Ухвала

від 08.07.2024 по справі 640/37410/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

08 липня 2024 року

м. Київ

справа №640/37410/21

адміністративне провадження №К/990/17527/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року

у справі №640/37410/21

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ"

про припинення права на виконання будівельних робіт,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ", в якому просив припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) "Капітальний ремонт приміщень горища та покрівлі нежитлової будівлі по просп. Перемоги, 62-Б (к. Д) у Шевченківському районі м. Києва" від 17 червня 2021 року №КВ 051210611281, замовник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСЕ".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - скаржник, Департамент) 01 травня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року касаційну скаргу Департаменту залишено без руху на підставі статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.

Копія ухвали надійшла в особистий кабінет скаржника через систему "Електронний суд" 24 травня 2024 року о 18:06.

У межах встановленого судом строку позивач направив заяву про усунення недоліків та документ про сплату судового збору.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Таким чином, недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення касаційної скарги без руху, усунуто позивачем у повній мірі.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень пункту 7 частини третьої статті 41, частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39, частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), частини третьої статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), пунктів 9, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553), пункту 3.2.6 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163 (далі - ДБН), а також не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 серпня 2020 року у справі №826/6660/16, від 27 січня 2021 року у справі №826/10962/17, від 20 травня 2021 року у справі №210/5129/17, від 20 липня 2022 року у справі №640/18400/18, від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18, від 23 серпня 2023 року у справі №640/7308/19.

Разом з тим, Департамент у касаційній скарзі зазначає, що судами першої і апеляційної інстанцій не враховано, що у Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта за адресою просп. Перемоги, 62-Б, місто Київ, загальною площею 150 кв. м., а тому такий об`єкт не може бути об`єктом капітального ремонту та, як наслідок, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСЕ" не може бути замовником капітального ремонту і затверджувати проектну документацію.

У касаційній скарзі Департамент не погоджується з висновками суду першої і апеляційної інстанцій про порушення позивачем процедури проведення перевірки, у зв`язку з неповідомленням замовника будівництва про проведення останньої.

Так позивач зазначає, що законодавством у сфері містобудівної діяльності не передбачено обов`язку контролюючого органу заздалегідь та/або попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, як обов`язкову передумову можливості її проведення, так як така вимога стосується лише проведення планових перевірок, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 20 травня 2021 року у справі №210/5129/17.

Також позивач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що під час виїзду на об`єкт будівництва Департаментом не складалися матеріали перевірки, визначені Порядком №553, зокрема, акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

На спростування наведених висновків Департамент зазначає, що можливості складання матеріалів перевірки, передбачених, зокрема, пунктами 16, 17 Порядку №553, передує обов`язкова умова щодо присутності суб`єкта містобудування та/або його уповноважених осіб під час проведення перевірки, пред`явлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю службового посвідчення та надання направлення для проведення позапланової перевірки. Таким чином, у зв`язку з відсутністю суб`єкта містобудування, а також його уповноважених осіб на об`єкті будівництва під час розпочатої позапланової перевірки, позивач був позбавлений можливості та правових підстав для складання матеріалів перевірки, визначених пунктами 16, 17 Порядку №553, в тому числі для складання акта про недопущення до проведення позапланової перевірки.

Водночас позивач вважає, що положення частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI зобов`язують орган державного архітектурно-будівельного контролю звернутися до суду з позовом про скасування реєстрації декларації та/або припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення у разі виявлення недостовірних даних, наведених у зареєстрованому повідомленні про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому судами не встановлено, що Закон №3038-VI не зобов`язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації чи повідомленні є очевидною. На думку скаржника, такі доводи відповідають правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №640/7308/19.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду 31 серпня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої і апеляційної інстанцій положень частини пункту 7 частини третьої статті 41, частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39, частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI, частини третьої статті 23 Закону №687-XIV, пунктів 9, 16, 17 Порядку №553, пункту 3.2.6 ДБН та з метою перевірки необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19 серпня 2020 року у справі №826/6660/16, від 27 січня 2021 року у справі №826/10962/17, від 20 травня 2021 року у справі №210/5129/17, від 20 липня 2022 року у справі №640/18400/18, від 14 лютого 2023 року у справі №826/16509/18, від 23 серпня 2023 року у справі №640/7308/19.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі №640/37410/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСЕ" про припинення права на виконання будівельних робіт.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №640/37410/21.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді Н.В. Коваленко

С.Г. Стеценко