Рішення

від 27.06.2024 по справі 620/4039/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року Чернігів Справа № 620/4039/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитнякЛ.О.

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

представника позивачаКулик Н.Д.,

представника відповідачаТимошенка О.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить визнати протиправними та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від01.11.2023 №2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та розпорядження від01.11.2023 №296-р «Про усунення порушень ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ».

В обгрунтування позову зазначає, що зміст постанови та розпорядження не відповідає нормам чинного законодавства України, що регулюють порядок постачання природного газу споживачам, а також прийнятими без належних на то законних підстав. Вказує, що оскаржуване розпорядження прийнято без врахування статусу позивача, як постачальника природного газу, у зв`язку із чим суперечить його способу виконання передбаченому п.3.10 розділу ІІІ Мінімальних стандартів. Також, постанова та розпорядження прийняті без врахування суперечності пп.3 п.3.2 розділу ІІІ Мінімальних стандартів та абз.4 п.24 розділу ІІІ Правил постачання, без врахування строків виникнення переплати. Крім того, відповідачем та не враховано ст.17 Закону України «Про звернення громадян» та дію обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини).

Наголошує, що строк на виставлення остаточних рахунків Товариством сплив ще до отримання вимог від побутових споживачів, які були предметом даної перевірки. Приймаючи розпорядження від01.11.2023 за №296-р НКРЕКП з встановленням строків його виконання до 31.12.2023 не було враховано пункти 3.5, 3.9 та 3.10 Мінімальних стандартів та імперативно зобов`язано ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» сплатити 803 побутовим споживачам компенсацію за недотримання Мінімальних стандартів без врахування необхідності самостійного звернення цих побутових споживачів до ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» за отриманням компенсації. Тобто, у побутових споживачів були відсутні будь-які претензії щодо виплати ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» компенсації. Обов`язок щодо повернення постачальником (ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ») сум переплати, що передбачений абз.4 п.24 розд.ІІІ Правил постачання, виникає тільки перед споживачем з яким укладений договір постачання природного газу.

НКРЕКП застосовуючи під час оскаржуваної перевірки, Мінімальні стандарти в редакції постанови НКРЕКП від10.11.2022 №1415 невірно визначила часові межі застосування такої норми права, оскільки правовідносини щодо повернення переплати виникли до прийняття зазначеної постанови та строк звернення з письмовими вимогами було вичерпано, та вони не мали в такому випадку триваючий характер.

Суд ухвалою від19.03.2024 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження. 16.05.2024 суд ухвалою продовжив строк проведення підготовчого засідання терміном на 30 днів.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній проти позову заперечує та просить у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі. Зазначає, що Постанова № 2020 та Розпорядження №296-р прийняті НКРЕКП у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, а тому в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він наголошує, що ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» не мало обов`язку подавати до НКРЕКП звітність у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна), оскільки станом на 01.01.2023 в нього відсутні зареєстровані споживачі в Реєстрі та Товариство не поставляло природний газ у 1 кварталі 2023 року, як то передбачає Інструкція щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна). Окрім того, як вказано в п.2 Постанови від10.11.2023 №1416 «Про затвердження форм звітності щодо показників якості газопостачання та інструкцій щодо їх заповнення» ця постанова набирає чинності з 01 лютого 2023 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті НКРЕКП. ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» починаючи з 02.05.2022 вже не мало договірних правовідносин зі споживачами. Також просив звернути особливу увагу на той факт, що вже після відкриття провадження по даній справі та винесення 19.03.2024 ухвали про забезпечення позову НКРЕКП своєю постановою від27.03.2024 №603 наклало штраф на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у розмірі 91120 грн за невиконання у строк до 31 грудня 2023 року розпорядження НКРЕКП від01.11.2023 №296-р «Про усунення порушень ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» що оскаржується у даній справі, а також прийняло розпорядження від27.03.2024 №97-р яким зобов`язало ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» усунути порушення у строк до 30 квітня 2024 року сплатити компенсацію 803 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вважає викладені у відповіді на відзив доводи безпідставними; такими, що не спростовують твердження відзиву НКРЕКП на позовну заяву, що міститься в матеріалах справи та такими, що дублюють твердження позовної заяви.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На підставі постанови НКРЕКП від 28.06.2023 №1162 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» та посвідчення на проведення позапланової виїзної перевірки від 08.09.2023 №429, Сектором НКРЕКП у Чернігівській області у термін з 19.09.2023 по 02.10.2023 проведено позапланову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» вимог законодавства Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі Ліцензійні умови), а саме:

підпункту 18 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині достовірності наданих НКРЕКП даних у формі №4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) за 1-й квартал 2023 року;

підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП у тому числі в частині дотримання пунктів 3.1, 3.2, 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156 (далі Мінімальні стандарти та вимоги), щодо забезпечення мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу споживачу, надання споживачам компенсації у разі недотримання мінімальних стандартів якості.

За результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» складено Акт від 02.10.2023 №408 (далі Акт №408).

Актом перевірки зафіксовано наступні порушення:

підпункт 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме:

пункту 3.1 глави 3 Мінімальних стандартів, у частині забезпечення постачальником мінімальні стандарти якості послуг постачання природного газу споживачу;

пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів у частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача;

пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у частині сплати споживачу компенсації у розмірах, наведених у додатку 3 до цих Стандартів та вимог, у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

За результатами перевірки, підготовлено обґрунтування до проєкту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та проєкту розпорядження НКРЕКП «Про усунення порушень ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» (далі Обґрунтування), які розміщені на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням (https://www.nerc.gov.ua/storage/app/uploads/public/653/a8f/53c/653a8f53c316d650279028).

01.11.2024 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, за результатами розгляду Акта №408, НКРЕКП були прийняті Постанова №2020 та Розпорядження №296-р.

Постановою №2020 накладено штраф на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у розмірі 180642,00 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок дві) гривні за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП.

Одночасно, Розпорядженням №296-р ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» зобов`язано усунути порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, для чого у строк до 15 листопада 2023 року сплатити компенсацію 803 споживачам за недотримання Мінімальних стандартів, про що повідомити НКРЕКП.

Зазначені рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд зважає на таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулятор діє на підставі Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі Закон про НКРЕКП), відповідно до статті 1 якого, НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 Закону про НКРЕКП передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною першою статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Абзацом 3 частини п`ятої статті 14 Закону про НКРЕКП передбачено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Згідно з частиною дев`ятою статті 14 Закону про НКРЕКП, рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, згідно зі статтею 19 Закону про НКРЕКП, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Відповідно до пунктів 2 і 5 частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Перевірка проводиться на підставі рішення НКРЕКП.

Відповідно до положень пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів до якості обслуговування споживачів природного газу та порядку надання компенсації споживачам за їх недотримання, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 №1156 (у редакції постанови НКРЕКП від 10.11.2022 №1415) (далі Мінімальні стандарти), до мінімальних стандартів якості при наданні постачальником послуг постачання природного газу належить, зокрема, повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача. Даний стандарт введений в дію з 01.01.2023.

Постановою НКРЕКП від 10.11.2022 №1416 «Про затвердження форм звітності щодо їх заповнення» (далі Постанова №1416) передбачено надання постачальником природного газу інформації щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та щодо дотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу та сум наданих компенсацій споживачам, у тому числі щодо повернення переплати попередніми постачальниками.

Судом встановлено, що Регулятором проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 1-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності №4-НКРЕКП-газякістьпостачання (квартальна), та встановлене наступне.

При цьому, до НКРЕКП надійшли звернення споживачів 12 постачальників природного газу, зокрема, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», стосовно неповернення на письмові вимоги споживачів природного газу коштів переплати за послуги постачання природного газу, у тому числі повернення переплати попереднім постачальниками із недотриманням встановлених законодавством строків їх виконання та мінімальних стандартів якості.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Мінімальних стандартів у разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів надається у п`ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді.

Слід звернути увагу, що у ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин.

Водночас, згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена.

Пункт 1.1. Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (далі Порядок контрою №428), передбачає, що дія цього Порядку поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.

Так, відповідно до пункту 10.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 №428 у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку контролю №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії (аналогічні норми передбачено статтею 22 Закону про НКРЕКП).

Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п`яти робочих днів з дня прийняття.

Згідно з частиною четвертою, п`ятою та дев`ятою статті 14 Закону про НКРЕКП Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Обгрунтовуючи позов, позивач наголошує, що з 01.05.2022 не є постачальником природного газу в розумінні норм діючого законодавства».

Позаяк слід звернути увагу, що згідно з пунктами 27 та 28 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (далі Закон про ринок):

постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

Відповідно до частини першої та третьої статті 9 Закону про ринок, господарська діяльність на ринку природного газу, пов`язана з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії, ліцензія на провадження господарської діяльності на ринку природного газу, пов`язаної з його транспортуванням, розподілом, зберіганням, наданням послуг установки LNG, постачанням природного газу, видається Регулятором у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі Ліцензійні умови з постачання природного газу), ліцензійні умови є обов`язковими для суб`єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з постачання природного газу.

Пунктом 2.1. Ліцензійних умов з постачання природного газу передбачено, що господарська діяльність з постачання природного газу здійснюється з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.

Тож, покликання позивача про те, що з 01.05.2022 ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» не здійснює постачання природного газу для побутових споживачів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення ліцензійних умов з постачання природного газу, допущені ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» як постачальником природного газу. Крім того, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» здійснює діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 16.05.2017 № 653. При цьому, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» не зверталось до НКРЕКП щодо її анулювання чи зупинення.

А отже, враховуючи те, що ліцензія не була анульована, вона вважається чинною, і, зокрема, є підставою для проведення перевірки дотримання ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» вимог Ліцензійних умов.

Також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що обов`язок щодо повернення суми переплати, виникає тільки перед споживачем з яким укладений договір постачання природного газ.

Так, підпунктом 3 пункту 3.2. Мінімальних стандартів передбачено, що повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати - у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Оскільки у ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» відсутні договірні відносини із побутовими споживачами з травня 2022 року, товариство не постачає природний газ вказаним споживачам й не виставляє рахунки попереднім споживачам за поставлений природний газ.

Позаяк, як слідує з системного аналізу положень Мінімальних стандартів, надання компенсації споживачам здійснюється попередніми постачальниками за недотримання мінімального стандарту якості щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача і здійснюється відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів шляхом перерахування коштів споживачу за банківськими реквізитами.

Варто звернути увагу, що у ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» наявні усі необхідні дані для надання компенсації відповідно до пункту 3.8 глави 3 Мінімальних стандартів, зокрема банківські реквізити споживачів, оскільки зазначені дані надавалися споживачами разом із письмовими вимогами щодо повернення переплати та відповідно до яких ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» було здійснено повернення коштів вказаним споживачам.

Також суд зазначає, що згідно з пунктом 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, Постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Мінімальних стандартів.

Пунктом 3.6. Мінімальних стандартів передбачено, що постачальник самостійно визначає факт недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, визначає споживача, якому він має надати компенсацію за недотримання мінімальних стандартів якості, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача.

Згідно з пунктом 3.9 глави 3 Мінімальних стандартів постачальник зобов`язаний поінформувати споживача про надання йому компенсації. При цьому таке інформування може здійснюватися листом протягом 10 робочих днів з дня надання компенсації.

Тож, відсутність додаткової заяви про надання компенсацій від споживачів, у відповідності до положень пункту 3.10 глави 3 Мінімальних стандартів, не є підставою для ненадання компенсації, а подання такої заяви є правом споживача, а не обов`язком.

Враховуючи наведене, твердження ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» про неможливість надати компенсації споживачам згідно з вимогами Мінімальних стандартів без самостійного звернення побутових споживачів є безпідставними.

Щодо дії редакція Стандартів та вимог від 21.09.2017, затверджена Постановою НКРЕКП №1156 у період з 08.06.2022 по 31.12.2022, яка не містила мінімальний стандарт щодо повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, суд зазначає, що абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі Правила постачання), на який посилається позивач, передбачено, що у разі переплати сума переплати зараховується в рахунок оплати на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу протягом п`яти робочих днів після отримання такої вимоги.

При цьому, Мінімальні стандарти не є похідним нормативно-правовим актом від Правил постачання, а є окремим нормативно-правовим актом, прийнятим на виконання положень пункту 20 частини першої статті 17 Закону України «Про НКРЕКП», відповідно до якого для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює мінімальні стандарти та вимоги до якості обслуговування споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає умови, порядок і розміри компенсації споживачам, що застосовується у разі недотримання встановлених стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів, здійснює моніторинг їх дотримання.

У пункті 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів передбачена аналогічна вимога щодо повернення переплати споживачам, встановлена абзацом четвертим пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання, а саме, що повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, або надання обґрунтованої відповіді споживачу щодо повернення суми переплати відбувається у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача (стандарт введений в дію з 01.01.2023)

Відповідно до даних наведених у Таблиці 1 до Акту № 408, НКРЕКП здійснила перевірку щодо заяв споживачів про повернення переплат зареєстрованих ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» протягом І кварталу 2023 року, а отже у період дії вимог пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів.

Норма пункту 3.2 Мінімальних стандартів передбачає вимогу повернення переплати як діючим, так і попереднім постачальником, водночас, абзац четвертий пункту 24 розділу ІІІ Правил постачання визначає як саме має зараховуватись така переплата постачальником

Тобто дані норми не суперечать одна одній, крім того, з них не вбачається, що «перша має обов`язок для попереднього постачальника повертати переплати, а друга не має».

Актом №408 зафіксовано, що письмові вимоги щодо переплати, отримані Постачальником з 01.01.2023, коли відповідні зміни до Мінімальних стандартів вже діяли. При цьому, стандарт відраховується з дати отримання такої письмової вимоги.

Таким чином, твердження позивача не заслуговують увагу.

Щодо тверджень позивача щодо розповсюдження вимог статті 17 Закону України «Про звернення громадян» в частині строків подання скарг на листи споживачів про повернення переплат, варто звернути увагу, що стаття 16 Закону України «Про звернення громадян» визначає процедуру розгляду скарг відповідно до частини першої якої скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Водночас, листи споживачів про повернення переплат не подавались у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а подавались на виконання положень Мінімальних стандартів.

Також, позивач наполягає на тому, що «НКРЕКП повинна була проводити перевірку лише по тим зверненням, які отримала, а не робити перевірку всіх звернень, що відображені у звіті № 4-НКРЕКП-газ-якість, постачання (квартальна) за 1-й квартал 2023 року».

Як було встановлено судом та не заперечується сторонами, до НКРЕКП надійшли звернення споживачів 12 постачальників природного газу, зокрема, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», стосовно неповернення на письмові вимоги споживачів природного газу коштів переплати за послуги постачання природного газу, у тому числі повернення переплати попереднім постачальниками із недотриманням встановлених законодавством строків їх виконання та мінімальних стандартів якості

Відповідно до пунктів 2 і 5 частини сьомої статті 19 Закону про НКРЕКП підставами для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Як було встановлено, в обґрунтуванні до Постанови №2020, Регулятором було проаналізовано реєстри надання послуг та письмових звернень споживачів, реєстри надання компенсацій споживачам постачальників природного газу за 1-й квартал 2023 року, що подаються до НКРЕКП відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженої Постановою НКРЕКП №1416, на підставі яких заповнюється форма звітності № 4-НКРЕКП-газякість-постачання (квартальна). За даними реєстрів надання компенсації споживачам за 1-й квартал 2023 року компенсації 12 постачальниками у звітному періоді не надавалися.

Тобто, підставою для проведення перевірки була, зокрема, перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.

Актом №408 зафіксовано, що інформація щодо даних, наведених ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у формі № 4-НКРЕКП-газ-якість-постачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та надання компенсацій споживачам», затвердженою Постановою НКРЕКП №1416 наведена у Таблиці 2 Акту № 408.

Виходячи з даних Таблиці 2, тривалість надання послуги (з урахуванням часу затримки) щодо повернення коштів на письмові вимоги вищевказаних побутових споживачів, становить від 6 до 45 робочих днів, що свідчить про недотримання ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» підпункту 3 пункту 3.2 глави 3 Мінімальних стандартів в частині повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача, у тому числі повернення переплати попередніми постачальниками, у строк не більше 5 робочих днів з дня отримання письмової вимоги побутового споживача.

Також вартує уваги те, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП, відповідно до положень статті 17 Закону про НКРЕКП, зокрема, контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності, вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов та надає роз`яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП.

Постановою №1416 передбачено надання постачальником природного газу інформації щодо показників комерційної якості надання послуг з постачання природного газу та щодо дотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу та сум наданих компенсацій споживачам, у тому числі щодо повернення переплати попередніми постачальниками.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 Мінімальних стандартів у разі недотримання мінімальних стандартів якості послуг постачання природного газу, зазначених у пункті 3.2 цієї глави, постачальник сплачує споживачу компенсацію у розмірах, наведених у додатку 3 до Стандартів та вимог.

Згідно з пунктом 3.11 глави 3 Мінімальних стандартів у разі невиконання постачальником вимог пункту 3.5 цієї глави щодо строків надання компенсацій сума відповідної компенсації подвоюється, а у разі прострочення граничного терміну надання компенсації на понад 90 днів надається у п`ятикратному розмірі та має бути врахована при розрахунках у найближчому розрахунковому періоді

Варто зазначити, що ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» у звітності для таких послуг зазначена затримка виконання послуги внаслідок форс-мажорних обставин.

Водночас, згідно з положеннями Постанови №1416 затримка у наданні послуги внаслідок форс-мажорних обставин або з вини споживачів має бути документально підтверджена, згідно з Стандартами та вимогами настання форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до чинного законодавства.

При цьому, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» надано до НКРЕКП та долучено до позовної заяви лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, в якому зазначено, що ТПП України засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України та введення воєнного стану в України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам виконання яких/-го настало згідно з умовами договору контракту угоди законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд в постанові від25.01.2022 у справі №904/3886/21 виклав наступні висновки щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торговопромислові палати в Україні»:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

У постанові Верховного Суду від15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

При цьому, у постанові Верховного Суду від07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від07.06.2023 у справі №906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форсмажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

У постанові Верховного Суду від29.06.2023 у справі №922/999/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 8.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Верховний Суд вважає лист Торгово-промислової палати України від28.02.2022 №2024/02.0-7.1 таким, що не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Так, в судовому засіданні були опитані свідки, які пояснили про неможливість вчасної реєстрації заяв споживачів про повернення переплати вартості природного газу на поточний рахунок побутового споживача у зв`язку з їх надмірною кількістю, постійними повітряними тривогами та відключеннями електроенергії.

При цьому, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» не додано ні комісії з перевірки, ні до матеріалів справи сертифікату, який би підтверджував настання форс-мажорних обставин. Крім того, ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», згідно з даними реєстру надання послуг та письмових звернень споживачів не знаходяться на територіях, на яких велись бойові дії у І кварталі 2023 року або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від22.12.2022 №309.

Пояснення свідків, надані в судовому засіданні вказаного не спростовують.

Щодо визначення Регулятором розміру санкцій за результатом розгляд Акта № 408.

Відповідно до статті 22 Закону про НКРЕКП, суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єкти, що належать до особливої групи споживачів, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України «Про природні монополії», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність» та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах. Крім того зазначаємо, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на 3 засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій. Відповідно до положень зазначених законів, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Положеннями статті 59 Закону про ринок визначено, що під час визначення санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та його суб`єктів, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

При цьому, відповідно до пункту 3 частини першої статті 17 Закону про НКРЕКП для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, розробляє та затверджує нормативноправові акти, у томи числі, порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором. Такий порядок має враховувати, що при визначенні розміру штрафу беруться до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення. Такий порядок затверджується Регулятором після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Постановою від29.09.2023 №1800 затверджено Порядок (методику) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором (далі Порядок №1800).

Пунктом 1.6 Порядку №1800 визначено, що при визначенні розміру штрафів за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов відповідно до розділу II цього Порядку та при визначенні розміру штрафів за зловживання на оптовому енергетичному ринку відповідно до розділу III цього Порядку НКРЕКП, зокрема, керується принципами пропорційності покарання та порушення, ефективності, розумності та недискримінаційності.

Відповідно до Постанови № 2020, на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» накладено штраф у розмірі 180642 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок дві) гривні за порушення підпункту 25 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов (розрахунок надається у таблиці №1).

При цьому, відповідачем враховано коефіцієнт завданої шкоди, який склав 1,2, коефіцієнт коригування розміру штрафу на тривалість порушення, який склав 1,27 (265 днів), коригування розміру штрафу з урахуванням пом`якшуючих обставин: поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення 0,30.

Тобто, НКРЕКП застосувала до Товариства санкції в межах наданих повноважень та дотрималась принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій.

При цьому, листом від 03.11.2023 ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» звернулось до НКРЕКП, щодо розстрочення сплати штрафу оскільки Товариство наразі не має можливості сплатити всю суму штрафу у визначені терміни, враховуючи скрутне фінансове становище. Враховуючи вищевикладене, Регулятором було прийнято постанову НКРЕКП від22.11.2023 №2184, якою розстрочено сплату штрафу у розмірі 180642 (сто вісімдесят тисяч шістсот сорок дві) гривні, накладеного постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від01.11.2023 №2020 «Про накладення штрафу на ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» на шість місяців відповідно до графіка, що підтверджує дотримання принципу пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, зокрема шляхом застосування пом`якшуючих обставин, що відобразилось на коригуванні розміру штрафу (зменшення на 77,4 тис. грн) та прийнятті НКРЕКП у подальшому рішення про розстрочення суми накладеного штрафу на 6 місяців.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Регулятором проведена перевірка ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» відповідно до норм чинного законодавства України, а Постанова №2020 та Розпорядження №296-р прийняті НКРЕКП з дотриманням вимог законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок природного газу», на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (просп. Миру, 53,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14002, код ЄДРПОУ 39576385);

Відповідач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім`ї Бродських, 19,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ 39369133).

Повний текст рішення суду скалдено 08.07.2024.

Суддя Л.О. Житняк