Ухвала

від 15.11.2024 по справі 910/13175/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13175/23

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк І.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Малашенкова Т.М., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.,

розглянув у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 (колегія суддів: Коробенко Г.П., Тищенко А.І., Тарасенко К.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість" (далі -ТОВ "Крейсерська швидкість")

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця")

про заборону вчиняти дії та зобов`язання вчинити дії.

ВСТУП

1. У цій справі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) вирішувала питання щодо уточнення власного правового висновку, викладеного у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, про те, що реалізація судом апеляційної інстанції обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), має відбуватись у межах, встановлених ч.3 ст.195 ГПК (з урахуванням, що ч.3 ст.195 ГПК застосовується так само й щодо підстав для зупинення провадження, передбачених у ст.228 ГПК).

2. Відповідно до ч.1 ст.227 ГПК суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: 1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 4) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 5) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

3. Згідно з ч.1 ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому ст.84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

4. Разом з тим, ч.3 ст.195 ГПК передбачає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 цього Кодексу.

5. Отже, у цій справі постало питання чи поширюється припис ч.3 ст.195 ГПК (щодо можливості зупинити провадження у справі лише на стадії її розгляду по суті) на стадію апеляційного провадження, тобто чи може суд апеляційної інстанції зупинити провадження у справі з підстав, передбачених статтями 227, 228 ГПК, після початку розгляду апеляційної скарги по суті.

Підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду (стислий виклад)

6. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 щодо застосування статей 227, 228, ч.3 ст.195 ГПК, які кореспондують положенням статей 251, 252, ч.3 ст.210 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Об`єднана палата з`ясувала, що подібні висновки містяться також у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 19.04.2021 у справі №393/135/19, від 29.03.2023 у справі №205/8622/21.

7. У зазначених вище постановах міститься висновок, що обмеження, встановлені ч.3 ст.195 ГПК (провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 ГПК) поширюється і на стадію апеляційного розгляду справи.

8. Об`єднана палата дійшла висновку про те, що ч.3 ст. 195 ГПК (та аналогічно ч.3 ст. 210 ЦПК) підлягає застосуванню лише при розгляді справи судом першої інстанції, а отже вважає за необхідне відступити від висновків, викладених як у постанові Об`єднаної палати від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, так і у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 19.04.2021 у справі №393/135/19, від 29.03.2023 у справі №205/8622/21. З цих підстав справа передається на розгляд Великої Палати.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

9. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.04.2024 задовольнив клопотання АТ "Укрзалізниця" та зупинив провадження у справі №910/13175/23 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/3992/23 на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК.

10. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Верховний Суд у справі №910/3992/23 розглядає питання відступлення від висновків, викладених у справі №910/8493/22 (на яку посилається ТОВ "Крейсерська швидкість" та послався суд першої інстанції в рішенні Господарського суду міста Києва від 29.11.2023) і таке відступлення матиме безпосередній вплив на розгляд справи №910/13175/23 в частині правозастосування норм Наказу №647 до вагонів позивача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

11. 09.05.2024 ТОВ "Крейсерська швидкість" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024, в якій просило її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Крейсерська швидкість" посилається на абз.2 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає про порушення судом апеляційної інстанції статей 234, 273 ГПК, затягування розгляду справи, а також порушення прав учасників судового процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

13. Скаржник також вказує, що суд апеляційної інстанції не навів мотивів, на підставі яких він дійшов висновку про те, що розгляд Верховним Судом справи №910/3992/23 перешкоджає розгляду справи №910/13175/23, унеможливлює встановлення обставин, які мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Стверджує, що Наказ №647 не має зворотної дії у часі, зокрема, в частині визнання нечинними технічних рішень про продовження строків експлуатації вагонів, прийнятих до набрання чинності цим наказом.

14. 24.06.2024 до Верховного Суду від відповідача надійшов відзив, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

15. Верховний Суд ухвалою від 27.05.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Крейсерська швидкість", її розгляд призначив у порядку письмового провадження.

16. Верховний Суд ухвалою від 26.06.2024 передав справу №910/13175/23 на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновку Об`єднаної палати, викладеного у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, про те, що реалізація судом апеляційної інстанції обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому ч.1 ст.227 ГПК, має відбуватись у межах, встановлених ч.3 ст.195 ГПК (подібно ч.3 ст.195 ГПК застосовується і щодо ст.228 ГПК).

17. Верховний Суд в ухвалі від 26.06.2024 зазначив, зокрема, що Об`єднана палата постановою від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі №910/17615/20 та направляючи справу для продовження розгляду, виснувала, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі 04.04.2023 після початку розгляду справи по суті порушив статті 195, 227 ГПК.

18. Колегія суддів в ухвалі від 26.06.2024 не погодилася із таким висновком, вказавши, що із вказаної норми ст.195 ГПК вбачається, що вона визначає строки розгляду справи по суті, який (розгляд по суті) здійснюється саме судом першої інстанції, а не апеляційним господарським судом (касаційним господарським судом), та не поширюється на право чи обов`язок апеляційного господарського суду зупинити провадження у справі на підставі статей 227, 228 ГПК.

19. Об`єднана палата ухвалою від 08.08.2024 прийняла до розгляду справу №910/13175/23, її розгляд призначила у порядку письмового провадження.

ОБҐРУНТУВАННЯ ПІДСТАВ ДЛЯ ВІДСТУПУ ВІД ВИСНОВКІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо можливості зупинити провадження у справі після початку розгляду апеляційної скарги по суті (застосування ч.3 ст.195 та статей 227, 228 ГПК)

20. Північний апеляційний господарський суд оскаржуваною ухвалою від 23.04.2024 задовольнив клопотання АТ "Укрзалізниця" та зупинив провадження у справі №910/13175/23 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/3992/23 на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК.

21. Верховний Суд ухвалою від 26.06.2024 передав справу №910/13175/23 на розгляд Об`єднаної палати для відступу від висновку, викладеного у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20.

22. Об`єднана палата у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 сформувала висновок щодо застосування ч.3 ст.195, ст.227 ГПК зазначивши, що приписи ч.3 ст.195 ГПК свідчать про те, що реалізація судом обов`язку зупинити провадження у справі у випадку, передбаченому ч.1 ст.227 ГПК (подібне регулювання стосується і ст.228 ГПК), має відбуватись у межах, встановлених ч.3 ст.195 ГПК. Об`єднана палата зазначила, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі 04.04.2023 після початку розгляду справи по суті, чим порушив статті 195, 227 ГПК. При цьому Об`єднана палата зазначила, що близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №902/368/16, від 07.09.2023 у справі №910/15380/21, від 13.04.2023 у справі №914/2150/18.

23. Так, у постанові від 01.02.2022 у справі №902/368/16 викладено висновок, відповідно до якого виходячи з системного аналізу змісту положень ч.3 ст.195, частин 1-2 ст.270 ГПК зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК допускається лише до початку розгляду (перегляду) апеляційним судом справи по суті. Верховний Суд зазначив, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було подано до апеляційного суду лише 16.11.2021, тобто вже на стадії апеляційного перегляду справи по суті, що з урахуванням приписів ч.3 ст.195, частин 1-2 ст.270 ГПК, свідчить про відсутність передбачених чинним процесуальним законом підстав для зупинення апеляційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК.

24. У постанові від 07.09.2023 у справі №910/15380/21 Верховний Суд, пославшись на висновки зі справи №902/368/16, зазначив, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі 20.06.2023, тобто після початку розгляду справи по суті; відповідно, ухвалення такого рішення в порушення положень ч.3 ст.195, частин 1 та 2 ст.270 ГПК відбулось поза межами стадії судового провадження, на якій передбачена можливість зупинення провадження до розгляду пов`язаної справи на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК.

25. Аналогічно у постанові від 13.04.2023 у справі №914/2150/18, пославшись на висновки зі справи №902/368/16, Верховний Суд зазначив, що заява позивача про зупинення провадження у справі була подана до апеляційного суду лише 16.01.2023, тобто вже на стадії апеляційного перегляду справи по суті, що з урахуванням приписів ч.3 ст.195, частин 1 та 2 ст.270 ГПК, свідчить про відсутність передбачених чинним процесуальним законом підстав для зупинення апеляційного провадження на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК; суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №914/2150/18 та неправильно застосував положення п.5 ч.1 ст.227 ГПК.

26. До подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постановах від 02.05.2018 у справі №910/23532/16, від 15.02.2022 у справі №908/2037/20, від 04.06.2024 у справі №902/924/23.

27. Разом з тим, у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 висновок щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів ч.3 ст.195 ГПК був зроблений Об`єднаною палатою фактично obiter dictum. Це порушення було визначено лише як додаткова (не самостійна) підстава для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі.

28. Однак, у справах №902/368/16, №910/15380/21 та №914/2150/18 висновки щодо застосування ч.3 ст.195 ГПК робилися не obiter dictum. Доводи щодо неправильності застосування цієї норми процесуального закону були наведені скаржниками у касаційних скаргах та стали безпосередньою підставою для відкриття касаційних проваджень.

29. Отже, Об`єднана палата постановою від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 фактично закріпила висновки щодо застосування ч.3 ст.195 та статей 227, 228 ГПК, які викладені у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів різних судових палат Касаційного господарського суду.

30. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 щодо застосування статей 227, 228, ч.3 ст.195 ГПК, яким кореспондують положення статей 251, 252, ч.3 ст.210 ЦПК, Об`єднана палата з`ясувала, що подібні до справи №910/17615/20 висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 19.04.2021 у справі №393/135/19, від 29.03.2023 у справі №205/8622/21.

31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 19.04.2021 у справі №393/135/19 зазначив:

"Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу (частина третя статті 210 ЦПК України).

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційне провадження відкрито (а.с. 132).

Ухвалою Кропивницького апеляційного судувід 27 листопада 2019 року справу призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 11 грудня 2019 року (а.с. 138).

04 грудня 2019 року від представника ПСП "ТОПАгро" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №378/596/16-ц та №320/5724/17 у подібних правовідносинах.

У судовому засіданні 11 грудня 2019 року до розгляду справи по суті судом апеляційної інстанції вказане клопотання ПСП "ТОПАгро" було розглянуто та вирішено зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справах №378/596/16-ц та №320/5724/17.

… Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права".

32. Натомість у постанові від 29.03.2023 у справі №205/8622/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов такого висновку:

"Таким чином, підставою зупинення провадження у справі №205/8622/21 не може бути касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у адміністративній справі №160/1969/21, оскільки ці рішення вже набрали законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №752/9802/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у цій справі до вирішення справи, рішення в якій набрало законної сили, наведених положень процесуального закону не врахував, неправильно вказавши як підставу зупинення провадження у даній справі касаційне оскарження судових рішень у іншій справі.

Крім того, апеляційний суд не звернув увагу на частину третю статті 210 ЦПК України, за якою провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі".

33. Разом з тим, усталеною є й інша практика Верховного Суду з цього питання на стадії касаційного перегляду судових рішень. Так, Верховний Суд неодноразово зупиняв провадження у справах на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК після початку розгляду касаційної скарги по суті, який починається після розгляду процесуальних заяв та клопотань або через п`ятнадцять днів з дня відкриття касаційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи (ухвали від 28.07.2021 у справі №911/1850/18, від 15.11.2023 та від 10.04.2024 у справі №911/433/22, від 14.09.2022 та від 20.12.2023 у справі №909/578/17, від 02.02.2023 у справі №911/884/22, від 11.04.2023 у справі №916/2458/18, від 04.04.2023 у справі №906/1323/21, від 06.09.2023 у справі №908/818/22, від 31.10.2023 у справі №922/1151/22, від 11.04.2023 у справі №902/1100/21, від 07.12.2023 у справі №917/272/23, від 17.05.2024 у справі №910/9725/23).

34. Глава 8 розд.ІІІ ГПК містить норми, які регулюють зупинення провадження у справі.

35. По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №П/9901/54/18 (800/146/170), Об`єднаної палати від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 тощо).

36. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (ч.1 ст.117 ГПК), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (ч.2 ст.117 ГПК), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі, чітко передбачені у статтях 227, 228 ГПК і є вичерпними.

37. ГПК передбачає два види зупинення провадження у справі:

1) обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі (ст.227 ГПК);

2) необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (ст.228 ГПК).

38. Законодавець у ст.228 ГПК закріпив як право суду зупинити провадження у справі, так і визначив умови, за яких це право може бути реалізоване судом.

39. Відповідно до ст.228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 2) призначення судом експертизи; 3) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому ст.84 цього Кодексу; 4) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави; 6) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом; 7) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

40. Здійснюючи тлумачення п.7 ч.1 ст.228 ГПК Верховний Суд дійшов висновку про те, що за її змістом зупинення провадження у справі із цієї підстави є правом, а не обов`язком суду; таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними та 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (постанови Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 05.07.2022 у справі №910/6807/21, від 04.06.2024 у справі № 902/924/23).

41. Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку.

42. Разом з тим, ст.195 ГПК, яка міститься у гл.6 розд.III ГПК "Розгляд справи по суті", регулює строки розгляду справи по суті.

43. Відповідно до частин 1-2 ст.195 ГПК суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

44. При цьому, норма ч.3 цієї статті визначає, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки із підстав, встановлених п.1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 цього Кодексу.

45. Подібне закріплено у ЦПК, норми якого, зокрема, передбачають, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (п.10 ч.1 ст.252 ЦПК). Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 ч.1 ст.251 та пунктами 1-3 ч.1 ст.252 цього Кодексу (у ч.3 ст.210 ЦПК).

46. Отже, аналогічно положенням ч.3 ст.195 ГПК, ч.3 ст.210 ЦПК обмежує можливість зупинення провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду (тобто з підстави, передбаченої п.10 ч.1 ст.252 ЦПК).

47. З аналізу ч.3 ст.195 ГПК вбачається, що ця норма фактично обмежує як право, так і обов`язок суду, закріплені статтями 227, 228 ГПК (за виключенням п.1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 цього Кодексу), зупинити провадження у справі на стадії її розгляду по суті, чим фактично ставить їх (право та обов`язок) в залежність від стадії господарського процесу, на якій суд може це право чи обов`язок реалізувати.

48. За змістом ст.194 ГПК завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті (частини 1, 3 ст.201 ГПК), тобто з`ясування позицій сторін, заслуховування показань свідків, пояснень експертів, спеціалістів, дослідження доказів тощо. З цього моменту починається відлік строку розгляду справи по суті, визначений ст.195 цього Кодексу. Розгляд справи по суті закінчується ухваленням відповідного судового рішення (ч.3 ст.232 ГПК).

49. Пунктом 8 ч.1 ст.129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Зі змісту вказаної норми Конституції України вбачається, що вона гарантує перегляд апеляційним судом справи, тобто, справи, стосовно якої суд ухвалив рішення по суті спору або стосовно іншого (що не має характеру юридичного спору) питання, яке віднесене законом до компетенції суду.

50. Відповідно до частин 1-5 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

51. Порядок розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначає ст.270 ГПК. Так, згідно з частинами 1-9 цієї статті у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю скаргою та на судове рішення якого суду розглядається. Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші учасники справи. Закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

52. Фактично ст.270 ГПК містить відсильну норму до правил розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, однак з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (гл.1 "Апеляційне провадження" розд.IV "Перегляд судових рішень").

53. Об`єднана палата звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.2 ГПК на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ.

54. Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України", заява №23786/02).

55. Як було зазначено, ст.195 ГПК, яка міститься у гл.6 розд.III ГПК "Розгляд справи по суті", регулює строки розгляду справи по суті.

56. Разом з тим, ст.273 ГПК, яка міститься у гл.1 "Апеляційне провадження" розд.IV "Перегляд судових рішень" встановлює строки розгляду апеляційної скарги. Відповідно до положень цієї статті апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч.1). Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (ч.2).

57. Аналогічно, строки розгляду касаційних скарг окремо встановлені у ст.306 ГПК, яка міститься у гл.2 "Касаційне провадження" розд.IV "Перегляд судових рішень".

58. Обмежень щодо права чи обов`язку суду, що закріплені статтями 227, 228 ГПК, зупинити провадження у справі, залежно від стадії розгляду, ці норми не містять.

59. Отже, Об`єднана палата погоджується з колегією суддів, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи перегляд судового рішення, обмежений доводами апеляційної скарги за виключенням випадків, передбачених ч.4 ст.269 ГПК, що змістовно відрізняє розгляд справи у суді цієї інстанції від розгляду справи по суті, а відтак положення ч.3 ст.195 ГПК стосуються саме суду першої інстанції та не поширюються на реалізацію судом апеляційної інстанції (судом касаційної інстанції відповідно до гл.2 розд.IV ГПК) свого права зупинити апеляційне (касаційне) провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК (чи обов`язку, визначеного ст.227 ГПК).

60. Також, ч.1 ст.8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".

61. Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовані судами у подібних правовідносинах.

62. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

63. Відповідно до принципу верховенства права держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала б можливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018).

64. Частина 6 ст.13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

65. Згідно з п.6 ч.2 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

66. Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

67. Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування; на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

68. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (п.29 рішення від 26.07.2007 у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03).

69. ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення від 05.04.2018 у справі "Зубац проти Хорватії" (Zubac v. Croatia), заява №40160/12).

70. Надмірний формалізм - це, здебільшого, негативне оціночне поняття, яке означає безумовну вимогу дотримуватися процедур, визначених законодавством, у ситуації, за якої негативні наслідки переважають принцип розумності (доцільності, раціональності).

71. Негативними наслідками, які переважатимуть принцип розумності (раціональності, доцільності), у випадку обмеження можливості зупинити провадження у справі судом апеляційної інстанцій, можуть бути: порушення принципу правової визначеності шляхом незабезпечення єдності судової практики, збільшення кількості звернень з касаційними скаргами у зв`язку із неврахування судами апеляційних інстанцій новосформованої практики Верховного Суду.

72. Частиною 3 ст.2 ГПК передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є як верховенство права (п.1) так і розумність строків розгляду справи судом (п.10).

73. Як з аналізу норми (порядку розміщення відповідних принципів) ч.3 ст.2 ГПК (пункти 1 та 10 відповідно), так і з суті самих принципів, закріплених у ній, вбачається, що саме принцип верховенства права (одним із аспектів якого є принцип правової визначеності який, у свою чергу, реалізується через забезпечення єдності судової) є важливішим по відношенню до розумності строків розгляду справи судом, а тому, за наявності певної конкуренції між ними, перевага повинна надаватися саме забезпеченню принципу верховенства права.

74. Об`єднана палата зазначає, що, розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції має зупинити провадження якнайшвидше з того моменту, коли йому стає відомо про наявність підстав, передбачених ГПК. Втім, якщо така інформація стає відомою після переходу до розгляду апеляційної скарги по суті, то суд апеляційної інстанції повинен (ст.227 ГПК) або має право (ст.228 ГПК) зупинити провадження у справі.

75. Враховуючи зазначене, Об`єднана палата вважає, що наявні підстави для відступу від висновків щодо застосування статей 227, 228, ч.3 ст.195 ГПК, викладених у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, і вважає, що обмеження, встановлене цією нормою (провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст. 228 ГПК) діє лише при позовному провадженні і не підлягає застосуванню при апеляційному чи касаційному перегляді справи.

76. Об`єднана палата вважає, що наявні підстави також для відступу від висновків щодо застосування статей 251, 252, ч.3 ст.210 ЦПК, що містяться у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 19.04.2021 у справі №393/135/19, від 29.03.2023 у справі №205/8622/21.

77. На думку Об`єднаної палати обмеження, встановлені ч.3 ст.195 ГПК та ч.3 ст.210 ЦПК діють лише при позовному провадженні і не підлягають застосуванню при апеляційному чи касаційному перегляді справи.

78. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (ч.3 ст.302 ГПК).

79. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Справу №910/13175/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейсерська швидкість" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Бенедисюк

О. Васьковський

Т. Дроботова

Т. Малашенкова

В. Пєсков

Л. Рогач

Ю. Чумак

Ухвала постановлена з окремою думкою судді Малашенкової Т.М.