Постанова

від 04.07.2024 по справі 910/2286/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2286/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - Кім Г.В.

відповідача-1 - Грунський В.О.

відповідача-2 - не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап трейдинг»

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

за результатами розгляду касаційної скарги Лакме Косметікс С.Л. (LAKME COSMETICS S.L. (SOCIEDAD UNIPERSONAL), Королівство Іспанія)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (головуючий суддя Сотніков С. В., судді Пантелієнко В. О., Остапенко О. М.) у справі

за позовом Лакме Косметікс С.Л. (LAKME COSMETICS S.L. (SOCIEDAD UNIPERSONAL), Королівство Іспанія)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап трейдинг», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреско імпорт»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мідуей»,

про припинення дій, які порушують право інтелектуальної власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи

1.1 Верховний Суд постановою від 18.06.2024 касаційну скаргу Лакме Косметікс С.Л. (LAKME COSMETICS S.L. (SOCIEDAD UNIPERSONAL) (далі - Компанія) залишив без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 910/2286/23 залишив без змін.

2. Підстави прийняття додаткової постанови

2.1 До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 24.06.2024 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап трейдинг» (далі - відповідач-1, Товариство) про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції. У заяві вказано, що відповідач-1 у суді касаційної інстанції поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 265800 грн у зв`язку з розглядом касаційної скарги позивача.

2.2 При цьому Товариство у відзиві на касаційну скаргу заявило про намір подати докази понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

2.3 Компанія подала до Верховного Суду клопотання про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить відмовити Товариству у задоволенні заяви про розподіл судових витрат, а у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для її задоволення, просить зменшити розмір судових витрат до 5000,00 грн. Позивач посилається на те, що заявлені до стягнення судові витрати не є співмірними зі складністю справи на етапі касаційного провадження, не відповідають обсягу та складності виконаних адвокатом робіт, затраченого часу, ціною позову, а обставини щодо розміру цих витрат не є доведеними належними і допустимими доказами.

3. Позиція Верховного Суду

3.1 За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.2 Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

3.3 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

3.4 У частині 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.5 Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3.6 Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

3.7 Сукупний аналіз пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

3.8 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

3.9 Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

3.10 У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

3.11 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

3.12 Верховний Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

3.13 Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

3.14 Представництво інтересів відповідача-1 у цій справі здійснювалося на підставі договору про надання правової допомоги від 07.03.2023 № 01-1633/23, укладеного між Товариством (клієнтом) та Адвокатським об`єднанням «Саєнко Харенко» (далі - Договір).

3.15 Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції - гривневий еквівалент 5000 євро (без застосовних податків). При цьому Товариство додало засвідчені копії додатку № 2 до Договору, свідоцтва Грунського В. О. про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.08.2017 № 000082 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

3.16 Товариство 24.06.2024 через «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з заявою, в якій просить стягнути з Компанії судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 265800 грн, понесені відповідачем-1 у зв`язку з розглядом справи №910/2286/23 у суді касаційної інстанції.

3.17 Заявник як підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції подав, зокрема: Договір, додаток № 2 від 27.06.2023 до Договору, додаткову угоду № 2 від 22.02.2024 до додатку № 2, акт приймання- передачі правової допомоги згідно з додатком № 2 до Договору, рахунок-фактуру від 18.06.2024 № 03-010-1633/24, платіжну інструкцію від 21.06.2024 № 379262.

3.18 Відповідно до пункту 1.3 додатку № 2 до Договору об`єднання погоджується надати клієнту правову допомогу, що полягає у представництві інтересів клієнта у судовій справі № 910/2286/23, а саме: у суді касаційної інстанції, що включає, зокрема, підготовку та подання заяв по суті спору (касаційної скарги або відзиву на касаційну скаргу), підготовку та подання заяв та клопотань з процесуальних питань, представництво інтересів у суді, вчинення інших дій, необхідних для належного представництва інтересів клієнта у справі.

3.19 У пункті 2 додатку № 2 з урахуванням додаткової угоди № 2 до нього сторони узгодили, що вартість правової допомоги становить гривневий еквівалент згідно з готівковим курсом продажу євро у АТ «Ощадбанк» станом на дату виставлення рахунку: 5000 євро без урахування відповідних податків, що нараховують додатково, за надання правової допомоги, визначеної в пункті 1.3 цього додатку.

3.20 Як вбачається з матеріалів заяви про розподіл судових витрат, 18.06.2024 Товариство та Адвокатське об`єднання «Саєнко Харенко» підписали акт приймання-передачі правничої допомоги згідно з додатком № 2 до Договору на підтвердження отримання клієнтом правової допомоги, яка полягає у представництві інтересів Товариства у Верховному Суді у справі №910/2286/23, а саме: участь у судових засіданнях, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу, додаткових пояснень, заяви про розподіл судових витрат. Загальна вартість правової допомоги становить 221500 грн, крім того ПДВ - 44300 грн, що разом складає 265800 грн.

3.21 Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

3.22 Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

3.23 Перевіряючи доводи позивача, які викладені у клопотанні про зменшення розміру заявлених судових витрат, Суд виходить з такого.

3.24 У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

3.25 Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

3.26 Як зазначалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

3.27 У такому випадку суд, керуючись зазначеними приписами статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

3.28 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

3.29 Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

3.30 У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

3.31 Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

3.32 Товариство згідно з вимогами статті 74 ГПК України надало докази в обґрунтування понесених витрат.

3.33 Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3.34 Дослідивши умови Договору, додатку № 2 до Договору та додаткової угоди № 2 до нього, акт приймання-передачі правової допомоги, інші надані Товариством докази, установивши своєчасність подання заявником відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши обґрунтованість поданого розрахунку витрат, клопотання про зменшення розміру витрат та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви.

3.35 При цьому колегія суддів враховує, що правова позиція Товариства у контексті його заперечень проти задоволення позовних вимог була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Грунський В. О. надавав правову допомогу Товариству в судах попередніх інстанцій, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.

3.36 Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду цієї справи у касаційному провадженні (підготовка відзиву, додаткових пояснень, участь у судових засіданнях) вимагала значного обсягу юридичної роботи та потребувала значних витрат часу представника Товариства, немає.

3.37 Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача-1 були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

3.38 Колегія суддів також враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 про те, що заява про стягнення / розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

3.39 З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції частково погоджується з доводами Компанії про необґрунтованість та завищення понесених Товариством судових витрат.

3.40 Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, про які йшлося у цій додатковій постанові, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем-1 у суді касаційної інстанції, у розмірі 85 000,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап трейдинг» задовольнити частково.

2. Стягнути з Лакме Косметікс С.Л. (LAKME COSMETICS S.L. (SOCIEDAD UNIPERSONAL), Королівство Іспанія) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мейкап трейдинг» (код ЄДРПОУ 43221188) 85 000 (вісімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

І. Колос