Ухвала

від 05.06.2024 по справі 757/22665/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/22665/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4075/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2024 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрювається у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України, -

за участю:

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торез Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 року включно.

Строк дії ухвали визначено до 15.07.2024 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді єнезаконною та необґрунтованою, винесена із порушенням процесуального закону та неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.

Апелянт вказує на те, що слідчим суддею порушено вимоги ч. 2 ст. 177 та ч. 4 ст. 183 КПК України та неправильно застосовано ч. 4 ст. 28 КК України, оскільки для виникнення у суду дискреційного повноваження обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави необхідним є кваліфікація дій особи, зокрема за ст. 255 КК України. В той же час, одного лише зазначення в повідомленні про підозру на ст. 255 КК України не є достатнім. Таке зазначення повинно відповідати зокрема критерію обґрунтованості підозри та не носити суто формальний чи технічний характер.

Виходячи з припису ст. 28 КК України, одною із головних та обов`язкових ознак ст. 255 КК України є кількість учасників, а саме 5 і більше осіб. В той же час за всіма матеріалами у справі фігурують лише 4 особи, яким на момент обрання запобіжного заходу було повідомлено про підозру. Таким чином, на час постановлення оскаржуваного рішення, у слідчого судді не було підстав застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без одночасного обрання застави.

Апелянт також зазначає про необґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України. Більшість дій, що інкримінуються ОСОБА_7 та відповідно злочинній організації стосуються дій, безпосереднім виконавцем яких може бути лише посадова особа ДП. В той же час, жодної особи ДП в жодному документі не фігурує. Враховуючи викладене, неможливим є доведення наявності стійкого ієрархічного об`єднання створеного з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів без встановлення осіб, що безпосередньо вчиняли такі дій.

Наявність стійких зв`язків є обов`язковою умовою наявності складу злочину передбаченого ст. 255 КК України. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази таких зв`язків, в тому числі і НСРД. В матеріалах справи відсутні жодні НСРД в яких приймає участь підозрюваний. Відсутні докази надання вказівок. Усі матеріали які є будуються на припущеннях та показах з чужих слів.

Також апелянт звертає увагу суду на те, що жодне з кримінальних правопорушень, що містяться в повідомленні про підозру не відноситься до підслідності Державного бюро розслідувань. Так ст. ст. 212 та 219 КК України відносяться до підслідності Бюро економічної безпеки, ст. 255 відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції.

Враховуючи викладене, розслідування та звернення до суду із клопотання про обрання запобіжного заходу Державним бюро розслідувань у справах, що не відносяться до їх компетенції є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Крім того апелянт зазначає, щодо можливості ухилення особи від слідства оскільки дане кримінальне провадження розслідується починаючи з 2021 року. За цей час, на різних підприємствах якими прямо, чи опосередковано володіє ОСОБА_7 відбувалися різні процесуальні дії: обшуки, допити таке інше. В той же час, як зазначає сам прокурор, ОСОБА_7 30 разів виїжджав за кордон та 30 разів повертався. Наведене на нашу думку переконливо свідчить про те, що особа не намагається ухилитися від слідства, а навпаки хоче себе захищати від необгрунтованого переслідування.

Доводи сторони обвинувачення щодо можливості знищення доказів, впливу на свідків та інше є голослівними припущеннями та не підтверджуються жодним доказом. Лише тяжкість злочину відповідно до усталеної практики ЄСПЛ не може бути підставою обрання найбільш тяжкого запобіжного заходу.

В той же час ОСОБА_7 є публічною особою. Він неодноразово та системно допомагав та допомагає армії, в складний для країни час, що має наслідком численні листи подяки від військових, що безпосередньо боронять країну. На теперішній час ОСОБА_7 має інвалідність третьої групи, про це зазначає сам прокурор в клопотанні про обрання запобіжного заходу. Більш того, співробітниками ДБР було вилучено в ході обшуку пенсійне посвідчення ОСОБА_7 . В результаті обвалу в шахті на початку 90х років ОСОБА_7 має значні пошкодження спини та позвонків. Також на теперішній час ОСОБА_7 має матір пенсійного віку, яка повністю перебуває на його утриманні. Діти ОСОБА_7 також перебувають в Україні. Все це свідчить про наявність стійких соціальних зв`язків.

05.06.2024 захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав доповнення до апеляційної скарги, в яких вказав на те, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необґрунтовано не визначив розмір застави, без будь-якого обґрунтування.

Також захисник зазначив, що висновки аналітичних досліджень та висновки експертів не є доказами ухилення від сплати податків, оскільки факт податкового порушення та зобов`язання платника податків встановлюється виключно податковим рішенням-повідомленням.

На переконання захисника, відсутні докази наявності об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України, яка характеризується ухиленням від сплати податків. Однак колегія суддів не приймає вказані доповнення захисника ОСОБА_10 , до апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , з урахуванням висновку Великої палати Верховного суду викладеного у постанові ВП ВС від 24 квітня 2024 року у справі № 304/1035/20 (провадження № 13-58кс23) щодо застосування норм права, відповідно до якого у розумінні ч. 3 ст. 403 КПК «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені. Право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу обвинуваченого, належить виключно суб`єкту її подання, тобто обвинуваченому.

З викладеного висновку вбачається, ч. 3 ст. 403 КПК «особою, яка подала апеляційну скаргу» є лише учасник судового провадження, який реалізував право на апеляційне оскарження від свого імені, в даному випадку змінити чи доповнити апеляційну скаргу мав право захисник ОСОБА_6 , який подавав апеляційну скаргу, в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали вимоги апеляційної скарги і просили її задовольнити, з наведених в ній підстав, пояснення прокурорів, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 у тому числі за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27, ст. 219 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (ЄДРПОУ 31599557) (далі - ДП «ВК «Краснолиманська») є одним із найпотужніших державних вугледобувних підприємств України, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України, видобуває рядове вугілля марок Г, Ж, яке використовується для потреб коксування та енергетики.

Також встановлено, що не пізніше 01.01.2022, точна дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлено, кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_7 , який у період до 10.04.2023 являвся кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Краснолиманська», а в подальшому продовжив неформальне керівництво цим Товариством, яке у період до 10.04.2023 входило до групи компаній ТОВ «Укрдонінвест», достовірно знаючи, що ДП «ВК «Краснолиманська» перебуває в залежності від ТОВ «Краснолиманське», оскільки не має можливості проводити видобуток кам`яного вугілля з власних пластів, свідомо ставши на шлях злочинної діяльності, створив злочинну організацію, а саме стійке ієрархічне об`єднання декількох осіб, до якого увійшли його довірена особа ОСОБА_13 , директор ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 , головний бухгалтер ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_15 , інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, в тому числі працівники правоохоронних органів серед службових осіб Державної податкової служби України, службові особи Міністерства енергетики України та службові особи ДП «ВК «Краснолиманська», які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких злочинів учасниками цієї організації, керівництва та координації кримінально протиправної діяльності інших осіб, забезпечення функціонування злочинної організації, підшукання співучасників, об`єднання їх зусиль, детальний розподіл між ними обов`язків, складення плану, визначення способів його виконання. Внаслідок чого ОСОБА_7 досягнуто основної мети такої організації, а саме: утворення стійкого об`єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, зокрема, ухилення від сплати податків, доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності та банкрутства, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, забезпечення взаємозв`язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Так, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, під час розробки плану діяльності злочинної організації, собі, як організатору і керівнику, відвів роль управління функціонуванням злочинної організації як стійкого об`єднання осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов`язків; планування конкретних злочинів і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої, вдосконалення структури об`єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об`єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних злочинів тощо), забезпечення фінансування та організації приховування злочинної діяльності злочинної організації.

Після цього, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, залучив свою довірену особу ОСОБА_13 , якій відвів роль співвиконавця вчинення кримінальних правопорушень, та яка виступала посередником між організатором та виконавцями в ієрархічній структурі злочинної організації і відповідала за координацію дій учасників групи та своєчасне виконання ними протиправних дій, погоджених з ОСОБА_7 . Зокрема, на неї покладено обов`язок щодо здійснення загального керівництва діяльністю ТОВ «Краснолиманське» та підконтрольного ДП «ВК «Краснолиманська», погодження питань правової та фінансової діяльності цих підприємств.

Слідчий зазначає, що на виконання плану злочинної організації, створеної ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, залучено директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 , якому доведено план злочинної діяльності, з яким він погодився, таким чином вступивши до злочинної організації і ставши її учасником з метою вчинення тяжких злочинів. ОСОБА_14 , відповідно до розробленого плану, відведено роль керівника над підлеглими співробітниками ТОВ «Краснолиманське» та службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська», з яким повинні погоджуватись питань правової та фінансової діяльності цих товариств та контроль над діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» стосовно видобування вугілля. Останній в свою чергу до вчинення протиправної діяльності залучив головного бухгалтера ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_15 , яка підпорядковується йому в силу службових обов`язків та повинна була виконувати його незаконні вказівки.

При цьому, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України на час вчинення кримінальних правопорушень були службовими особами, так як виконували організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022 до злочинної організації залучено невстановлену службову особу ДП «ВК «Краснолиманська», яка, враховуючи підконтрольність державного підприємства приватній структурі, на виконання злочинного плану повинна була гальмувати питання щодо повернення запасів з балансу ТОВ «Краснолиманське» на баланс ДП «ВК «Краснолиманська» та анулювання спеціального дозволу ТОВ «Краснолиманське» на право користування надрами від 19.12.2003 № 3316, не забезпечувати, з огляду на наявність простроченої дебіторської заборгованості, своєчасне повернення обігових коштів державного підприємства та належний рівень претензійно-позовної роботи.

Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, до злочинної організації залучено невстановлених працівників правоохоронних органів, серед службових осіб Державної податкової служби України, які, виконуючи роль представників органу, який здійснює контролюючу функцію господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське», не здійснювали належним чином податковий контроль та давали можливість безперешкодно здійснювати кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у створенні та керівництві злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.

Крім того, наприкінці 2021 року, більш точна дата та час досудовим розслідування не встановлені, у керівника злочинної організації ОСОБА_7 виник умисел на організацію ухилення від сплати податків з метою особистого збагачення та збагачення учасників злочинної організації, який через свою довірену особу ОСОБА_13 довів до відома директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 та головного бухгалтера цього Товариства ОСОБА_15 , які з запропонованим погодились та у період часу з 01.01.2022 по 30.09.2023 втілювали розроблений учасниками злочинної організації план кримінального правопорушення.

Умисні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які виразилися у незаконному застосуванні податкової пільги (код податкової пільги, згідно з довідником пільг, 14060521) в період з 01.01.2022 по 30.09.2023, призвели до заниження сум податку на додану вартість та фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 75 104 431,82 грн, що відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, у ОСОБА_7 не раніше вересня 2018 року, більш точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, виник злочинний умисел, направлений на організацію доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності з метою подальшого отримання юридичного контролю над вказаним державним підприємством шляхом проведення його приватизації або отримання можливості контролювати його діяльність іншим легальним (законним) способом.

З цією метою, ОСОБА_7 , який станом на вересень 2018 року через підконтрольні йому підприємства являвся кінцевим бенефіціарним власником та вигодонабувачем діяльності ТОВ «Краснолиманське» (далі - Товариство), достовірно знаючи про залежність ДП «ВК «Краснолиманська», як діючого державного підприємства з видобування вугілля від ТОВ «Краснолиманське» внаслідок наявності договірних зобов`язань ДП «ВК «Краснолиманська» перед ТОВ «Краснолиманське» щодо надання послуг для здійснення всіх процесів виробництва, а також фактичного невиконання Товариством своїх зобов`язань перед державним підприємством за договорами про здійснення гірничих виробок, що зумовило відсутність можливості здійснення державним підприємством самостійного видобутку та реалізації вугілля кам`яного - тобто, основного виду діяльності, а також невиконання Товариством грошових зобов`язань перед ДП «ВК «Краснолиманська» за надані послуги, вирішив використати вказані обставини для штучного продовження зростання зобов`язань державного підприємства перед державою, тим самим поступово зменшуючи його ліквідність та посилюючи залежність від діяльності ТОВ «Краснолиманське».

Також з метою досягнення протиправної мети кримінального правопорушення у вигляді доведення державного підприємства до стійкої фінансової неспроможності, ОСОБА_7 , будучи обізнаним про наявність непогашеної дебіторської заборгованості підконтрольного ТОВ «Краснолиманське» перед ДП «ВК «Краснолиманська» за надані у минулих роках послуги, на загальну суму станом на 30.09.2023 - 2 166 702 584,36 грн, організував, а ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 безпосередньо виконали, заходи щодо подальшого незабезпечення виплати ТОВ «Краснолиманське» наявних грошових зобов`язань перед державним підприємством шляхом штучного збільшення видатків зазначеного товариства у вигляді перерахування відповідних грошових коштів на розрахункові рахунки підконтрольних ОСОБА_7 підприємств, а також виплати дивідендів учасникам товариства, тим самим поступово зменшуючи платоспроможність державного підприємства перед державою, оскільки переважна (понад 75%) дебіторська заборгованість ДП «ВК «Краснолиманська» за період 2014-2023 років складалась з боргових зобов`язання ТОВ «Краснолиманське».

Таким чином, невстановленими службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська» за попередньою змовою та під безпосереднім керівництвом директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 , головним бухгалтером ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_15 , під контролем ОСОБА_13 , забезпечено реалізацію злочинного плану ОСОБА_7 щодо умисного доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стійкої фінансової неспроможності шляхом вчинення дій по нереєстрації ДП «ВК «Краснолиманська» податкових накладних, що тягне за собою нарахування пені та штрафів, тобто умисного порушення податкового законодавства із метою застосування до підприємства фінансових санкцій, не проведення службовими особами ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 та ОСОБА_15 належних розрахунків з ДП «ВК «Краснолиманська» за надані послуги, умисного невжиття службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська» заходів щодо реального стягнення існуючих боргів, що призвело до настання шкоди у вигляді боргових зобов`язань та несплати податків до бюджетів різних рівнів, що призвело до великої матеріальної шкоди державі на суму 2 194 097 442,88 грн у вигляді несплати податку на додану вартість та несплати заборгованості за спожиту електричну енергію перед державними підприємствами та компаніями.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в організації доведення до банкрутства, тобто умисних, з корисливих мотивів та іншої особистої заінтересованості вчинення службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, що завдало великої матеріальної шкоди державі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України.

Крім того, на виконання плану злочинної організації, створеної ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.01.2022, більш точна дата слідством не встановлена, через директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 залучено невстановлену службову особу ДП «ВК «Краснолиманська», якій доведено план злочинної діяльності, з якою ця особа погодилась, таким чином, вступивши до злочинної організації і ставши її учасником.

За попередньо розробленим злочинним планом ОСОБА_7 , спрямованим, крім іншого, на ухилення службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська» від сплати податків, у тому числі для постійного зростання боргових зобов`язань державного підприємства з метою подальшого його доведення до стану стійкої фінансової неспроможності, службові особи ТОВ «Краснолиманське» станом на 30.09.2023 безперешкодно користувались потужностями ДП «ВК «Краснолиманська» на договірній основі, при цьому систематично не погашали заборгованість за надані послуги, та умисно сформували заборгованість перед ДП «ВК «Краснолиманська» на загальну суму 2 166 702 584,36 грн, що, у подальшому унеможливило здійнення службовими особами ДП «ВК «Краснолиманська» належної сплати податків до бюджетів різних рівнів.

Враховуючи викладене, умисні дії ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та невстановленої досудовим розслідуванням службової особи ДП «ВК «Краснолиманська» призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в сумі 1 124 095 182,2 грн, що відповідно до примітки ст. 212 КК України є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в організації умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненого службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, яка зобов`язана їх сплачувати, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, директор ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 , діючи у співучасті з головним бухгалтером Товариства ОСОБА_15 та ОСОБА_13 , на виконання вказівок ОСОБА_7 , маючи безпосередній контроль над діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська», використовуючи при цьому реквізити ТОВ «Краснолиманське» та ТОВ «Укрдонінвест», створили умови щодо перебування державного підприємства в стані стійкої фінансової неспроможності з метою подальшого отримання юридичного контролю над ним шляхом проведення приватизації або отримання можливості контролювати його діяльність іншим легальним (законним) способом.

Загалом, за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 реалізували свій злочинний умисел, направлений на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, на загальну суму 991 828 887 грн, що, відповідно до примітки 2 до статті 209 КК України, є особливо великим розміром.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в організації набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, вчинення правочину з таким майном, зміни форми (перетворення) такого майна, та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування, походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, вчинене особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.

За результатами проведеного розслідування, 17.05.2024 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 та ст. 219 КК України, за відповідними ступенями співучасті відповідно до ст. 27 КК України.

17.05.2024 о 10 год. 46 хв. слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 та ст. 219 КК України, за відповідними ступенями співучасті відповідно до ст. 27 КК України.

18.05.2024 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_12 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий вказав на те, що обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 та ст. 219 КК України, повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- рапортами оперативних підрозділів щодо виявлення кримінального правопорушення;

- звітом № 05-21 за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 01.01.2018 по завершений звітній період 2021 року, яким підтверджено відсутність можливості ДП «ВК «Краснолиманська» видобутку кам`яного вугілля з власних пластів та перебування державного підприємства у залежності від господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське»;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024, яким визначено заборгованість ТОВ «Краснолиманське» перед ДП «ВК «Краснолиманська» станом на 30.09.2023, та установлено реальну можливість сплатити заборгованість перед ДП «ВК «Краснолиманська», що вказує на доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стану стійкої фінансової неспроможності цього суб`єкта господарської діяльності, у зв`язку з наявністю боргових зобов`язань перед державою та кредиторами, а також проведення перерахування грошових коштів підприємствам, які приховали факт надходження коштів, не зареєструвавши податкові накладні;

- висновком експерта від 15.05.2024, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024;

- випискою щодо ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519), яка містить відомості про те, що директором цього підприємства є ОСОБА_14 , засновником є ОСОБА_17 та видалені бенефіціарні власники - ОСОБА_7 , ТОВ «Укрдонінвест», що підтверджує повну підконтрольність вказаного підприємства особі організатора вчинення кримінальних правопорушень;

- протоколом допиту свідка - колишнього генерального директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_18 від 20.10.2023, в ході якого він повідомив, що йому стало відомо від директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 про наявність боргових зобов`язань державного підприємства перед Товариством на суму близько 6 млрд. грн, про що наявний відповідний господарський спір, та який запропонував останньому підписати мирову угоду, визнаючи борг у 4 млрд. грн, на пропозицію чого в подальшому ОСОБА_18 при зустрічі з ОСОБА_14 та ОСОБА_7 відмовився;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дії від 21.12.2023 щодо ОСОБА_18 , яким підтверджуються організовані протиправні дії, співпраця останнього та інших співучасників з ОСОБА_7 , намагання останнього захистити своїх спільників від дій правоохоронних органів;

- протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 14.06.2023, відповідно до якого установлено, що ОСОБА_7 , 14.06.2023 відвідував бізнес-центр за адресою АДРЕСА_2 та Міністерство енергетики України;

- протоколом обшуку від 19.10.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , куди під час обшуку прибула заступник директора ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_13 , де в ході обшуку виявлено та в подальшому вилучено серверне обладнання, яке зі слів присутніх осіб належить ДП «ВК «Краснолиманська»;

- протоколом допиту свідка - комерційного директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_19 від 15.02.2024, який повідомив, що сервер ДП «ВК «Краснолиманська» був переданий на зберігання ТОВ «Укрдонінвест» в особі ОСОБА_7 на підставі договору №11/08/2023 про надання послуг відповідального зберігання, який підписав головний інженер ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_20 ;

- протоколом огляду від 05.02.2024 інформації, яка була отримана в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, оптичного диску, на якому містяться аудіо-файли розмов абонента ОСОБА_18 , під час якого встановлені підтвердження фактів підконтрольності державного підприємства приватному;

- протоколом огляду від 02.02.2024 інформації, яка була отримана в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема оптичного диску, на якому містяться аудіо-файли розмов абонента ОСОБА_15 , яким підтверджуються факти управління з боку ОСОБА_7 , а також вчинення протиправних дій підконтрольними йому особами;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.07.2023 стосовно ОСОБА_15 та додатками до нього, в якому міститься список контактів ОСОБА_15 , серед яких наявний контакт підписаний « ОСОБА_21 » та відповідний номер телефону « НОМЕР_1 », яким фактично користується ОСОБА_13 ;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023 стосовно ОСОБА_15 , яким підтверджуються факти, викладені у повідомлені про підозру;

- протоколом про результати проведення негласної слідчої дії від 14.03.2024 стосовно ОСОБА_15 , відповідно до якого остання повідомляє про необхідність погодження своїх дій з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , зазначає, що за його вказівками у 2022 році здійснила перерахування дивідендів ТОВ «Укрдонінвест» на суму близько 200 млн грн;

- висновком експертів від 10.04.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, відповідно до якої встановлено, що діяльність ДП «ВК «Краснолиманська» координується та керується як службовими особами ТОВ «Краснолиманське», так і третіми особами, а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_7 ;

- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024, яким установлено факт неправомірного застосування податкової пільги (код податкової пільги НОМЕР_2 ) ТОВ «Краснолиманське» в період з 01.01.2022 по 30.09.2023, що призвело до заниження сум податку на додану вартість, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з декларуванням податкових пільг в сумі 75 104 431, 82 грн;

- висновком експерта від 14.02.2024, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 18.01.2024 в частині заниження ТОВ «Краснолиманське» належної до сплати в бюджет суми податку на додану вартість у загальній сумі 75 104 431, 82 грн внаслідок необґрунтованого застосування податкової пільги (нульової ставки ПДВ);

- листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024, відповідно до якої вказано, що інформація щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів, його збагачення оприлюднювалася на сайті Державної податкової служби України та веб-сайті Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 03.04.2024;

- протоколом огляду від 29.04.2024, відповідно до якого оглянуто офіційні роз`яснення Державної податкової служби України щодо особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів, його збагачення, опублікованих 10.01.2022;

- відомостями, отриманими з Державної податкової служби щодо службових осіб ТОВ «Краснолиманське», які отримували ЕЦП, та щодо осіб, які здійснювали реєстрацію податкових накладних з реалізації товарів: Вугілля кам`яне (код УКТ ЗЕД 2701), від імені ТОВ «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) у період з 01.01.2022 по 30.09.2023, на адресу наступних контрагентів: ТОВ «УДІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 42879748). ПАТ «АВДІЇВСЬКИЙ КОКСОХІМІЧНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 00191075), ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА» (ЄДРПОУ 31599557), ТОВ «РЕСУРС-ВУГІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43481352) (ЄДРПОУ 32281519), із зазначенням IP-адрес з яких здійснювалася відповідна реєстрація, дати і часу;

- листом ФОП « ОСОБА_22 », відповідно до якого встановлено, що ІР-адреса з якої здійснювалася реєстрація податкових накладних перебуває в користуванні ТОВ «Краснолиманське» на підставі договору оренди;

-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Також, слідчий зазначив, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 та ст. 219 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється.

18.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торез Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 15.07.2024 року включно.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ст. 219 КК України.

Застосовуючи відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, на переконання колегії суддів, доведена прокурором та сумнівів не викликає.

Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України на які посилається слідчий у клопотанні, доведені прокурором.

Так, слідчий суддя, вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував тяжкість покарання, суспільний інтерес, особу підозрюваного ОСОБА_7 , вік та стан здоров`я підозрюваного, сімейний стан, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, майновий стан підозрюваного, та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , без належного контролю його поведінки, враховуючи стадію досудового розслідування, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється.

Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.

Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив розмір застави з посиланням на ч. 4 ст. 183 КПК, згідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України.

На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги захисника зведені до питань доведеності винуватості, допустимості та достатності доказів, а також наявності складу інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.

Однак, відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Щодо доводів апелянта, що жодне з кримінальних правопорушень, що містяться в повідомленні про підозру не відноситься до підслідності Державного бюро розслідувань, оскільки ст. ст. 212 та 219 КК України відносяться до підслідності Бюро економічної безпеки, ст. 255 відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції. А тому, враховуючи викладене, розслідування та звернення до суду із клопотання про обрання запобіжного заходу Державним бюро розслідувань у справах, що не відносяться до їх компетенції є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою про визначення підслідності кримінальних правопорушень та об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.05.2024 /т. 1 а.с. 64-66/ визначено визначити підслідність кримінальних правопорушень в об`єднаному кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, з метою повного та швидкого проведення досудового розслідування, так як у разі виділення матеріалів досудового розслідування це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на дані, що характеризують особу підозрюваного, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 , може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Доказів того, що ОСОБА_7 , за станом здоров`я не може утримуватись під вартою слідчому судді не надано, а також не надано під час апеляційного розгляду.

Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.

Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4