Ухвала

від 08.07.2024 по справі 910/9979/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/9979/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (у складі колегії суддів: Барсук М.А. (головуючий), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДКТ Лтд",

2. Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Державне підприємство "Укркомунобслуговування",

2. Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Маркет Груп",

4. Міністерство розвитку громад та територій України

про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 (повний текст складено 16.04.2024) у справі № 910/9979/23, подана 28.05.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.06.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням Судом неповажними зазначених заявником підстав для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків до 18.07.2024, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.

28.06.2024 засобами поштового зв`язку Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" направило заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка надійшла до Суду 02.07.2024.

Розглянувши подану заяву Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у заяві не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, а також не зазначено об`єктивних та непереборних обставин, що стали причиною його пропуску, у зв`язку з чим колегія суддів визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні заяви з таких підстав.

Так, звертаючись з касаційною скаргою 28.05.2024 (що підтверджується відміткою на поштовому конверті) скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, яке було обґрунтоване тим, що оскаржувана постанова Відповідачем-2 не була отримана на день подання касаційної скарги. При цьому директор ПАТ - "КИЇВЗНДІЕП" з 06.05.2024 по 27.05.2024 перебував у службовому відрядженні. В той же час, заявник зауважував, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 було доставлено до його електронного кабінету 17.04.2024, зі змістом якої, за його доводами, він фактично ознайомився 14.05.2024. За таких обставин, скаржник вважав, що потрібно обраховувати строк на касаційне оскарження саме з 14.05.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із визнанням неповажними підстав, наведених скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надано строк для усунення недоліків.

28.06.2024 засобами поштового зв`язку Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" направило заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка обґрунтована тим, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України було введено воєнний стан, який неодноразово було продовжено і він діє також станом на день звернення з цією касаційною скаргою. Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Також зауважує, що відповідно до інформаційного повідомлення "Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан" від 04.03.2022, розміщеного на сайті Верховного Суду, зазначено: "Варто також ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків".

Крім цього, скаржник зазначає, що його засновано на державній власності і 100% статутного капіталу, якого належить Державі, в особі уповноваженого органу управління - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Наказом ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" від 24.03.2022 № 03 на період дії воєнного стану на території України з 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів із своїми працівниками, у тому числі з працівниками юридичного відділу.

Внаслідок чого, за його доводами, 13.12.2022 начальник юридичного відділу - Аламенко Альона звільнилася з займаної посади, а 31.05.2023 провідного юриста юридичного відділу - Григоренка Миколу Івановича переведено на посаду заступника директора з управління майном, який у подальшому приступив до виконання обов`язків директора ПАТ "КИЇВЗНДІЕП".

Таким чином, за твердженнями заявника, у нього відсутня особа, яка може здійснювати юридичний супровід його діяльності та забезпечувати правовий захист. Додатково повідомляє, що в рамках виконавчого провадження № 74434111 від 13.03.2024 на рахунки ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" накладено арешт, у зв`язку з чим останній позбавлений будь-якої можливості звернутися за правовою допомогою до інших кваліфікованих фахівців у галузі права.

Крім того, за доводами скаржника, у період строку на касаційне оскарження його керівник згідно наказу від 03.05.2024 № 01-ВД перебував упродовж двадцяти днів у службовому відряджені (з 06.05.2024 по 27.05.2024) в Ужгородському районі Закарпатської області. Одразу на наступний день після службового відрядження, тобто 28.05.2024, керівник ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" звернувся до Суду з касаційною скаргою.

Також зауважує, що Григоренко М.І. є єдиною уповноваженою особою, яка має право здійснювати юридичні дії від імені скаржника та забезпечувати його правовий захист, тому ця касаційна скарга була подана ним на наступний день після закінчення службового відрядження.

Тобто, на думку заявника, вказані вище обставини унеможливили подання касаційної скарги до 28.05.2024.

Однак, розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінивши вказані доводи, суд касаційної інстанції оцінює їх критично та повторно звертає увагу скаржника, що вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності товариства, мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

Згідно частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо посилання заявника на воєнний стан у країні, то Верховний Суд зауважує, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Також, Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на зазначене, доводи скаржника, які викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 292, пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 910/9979/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись статтями 116, 119, 234, 288, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 910/9979/23.

2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі платіжну інструкцію № 688 від 15.05.2024 на суму 5 368,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко