Ухвала

від 26.06.2024 по справі 910/13175/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13175/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024

у справі № 910/13175/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про заборону вчиняти дії та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість" (далі - ТОВ "Крейсерська Швидкість", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про заборону Акціонерному товариству "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагонів, вказаних у додатку № 1, для курсування на шляхах загального користування залізницями України у навантаженому стані відповідно до дат, вказаних у додатку № 1, через закінчення граничного строку (терміну) експлуатації вагонів. Просило також зобов`язати АТ "Українська залізниця" внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів зміни в частині дати граничного строку (терміну) експлуатації вагонів відповідно до інформації про строк служби, вказаної у технічних рішеннях щодо вагонів, перелік яких наведений у прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані, серед іншого, тим, що відповідач, керуючись наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647 "Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів" (далі - наказ № 647) фактично змінив (зменшив) граничний термін експлуатації вагонів, визначений технічними рішеннями, складеними спеціалізованими організаціями, згідно з яких строк служби вагонів було продовжено. Однак, у вказаному наказі № 647, який набрав законної сили 01.01.2022, не зазначено про застосування його положень із зворотною силою, а тому його положення не поширюються на спірні правовідносини, що також вбачається із висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 910/8493/22.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 (суддя - Н.І. Зеленіна) позов задоволено.

Заборонено АТ "Українська залізниця" вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагону № 95148375 для курсування на шляхах загального користування залізницями України у вантажному стані до 22.11.2034 (дата, на яку припадає закінчення терміну служби вагона, відповідно до технічного рішення). Зобов`язано АТ "Українська залізниця" внести до автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів зміни в частині дати граничного строку (терміну) експлуатації вагонів відповідно до інформації про строк служби, вказаної у технічних рішеннях згідно з переліком та даними, зазначеними у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 (головуючий суддя - Г.П. Коробенко, судді - А.І. Тищенко, К.В. Тарасенко) задоволено клопотання АТ "Укрзалізниця" та зупинено провадження у справі № 910/13175/23 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/3992/23 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду від 23.04.2024, ТОВ "Крейсерська швидкість" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати цю ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник посилається на абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає про порушення судом апеляційної інстанції ст. ст. 234, 273 ГПК України, затягування розгляду справи, а також порушення прав учасників судового процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

Скаржник зазначає і про те, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про те, що розгляд Верховним Судом справи № 910/3992/23 перешкоджає розгляду справи № 910/13175/23, унеможливлює встановлення обставин, які мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Стверджує, що наказ № 647 не має зворотної дії у часі, зокрема, в частині визнання нечинними технічних рішень про продовження строків експлуатації вагонів, прийнятих до набрання чинності цим наказом.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Крейсерська швидкість" на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 24.06.2024.

24.06.2024 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, наведених у цьому відзиві.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що справа № 910/13175/23 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

Зупиняючи провадження у справі № 910/13175/23 згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що на розгляді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 910/3992/23, в якій вирішується питання відступлення від висновку, викладеного у справі № 910/8493/22, зокрема, щодо застосування наказу № 647 у відповідних правовідносинах, який враховувався судом першої інстанції при вирішенні спору у справі № 910/13175/23, яка є релевантною справі № 910/3992/23.

Гл. 8 роз. ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють, серед іншого, зупинення провадження у справі.

По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № П/9901/54/18 (800/146/17).

ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі на підставі ст. 227 ГПК України та необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду - ст. 228 ГПК України.

Законодавець у ст. 228 ГПК України закріпив як право суду зупинити провадження у справі, так і визначив умови, за яких це право може бути судом реалізованим. За п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, з аналізу вказаного п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України вбачається, що за його змістом таке право може бути реалізовано судом за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (див. також постанови Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 05.07.2022 у справі № 910/6807/21, від 04.06.2024 у справі № 902/924/23).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Велика Палата Верховного Суду у п. 32 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначила, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи. Разом з тим, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 906/1349/15 дійшла висновку про те, що зупинення провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до закінчення перегляду рішення в касаційному порядку), які зумовили зупинення провадження у справі; провадження у справі має зупинятись із чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує.

Частиною 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".

Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Таким чином, зупинення апеляційним господарським судом провадження у справі, за встановлених вищезазначених умов, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України свідчить про дотримання цим судом норм процесуального права та принципу "правової визначеності".

Разом з тим, ГПК України визначає, серед іншого, такі стадії господарського процесу: 1) відкриття провадження у справі (роз. III гл. 2 ГПК України); 2) підготовче провадження (роз. III гл. 3 ГПК України); 3) розгляд справи по суті (роз. III гл. 6 ГПК України); 4) судові дебати та ухвалення рішення (роз. III гл. 6 ГПК України); 5) апеляційне провадження (роз. IV гл. 1 ГПК України); 6) касаційне провадження (роз. IV гл. 2 ГПК України); 7) перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами (роз. IV гл. 3 ГПК України); 8) процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах (роз. V ГПК України).

Ст. 195 ГПК України, яка міститься у гл. 6 роз. III ГПК України "розгляд справи по суті", регулює строки розгляду справи по суті. При цьому, норма ч. 3 цієї статті визначає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки із підстав, встановлених п. 1-3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу.

Отже, з аналізу ч. 3 ст. 195 ГПК України вбачається, що ця норма фактично "обмежує" як право, так і обов`язок суду, закріплені ст. ст. 227, 228 ГПК України (за виключенням п. 1-3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу), зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті, чим фактично ставить їх (право та обов`язок) в залежність від стадії господарського процесу, на якій суд може це право чи обов`язок реалізувати.

За змістом ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті (ч. ч. 1, 3 ст. 201 ГПК України), тобто з`ясування позицій сторін, заслуховування показань свідків, пояснень експертів, спеціалістів, дослідження доказів тощо. З цього моменту починається відлік строку розгляду справи по суті, визначений ст. 195 цього Кодексу. Розгляд справи по суті закінчується ухваленням відповідного судового рішення (ч. 3 ст. 232 ГПК України).

П. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Зі змісту вказаної норми Конституції України вбачається, що вона гарантує перегляд апеляційним судом справи, тобто, справи, стосовно якої суд ухвалив рішення по суті спору або стосовно іншого (що не має характеру юридичного спору) питання, яке віднесене законом до компетенції суду.

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Порядок розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначає ст. 270 ГПК України. Так, за ч. ч. 1-9 цієї статті у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи. Закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд судового рішення, обмежений доводами апеляційної скарги за виключенням випадків, передбачених ч. 4 ст. 269 ГПК України, що змістовно відрізняє цю інстанцію від розгляду справи по суті, а відтак положення ч. 3 ст. 195 ГПК України стосуються саме суду першої інстанції та не поширюються на реалізацію судом апеляційної інстанції (судом касаційної інстанції відповідно до роз. IV гл. 2 ГПК України) свого права зупинити апеляційне провадження у справі з огляду на п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України (чи обов`язку, визначеного ст. 227 ГПК України).

У справі № 910/13175/23, яка переглядається, апеляційний господарський суд, скориставшись своїм правом, наданим йому процесуальним законом - п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, перевіривши наявність умов, за яких він має право зупинити апеляційне провадження на цій підставі, встановивши їх одночасне існування, а саме: 1) справа № 910/13175/23 є релевантною справі № 910/3992/23 за характером спору і сферою правового регулювання і 2) ця справа № 910/3992/23 перебуває на розгляді судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, про що свідчить ухвала від 18.04.2024, підставно зупинив апеляційне провадження у справі № 910/13175/23 до закінчення перегляду відповідною судовою палатою справи № 910/3992/23 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України. Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених ГПК України і це зупинення не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою такі наслідки як скасування відповідного судового акта.

Водночас, під час підготовки справи до касаційного розгляду, Верховним Судом встановлено, що у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування ч. 3 ст. 195, ст. 227 ГПК України. Так, виснувала, що приписи ч. 3 ст. 195 ГПК України свідчать про те, що реалізація судом обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 227 ГПК України (подібне регулювання стосується і ст. 228 ГПК України), має відбуватись у межах встановлених ч. 3 ст. 195 ГПК України; з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що до ухвалення оспорюваної ухвали про зупинення провадження, суд апеляційної інстанції розпочав стадію розгляду справи по суті. Об`єднана палата дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі 04.04.2023 після початку розгляду справи по суті, чим порушив ст. ст. 195, 227 ГПК України та, що є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд, при розгляді цієї справи № 910/13175/23, не погоджується із висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у справі № 910/17615/20 щодо застосування ч. 3 ст. 195, ст. 227 ГПК України (подібне регулювання стосується і ст. 228 ГПК України), оскільки, як уже зазначалося, із вказаної норми ст. 195 ГПК України вбачається, що вона визначає строки розгляду справи по суті, який (розгляд по суті) здійснюється саме судом першої інстанції, а не апеляційним господарським судом (касаційним господарським судом), та не поширюється на право чи обов`язок апеляційного господарського суду зупинити провадження у справі на підставі ст. ст. 227, 228 ГПК України.

Частиною 2 ст. 302 ГПК України встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Наведена норма процесуального права зобов`язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об`єднаної палати, передати справу на розгляд об`єднаної палати (див. ухвалу Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 904/1478/19).

Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, про те, що реалізація судом апеляційної інстанції обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому ч. 1 ст. 227 ГПК України, має відбуватись у межах встановлених ч. 3 ст. 195 ГПК України (подібно ч. 3 ст. 195 ГПК України застосовується і щодо ст. 228 ГПК України), а також з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, справа № 910/13175/23 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235 ч. 2 ст. 302, ст. 303 ГПК України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 910/13175/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про заборону вчиняти дії та зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрите за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О.В.