає до уваги також, що єдиний податок відповідно до положень Податкового кодексу України платниками податку третьої групи сплачується не за кожним договором окремо, а за звітний період, яким в спірний період (з урахуванням пункту 9.6. підрозділу 8 розділу ХХ Перехідні положення ПК України) був календарний місяць, а зобов`язання, яке виникло між сторонами за Договорами №127, №130, №156, №232, №311 є господарським, має зобов`язально-правовий характер та не пов`язується зі сплатою позивачем податкових зобов`язань відповідача, у зв`язку з чим невідповідним є також і пред`явлення позовних вимог про стягнення «надмірно сплаченої суми податку», який за своєю правовою природою не входить до ціни Договору.

Враховуючи викладене у сукупності, суд висновує, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факту безпідставного набуття відповідачем грошових коштів за Договорами №127, №130, №156, №232, №311, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про їх стягнення з відповідача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача в справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 08 липня 2024 року.

Суддя Лучко Р.М.