Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/3022/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024справа №910/3022/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3022/24

за позовом Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. (Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї А.Ш.; квартал Ількбахар, 612 вулиця, Чанкая, Анкара, Турецька Республіка; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код) 83588, реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796) в особі її Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп. 2, м. Львів, 79037; ідентифікаційний код 26579227)

до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37641918)

про стягнення 1 059 286 198,82 грн,

за участю представників:

позивача - Святогора Є.А. (ордер від 22.04.2024 серія АІ №№1477597);

відповідача - Корнієнка О.В. (наказ 02.06.2021 №233-к);

Смирнової К.М. (наказ від 28.10.2021 №538-К).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. (Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї А.Ш.; далі - Компанія) в особі її Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (далі - Представництво) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Агентства 1 059 286 198,82 грн основного боргу, який утворився у зв`язку з неналежним виконанням умов укладеної Компанією і Державним агентством автомобільних доріг України «Укравтодор» (правонаступником якого є Агентство; далі - Укравтодор) контрактної угоди від 20.01.2020 №б/н (далі - Угода).

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 20.01.2020 Компанією (підрядник) і Укравтодором (замовник) було укладено Угоду, за умовами якої в обмін на оплату з боку замовника на користь підрядника відповідно до Угоди підрядник бере на себе зобов`язання перед замовником виконати роботи, а також усунути в них будь-які дефекти згідно з положеннями Угоди (пункт 3); замовник бере на себе зобов`язання виплатити підряднику за виконання і завершення робіт та усунення в них будь-яких дефектів ціну Угоду або будь-які інші суми, які можуть підлягати оплаті відповідно до положень Угоди, в такі терміни і таким чином, як це передбачено Угодою; вся сума ціни Угоди виплачується з кредиту ЄБРР/ЄІБ, а оплата податку на додану вартість (ПДВ) згідно з Угодою здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, призначених на розвиток мережі автомобільних доріг і їх утримання (пункт 4);

- листом від 16.12.2022 вих. №ONUR-M05-C9-UKR-22-0030 підрядник повідомив замовника та інших учасників Угоди (ДП «Укрдорінвест» та інженера (Dohwa Engineering Co. Ltd; далі - інженер)) про розірвання Угоди; листом від 13.01.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/558 інженер повідомив підрядника про ініціалізацію процедури фіналізації робіт у зв`язку із розірванням Угоди, визначивши, що 23.12.2022 є офіційною датою розірвання Угоди за ініціативою підрядника; листом від 22.06.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/0581 інженер повідомив, що підрядником були виконані всі умови з фіналізації робіт, пов`язаних із розірванням Угоди; листом від 24.07.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/0586 інженер повідомив підрядника і замовника, що інженером завершено врегулювання питання фіналізації робіт, пов`язаного із розірванням Угоди підрядником, та надіслав сторонам детальний звіт з оцінки на дату припинення дії Угоди; підрядник листом від 25.07.2023 вих. №M05-C9-DOH-23-0593 підтвердив, що наведена в оцінці сума в повному обсязі враховує понесені підрядником витрати, подав проект кінцевого платіжного сертифікату;

- остаточний (кінцевий) платіжний сертифікат було складено на суму 25 495 398,08 євро, яка складається з основної суми 21 246 165,07 євро (станом на 12.01.2024 за курсом Національного банку України еквівалентно 886 836 176,19 грн) і з ПДВ у сумі 4 249 233,01 євро; відповідно до умов Угоди ПДВ сплачується замовником окремо, але одночасно, в гривнях на рахунок в українському банку; відтак сума ПДВ на момент видачі платіжного сертифікату була перерахована в гривневий еквівалент і становить 172 450 022,63 грн;

- листом від 25.09.2023 вих. №ONUR-M05-C9-UKR-22-0031 підрядник висловив замовнику прохання якомога швидше вирішити питання методу оплати кінцевого платіжного сертифікату від 25.07.2023 на суму 21 246 165,07 євро, а також оплатити ПДВ згідно з кінцевим платіжним сертифікатом від 25.07.2023 на суму 172 450 022,63 грн; даний лист залишено без відповіді та задоволення.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Агентство 09.04.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позову, оскільки:

- листами від 30.10.2020 Європейського банку реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) і від 05.02.2021 Європейського інвестиційного банку (далі - ЄІБ) скасовано фінансування за рахунок кредитних коштів витрат за Угодою;

- відповідно до пункту 2.4 спеціальних умов відповідач листом від 06.11.2020 №3499/1/9.1 -9 поінформував позивача та інженера щодо листа ЄБРР від 30.10.2020;

- відповідач листом від 12.02.2021 №491/1/08-01 поінформував підрядника та інженера стосовно позиції ЄІБ щодо недопущення фінансування;

- умовами Угоди, умовами FIDIC та спеціальними умовами не надано право замовнику розірвати Угоду в односторонньому порядку з підстав скасування фінансування за рахунок кредитних коштів витрат за Угодою, проте таке право після отримання повідомлення від замовника щодо його неплатоспроможності надано підряднику;

- Угодою, спеціальними умовами та умовами FIDIC не встановлено обов`язку замовника передбачати кошти в державному бюджеті України на фінансування робіт за Угодою, оскільки фінансування Угоди здійснюється виключно за рахунок кредитних коштів ЄІБ та ЄБРР;

- згідно з пунктом 7.1.9 субкредитних угод, укладених Укравтодором та Міністерством фінансів України, Укравтодор зобов`язаний здійснювати закупівлі товарів, робіт та послуг в рамках проекту відповідно до розділу 2.04 та статті 3 проектних угод з ЄБРР та ЄІБ;

- оскільки фінансування витрат за Угодою не передбачалося бюджетними асигнуваннями у попередніх бюджетних періодах, а також у 2023 році, підстави для оплати остаточного платіжного сертифіката за рахунок бюджетних коштів відсутні;

- будучи обізнаним щодо неплатоспроможності замовника, підрядник будь-яких заходів щодо розірвання Угоди не вживав, а навпаки, продовжував виконувати роботи;

- виконання замовником вимог пункту 2.4 спеціальних умов звільняє його від обов`язку здійснювати оплату виконаних робіт після 06.11.2020, оскільки підрядника поінформовано про відсутність у замовника коштів на оплату робіт, які будуть виконуватися після вказаної дати.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Представництво 16.04.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій заперечило проти доводів відзиву на позов та, зокрема зазначило, що Агентство у відзиві не спростувало обставини та аргументи, викладені в позові.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Відповідач 29.04.2024 подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що заперечує проти наведених позивачем доводів, міркувань та аргументів з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 22.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 підготовче засідання відкладено на 20.05.2024.

Суд у підготовчому засіданні 20.05.2024 розглянув заперечення Агентства, подані суду 29.03.2024, проти вирішення спору в господарському суді, в яких останнє просило суд залишити позов без розгляду, оскільки: підписавши Угоду, в якому міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодились з передбаченим у ній порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі розгляду спору про стягнення заборгованості саме міжнародному арбітражному суду; відповідних застережень щодо можливого вирішення спору в державних судах України Угода не містить; Агентство не надавалася відповідна згода (погодження) щодо можливого вирішення спору за Угодою в державних судах України; отже, підсудність даного спору згідно з умовами Угоди віднесено не до підсудності державних судів України, зокрема, Господарського суду міста Києва, а виключно до міжнародного арбітражу.

Представник позивача заперечив проти залишення позову без розгляду.

Розглянувши заперечення Агентства проти вирішення спору в господарському суді, в яких останнє просило суд залишити позов без розгляду, дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи позивача, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на те, що з умов Угоди вбачається, що сторонами в Угоді не визначено арбітражного суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), тобто умови Угоди не містять вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд, а тому на даний спір поширюється юрисдикція Господарського суду міста Києва, а для вирішення даного спору має застосовуватися відповідне законодавство України з особливостями, встановленими Законом України «Про міжнародне приватне право».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2024.

Агентство 02.03.2023 подало суду заяву про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи, мотивовану тим, що:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження, виходячи з приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відкрив провадження у справі; проте попередньо позивачем неодноразово було подано ідентичні позовні заяви до Господарського суду міста Києва: у справі №910/18842/23 (суддя Мельник В.І.) ухвалою від 15.12.2023 було відмовлено у відкритті провадження у справі з огляду на те, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; у справі №910/463/24 (судця Мельник В.І. ) ухвалою від 29.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу за його заявою; у справі №910/1780/24 (суддя Головіна К. І.) ухвалою від 19.02.2024 було відмовлено у відкритті провадження у справі з огляду на те, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; позивачем не було оскаржено ухвали про відмову у відкритті провадження у справах до апеляційного суду, що фактично є згодою із висновком суду; позовні заяви у вказаних справах є ідентичними за змістом та вимогам позовній заяві, яку прийнято до провадження суддею Марченко О.В.;

- після відкриття провадження у справі, 29.03.2024 Агентством подано заперечення проти вирішення справи в господарському суді, які обґрунтовані підставами існування застережень у договірних відносинах сторін, що перешкоджають подальшому розгляду справи у порядку господарського судочинства; відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2024 суддею Марченко О.В. відмовлено у задоволенні заперечення проти вирішення справи в господарському суді, оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.06.2024; відповідач вважає, що зазначена відмова у сукупності з підставами заявлених заперечень, рішеннями судів, які набрали законної сили у справах №910/18842/23 та №910/1780/24, зумовлює у відповідача сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Марченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 визнано необґрунтованість відводу судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/3022/24, з огляду на те, що із заяви вбачається, що фактично заявником викладено незгоду із діями судді у вчиненні процесуальних дій, які полягали у відкритті провадження у даній справі та відмові у задоволенні заперечень (заява про залишення позову без розгляду) відповідача проти вирішення спору в господарському суді; що ж до доводів відповідача стосовно того, що, на його переконання, під час розгляду заперечення проти вирішення справи в господарському суді, було допущено порушення принципів рівності учасників справи та змагальності сторін, то намагаючись перекласти свою відповідальність щодо бездіяльності відповідачем не враховано, що судом було належним чином забезпечено можливість відповідачу взяти участь у підготовчих засіданнях та надати свої міркування щодо спору, проте відповідач своїми правами не скористався, у жодне підготовче засідання не з`явився, при цьому, подаючи кожного разу клопотання про відкладення підготовчого засідання для отримання відповіді Міністерства юстиції України щодо можливість забезпечення Мінюстом захисту прав та інтересів Агентства в закордонному юрисдикційному органі, в той час як вказаний орган на даній стадії судового процесу не має жодного відношення до правовідносин сторін у даній справі; заяву Агентства про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/3022/24 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2024 (суддя Блажівська О.Є.) у задоволенні заяви Агентства про відвід судді Марченко О.В. від розгляду справи №910/3022/24 відмовлено.

Агентством 12.06.2024 було подано суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, в задоволенні якого було відмовлено у судовому засіданні 17.06.2024.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами першою - четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно з частиною першою статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 178 ГПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Частиною першою статті 181 ГПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з нормами статті 182 ГПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

У підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; вирішує питання про колегіальний розгляд справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу «диспозитивності господарського судочинства» у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розвязанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021 зі справи №910/17567/19 та від 09.11.2021 зі справи №913/20/21.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду й раніше у постановах від 06.02.2019 зі справи №916/3130/17, від 03.04.2019 зі справи №913/317/18 і від 03.10.2019 зі справи №902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.01.2022 зі справі №234/11607/20 зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у пункті 30 постанови від 03.10.2019 зі справі №902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

«Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 №913/317/18.».

Тобто, суд першої інстанції за наявності певних обставин може повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Судому у постанові від 16.12.2021 зі справи №910/7103/21.

Як на підстави повернення до стадії підготовчого провадження відповідач посилається на те, що:

- судом не було враховано бажання відповідача подати додаткові докази, які саном на 20.05.2024 відповідач з об`єктивних причини не міг подати суду, про що і повідомив суд;

- також суд не надав можливості відповідачу повідомити про додаткові обставини справи, які йому стало відомо, зокрема, про наявність листа Агентства від 01.09.2023 №2555/1/09-02/05, яким, за результатами опрацювання кінцевого платіжного сертифікату, витребувано у інженера детальні роз`яснення по змінах та відхиленнях від проектних рішень та обсягів, передбачених контрактною документацією; відповіді на вказаний лист інженером не надано; у зв`язку з чим, залишилось невирішеним у підготовчому засіданні питання щодо необхідності призначення експертизи фактично виконаних робіт, за наявності відповідних зауважень відповідача до кінцевого платіжного сертифікату, на які інженером не надано відповідних роз`яснень, або необхідності виклику у судове засідання інженера для дачі суду відповідних роз`яснень щодо зауважень відповідача до кінцевого платіжного сертифікату;

- крім цього, в порушення вимог пункту 15 частини другої статті 182 ГПК України, в протоколі судового засідання від 20.05.2024 №2884168 не зазначено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.

Статтею 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

В той же час визначений пунктом 15 частини другої статті 182 ГПК України порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті чітко передбачений главою 6 розділу ІІІ ГПК України.

Згідно зі статтею 209 ГПК України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з`ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Параграф 3 глави 6 розділу ІІІ ГПК України визначає чіткий порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів на стадії розгляду справи по суті, а положення частини другої статті 209 ГПК України надає право суду після заслуховування сторін, з`ясування обставин справи і дослідження поданих сторонами доказів змінити порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Так, провадження у даній справі було відкрито ухвалою від 18.03.2024, підготовче засідання призначено на 22.04.2024.

Зазначену ухвалу отримано відповідачем 18.03.2024, що підтверджується повідомленням про доставку документа до електронного кабінету Агентства.

Агентством 29.03.2024 подано суду заперечення проти вирішення даного спору в господарському суді.

09.04.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення Агентства проти позовних вимог, проте не міститься жодних посилань відповідача стосовно планування подати суду додаткові докази.

19.04.2024, перед першим підготовчим засіданням, відповідачем подано суду клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання Агентству часу подати заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024, з метою заслуховування пояснень відповідача щодо заявленого ним заперечення проти розгляду справи господарським судом, для надання Агентству часу подати заперечення на відповідь на відзив, задоволено клопотання відповідача, підготовче засідання відкладено на 20.05.2024.

29.04.2024 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких Агентство також не вказало про його планування подати суду додаткові докази.

Агентством 17.05.2024 знову подано клопотання про відкладення підготовчого засідання, мотивоване тим, що враховуючи подання відповідачем заперечення проти вирішення спору в господарському суді, Агентством надіслано Мін`юсту лист від 10.05.2024 №1909/1/11-02 щодо надання інформації про можливість забезпечення Мін`юстом захисту прав та інтересів Агентства в закордонному юрисдикційному органі ураховуючи значний дефіцит коштів, проте станом на 17.05.2024 (дата підписання вказаного клопотання) відповідач не отримав від Мін`юсту відповідь на вказаний лист.

У підготовчому засіданні 20.05.2024 у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання відмовлено, оскільки відповідачем у даній справі є Агентство, а Мін`юст не є ні стороною у даній справі, ані стороною Угоди; крім того, враховуючи принципи дотримання розумного строку розгляду справи, зважаючи, що провадження у справі №910/3022/24 відкрито 18.03.2024, відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив відповідачем подано, інших доказів сторони подавати не планували (не повідомляли про це суд).

З наведеного вбачається, що відповідачем фактично вчинялися дії спрямовані на затягування підготовчого провадження.

Що ж до бажання Агентства подати суду лист Агентства від 01.09.2023 №2555/1/09-02/05, яким, за результатами опрацювання кінцевого платіжного сертифікату, витребувано у інженера детальні роз`яснення по змінах та відхиленнях від проектних рішень та обсягів, передбачених контрактною документацією, то враховуючи дату його складання (01.09.2023) і безпосереднє його підписання Агентством, даним лист мав бути поданий відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, що Агентством зроблено не було.

На запитання суду у судовому засіданні 17.06.2024, чому даний лист не було подано відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, представник Агентства зазначив, що так склалися обставини, тобто чіткої відповіді надано не було.

Відтак суд не вбачає жодних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження.

Відповідач 14.06.2024 подав суду заяву з процесуальних питань у порядку статті 169 ГПК України, в якій просив суд встановити порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначити в протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 17.06.2024 представник відповідача повідомив суд про те, що у відповідача наявні сумніви у правильності поданого позивачем перекладу додатків до Угоди на українську мову, оскільки під час укладення Угоди такі додатки були надані позивачем відповідачу на англійській та російській мовах.

Також 14.06.2024 відповідачем подано суду клопотання про призначення колегіального розгляду.

За змістом частини десятої статті 33 ГПК України якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Відповідно до пункту 17 частини другої статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про колегіальний розгляд справи.

Зазначеними нормами встановлено присічний строк для вирішення питання про призначення колегіального розгляду (як за клопотанням учасника справи, так і з власної ініціативи суду) - до закінчення підготовчого засідання або до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться.

Цей строк не може бути поновлений судом навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.

З огляду на викладене у судовому засіданні 17.06.2024 в задоволенні клопотання Агентства про призначення колегіального розгляду було відмовлено.

У судовому засіданні 17.06.2014 розгляд заяви відповідача про виклик свідка, поданої суду 14.06.2024, відкладено до стадії дослідження доказів.

Судом в судовому засіданні 17.06.2024 розгляд заяви відповідача про виклик свідка, поданої суду 14.06.2024, відкладено до стадії дослідження доказів, розпочато розгляд даної справи по суті, заслухано пояснення представників сторін по суті справи, оголошено перерву до 24.06.2024.

Представник позивача Балобанов О.В. у судовому засіданні 24.06.2024 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити; представник відповідача Корнієнко О.В. заперечив проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, не погоджуючись з процесуальними рішеннями судді, 18.06.2024 подав заяву про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/3022/24, мотивовану тим, що:

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження, виходячи з приписів статті 12 ГПК України та відкрив провадження у справі; проте попередньо позивачем неодноразово було подано ідентичні позовні заяви до Господарського суду міста Києва: у справі №910/18842/23 (суддя Мельник В.І.) ухвалою від 15.12.2023 було відмовлено у відкритті провадження у справі з огляду на те, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; у справі №910/463/24 (суддя Мельник В.І.) ухвалою від 29.01.2024 позовну заяву повернуто позивачу за його заявою; у справі №910/1780/24 (суддя Головіна К.І.) ухвалою від 19.02.2024 було відмовлено у відкритті провадження у справі з огляду на те, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; позивачем не було оскаржено ухвали про відмову у відкритті провадження у справах до апеляційного суду, що фактично є згодою із висновком суду; позовні заяви у вказаних справах є ідентичними за змістом та вимогам позовній заяві, яку прийнято до провадження суддею Марченко О.В.;

- після відкриття провадження у справі, 29.03.2024 Агентством подано заперечення проти вирішення справи в господарському суді, які обґрунтовані підставами існування застережень у договірних відносинах сторін, що перешкоджають подальшому розгляду справи у порядку господарського судочинства; відповідно до протоколу судового засідання від 20.05.2024 суддею Марченко О.В. відмовлено у задоволенні заперечення проти вирішення справи в господарському суді; не дивлячись на те, що суддя видалялась до нарадчої кімнати для вирішення цього питання, окремого процесуального документа виготовлено не було, а всі мотивування викладені виключно в ухвалі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, що позбавило відповідача права реалізувати права на апеляційне оскарження ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи;

- суддею відхилено усі процесуальні клопотання, заявлені представником відповідача, суть яких зводилась до дотримання вимог процесуального законодавства - невстановлення у протоколі судового засідання порядку з`ясування обставин та дослідження доказів, неврахування позиції відповідача стосовно невідповідності письмових доказів, долучених до матеріалів справи, оригіналам документів, не призначення колегіального розгляду справи;

- вказані дії слугували підставою для звернення Агентства зі скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя, а тому суддя Марченко О.В. не може розглядати зазначену справу, оскільки наявний конфлікт інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 визнано необґрунтованість відводу судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/3022/24, з огляду на те, що: із заяви вбачається, що фактично заявником викладено незгоду із діями судді у вчиненні процесуальних дій, які можуть бути оскаржені разом з судовим рішенням в даній справі, проте не можуть бути підставою для відводу судді; крім того, частині з цих обставин вже надавалася оцінка ухвалами про відмову в задоволенні відводу ухвалами від 23.05.2014 і 24.05.2024 з цієї справи; що ж до подання Агентством скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя, то згідно з рішенням Ради суддів України від 01.03.2019 №13 подання учасником судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України; заяву Агентства про відвід судді Марченко О.В. від участі у розгляді справи №910/3022/24 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні заяви Агентства про відвід судді Марченко О.В. від розгляду справи №910/3022/24 відмовлено.

20.06.2024 Державне підприємство «Група управління проектами відновлення» (далі - Підприємство) подало суду клопотання про вступ у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, мотивоване тим, що оскільки Підприємство надавало Агентству послуги з управління та супроводу проектів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями, до яких, зокрема, відносяться й субкредитні угоди Мінфіна і Державного агентства автомобільних доріг України від 20.01.2011 №28010-02/9 та від 06.07.2011 №15010-02/121, укладених в рамках впровадження спільного з ЄБРР і ЄІБ проекту «Пан`європейські коридори»/Європейські дороги України II», з урахуванням підпункту 5.4.5 пункту 5.4 договору від 04.12.2023 №121 про надання послуг з поточного управління та супроводу проектів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями, укладеного Агентством і Підприємство, останнє вправі брати участь у претензійно-позовній діяльності (зокрема, даної господарської справи), а тому Підприємство вправі вступити у дану господарську справу як третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Частиною першою статті 50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Отже, оскільки клопотання Підприємством подано суду на стадії розгляду справи по суті, то суд залишає його без розгляду.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки Підприємство не є стороною Угоди, то вирішення даного спору не може вплинути на його права та обов`язки, у тому числі, і як виконавця за укладеними з Агентством правочинами.

У судовому засіданні 24.06.2024 представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи з огляду на те, що подана відповідачем заява про відвід судді Марченко О.В. від розгляду справи наразі не розглянута.

Суд повідомив сторонам, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2024 (суддя Літвінова М.Є.) відмовлено у задоволенні заяви Агентства про відвід судді Марченко О.В. від розгляду даної справи, та продовжив розгляд справи по суті.

Представник відповідача просив суд відкласти розгляд справи, оскільки Агентством було подано до Господарського суду міста Києва позов до Dohwa Engineering Co. Ltd в особі Представництва «Дохва Інжинірінг Ко., ЛТД» про:

- визнання незаконними дій Dohwa Engineering Co. Ltd щодо неврахування листів замовника від 06.11.2020 №3499/1/9.1-9 і від 12.02.2021 №491/1/08-01 та незаконного включення у детальний звіт «Оцінка на дату припинення дії Контракту, липень 2023, Капітальний ремонт автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, Лоти 1-3: Лот 1, км 87 + 442 - км 98 + 400; Лот 2 км 98 + 400 - км 113 + 400; Лот З, км 113 + 400 - км 128 + 028, Контракт № 9» робіт та послуг, які були здійснені після повідомлення від 06.11.2020 та від 12.02.2021 замовником інженера та підрядника про неплатоспроможність і припинення кредитного фінансування робіт за Угодою;

- визнання детального звіту недійсним;

- зобов`язання підготувати новий детальний звіт за змістом якого не включати роботи та послуги, які були здійснені після повідомлень від 06.11.2020 та від 12.02.2021 замовником інженера та підрядника про неплатоспроможність та припинення кредитного фінансування робіт за Угодою.

Як вказує представник відповідача, наразі питання щодо відкриття провадження у справі не вирішено, а у випадку відкриття провадження за позовом Агентства результати вирішення такого спору вплинуть на розгляд судом даного спору.

Крім того, представник відповідача подав суду копію такого позову для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд залишив без розгляду поданий представником відповідача документ та відмовив у відкладенні розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 24.06.2024 надав пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача Корнієнко О.В. надав пояснення по суті спору та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі, та дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Агентства про виклик у судове засіданні інженера.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.06.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Листом від 12.12.2019 вих. №3210/1/9.1-9 замовник прийняв тендерну пропозицію підрядника за лотом 1 на суму 19 694 580,61 євро, за лотом 2 на суму 21 292 330,51 євро і за лотом 3 на суму 24 045 995,35 євро.

20.01.2020 Компанією (підрядник) і Укравтодором (замовник) за результатами тендерної процедури було укладено Угоду на виконання робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ - Одеса, Лоти 1-3: Лот 1, км 87+442 - км 98+400; Лот 2, км 98+400 - км 113+400; Лот 3, км 113+400 - км 128+028, за умовами якої:

- для цілей Угоди слова і вирази мають таке ж значення, що і в контрактній документації, яка згадується далі (пункт 1);

- наведені далі документи повинні читатися і тлумачитися як частина Угоди; Угода має переважну силу перед усією іншою контрактною документацією; лист про прийняття тендерної пропозиції від 12.12.2019 №3210/1/9.1-9; кореспонденція між підрядником та замовником з дати отримання тендерної пропозиції; лист замовника від 26.11.2019 №2999/1/9.1-9 - запит погодження із арифметичними помилками і упущеннями; лист підрядника від 27.11.2019 №ONUR_UKR_RW_TD_M-05 Kyiv-Odesa Road_2019_02 - прийняття виправленої ціни тендерної пропозиції; доповнення 1 до тендерної документації від 11.10.2019 №2582/7/9.1-9 - подовження кінцевого терміну подачі тендерних пропозицій; відповідь замовника на запити учасників щодо роз`яснень; лист замовника від 11.10.2019 №697/01-04/19; лист замовника від 22.10.2019 №730/01-04/19; тендерна пропозиція від 14.11.2019; Спеціальні умови; Загальні умови; Специфікація; Креслення; заповнені відомості (Відомість обсягів робіт) (пункт 2);

- в обмін на оплату з боку замовника на користь підрядника відповідно до Угоди підрядник бере на себе зобов`язання перед замовником виконати роботи, а також усунути в них будь-які дефекти згідно з положеннями Угоди (пункт 3);

- замовник бере на себе зобов`язання виплатити підряднику за виконання і завершення робіт та усунення в них будь-яких дефектів ціну Угоду або будь-які інші суми, які можуть підлягати оплаті відповідно до положень Угоди, в такі терміни і таким чином, як це передбачено Угодою; вся сума ціни Угоди виплачується з кредиту ЄБРР/ЄІБ, а оплата податку на додану вартість (ПДВ) згідно з Угодою здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, призначених на розвиток мережі автомобільних доріг і їх утримання (пункт 4).

Крім того, листом від 31.01.2020 вих. №337/1/9.1-9 відповідач надав позивачу інформацію щодо фінансових угод замовника, як підтвердження того, що останній має змогу оплатити підряднику ціну Угоди; повідомлено, що проект фінансується за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Листом від 12.02.2021 №491/1/08-01/09 Агентство повідомило Компанію про таке:

- в порядку пункту 2.4 Спеціальних умов листом від 06.11.2020 №3499/1/9.1-9 підрядника було повідомлено про припинення фінансування Угоди з боку Європейського банку реконструкції та розвитку; листом від 05.02.2021 Європейський інвестиційний банк повідомив Укравтодор щодо недопустимості фінансування банком Угоди;

- разом з цим, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження від 10.04.2020 №42020000000000714 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 358 та частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України; за наявною у Укравтодору інформацією, досудове розслідування вказаного кримінального провадження не закінчено;

- враховуючи зазначене, Укравтодор звертається до підрядника стосовно проведення переговорів сторін Угоди щодо умов її виконання, або розірвання Угоди; просимо узгодити дату та час проведення наради не пізніше трьох днів з дня отримання даного листа.

У червні 2021 року Компанія звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Укравтодору 364 183 306,55 грн основного боргу за порушення відповідачем умов Угоди в частині невиконання авансового платіжного сертифікату від 14.05.2020 та проміжного платіжного сертифікату від 01.06.2020 за травень 2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 зі справи №910/10477/21 позов Компанії, що діє в Україні через Представництво до Укравтодору про стягнення 364 183 306,55 грн задоволено частково; стягнуто з Укравтодору на користь Компанії, що діє в Україні через Представництво, 347 513 990,71 грн основного боргу і 758 134,33 грн судового збору.

Укравтодор листом від 26.10.2021 №3356/1/08 повідомив Компанії, що рішенням Господарського суду міста Києві від 23.09.2021 у справі № 910/10477/21 позовні вимоги Компанії, що діє в Україні через Представництво, задоволено частково; вирішено стягнути з Укравтодору на користь позивача 347 513 990,71 грн основного боргу і 758 134,33 грн судового збору; слід зазначити, шо листами від 30.10.2020 ЄБРР та від 05.02.2021 ЄІБ вказані міжнародні фінансові організації вирішили оголосити Угоду як таку, що не має права на фінансування банком, про що у встановленому Угодою порядку, Укравтодор повідомив позивача; разом з тим, оскільки відповідною бюджетною програмою на 2021 рік фінансування Угоди не було передбачено, у Укравтодору наразі відсутні джерела фінансування робіт за Угодою; окремо зазначаємо, що застосоване ЄБРР у червні 2020 року та ЄІБ у лютому 2021 року, призупинення фінансування робіт не було достатньою контрактною підставою для ініціювання Укравтодором призупинення робіт у межах Угоди; натомість, відповідно до статті 16 (призупинення робіт і розірвання Угоди підрядником) Загальних умов підрядник, серед іншого, має право на розірвання Угоди у зв`язку з відсутністю фінансування.

Листом від 28.12.2021 №ONUR-M05-C9-UKR-21-0027 Компанія повідомила Укравтодор про те, що:

- у рамках Угоди підрядник безперервно виконував усі відповідні роботи до сьогодні за власний рахунок;

- Господарський суд міста Києва рішенням від 23.09.2021 зі справи №910/10477/21 встановив позицію замовника: у 2020 році фінансування за контрактом було передбачено бюджетною програмою 3111600 «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» за напрямом, передбаченим підпунктом 9 пункту 9 паспорту бюджетної програми на 2020 рік, затвердженої наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 14.02.2020 №57; у 2021 році обєкт капітального будівництва, що є предметом Угоди, не входить до переліку проектів, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів;

- замовник підтвердив інформацію викладену у рішенні Господарського суду міста Києва листом від 26.10.2021 №3356/1/08; проте лист не містить інформації щодо подальшого плану фінансування замовника;

- кошти за підписаними авансовим платіжним сертифікатом від 14.05.2020 і проміжним платіжним сертифікатом від 01.06.2020 №1, незважаючи на рішення суду, не надійшли на рахунок підрядника;

- у зв`язку з відсутністю у замовника підтвердження (згідно з пунктом 2.4 Угоди) джерел фінансування будівельних робіт підрядник, на жаль, мусить повідомити про розірвання Угоди підрядником відповідно до підпунктів «с» та «d» пункту 16.2 Загальних умов; з дати цього листа починається 14-денний термін сповіщення про розірвання Угоди; підрядник просить замовника негайно вжити заходів, передбачених пунктом 16.4; підрядник просить інженера негайно вжити заходів, передбачених пунктом 19.6;

- підрядник залишає за собою усі юридичні права та права за Угодою, що стосуються розірвання та відсутності фінансування, що були, а також не були зазначені у даному листі; підрядник надасть будь-яку додаткову інформацію або допомогу, які можуть знадобитися.

Компанія листом від 06.01.2022 №ONUR-M05-C9-UKR-22-0028 повідомила Укравтодор, що рішення підрядника, висловлене у листі від 28.12.2021 №ONUR-M05-C9-UKR-21-0027 ґрунтувалося на відсутності підтвердження замовника щодо джерел фінансування робіт, існування обставин, описаних в підпунктах «с» та «d» пункту 16.2 Загальних умов; 30.12.2021 підряднику надійшли кошти на погашення заборгованості, визначеної рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 зі справи №910/10477/21; враховуючи істотну зміну обставин, якими керувався підрядник приймаючи рішення 28.12.2021, з урахуванням недотримання порядку подання повідомлень (пункт 1.3 Загальних умов), Компанія анулює рішення про розірвання Угоди згідно з пунктом 16.2 Загальних умов і відкликає лист від 28.12.2021 №ONUR-M05-C9-UKR-21-0027; повторює запит стосовно підтвердження джерел фінансування замовника відповідно до пункту 2.4 Угоди.

Листом від 16.12.2022 вих. №ONLJR-M05-C9-UKR-22-0030 позивач повідомив відповідача та інших учасників Угоди (Державне підприємство «Укрдорінвест» та інженера) про таке:

- у зв`язку із вторгнення Російської Федерації на територію України та розгортанням бойових дій, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/022 «Про введення воєнного стану в Україні», підрядник змушений поставити на паузу свою діяльність у зв`язку з форс-мажорною ситуацією на підставі пункту 19.2 Умов контракту, про що було повідомлено замовника листом від 28.02.2022 №ONUR-M05-C9-UKR-22-0029;

- відповідно до пункту 19.6 Загальних умов якщо виконання суттєвої частини призупиняється на єдиний період тривалістю 84 дні з причин дії обставин непереборної сили, повідомлення про настання яких було надіслано згідно з пунктом 19.2 Загальних умов, або протягом кількох періодів, які сукупно складають більше 140 днів, внаслідок тих же обставин непереборної сили, то будь-яка із сторін має право надіслати іншій стороні повідомлення про розірвання Угоди; в цьому випадку розірвання Угоди набирає чинності за закінченням 7 днів після видачі такого повідомлення;

- режим воєнного стану в Україні, що є обставиною непереборної сили, неодноразово продовжувався; станом на сьогоднішній день, Законом України було затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-ІХ; строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 21.11.2022 строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023; таким чином, ситуація, про яку було сповіщено раніше, чинить неперервний вплив на Угоду вже більше 290 календарних днів і триватиме й надалі; даний факт неперервного впливу підтверджено зазначеною у даному листі кореспонденцією;

- додатково підтверджуємо те, що на обох проїзних частинах, враховуючи існуючу ситуацію, забезпечено безпеку дорожнього руху і там відсутні перешкоди, які б ставили безпеку дорожнього руху під загрозу; також вжито всіх необхідних заходів для убезпечення виконаних робіт;

- оскільки виконання суттєвої частини робіт призупинено протягом безперервного періоду тривалістю більше ніж 84 дні внаслідок обставин непереборної сили, повідомлення про що було надіслано відповідно до пункту 19.2 Загальних умов, позивач повідомляє про розірвання Угоди згідно з пунктом 19.6 Загальних умов, інформує, що 7-денний період розірвання Угоди вступає в силу з дати отримання даного листа, та просить вжити невідкладних дій, передбачених умовами Угоди.

Відповідно до абзацу другого пункту 19.6 Загальних умов після розірвання Угоди інженер повинен визначити вартість виконаної роботи та видати платіжний сертифікат, який має включати: суми, що належать до сплати за будь-яку виконану роботу, вартість якої вказана в Угоді; вартість устаткування та матеріалів, замовлених для будівництва об`єктів, які були поставлені підряднику, або за ухвалення постачань яких підрядник несе відповідальність; таке устаткування і матеріали стають власністю замовника (і замовник несе всі пов`язані з ними ризики) після їх оплати замовником, і підрядник зобов`язаний надати ці устаткування і матеріали в розпорядження замовника; суму будь-яких інших витрат чи зобов`язань, які в цих обставинах були обґрунтовано понесені або прийняті на себе підрядником в очікуванні завершення будівництва об`єктів; вартість вивезення тимчасових об`єктів і устаткування підрядника з майданчика та їх повернення в місце здійснення діяльності підрядника в його країні (або будь-яке інше місце, але без збільшення вартості транспортування); вартість на день розірвання Угоди репатріації робітників і службовців підрядника, найнятих виключно у зв`язку із будівництвом об`єктів.

Інженер листом від 13.01.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/558 повідомив Компанію про те, що:

- інженер підтверджує правомірність дій підрядника з розірвання Угоди згідно з пунктом 19.6 Загальних умов, так як безперервність дії форс-мажорних обставин триває понад 84 дні; таким чином, 23.12.2022 є офіційною датою розірвання Угоди за ініціативою підрядника;

- у зв`язку з даними подіями інженер отримав лист замовника від 10.01.2023 №101/1/09-02, який містить такі інструкції: забезпечити дотримання підрядником положень пункту 16.3 Загальних умов щодо залишення ділянки, зокрема, тих, що стосуються прибирання сміття та відходів, вивезення обладнання підрядника з ділянок дороги і т.д.; розпочати процедуру оцінки на дату розірвання Угоди з урахуванням положень пункту 19.6 Загальних умов;

- беручи до уваги факт розірвання Угоди та необхідність проведення сторонами взаєморозрахунків шляхом випуску платіжного сертифікату, інженер звертається до підрядника з проханням надати обґрунтовану оцінку додатково понесених витрат, якщо такі витрати мали місце відповідно до таких підпунктів пункту 19.6 Загальних умов: вартість обладнання та матеріалів, замовлених для робіт, які були доставлені підряднику або за якими підрядник зобов`язаний прийняти поставку - таке обладнання та матеріали стають власністю замовника після оплати замовником, і підрядник надає їх у розпорядження замовника (підпункт «b»); будь-які інші витрати або зобов`язання, які за цих обставин були розумно понесені підрядником в очікуванні завершення робіт (підпункт «c»); вартість видалення тимчасових робіт та обладнання підрядника з майданчика та повернення цих предметів на роботу підрядника в його країні (підпункт «d»); вартість на день розірвання Угоди репатріації робітників і службовців підрядника, найнятих виключно у зв`язку із будівництвом об`єктів (підпункт «e»);

- крім того інженер звертає увагу підрядника на порядок дій, передбачених пунктом 16.3 Загальних умов, зокрема, підпункт «b» передбачає зобов`язання підрядника з передачі всієї документації Угоди; загальні специфікації Угоди визначають номенклатуру документообігу, які застосовуються на стадії реалізації робіт;

- даним листом інженер надає інструкції підготувати та подати на розгляд та затвердження повний пакет документації Угоди, а саме:

- виконавчі креслення (план дороги, типові поперечні перерізи, схему організації дорожнього руху, водоперепускні споруди, штучні споруди, плани перенесення комунікацій, влаштування зовнішнього освітлення); виконавчу геодезичну зйомку; журнали виробництва робіт, генпідрядника/субпідрядників; акти прихованих робіт і запити на інспекцію (провести фінальну звірку); матеріали, що підтверджують якість (протоколи випробувань, сертифікати якості тощо, провести фінальну звірку); листи вимірів обсягів (провести фінальну звірку); надати звітність Угоди, якої не вистачає; надати обґрунтований розрахунок витрат загальних статей підрядника; фіналізувати питання матеріалів, що повертаються замовнику (металобрухт, лампи освітлення тощо);

- інженер додатково може розглянути та включити до оплати роботи, які були виконані за розцінками, що не включені до основної відомості обсягів робіт в тому випадку коли процедура розгляду такої розцінки не була завершена через настання форс-мажорних обставин;

- враховуючи, що підготовка варіаційних пропозицій підрядника, зміни проектних рішень не була завершена через настання форс-мажорних обставин, а причини їх застосування містяться в робочих кресленнях підряднику необхідно надати фінальну версію таких змін; інженер належним чином їх опрацює та включить до переліку документації Угоди, яка буде передана замовнику; інженер окремо повідомить підрядника про дату проведення остаточного обстеження ділянки Угоди та перелік відповідальних виконавців, які будуть залучені до процедур фіналізації Угоди; підкреслюємо, що випуск фінального платіжного сертифікату буде здійснено після опрацювання всіх питань, що містяться в даному листі.

Листом від 22.06.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/0581 інженер повідомив учасників Угоди, що наразі підрядником були виконані всі умови з фіналізації робіт, пов`язаних із розірванням Угоди, згідно з пунктом 19.6 Загальних умов; пропозиція підрядника стосовно оцінки загальних статей контракту була ретельно проаналізована інженером, та після розгляду погоджена замовником; інженер підготує оцінку на дату припинення дії Угоди та надішле її підряднику для підтвердження, що включена сума справедливо враховує всі витрати понесені підрядником за Угодою, та є повним і остаточним розрахунком за Угодою.

Інженер листом від 24.07.2023 вих. №DH-ONUR/CRE/0586 повідомив підрядника і замовника про те, що інженером завершено врегулювання питання фіналізації робіт, пов`язаного із розірванням Угоди підрядником відповідно до пункту 19.6 Загальних умов; протягом січня - липня 2023 року були проведені всі необхідні консультації з обома сторонами стосовно наведеного питання; інженер попередньо погодив з обома сторонами основні принципи оцінки розрахунків вартості виконаних робіт; даним листом інженер надсилає сторонам детальний звіт з оцінки на дату припинення дії Угоди; просить підрядника підтвердити, що включена сума справедливо враховує всі витрати понесені підрядником за Угодою, та є повним і остаточним розрахунком за Угодою, та надіслати інженеру заявку на фінальний платіжний сертифікат; звільнення від зобов`язань сторін відбудеться після сплати замовником вартості фінального платіжного сертифікату згідно з пунктом 19.7 Загальних умов.

Компанія листом від 25.07.2023 вих. №M05-C9-DOH-23-0593 повідомила інженера про розгляд позивачем звіту з оцінки та підтвердила, що наведена в оцінці сума в повному обсязі враховує понесені підрядником витрати; відповідно до звіту з оцінки підрядник даним листом надсилає інженеру на розгляд і погодження проект кінцевого звіту; після погодження інженером проекту, підрядником буде надіслано інженеру підписані Компаніє примірники для їх підписання інженером.

Листом від 10.08.2023 №DH-UAD/CRE/0588 інженером було надіслано Агентству шість екземплярів остаточного платіжного сертифікату за Угодою (доти 1-3) на суму 21 246 165,07 євро, з проханням взяти до уваги, що згідно з частиною В - Спеціальні умови, доповнено пункт 14.7, сплату сум, завірених у остаточному проміжному платіжному сертифікаті, необхідно здійснити протягом 110-ти днів з моменту отримання акта підрядника замовником (протягом 110-ти днів бід дати отримання даного листа).

Відповідно до пункту 14.11 Загальних умов (в реакції Спеціальних умов) підрядник включає в сертифікат суму ПДВ, яка розраховується відповідно до чинного на момент виконання робіт податкового законодавства України.

Пунктом 14.15 Загальних умов (в реакції Спеціальних умов) передбачено, що ціна контракту підлягає виплаті в євро, ПДВ сплачується замовником в українській національній валюті за рахунок коштів державного бюджету відповідно до чинного на момент виконання робіт податкового законодавства України.

Остаточний (кінцевий) платіжний сертифікат було складено на суму 25 495 398,08 євро, в тому числі 21 246 165,07 євро (сума до сплати без ПДВ) і 4 249 233,01 євро податку на додану вартість.

Згідно із умовами Угоди ПДВ сплачується замовником окремо, але одночасно, в гривнях на рахунок в українському банку, сума ПДВ на момент видачі платіжного сертифікату була перерахована в гривневий еквівалент і становить 172 450 022,63 грн.

Компанія листом від 25.09.2023 №ONUR-M05-C9-UKR-22-0031 просила Агентство якомога швидше вирішити питання методу оплати кінцевого платіжного сертифікату від 25.07.2023 на суму 21 246 165,07 євро, а також оплатити податок на додану вартість відповідно до кінцевого платіжного сертифікату від 25.07.2023 на суму 172 450 022,63 грн.

Проте Агентство відповіді на вказаний лист не надіслало, грошові кошти не сплатило.

Враховуючи наведене, керуючись пунктом 14.7 Загальних умов (в реакції Спеціальних умов) замовник повинен був здійснити сплату сум, зазначених в остаточному платіжному сертифікаті за Угодою до 29.11.2023 включно.

Разом із тим, оплату здійснено не було, жодних обґрунтованих пояснень отримано не було.

Сума заборгованості станом на 30.11.2023 становить 21 246 165,07 євро та 172 450 022,63 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою та другою статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Так, частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу (день ухвалення рішення), якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.01.2018 зі справи №303/5407/15-ц).

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

ВИСНОВКИ

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Агентство вказує про те, що:

- оскільки відповідач листом від 12.02.2021 №491/1/08-01 повідомив підрядника та інженера стосовно позиції ЄІБ щодо недопущення фінансування, а умовами Угоди, Загальних умов і Спеціальних умов не надано право замовнику розривати Угоду в односторонньому порядку з підстав скасування фінансування, як і не встановлений обов`язок замовника передбачати кошти в держаному бюджеті України на фінансування робіт за Угодою, проте надано право Компанії після отримання повідомлення від замовника щодо його неплатоспроможності розірвати Угоду, що не було зроблено Компанією, натомість підрядником продовжено виконання робіт, то виконання замовником вимог пункту 2.4 Спеціальних умов звільняє його від обов`язку здійснювати оплату виконаних робіт після 06.11.2020, з підстав обізнаності підрядника про відсутність у замовника коштів на оплату робіт, які будуть виконуватись після вказаної дати;

- в ході судового розгляду справи №910/10477/21 судом встановлено факт неплатоспроможності відповідача, які позивачем у встановленому порядку не оспорено та не спростовано;

- згідно з пунктом 16.1 Загальних умов якщо замовник не виконав умови пункту 2.4 або пункт 14.7 Загальних умов, то підрядник має право поінформувати, не пізніше ніж за 21 день, про призупинення виконання робіт (або зменшити швидкість їх виконання) до моменту отримання платіжного сертифікату, доказів підтвердження оплати або оплату;

- проте позивачем вказаний факт не враховано під час подальшого виконання робіт за Угодою; будучи обізнаним про неплатоспроможність відповідача, заходи щодо призупинення виконання робіт не вживав;

- відповідного повідомлення про продовження виконання робіт після 06.11.2021, з урахуванням неплатоспроможності відповідача, на адресу останнього не надходило;

- при цьому, відповідно до пункту 2.4 Спеціальних умов повідомляючи підрядника про неплатоспроможність, інформація про наявність у замовника інших фінансових засобів у відповідних валютах для подальших платежів підряднику за Угодою, замовником у згаданому повідомленні не зазначалася в силу відсутності його обов`язку інформувати підрядника про відсутність таких фінансових засобам; вказаний пункт Спеціальних умов зобов`язує замовника інформувати лише у разі наявність інших фінансових засобів;

- водночас згідно з пунктом 2.4 Загальних умов замовник протягом 28 днів з дня отримання відповідної вимоги від підрядника зобов`язаний надати відповідні відомості (обґрунтування) щодо вжитих заходів в частині фінансової спроможності здійснювати оплату за Угодою;

- жодної вимоги підрядника стосовно надання відповідних обґрунтувань фінансової спроможності замовника здійснювати оплату за Угодою на адресу останнього не надходило.

Разом з тим, Компанія листом від 28.12.2021 №ONUR-M05-C9-UKR-21-0027 повідомила Укравтодор, зокрема, про те, що у зв`язку з відсутністю у замовника підтвердження (згідно з пунктом 2.4 Угоди) джерел фінансування будівельних робіт підрядник повідомляє про розірвання Угоди .

Проте, оскільки 30.12.2021 підряднику надійшли кошти на погашення заборгованості, визначеної рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 зі справи №910/10477/21, враховуючи істотну зміну обставин, якими керувався підрядник приймаючи рішення 28.12.2021, з урахуванням недотримання порядку подання повідомлень (пункт 1.3 Загальних умов), Компанія листом від 06.01.2022 №ONUR-M05-C9-UKR-22-0028 анулювала рішення про розірвання Угоди відповідно до пункту 16.2 Загальних умов і відкликала лист від 28.12.2021 №ONUR-M05-C9-UKR-21-0027, та повторно звернулася з запитом стосовно підтвердження джерел фінансування замовника згідно з пунктом 2.4 Угоди.

Агентство відповіді на вказаний лист не надало.

Слід зазначити, що посилання Агентства на відсутність бюджетних коштів і припинення фінансування зі сторони ЄБРР не звільняють відповідача від виконання Угоди та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Так, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику цього суду як джерело права.

Разом з тим, у рішеннях Європейського Суду з прав людини від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (пункт 48) та від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» (пункт 40) вказано, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2018 зі справи №903/133/15, від 14.06.2018 зі справи №908/1361/17 і від 14.08.2019 зі справи №917/1734/17.

Крім того, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов?язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов?язку виконати господарські зобов?язання (висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2018 зі справи №908/1076/17 і від 30.03.2020 зі справи №910/3011/19).

Окрім наведеного, відповідач вказує про те, що ним було надіслано інженеру лист від 01.09.2023 №2555/1/09-02/05, в якому Агентство зазначало, що опрацювало кінцевий платіжний сертифікат, надісланий листом від 10.08.2023 №DH-UAD/CRE/0588, та повідомляє, що підрядник проводив роботи, обсяги яких були засертифіковані інженером, але деякі з них значно перевищують обсяги робіт ,передбачені контрактом; згідно з умовами контракту контроль за якістю виконання робіт та їх кількісними показниками належить до повноважень інженера; наразі вичерпна інформація щодо підстав виконання додаткових робіт у Агентстві відновлення відсутня; у зв`язку з зазначеним просимо надати детальні роз`яснення зі змін та відхилень від проектних рішень та обсягів, передбачених контрактною документацією.

Зазначений лист Агентства, підписаний кваліфікаційним електронним підписом голови відповідача та є електронним документом у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У судовому засіданні 17.06.2024 представник відповідача вказав про те, що відповіді на даний лист інженером надано не було.

В свою чергу представник позивача зазначив, що такий лист не було отримано інженером.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

Якщо попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу не визначено порядок підтвердження факту одержання електронного документа, таке підтвердження може бути здійснено в будь-якому порядку автоматизованим чи іншим способом в електронній формі або у формі документа на папері. Зазначене підтвердження повинно містити дані про факт і час одержання електронного документа та про відправника цього підтвердження.

У разі ненадходження до автора підтвердження про факт одержання цього електронного документа вважається, що електронний документ не одержано адресатом.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, електронний документ вважається відправленим автором та одержаним адресатом за їх місцезнаходженням (для фізичних осіб - місцем проживання), у тому числі якщо інформаційна, електронна комунікаційна, інформаційно-комунікаційна система, за допомогою якої одержано документ, знаходиться в іншому місці. Місцезнаходження (місце проживання) сторін визначається відповідно до законодавства.

Натомість матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували надіслання Агентством листа від 01.09.2023 №2555/1/09-02/05 інженеру та його отримання останнім.

Що ж до посилань відповідача на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в яких викладено позицію про те, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат, то, по-перше, такі постанови прийняті до введення на території України воєнного стану, по-друге, вони стосуються обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору.

В даному ж випадку введення на території України воєнного стану стало підставою для розірвання Угоди підрядником в односторонньому порядку, з огляду на неможливість виконання Компанією підрядних робіт у зв`язку з активними бойовими діями Російської Федерації на території України.

Окрім того, предметом даного спору є стягнення з Агентства заборгованості за виконані Компанією підрядні роботи до розірвання останньою Угоди, і порядок розірвання Угоди з тих чи інших підстав жодним чином не впливає на обов?язок Агентства оплатити виконані позивачем роботи.

Відтак, оскільки Компанією належним чином повідомлено про розірвання Угоди, інженером, який діє в інтересах замовника, складено детальний звіт виконаних підрядником робіт, за результатами чого висталено замовнику остаточний (кінцевий) платіжний сертифікат на суму 25 495 398,08 євро, яка складається з основної суми 21 246 165,07 євро (станом на день прийняття рішення у даній справі (24.06.2024) за курсом Національного банку України 1 євро до гривні 43,2347, що еквівалентно 918 571 572,95 грн) та з ПДВ у сумі 4 249 233,01 євро (оплата частки ПДВ в євро здійснюється в гривнях за офіційним курсом НБУ, який діяв на кінець операційного дня, в якому було складено платіжний сертифікат, тобто на 25.07.2023, та становить 172 450 022,63 грн), проте Агентством наведена сума коштів позивачем не сплачено, а тому вимоги Компанії в особі її Представництва про стягнення з Агентства 21 246 165,07 євро є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. (Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї А.Ш.; квартал Ількбахар, 612 вулиця, Чанкая, Анкара, Турецька Республіка; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код) 83588, реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796) в особі її Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп. 2, м. Львів, 79037; ідентифікаційний код 26579227) до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37641918) про стягнення 21 246 165,07 євро і 172 450 022,63 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 37641918) на користь Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret ve Sanayi A.S. (Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї А.Ш.; квартал Ількбахар, 612 вулиця, Чанкая, Анкара, Турецька Республіка; номер державної реєстрації (ідентифікаційний код) 83588, реєстраційний номер в Торговельній палаті м. Анкара 37/1796) в особі її Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Ширкеті» (вул. Б. Хмельницького, буд. 212, корп. 2, м. Львів, 79037; ідентифікаційний код 26579227): 21 246 165,07 євро основного боргу, що станом на день прийняття рішення у даній справі за курсом Національного банку України еквівалентно становить 918 571 572 (дев`ятсот вісімнадцять мільйонів п`ятсот сімдесят ода тисяча п`ятсот сімдесят дві) грн 95 коп.; 172 450 022 (сто сімдесят два мільйони чотириста п`ятдесят тисяч двадцять дві) грн 63 коп. податку на додану вартість і 1 059 800 (один мільйон п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот) грн судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.07.2024.

Суддя Оксана Марченко