Постанова

від 05.07.2024 по справі 654/3751/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 654/3751/18 Головуючий в суді І інстанції Ширінська О.Х.

Провадження № 22-ц/819/105/24 Доповідач Кутурланова О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Кутурланової О.В.,суддів:Воронцової Л.П., Орловської Н.В.,СекретарДоброва К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу адвоката Осипова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року у складі судді Ширінської О.Х. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалова Марина Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, який в ході розгляду справи неодноразово уточнювався та доповнювався.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що з 04 листопада 2005 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 21 вересня 2018 року.

За час перебування у шлюбі подружжям придбано нерухоме та рухоме майно, яке підлягає поділу, а саме:

-житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 42,7 кв.м., загальна вартість якого згідно висновку про оцінку майна станом на 04.10.18 року складає 342 796,00 грн. та земельна ділянка на якій розташовано будинок з кадастровим номером 6522384500:03:001:0070, загальною вартістю 203 400,00 грн. по АДРЕСА_1 ;

-автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_1 , загальною вартістю 251 179,50 грн.;

-грошові кошти, які знаходяться на депозитному банківському рахунку ОСОБА_1 № № НОМЕР_2 у відділенні «Правекс Банк» та інших рахунках банку у загальному розмірі 41 310 доларів США.

Посилаючись на те, що між сторонами не досягнуто остаточної згоди щодо поділу спільно набутого майна подружжя, позивачка просила суд провести його реальний поділ наступним чином, врахувавши при цьому, що вона є приватним підприємцем, діяльність якого пов`язана з закупівлею товару, у зв`язку із чим автомобіль перебуває в її користуванні та використовується у підприємницькій діяльності:

- виділити їй у власність автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, вартістю 251 179,50 грн.;

- виділити у власність відповідача житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 42,7 кв.м. та земельну ділянку з кадастровим номером 6522384500:03:001:0070, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 546 196,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_1 на її користь частину грошових коштів, що перебувають на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 у відділенні «Херсонська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-банк» у загальному розмірі 41 310 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 121 566 грн.;

- стягнути з відповідача на її користь в якості грошової компенсації за перебільшення його частки у спільно набутому майні подружжі 295 017, 00 грн.;

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, які в ході розгляду справи неодноразово уточнювалися та доповнювалися.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 посилався на те, що крім зазначеного ОСОБА_2 майна, яке підлягає поділу між подружжям, існує й інше майно, набуте подружжям за час перебування у фактичних шлюбних стосунках та у шлюбі, загальною вартістю 630 300,00 грн, яке також підлягає поділу, а з обсягу спільно набутого майна подружжя підлягає виключенню майно, що є його особистою приватною власністю - автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, оскільки його придбано та подаровано йому на день народження ОСОБА_2 .

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що з 2001 року він та відповідачка проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у будинку АДРЕСА_2 .

04 листопада 2005 року сторони уклали шлюб, а з 17 червня 2017 року шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинилося остаточно внаслідок серйозного конфлікту між ними та повної втрати довіри до ОСОБА_2 , що в свою чергу призвело до скасування ним довіреності на її ім`я на право зняття готівки з рахунку у відділенні «Херсонська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-банк», на який роботодавцем перераховувалася його заробітна плата за час перебування у рейсі. У цей же день він виїхав з будинку і більше до нього не повертався, через декілька днів пішов в рейс, після повернення з якого, з`ясувавши, що ОСОБА_2 не виконала обіцянку подати документи на розлучення, сам подав позов про розірвання шлюбу. За таких обставин, зважаючи на повне припинення шлюбних стосунків, ведення спільного господарства та окреме проживання сторін, вважає, що поділу підлягають грошові кошти на його рахунках станом саме на 17.06.2017 року, що згідно виписки ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» від 27.05.2019 року становить 13 220, 13 доларів США, а заробітна плата, зарахована на його рахунок після припинення шлюбних стосунків та з моменту окремого проживання сторін є його особистою приватною власністю та на неї не поширюється принцип спільності майна подружжя.

Щодо поділу спільно набутих предметів домашнього вжитку та побутової техніки, загальна вартість яких складає 630 300 грн., просив виділити у його власність майна на суму 120 200,00 грн., решту предметів домашнього вжитку та побутової техніки виділити у власність ОСОБА_2 , стягнувши на його користь з відповідачки грошову компенсацію за збільшення її частки у цьому виді майна.

Зокрема, просив виділити у його власність:

-стільці офісні 7 шт. - 2 800,00 грн.,

-стільці офісні 3 шт. складні дерев`яні - 1 000,00 грн.,

-музичний центр Соні - 6 000,00 грн.,

-масажер ручний - 2 000,00 грн,

-в`язальна машинка - 5 000,00 грн.,

-коректор функціонального стану - 8 000,00 грн.,

-вафельниця - 1 000,00 грн.,

-комп`ютер стаціонарний - 5 000,00 грн.,

-тренажер силовий - 1 300,00 грн.,

-тренажер «Орбітрек» - 1 500,00 грн.,

-насос водяний - 2 000,00 грн.,

-набір посуду столовий на 12 персон - 2 000,00 грн.,

-пневматична гвинтівка Gamo - 3 000,00 грн.,

-пневматичний пістолет скіф - 1 500,00 грн.,

-автомобільний причеп «Лідер» - 8 000,00 грн.,

-причеп для човна - 500,00 грн.,

-човен «Крим» - 8 000,00 грн.,

-човен «Казанка» - 8 000,00 грн.,

-мотор човновий "Ямаха» - 15 000,00 грн.,

-мотор човновий «Джонсон» - 10 000,00 грн.,

-мотор човновий «Нептун» - 500,00 грн.,

-електрозварка «Тесла» - 4 000,00 грн.,

-компресор - 1 500,00 грн.,

-установка для утеплення - 2 000,00 грн.,

-наждак - 1 000,00 грн.,

-турбінка середня - 700,00 грн.,

-дриль - 300,00 грн.,

-тепловий пістолет - 300,00 грн.,

-шуруповерт - 300,00 грн.,

-набір пневмоінструменів - 1 000,00 грн.,

-колонки музичні S-90 2 шт. - 500,00 грн.,

-ворота гаражні - 5 000,00 грн.,

-драбина алюмінієва 6 м. - 4 000,00 грн.,

-набір ключів 50 шт., - 500,00 грн.,

-ключі торцеві 30 шт.- 500,00 грн.,

-набір інструментів - 500,00 грн.,

-балки 150 x 50 x 6.5 м 20 шт. - 3 000,00 грн.,

-батареї чавунні 11 шт. - 3000,00 грн.

Крім того, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь з відповідачки частку в майні ФОП ОСОБА_2 загальною вартістю 2 325 963,01 грн., що складає 1 162 981, 51 грн., посилаючись на те, що з червні 2016 року на розвиток бізнесу відповідачки, оренду приміщення, його ремонт, а також подальшу закупівлю товару в магазин тканин ФОП ОСОБА_2 з сімейного бюджету витрачено 2 325 963,01 грн., у зв`язку із чим на нього розповсюджується режим спільної сумісної власності і воно також підлягає поділу у рівних частках між подружжям.

Щодо поділу нерухомого майна подружжя - житлового будинку з надвірними та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій розташовано будинок, ОСОБА_1 просив суд виділити це майно в його власність, вказавши при цьому, що ринкова вартість цих об`єктів є значно нижчою, ніж зазначена ОСОБА_2 у позовній заяві, оскільки цей об`єкт являє собою непридатне для проживання приміщення малої квадратури, що потребує капітального ремонту, розташоване на земельній ділянці у сільській місцевості і його дійсна ринкова вартість визначена судовим експертом з виходом на місце та складає 153 720, 00 грн.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що ОСОБА_2 після конфлікту і фактичного припинення їх шлюбних стосунків та скасування довіреності на її ім`я на право зняття готівки з рахунку у відділенні «Херсонська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-банк» вкотре ввела його в оману, повернувши разом з особистими речами кольорову ксерокопію генеральної довіреності на право розпорядження всім належним йому майном замість оригіналу, а сама, скориставшись його перебуванням в рейсі за межами України, 11.09.2017 року в останній день дії довіреності проти його волі уклала зі своєю матір`ю договір купівлі-продажу належних йому 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №1708.

08.11.2017 року матір відповідачки уклала договір дарування з донькою відповідачки ОСОБА_4 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №2275).

Таким чином незаконно відчужено майно, що перебувало у спільній власності подружжя та яке також підлягає поділу в ідеальних частках - по 1/5 частці кожному.

Також зазначив, що врахуванню при поділі майна подружжя підлягають грошові кошти, витрачені ним на ремонт будинку АДРЕСА_2 , належного на праві власності матері ОСОБА_2 на загальну суму 202 000,00 грн.

Зокрема зазначив, що за його кошти проведено наступні ремонтні роботи :

- придбання та оплата робіт по облаштуванню батарей опалення (77 ребер по 174,00 грн.) на загальну суму 20 000,00 грн.;

- придбання та встановлення газового котлу «Термобар» - 8 000,00 грн.;

- встановлення унітазу - 3 000,00 грн. та ванни чавунної, виробництва Італії - 10 000,00 грн.;

- будівельні роботи по переплануванню будинку - 5 000, 00 грн.;

- встановлення пластикових вікон 7 шт. на загальну суму 21 000,00 грн.;

- оздоблювальні роботи, в тому числі укладка паркетної дошки, кахельної плитки в санвузлі та на кухні;

На підставі наведеного, з урахуванням збільшених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд провести поділ спільно набутого майна подружжя наступним чином:

Виділити в його власність :

1.Предмети домашнього вжитку та побутову техніку на загальну суму 120 200,00 грн., а саме: стільці офісні 7 шт. - 2 800,00 грн., стільці офісні З шт. складні дерев`яні - 1 000,00 грн., музичний центр Соні - 6 000,00 грн., масажор ручний - 2 000,00 грн, в`язальна машинка - 5 000,00 грн., коректор функціонального стану - 8 000,00 грн., вафельниця - 1 000,00 грн., комп`ютер стаціонарний - 5 000,00 грн., тренажер силовий - 1 300,00 грн., тренажер «Орбітрек» - 1500,00 грн., насос водяний - 2000,00 грн., набір посуду столовий на 12 персон - 2000,00 грн., пневматична гвинтівка Gamo - 3000,00 грн., пневматичний пістолет скіф - 1500,00 грн., автомобільний причеп «Лідер» - 8000,00 грн., причеп для човна - 500,00 грн., човен «Крим» - 8000,00 грн., човен «Казанка» - 8000,00 грн., мотор човновий «Ямаха» - 15000,00 грн., мотор човновий «Джонсон» - 10000,00 грн., мотор човновий «Нептун» - 500,00 грн., електрозварка «Тесла» - 4000,00 грн., компресор - 1500,00 грн., установка для утеплення - 2000,00 грн., наждак - 1000,00 грн., турбінка середня - 700,00 грн., дриль - 300,00 грн., тепловий пістолет - 300,00 грн., шуруповерт - 300,00 грн., набір пневмоінструментів - 1000,00 грн., колонки музичні S-90 2шт. - 500,00 грн., ворота гаражні - 5000,00 грн., драбина алюмінієва 6м. - 4000,00 грн., набір ключів 50 шт. - 500,00 грн., ключі торцеві 30 шт - 500,00 грн., набір інструментів - 500,00 грн., балки 150x50x6.5 м 20 шт. - 3000,00 грн., батареї чавунні 11шт. - 3000,00грн.;

2.Визнати за ним право особистої власності на автомобіль HYUNDAI і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску;

3.Виділити йому у власність житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами загальною площею 42,7 кв.м. та земельну ділянку до нього кадастровий номер 6522384500:03:001:0070, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 153 720, 00 грн;

4.Визнати за ним право власності на частину грошових коштів, які перебували на його розрахункових рахунках у «Херсонській обласній дирекції ПАТ КБ «Правекс Банк», станом на 01.07.2017 року на загальну сума 126 806,01 грн.;

5.Визнати за ним право власності на частку товару (майна) ФОП ОСОБА_2 загальною вартістю 2 325 963,01 грн., що складає 1 162 981, 51 грн.;

6.Визнати за ним право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ;

Виділити у власність ОСОБА_2 :

1.Предмети домашнього вжитку та побутову техніку на загальну суму 510 100,00 грн, а саме: диван кутовий - 10000,00 грн., крісло розкладне - 4000,00 грн., стінка кутова чорна - 50000,00 грн., стіл журнальний скляний - 1000,00 грн., ліжко двоспальне - 3000,00 грн., тумбочка 2 шт. - 2000,00 грн., шафи - 20000,00 грн., вішалка напільна - 300,00 грн., матрац Венетто - 12000,00 грн., ліжко односпальне - 2000,00 грн., полиці пенал - 4000,00 грн., шифонер - 6000,00 грн., стіл комп`ютерний кутовий - 3000,00 грн., стілець офісний - 1000,00 грн., матрац 1 спал. - 5000,00 грн., стінка кутова МДФ 5м. - 10000,00 грн., стілець - 1500,00 грн., м`який куток - 5000,00 грн., стільці м`які 3 шт. - 4500,00 грн., пенал - 2000,00 грн., вмивальник - 3000,00 грн., тумбочка 2шт. - 4000,00 грн., стіл комп`ютерний - 1500,00 грн., полиці - 5000,00 грн., ванна - 10000,00 грн., сантехніка - 4000,00грн., телевізор Самсунг 42 - 15000,00 грн., музичний кінотеатр 5+1 SVEN - 4000,00 грн., масажер - 4000,00 грн., швейна машинка «Жаноме» - 6000,00 грн., оверлок «Жаноме» - 5000,00 грн., разпошивачна машинка «Жаноме» - 7000,00 грн., в`язальна машинка японська - 5000,00 грн., газонокосарка - 2500,00 грн., ворота ролетні - 20000,00 грн., драбина алюмінієва 1,5м. - 1000,00 грн., плитка тротуарна 120 кв.м. - 15000,00 грн., котел газовий РОСС - 3000,00 грн., штори - 4000,00 грн., карнізи - 2000,00 грн., люстри 4 шт. - 13000,00 грн., світильники 8 шт. - 2000,00 грн., настільні лампи 2 шт. - 1000,00 грн., напільне покриття 3 шт. - 2000,00 грн., постільна білизна 4 ком. - 3000,00 грн., ковдри - 1000,00 грн., набір сковорідок «Амвей» - 8000,00 грн., сковорода вок «Амвей» - 1000,00 грн., набір кухонного посуду «Амвей» розширений - 17000,00 грн., набір ножів «Амвей» - 9000,00 грн., кришталь - 10000,00 грн., чайний сервіз - 500,00 грн., ялинка - 2000,00 грн., утюг - 1000,00 грн., ноутбук «Соні» - 10000,00 грн., ноутбук - 7000,00 грн., відеокамера «Соні» - 2500,00 грн., лампа УВЧ «Цептор» - 12000,00 грн., комп`ютер стаціонарний - 6000,00 грн., принтер - 4000,00 грн., телевізор 32 - 7000,00 грн., холодильник «Індезіт» - 7000,00 грн., газова плита «Занусі» - 5000,00 грн., водонагрівач - 4000,00 грн., кондиціонер «Самсунг» - 5000,00 грн., посудомиюча машина - 10000,00 грн., СВЧ піч «Самсунг» - 5000,00 грн., кухонний комбайн «Філіпс» - 5000,00 грн., кавомолка - 2500,00 грн., турка - 300,00 грн., чайник - 700,00 грн., міксер - 800,00 грн., фільтр для води «Амвей» - 12000,00 грн., пилососи 2шт. - 3000,00 грн., газовий котел - 8000,00 грн., пральна машина 2 шт. - 13000,00 грн., кондиціонер «Самсунг» - 8000,00 грн., відеоспостереження - 20000,00 грн., музичний центр «Соні» - 3500,00 грн., насос для поливу - 2000,00 грн., обігрівачі 3 шт. - 1000,00 грн., жалюзі на вікна - 3000,00 грн.;

2.Визнати за ОСОБА_2 право власності на частину грошових коштів, які перебували на його розрахункових рахунках у «Херсонській обласній дирекції ПАТ КБ «Правекс Банк», станом на 01.07.2017 року на загальну сума 126 806,01 грн.;

3.Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку товару (майна) ФОП ОСОБА_2 загальною вартістю 2 325 963,01 грн., що складає 1 162 981, 51 грн.;

4.Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину житлового будинку АДРЕСА_2 ;

5.Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1 185 833,50 грн. в якості грошової компенсації за збільшення частки відповідачки у спільно набутому майні подружжя.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 25 червня 2019 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

У червні 2019 року ОСОБА_1 подано окрему позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.02.2010 року ним придбано 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .

11.09.2012 року він видав генеральну довіреність на ім`я ОСОБА_2 , яка передбачала також право розпорядження належним йому майном, оскільки він працював механіком на суднах та періодично перебував у рейсах за межами України.

У червні 2017 року після розірвання стосунків з дружиною він вимагав від ОСОБА_2 повернути йому зазначену довіреність разом з особистими речами та анулював довіреність на її ім`я у Херсонській обласній дирекції ПАТ КБ «Правекс Банк». Відповідачка разом з пакетом документів повернула йому не оригінал, а кольорову фотокопію довіреності, на що він не звернув уваги.

11.09.2017 року в останній день дії довіреності відповідачка, скориставшись його перебуванням в рейсі за межами України, проти його волі уклала зі своєю матір`ю договір купівлі-продажу належних йому 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №1708. Кошти по зазначеному договору він не отримував.

08.11.2017 року ОСОБА_3 , знаючи про незаконність вчиненого правочину, з метою приховання противоправних дій, уклала договір дарування з донькою відповідачки ОСОБА_4 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №2275).

Про відчуження 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 він дізнався лише після прибуття з рейсу в Україну в серпні 2018 року.

Посилаючись на незаконність дій відповідачів та укладених ними правочинів, відсутність його згоди на відчуження своєї частки у спірному будинку, просив суд визнати оскаржувані правочини недійсними з підстав, передбачених статтями 203, 205, 215 ЦК України.

На підставі наведеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 11.09.2017 року, зареєстрований приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №1708;

- визнати недійсним договір дарування від 08.11.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстрований приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесений в реєстр за № 2275;

- виключити запис з реєстру прав власності на нерухоме майно в частині договору купівлі-продажу від 11.09.2017 року 2/5 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №1708;

- виключити запис з реєстру прав власності на нерухоме майно в частині договору дарування від 08.11.2017 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який зареєстровано приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М.В. та внесено в реєстр за №2275.

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 02.09.2019 року цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними об`єднано в одне провадження із позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину автомобіля HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину автомобіля HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на частину будинку та земельну ділянку в АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину будинку та земельну ділянка в АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину грошових коштів з банківського рахунку у сумі 14 891, 94 доларів США, що в еквіваленті до української гривні на день розгляду справи становить 406 996, 58 грн.

Зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 наступне майно, а саме: музичний центр «Соні», вартістю 6000 грн.; тренажер силовий, вартістю 1300 грн., тренажер «Орбітрек», вартістю 1500 грн., причеп для човна, вартістю 500 грн., човен «Крим», вартістю 8000 грн., човен «Казанка», вартістю 8000 грн., мотор човновий «Ямаха», вартістю 15000 грн., мотор човновий «Нептун», вартістю 500 грн., колонки музичні, вартістю 500 грн., мотор човновий («Джонсон»), вартістю 10 000 грн., всього: на суму 51 300, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину вартості побутового майна, переданого ОСОБА_1 , у розмірі 25 650, 00 грн..

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалова Марина Володимирівна, про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості проведеної експертизи у розмірі 1 995, 00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 , вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням всіх фактичних обставин справи, зокрема, щодо встановлення обсягу спільного майна подружжя, його вартості та належності кожному із сторін, просив рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 , задоволено частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частини грошових коштів з банківського рахунку змінено, зменшено суму, що підлягає стягненню з 14 891, 94 доларів США до 6 190,40 доларів США, що в еквіваленті до української гривні на день розгляду справи становить 169 183,63 грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У січні 2022 року ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2022 року копії матеріалів касаційного провадження направлено до Теплодарського міського суду Одеської області для відновлення втраченого судового провадження.

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 21 березня 2023 року відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №654/3751/18.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_6 , задоволено частково.

Постанову Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 2/5 часток житлового будинку від 11 вересня 2017 року та виключення запису з реєстру прав власності на нерухоме майно в частині договору купівлі-продажу від 11 вересня 2017 року змінено із викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання договорів недійсними та виключення запису з реєстру прав власності на нерухоме майно, залишено без змін.

Отже, наразі предметом перегляду Херсонського апеляційного суду є рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільним процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відхиляючи доводи ОСОБА_1 та його представника про наявність підстав для визнання спірного автомобіля особистою власністю ОСОБА_1 , оскільки його отримано в дар на день народження, з посиланням на відсутність належних та достовірних доказів на підтвердження факту вчинення такого правочину, суд дійшов висновку, що цей об`єкт рухомого майна входить в обсяг спільно набутого майна подружжя. Разом з тим, суд зазначив, що автомобіль є неподільною річчю і не може бути поділений в натурі, оскільки кожна зі сторін бажає залишити його у своїй власності, при цьому жодна зі сторін не внесла суму компенсації на депозитний рахунок суду і не згодна на компенсацію вартості вказаного майна, тому суд визначив право власності на ідеальні частки в цьому майні за кожною зі сторін і залишив майно у спільній частковій власності.

Щодо поділу будинку та земельної ділянки в с. Забарино Голопристанського р-ну Херсонської області суд виходив з того, що кожна зі сторін провела оцінку спірного майна, але різниця вартості вказаного об`єкта, відповідно до наданих висновків, дуже суттєва. При цьому ОСОБА_2 бажала залишити це майно у власності ОСОБА_1 з виплатою їй компенсації 1/2 частки вартості відповідно до оцінки майна, визначеної оцінювачем ОСОБА_7 , у той час як ОСОБА_1 бажав виділу цього об`єкту собі у власність з виплатою компенсації відповідно до вартості, визначеної експертом ОСОБА_8 . При цьому, бажаючи залишити майно собі, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не вніс на депозитний рахунок суду суму компенсації вартості 1/2 частки, належної ОСОБА_2 . За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав визнати ідеальні частки в цьому майні без його реального поділу, визнавши право власності на 1/2 частку у спільному майні за кожною із сторін спору.

Ухвалюючи рішення в частині поділу грошових коштів, які перебували на депозитному рахунку ОСОБА_1 у ПАТ КБ «Правекс банк», суд виходив з того, що сторони не дійшли згоди щодо часу фактичного припинення шлюбних відносин, при цьому належних доказів на підтвердження або спростування позиції кожної зі сторін не надано, тому визнав час припинення шлюбних відносин з дати винесення судом рішення про розірвання шлюбу - 21 вересня 2018 року та зробив висновок, що поділу підлягає сума залишку на вказаному рахунку в ідеальних частках по 1/2 частці на кожного із подружжя. Сума, яка підлягає стягненню на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_2 становить 14 981, 95 дол. США, що за курсом долара США до української гривні на день розгляду справи (27,33 грн за 1 долар) складає 406 996, 58 грн і підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ;

Щодо поділу предметів домашнього вжитку та побутової техніки, суд виходив з того, що ОСОБА_2 частково визнала факт наявності у неї майна, а саме: тренажер силовий, музичний центр «Соні», тренажер «Орбітрек», причеп для човна, човен «Крим», човен «Казанка», мотор човновий «Ямаха», мотор човновий «Нептун», мотор човновий, колонки музичні, в`язальну машинку та ухвалив рішення про зобов`язання передати вказане майно позивачу ОСОБА_1 , стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 1/2 частку вартості вказаного майна, хоча вимога про зобов`язання вчинити певні дії ОСОБА_1 у позові не заявлялася. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу побутового майна суд першої інстанції відмовив, вказавши, що докази його придбання, наявності, належності, вартості та відповідної оцінки позивачем ОСОБА_1 суду не надано.

Щодо поділу придбаного товару фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на загальну суму 2 325 963,01 грн, понесених витрат на ремонт та облаштування будинку, придбаного ОСОБА_3 суд першої інстанції зробив висновок, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки на їх обгрунтування позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 не надав жодних доказів на підтвердження виду, найменування та вартості товарів, виду та вартості придбаного майна та виконаних робіт.

Суд апеляційної інстанції не може у повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в частині, що переглядається, не у повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Згідно статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З наведеного вбачається, що статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу, однак ця презумпція може бути спростована один із подружжя, який може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

При цьому слід виходити з того, що якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім`я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя.

При вирішенні спору про поділ майна між подружжям, необхідно встановити не лише обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час придбання, його вартість та виходити з презумпції рівності часток, а й ураховувати інші істотні обставини, що мають значення для справи, зокрема можливість реального поділу майна з виділенням кожному із подружжя окремих видів (об`єктів) майна, можливість спільного користування певним видом майна у разі визначення ідеальних часток у цьому майні та спільного користування неподільною річчю, а також чи був визначений сторонами певний порядок користування спірним майном, матеріальне становище співвласників щодо можливості сплати грошової компенсацію при перевищенні вартості частки, що підлягає виділу іншому із подружжя тощо.

Визнаючи право власності на ідеальні частки у нерухомому майні та транспортному засобі, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст позовних вимог сторін, які, звертаючись до суду з позовами, просили провести реальний поділ майна, та не врахував, що сутність поділу полягає саме в тому, щоб кожному із подружжя присудити в особисту власність конкретні речі.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року у справа № 757/64512/16-ц (провадження № 61-12274св21), заначено, що головним критерієм поділу майна як об`єкта права спільної сумісної власності є припинення правовідносин спільної сумісної власності між колишніми учасниками та припинення відносин спільної власності взагалі (частина третя статті 372 ЦК України); у разі поділу кожен учасник має право одержати в натурі ту частину спільного майна, яка відповідає його частці у спільному сумісному майні. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) зазначено, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так:

-(а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації);

-(б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15-ц). Підтвердження платоспроможності такого відповідача законодавство України не вимагає.

Крім того, при вирішенні даного спору підлягає врахуванню правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 640/1183/18 (провадження № 61-16708св21), у якій зазначено, що системний аналіз статей 57, 60 та 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів та використовується в інтересах сім`ї.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 04 листопада 2005 року по 21 вересня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого ними придбано нерухоме та рухоме майно, а також предмети домашнього вжитку, побутову техніку, щодо поділу якого між сторонами виник спір.

Так, згідно договорів купівлі-продажу від 14 липня 2016 року ОСОБА_1 придбано житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 42,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку за зазначеною адресою площею 0,15 га, кадастровий номер - 6522384500:03:001:0070 (т.2 а.с.17-30).

Сторони визнали факт належності зазначених об`єктів нерухомого майна на праві спільної сумісної власності подружжя та висловили спільну позицію при поділі майна виділити його у власність ОСОБА_1 , що враховується судом апеляційної інстанції в ході апеляційного перегляду справи.

Разом з тим, спірним для сторін є питання визначення вартості цього майна.

Ретельно дослідивши надані кожною зі сторін висновки щодо оцінки спірного майна, суд бере за основу висновок судового експерта ОСОБА_8 №36, згідно якого ринкова вартість садиби АДРЕСА_1 з урахуванням незадовільного технічного стану на червень 2020 року становить 153 720,00 грн., оскільки з нього вбачається, що оцінка майна проведена з виїздом на місце, безпосереднім оглядом та дослідженням спірних об`єктів, з врахуванням технічного стану житлового будинку, який наразі непридатний для проживання та потребує капітального ремонту, що також вбачається з долучених до експертного висновку фотосвітлин об`єкту дослідження.

Натомість наявний в матеріалах справи висновок про вартість майна від 04 жовтня 2018 року, складений оцінювачем ПП ПКФ «Експерт» ОСОБА_7 , згідно якого ринкова вартість вищезазначеного будинку з надвірними будівлями та спорудами склала 342 796,00 грн., а земельної ділянки - 203 400,00 грн. (т.2 а.с.43-46) є неповним, містить лише відомості про застосування порівняльного методу оцінки, у ньому відсутні відомості щодо безпосереднього огляду спірних об`єктів нерухомості, у зв`язку із чим його точність та об`єктивність викликає сумніви.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги в наведеній частині та приходить до висновку, що при вирішенні спору про поділ майна подружжя слід виходити з позиції сторін про виділення житлового будинку з надвірними та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 42,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки за зазначеною адресою площею 0,15 га, кадастровий номер - 6522384500:03:001:0070 у власність ОСОБА_1 та виходити з вартості спірних об`єктів, зазначених у висновку судового експерта ОСОБА_8 у розмірі 153 720, 00 грн.

Крім того, судом встановлено, що в травні 2014 року сторонами придбано автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску (т.2 а.с.40), право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 .

Середньоринкова вартість транспортного засобу на час розгляду справи визначена позивачкою ОСОБА_2 у сумі 251 179,50 грн., з чим погодився відповідач ОСОБА_1 .

При цьому у зустрічному позові ОСОБА_1 просив суд визнати цей об`єкт рухомого майна його особистою приватною власністю, у зв`язку із чим виключити з обсягу спільного майна подружжя, що підлягає поділу.

В обгрунтування своєї позиції, ОСОБА_1 та його представник адвокат Осіпов С.А. посилалися на те, що автомобіль отримано в дар від дружини на день народження, доказом чого є зазначення в свідоцтві дати купівлі, що збігається з датою народження ОСОБА_1 , а також визнання цього факту ОСОБА_2 перед свідками.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання транспортного засобу особистою приватною власністю ОСОБА_1 та виключення у зв`язку із цим його з обсягу спільного майна подружжя, що підлягає поділу з огляду на наступне.

Чинне законодавство передбачає право подружжя на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Згідно зі ст.719 ЦК України договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається у письмовій формі.

Критерій визначення «особливої цінності» речі законодавством не встановлено.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо обов`язковості дотримання письмової форми договору дарування слід виходити з положень ст.208 ЦК України, якою передбачено, що правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує в двадцять та більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім винятків, передбачених ЦК, повинен бути укладений у письмовій формі.

В нормах цивільного процесуального права сформульоване правило допустимості засобів доказування - вимоги до форми, в якій втілюється інформація, що надалі буде вважатися доказом, тобто йдеться про використання лише певних засобів доказування з числа передбачених законом (позитивна допустимість) або неможливість використання певних засобів доказів (негативна допустимість).

Зокрема, ч.2 ст. 78 ЦПК України передбачає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Ці правила допустимості засобів доказування знайшли своє визначення також і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 грудня 2021 року у справі № 905/902/20.

Зокрема, факт досягнення згоди за всіма істотними умовами договору має бути підтверджений за допомогою письмових доказів.

Приймаючи до уваги, що договір дарування транспортного засобу у письмовій формі сторонами не укладався, письмових доказів на підтвердження факту його укладання ОСОБА_1 не надано, а сам лише факт співпадіння дати купівлі транспортного засобу з днем народження ОСОБА_1 , з огляду на заперечення цього факту ОСОБА_2 та за відсутності інших належних та достовірних доказів в його обгрунтування не може беззаперечно свідчити про обставини, на яких він наполягає.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги у цій частині, оскільки пояснення свідків не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту укладення договору дарування.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для включення спірного транспортного засобу до обсягу спільного майна подружжя, що підлягає поділу.

Враховуючи, що автомобіль у розумінні ст.183 ЦК України є неподільною річчю, а також приймаючи до уваги те, що з матеріалів справи встановлено факт перебування спірного автомобіля в користуванні саме ОСОБА_2 в переважній більшості часу з моменту його придбання, яка використовувала його в своїй підприємницькій діяльності, здійснюючи закупівлю товару, що визнавалося відповідачем та зазначено у його заяві про забезпечення позову (т.2 а.с.158-160), суд, маючи на меті дотримання балансу інтересів сторін та бажаючи остаточно вирішити спір між ними щодо поділу майна, вважає необхідним виділити автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, вартістю 251 179,50 грн. у власність ОСОБА_2 при поділі майна подружжя.

На думку колегії суддів, такий поділ вищезазначеного майна подружжя (спірних об`єктів нерухомості та транспортного засобу), з урахуванням їх бажань та заслуговуючих на увагу інтересів, забезпечить у подальшому можливість сторонам розпоряджатися та користуватися даним майном без виникнення між ними додаткових конфліктів, а різниця у вартості цього майна буде врахована судом при поділі предметів домашнього вжитку, техніки та меблів.

Крім того, до обсягу спільно набутого майна подружжя належать також грошові кошти, які перебували на рахунках ОСОБА_1 у ПАТ КБ «Правекс Банк» станом на 17.06.2017 року з огляду на наступне.

Відповідно до положень Сімейного Кодексу України, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Судом вірно встановлено та визнано сторонами, що грошові кошти, які перебували на рахунках у ПАТ КБ «Правекс Банк» є заробітною платою ОСОБА_1 та зараховувалися його роботодавцем відповідно до умов контракту за виконувану ОСОБА_1 роботу на посаді механіка судна під час перебування в рейсі.

В первісному позові позивачка ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь частину грошових коштів, що перебували на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 у відділенні «Херсонська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-банк» у загальному розмірі 41 310 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 121 566 грн., виходячи з того, скільки всього грошових коштів було зараховано за період з моменту скасування її довіреності на право зняття готівки з рахунків ОСОБА_1 в ПАТ КБ «Правекс-банк» до ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу (з 17.06.2017 до 29.08.2018 рр.).

У зустрічному позову ОСОБА_1 зазначив, що поділу підлягають грошові кошти на його рахунках станом саме на 17.06.2017 року, що згідно виписки ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» від 27.05.2019 року складає 13 220, 13 доларів США, а заробітна плата, зарахована на його рахунок після припинення шлюбних стосунків та з моменту окремого проживання сторін є його особистою приватною власністю та на неї не поширюється принцип спільності майна подружжя.

Вирішуючи питання щодо суми, яка підлягає поділу між подружжям, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторони не дійшли згоди відносно часу фактичного припинення шлюбних відносин, а належних доказів на підтвердження або спростування позиції кожної із сторін не надано, слід виходити з того, що часом припинення шлюбних відносин є дата винесення рішення суду про розірвання шлюбу, а саме 21 вересня 2018 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до зазначеного висновку без урахування всіх обставин справи, наданих сторонами доказів та позиції кожної із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2017 року внаслідок серйозного конфлікту між сторонами та недовіри, яка виникла після з`ясування відповідачем великих обсягів зняття готівки ОСОБА_2 з його рахунку без пояснення причин таких витрат та втрата у зв`язку із цим довіри між подружжям, ОСОБА_1 скасував довіреність на ім`я дружини на право зняття готівки з його рахунку у відділенні «Херсонська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-банк» та у цей же день виїхав з будинку і більше до нього не повертався, а через декілька днів пішов в рейс, після повернення з якого подав позов про розірвання шлюбу.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він фактично припинив шлюбні відносини з ОСОБА_2 17.06.2017 року знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Так, з матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями свідків, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично припинили проживати однією сім`єю та вести спільне господарство з 17 червня 2017 року. З кінця червня 2017 року ОСОБА_1 проживав у своєї сестри ОСОБА_9 , а з липня 2017 року по березень 2018 року перебував у рейсі за межами України, що підтверджується відповідними відмітками у паспорті моряка. Відразу після прибуття з рейсу ОСОБА_1 у квітні 2018 року звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в якій зазначав про припинення ведення з ОСОБА_2 спільного господарства та спільного проживання з кінця червня 2017 року (т.2 а.с.223).

При цьому, в позові про розірвання шлюбу ОСОБА_1 зазначено іншу адресу місця проживання, яка відмінна від адреси місця проживання ОСОБА_2 .

Факт проживання ОСОБА_1 за іншою адресою після прибуття у березні 2018 року з рейсу підтверджується і поясненнями самої ОСОБА_2 , наданими в суді першої інстанції.

Розгляд справи про розірвання шлюбу тривав з квітня 2018 року по вересень 2018 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки за обставинами справи встановлено час фактичного припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства сторонами з 17 червня 2017 року, то поділу між подружжям підлягає саме сума, що перебувала на рахунку на цей час.

Включення ж до обсягу спільного майна подружжя заробітної плати ОСОБА_1 після 17.06.2017 року не буде відповідати принципу об`єктивності, справедливості та дотримання балансу інтересів сторін.

Згідно виписки ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», залишок коштів на рахунку відповідача станом на 17.06.2017 року становив 13 220, 13 доларів США.

Оскільки в подальшому грошові кошти з рахунку були зняті ОСОБА_1 , то з нього на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню частина цих коштів, оскільки вони є спільно набутим майном подружжя, що підлягає поділу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частини грошових коштів на банківському рахунку у Херсонській обласній дирекції ПАТ КБ «Правекс Банк» станом на 17.06.2017 року, що становить 6 610,07 доларів США і в еквіваленті до української гривні на день ухвалення даного судового рішення складає 268 689,43 грн.

Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо визначення наявності та вартості предметів домашнього вжитку, побутової техніки, його поділу між подружжям у запропонований ним спосіб та за встановленою ним вартістю цього майна, з грошовою компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на побутове майно, яке ОСОБА_1 бажав залишити за ОСОБА_2 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , предметом поділу майна подружжя є предмети домашнього вжитку, техніка, побутові речі, придбані сторонами як в період перебування у фактичних шлюбних стосунках, так і в період шлюбу на загальну суму 630 000,00 грн.

При цьому ОСОБА_1 бажає в порядку поділу виділення йому у власність речей на суму 120 200,00 грн., решта речей на загальну суму 510 100,00 грн., на його думку, має бути виділена ОСОБА_2 зі стягненням з неї відповідної компенсації на його користь.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 надав детальний опис майна, яке він просив включити до загального обсягу майна подружжя, що підлягає поділу з зазначенням його кількості, вартості, часу придбання та з посиланням на наявні у справі докази, надані ним в обгрунтування наявності цього майна.

ОСОБА_2 також надала суду апеляційної інстанції детальний аналіз із зазначенням своєї позиції щодо переліченого ОСОБА_1 майна, а саме його наявності, часу придбання, вартості і т.п.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані сторонами докази, взявши до уваги наявні у справі фотосвітлини, відеоматеріали, а також пояснення сторін та свідків щодо придбання спірного майна, суд апеляційної інстанції вважає, що до обсягу спільнонабутого побутового майна подружжя слід включити майно, придбане виключно в період шлюбу сторін, придбання та наявність якого підтверджується сукупністю досліджених у справі доказів (фото, відеоматеріали, покази свідків, визнання факту придбання іншою стороною).

Що стосується майна, придбаного до реєстрації шлюбу сторін, то наданих суду доказів недостатньо для встановлення факту постійного проживання сторін без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства в цей період та придбання ними спірного майна, тому це майно не підлягає включенню до обсягу спільно набутого майна подружжя, оскільки ці обставини не підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами.

Отже, до обсягу спільно набутого майна подружжя підлягає включенню :

- лампа УВЧ Цептор 1 шт. вартістю 12 000,00 грн.;

- розпошивочна машинка Жаноме 1 шт. вартістю 7 000,00 грн.;

- набір кухонного посуду Амвей розширений 1 шт. вартістю 17 000,00 грн.;

- набір сковорідок Амвей 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

- сковорода Вок Амвей 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

- набір ножів Амвей 1 шт. вартістю 9 000,00 грн.;

- газонокосарка 1 шт. вартістю 2 500,00 грн.;

- люстра 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

- праска 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.,

-стільці офісні 7 шт. загальною вартістю 2 800,00 грн.;

-музичний центр Соні 1 шт. вартістю 6 000,00 грн.;

-колонки музичні S-90 2 шт. вартістю 500,00 грн.;

-в`язальна машинка 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-комп`ютер стаціонарний 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-тренажер силовий 1 шт. вартістю 1 300,00 грн.;

-тренажер Орбітрек 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-автомобільний причеп Лідер 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-причеп для човна (саморобний) 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-човен Крим 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-човен Казанка 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-мотор човновий Ямаха 1 шт. вартістю 15 000,00 грн.;

-мотор човновий Джонсон 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-мотор човновий Нептун 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-пневматичний пістолет Скіф 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-пневматична гвинтівка «Gamo» 1 шт. вартістю 3 000,00 грн.;

-компресор повітряний 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-установка для утеплення 1 шт. вартістю 2 000,00 грн.;

-наждак електричний 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

-турбінка середня 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

-стінка кутова (кухонна) МДФ 5 м 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-електрозварка Тесла 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-драбина алюмінієва 6 м 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-м`який куточок (кухонний) 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-стінка кутова чорна 1 шт. вартістю 50 000,00 грн.,

а всього на загальну суму 213 000,00 грн.

Враховуючи надану сторонами по справі інформацію щодо зазначеного майна подружжя, яке підлягає поділу, зважаючи на висловлену позицію щодо виділу у власність конкретного майна, приймаючи до уваги наявність спеціалізованих документів та дозволів на використання певного виду майна (пневматична гвинтівка, пістолет і т.п.), зважаючи на можливість виділення кожному із подружжя майна у тих частинах, які б не потребували здійснення грошової компенсації за перевищення частки у спільному майні подружжя, колегія суддів вважає за можливе розподілити спільнонабуте побутове майно між подружжям наступним чином.

Виділити у власність ОСОБА_2 наступні предмети домашнього вжитку:

-лампа УВЧ Цептор 1 шт. вартістю 12 000,00 грн.;

-розпошивочна машинка Жаноме 1 шт. вартістю 7 000,00 грн.;

-набір кухонного посуду Амвей розширений 1 шт. вартістю 17 000,00 грн.;

-набір сковорідок Амвей 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-сковорода Вок Амвей 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

-набір ножів Амвей 1 шт. вартістю 9 000,00 грн.;

-газонокосарка 1 шт. вартістю 2 500,00 грн.;

-люстра 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

-праска 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.,

а всього на загальну суму 58 200,00 грн.

Виділити у власність ОСОБА_1 наступні предмети домашнього вжитку:

-стільці офісні 7 шт. загальною вартістю 2 800,00 грн.;

-музичний центр Соні 1 шт. вартістю 6 000,00 грн.;

-колонки музичні S-90 2 шт. вартістю 500,00 грн.;

-в`язальна машинка 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-комп`ютер стаціонарний 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-тренажер силовий 1 шт. вартістю 1 300,00 грн.;

-тренажер Орбітрек 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-автомобільний причеп Лідер 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-причеп для човна (саморобний) 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-човен Крим 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-човен Казанка 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-мотор човновий Ямаха 1 шт. вартістю 15 000,00 грн.;

-мотор човновий Джонсон 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-мотор човновий Нептун 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-пневматичний пістолет Скіф 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-пневматична гвинтівка «Gamo» 1 шт. вартістю 3 000,00 грн.;

-компресор повітряний 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-установка для утеплення 1 шт. вартістю 2 000,00 грн.;

-наждак електричний 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

-турбінка середня 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

-стінка кутова (кухонна) МДФ 5 м 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-електрозварка Тесла 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-драбина алюмінієва 6 м 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-м`який куточок (кухонний) 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-стінка кутова чорна 1 шт. вартістю 50 000,00 грн.,

а всього на загальну суму 154 800,00 грн.

Під час поділу спільнонабутого майна подружжя колегія суддів керувалась наступним.

Так, представник ОСОБА_2 під час розгляду справи в суді першої інстанції лише частково визнала наявність у неї зазначеного ОСОБА_1 побутового майна, а саме: тренажер силовий, музичний центр Соні, тренажер «Орбітрек», причеп для човна, човен «Крим», човен «Казанка», мотор човновий «Ямаха», мотор човновий «Нептун», мотор човновий, колонки музичні, в`язальну машинку.

При цьому вона не визначила вартість вказаного майна і тим самим погодилась на вартість, запропоновану ОСОБА_1 , а саме: музичний центр Соні - 6 000,00 грн., в`язальна машинка - 5 000,00 грн., тренажер силовий - 1 300,00 грн., тренажер «Орбітрек» -1500,00 грн., причеп для човна -500,00 грн., човен «Крим» - 8 000,00 грн., човен «Казанка» - 8 000,00 грн., мотор для човна «Ямаха» -15 000,00 грн., мотор до човна «Нептун» - 500,00 грн., мотор човновий без назви - 10 000,00 грн., колонки музичні - 500,00 грн.

Всього на загальну суму 51 300,00 грн.

Придбання сторонами в період шлюбу та наявність на час звернення до суду з позовом виділеного у власність ОСОБА_1 майна, яке він просив залишити саме за ним за визначеною ним вартістю, а саме: стільці офісні - 7 шт. вартістю 2 800,00 грн.; комп`ютер стаціонарний вартістю 5 000,00 грн.; автомобільний причеп Лідер вартістю 8 000,00 грн.; компресор повітряний вартістю 1 500,00 грн.; пневматичний пістолет Скіф вартістю 1 500,00 грн.; пневматична гвинтівка «Gamo» вартістю 3 000,00 грн.; установка для утеплення вартістю 2 000,00 грн.; наждак електричний вартістю 1 000,00 грн.; турбінка середня вартістю 700,00 грн.; електрозварка Тесла вартістю 4 000,00 грн. та драбина алюмінієва 6 м вартістю 4 000,00 грн. підтверджується сукупністю доказів, а саме показами свідків, фотознімками та відеозаписами.

Будь-яких доказів придбання подружжям іншого побутового майна, яке зазначалося ОСОБА_1 не надано.

ОСОБА_2 заперечувала зазначені вимоги та стверджувала, що перелічені у позовній заяві ОСОБА_1 інші речі, крім тих, придбання яких та наявність нею визнані, у тому числі і в суді апеляційної інстанції, у її користуванні не перебувають та факт їх придбання під час шлюбу та визначену ОСОБА_1 вартістю заперечувала.

Наявні в матеріалах справи фотографії щодо іншого майна, не включеного судом до переліку спільно набутого майна подружжя, на яких, на думку ОСОБА_1 , зображено побутові речі, що підлягають поділу між подружжям, є нечіткими, з них не можна встановити марку, модель майна та інші характеристики, вони не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки такі фотосвітлини є єдиним доказом і не підтверджені іншими доказами, які б у своїй сукупності давали суду підстави вважати встановленими факти, на які ОСОБА_1 посилався.

Враховуючи наведене, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, керуючись принципом верховенства права, колегія суддів приходить до висновку про можливість поділу спільного майна подружжя у зазначений вище спосіб.

При цьому, загальна вартість виділеного у власність ОСОБА_2 майна становить 309 380 грн.:

-251 179,50 грн. - вартість автомобіля;

-58 200,00 грн. - вартість предметів домашнього вжитку,

Загальна вартість виділеного у власність ОСОБА_1 майна становить 308 520,00 грн.:

-153 720,00 грн. - вартість житлового будинку та земельної ділянки;

-154 800,00 грн. - вартість предметів домашнього вжитку.

Отже, частка ОСОБА_2 у спільному майні подружжя перевищує частку ОСОБА_1 на 860,00 грн.

За таких обставин, з метою приведення до рівності часток сторін у спільному майні подружжя, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація за перевищення частки у спільному майні подружжя у розмірі 430 грн. (860 грн : 2).

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідачки частки в майні ФОП ОСОБА_2 загальною вартістю 2 325 963,01 грн., що складає 1 162 981, 51 грн., то суд першої інстанції обгрунтовано виходив з відсутності належних та достовірних доказів в обгрунтування наявності у ФОП ОСОБА_2 майна на зазначену суму.

Так, позивач вказав, що з червні 2016 року на розвиток бізнесу відповідачки, оренду приміщення, його ремонт, а також подальшу закупівлю товару в магазин тканин ФОП ОСОБА_2 з сімейного бюджету витрачено 2 325 963,01 грн., надавши виписки з рахунку про зняття відповідачкою готівки у цьому розмірі, вважаючи, що всі знятті кошти вона спрямовувала на розвиток свого бізнесу.

Разом з тим, позивачем не диференційовано, які саме кошти ФОП ОСОБА_2 витрачено на оренду приміщення, його ремонт та технічне обслуговування (що за своєю правовою природою не є а ні майном ФОП ОСОБА_2 , а ні її доходом), а що відноситься до майна ФОП.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 640/1183/18 (провадження № 61-16708св21) зазначено, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Майно ФОП, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів та використовується в інтересах сім`ї.

Отже, предметом доказування при поділі майна ФОП, є :

1)придбання його за рахунок належних подружжю коштів;

2)використання в інтересах сім`ї;

3)встановлення шляхом надання актів інвентаризації, ревізій, виписок з реєстрів рухомого та нерухомого майна, виписок з банківських рахунків щодо наявності грошових коштів на рахунку ФОП, тощо, належності на праві власності певного майна, його виду та вартості.

Посилання апелянта на ту обставину, що ОСОБА_2 з його банківського рахунку на протязі певного періоду часу постійно знімала грошові кошти для розвитку свого бізнесу, про що свідчить рух коштів на його банківських рахунках (банківські виписки), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки будь-яких достовірних відомостей стосовно того з якою метою ОСОБА_2 знімала грошові кошти з рахунку ОСОБА_1 і на які цілі їх витрачала (сімейні, особисті, для бізнесу тощо) матеріали справи не містять і це є лише припущенням позивача.

Приймаючи до уваги, що надане позивачем відео наявності в магазині тканин товару не є тим доказом, на підставі якого можна встановити обставини, що підлягають доказуванню у спірних правовідносинах, зокрема щодо виду, обсягу та вартості майна ФОП, при цьому рішення суду не може грунтуватися на припущеннях, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо поділу цього майна.

Щодо понесених ОСОБА_1 витрат на ремонт та облаштування будинку, придбаного матір`ю відповідачки ОСОБА_3 , суд обгрунтовано зазначив у рішенні про відсутність як доказів понесення ним таких витрат при проведенні ремонту в будинку ОСОБА_3 , так і правових підстав їх зарахування до обсягу спільно набутого майна подружжя з подальшим врахуванням при вирішенні спору про поділ майна подружжя.

При цьому у позові не зазначено з яких підстав та на яких умовах надавались ці кошти ОСОБА_3 (у борг, безповоротна фінансова допомога, тощо) і чому саме її донька - відповідачка у справі ОСОБА_2 має бути відповідальною особою у правовідносинах, що склались між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в зазначеній частині зводяться до незгоди з висновками суду.

Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.

Будь-яких інших доводів, які б спростовували даний висновок суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в частині поділу спільно набутого майна подружжя та ухвалення в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 367-369, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Осипова Сергія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 липня 2021 року в частині поділу спільнонабутого майна подружжя скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Провести поділ спільнонабутого майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_2 :

1) автомобіль HYUNDAY і30, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, вартістю 251 179,50 грн.;

2) наступні предмети домашнього вжитку:

-лампа УВЧ Цептор 1 шт. вартістю 12 000,00 грн.;

-розпошивочна машинка Жаноме 1 шт. вартістю 7 000,00 грн.;

-набір кухонного посуду Амвей розширений 1 шт. вартістю 17 000,00 грн.;

-набір сковорідок Амвей 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-сковорода Вок Амвей 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

-набір ножів Амвей 1 шт. вартістю 9 000,00 грн.;

-газонокосарка 1 шт. вартістю 2 500,00 грн.;

-люстра 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

-праска 1 шт. вартістю 1 000,00 грн., а всього на загальну суму 58 200,00 грн.

Провести поділ спільнонабутого майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 :

1) житловий будинок з надвірними та побутовими будівлями та спорудами загальною площею 42,7кв.м. та земельну ділянку до нього кадастровий номер 6522384500:03:001:0070, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною вартістю 153 720,00 грн.;

2) наступні предмети домашнього вжитку:

-стільці офісні 7 шт. загальною вартістю 2 800,00 грн.;

-музичний центр Соні 1 шт. вартістю 6 000,00 грн.;

-колонки музичні S-90 2 шт. вартістю 500,00 грн.;

-в`язальна машинка 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-комп`ютер стаціонарний 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-тренажер силовий 1 шт. вартістю 1 300,00 грн.;

-тренажер Орбітрек 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-автомобільний причеп Лідер 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-причеп для човна (саморобний) 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-човен Крим 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-човен Казанка 1 шт. вартістю 8 000,00 грн.;

-мотор човновий Ямаха 1 шт. вартістю 15 000,00 грн.;

-мотор човновий Джонсон 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-мотор човновий Нептун 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

-пневматичний пістолет Скіф 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-пневматична гвинтівка «Gamo» 1 шт. вартістю 3 000,00 грн.;

-компресор повітряний 1 шт. вартістю 1 500,00 грн.;

-установка для утеплення 1 шт. вартістю 2 000,00 грн.;

-наждак електричний 1 шт. вартістю 1 000,00 грн.;

-турбінка середня 1 шт. вартістю 700,00 грн.;

-стінка кутова (кухонна) МДФ 5 м 1 шт. вартістю 10 000,00 грн.;

-електрозварка Тесла 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-драбина алюмінієва 6 м 1 шт. вартістю 4 000,00 грн.;

-м`який куточок (кухонний) 1 шт. вартістю 5 000,00 грн.;

-стінка кутова чорна 1 шт. вартістю 50 000,00 грн., а всього на загальну суму 154 800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину грошових коштів на банківському рахунку у Херсонській обласній дирекції ПАТ КБ «Правекс Банк» станом на 17.06.2017 року, що становить 6 610,07 доларів США, що в еквіваленті до української гривні на день ухвалення даного судового рішення становить 268 689,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за перевищення частки у спільному майні подружжя в розмірі 430 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено - 05 липня 2024 року.

Головуючий О.В.Кутурланова

Судді: Л.П.Воронцова

Н.В.Орловська