Рішення

від 21.06.2024 по справі 611/572/23

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 611/572/23

Провадження № 2/611/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретарів Ведмідь І.В., Сторчай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за користування земельною ділянкою. В обґрунтування позову зазначив, що належна йому земельна ділянка, площею 10,9473 га, кадастровий номер 6320483500:000:0286, розташована на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, передана в оренду ФОП ОСОБА_3 , на підставі укладеного договору оренди від 31 липня 2019 року (далі - Договір).

Як вказуєпозивач,відповідач всуперечумов Договоруоренди від31липня 2019року таст.ст.526,530ЦК України,неналежно виконуєобов`язок посплаті орендноїплати,а саме:останнім несплачено щорічнийрозмір орендноїплати всумі 32000гривень за2021-2023роки,у зв`язкуз чим,загальна сума заборгованості з орендної плати за договором на даний час становить 96 000 гривень.

Також зазначає , що відповідно до ст.ст. 546,549 ЦК України та умов укладеного договору відповідач також повинен нести і майнову відповідальність за несвоєчасну сплату (до 31 вересня кожного року) щорічного розміру орендної плати, передбачену п. 4.6 Договору, сплативши пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення, що складає 38 016 гривень, а саме: 24 352 гривні по щорічному внеску за 2021 рік (32 000 грн. х 0,1% = 32 грн. х 761 день = 24 352 грн.), 12 672 гривні по щорічному внеску за 2022 рік (32 000 грн. х 0,1% = 32 грн. х 396 днів = 12 672 грн.) та 992 гривні по щорічному внеску за 2023 рік (32 000 грн. х 0,1% = 32 грн. х 31 день = 992 грн.).

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

23 лютого 2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли пояснення у справі. З позовними вимогами ФОП ОСОБА_3 не згоден. Вказала, що позивач не повідомляє суду важливу обставину взаємовідносин сторін, а саме - про розірвання Договору оренди землі від 31.07.2019 р. за рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 611/873/20 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати та пені, яким позов ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 611/873/20 набрало законної сили 19 вересня 2023 року після апеляційного розгляду. А отже, з 19 вересня 2023 року договір оренди земельної ділянки, площею 10,9473 га, кадастровий номер 6320483500:000:0286, розташованої на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 31 липня 2019 року між ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 , який був зареєстрований 31 липня 2019 року державним реєстратором Ляховою О.В. Барвінківської районної державної адміністрацією Харківської області, запис про інше речове право № 48060486 - розірвано.

Так як договірні відносини були розірванно на підставі рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 611/873/20, що набрало законної сили 19 вересня 2023 року, то саме з 19 вересня 2023 року зобов`язання сторін за договором припинились. Так як сума у розмірі 32000,00 грн. є орендної платою за рік, то за 2023 рік сума орендної плати може бути нарахована лише за 261 календарних днів за період з 01.01.2023 р. по 19.09.2023 р. Отже, з урахуванням вищевказаних обставин, орендна плата могла бути нарахована за період з 01.01.2023 р. по 19.09.2023 р. лише у сумі 22882,19 грн. (32000/365 х 261).

Крім того, згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Вважає, що ФОП ОСОБА_3 звільняється від сплати орендної плані за 2022 р. та 2023 р. за Договором оренди землі від 31.07.2019 р. у зв`язку з тим, що земельна ділянка кадастровий номер 6320483500:03:000:0286 площею 10,9473 га, що розташована на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, у вказані роки не використовувалася та не могла ним використовуватися через обставини, за які ФОП ОСОБА_3 не відповідає.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року. Майже з перших днів збройного протистояння Барвінківська міська територіальна громада Ізюмського району Харківської області, що включає у тому числі землі колишньої Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, в межах якої знаходиться земельна ділянка позивача, перебувало під обстрілами з боку збройних сил російської федерації.

Представник відповідача вказала, що із початком військової агресії російської федерації проти України, та введенням в Україні воєнного стану (Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р.), а саме з 24 лютого 2022 р., роботу ФОП ОСОБА_3 згідно з наказом за № 1 від 24.02.2022 р. було повністю призупинено. Торгово-промислової палати України 28 лютого 2022 року видала лист за №2024/02.0- 7.1, який засвідчує настання форс - мажорних обставин. Обставини бойових дій російської федерації на території Ізюмського району Харківської області підтверджені постановою Кабінету Міністрів України 06.12.2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», а також Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Зокрема, територія Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області відносилась до території активних бойових дій з 24 лютого 2022 року по 11 вересня 2022 року, а з 11 вересня 2022 року по теперішній час Барвінківська міська територіальна громада відноситься до складу території можливих бойових дій. Фактично на території розташування та здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 велися запеклі бойові дії з 24.02.2022 року понад сім місяців. Хоча територія Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області з 11 вересня 2022 року відноситься до території можливих бойових дій, але фактично на земельні ділянки військова адміністрації заїхати не дозволяла у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, тобто здійснювати сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках є небезпечною для життя. Земельна ділянка позивача потребує проведення розмінування. На звернення ФОП ОСОБА_3 здійснити відповідні роботи, поки надходять усні відповіді від компетентних органів, про те, що необхідно очікувати, питання щодо розмінування сільськогосподарських земель буде вирішуватись поступово. Таким чином земельна ділянка позивача є непридатною для використання у зв`язку з потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами .

Таким чином, земельна ділянка кадастровим номером 6320483500:03:000:0286 не могла бути використана ФОП ОСОБА_3 з 24.02.2022 р. через обставини, за які він не відповідає. Внаслідок вищенаведених причин (проведення бойових дій та виникнення їх наслідків у вигляді забруднення вибухонебезпечними предметами) ФОП ОСОБА_3 не виконував і не міг виконувати у 2022 та 2023 роках на цій земельній ділянці польові роботи по передпосівній підготовці, посіву сільськогосподарських культур, збиранню врожаю та жодні інші сільськогосподарські роботи через обставини, за які ФОП ОСОБА_3 не відповідає. На підставі викладеного, керуючись нормами ч. 6 ст. 762 ЦК України, відповідно до яких наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, вказує, відповідач ОСОБА_3 повинен сплатити орендну плату лише за період з 01.01.2021 р. по 24.02.2022 р., тобто за 2021 рік у розмірі 32000,00 грн. та за 55 днів 2022 року у розмірі 4821,92 грн., а всього 36821,92 грн. З 24 лютого 2022 року земельна ділянка, що належить ОСОБА_1 , не могла бути використана ФОП ОСОБА_3 через обставини бойових дій, а з 19 вересня 2023 року Договір оренди землі від 31.07.2019 р. є припиненим за судовим рішенням, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача орендної плати за вказані періоди.

Щодо стягнення пені за прострочення виплати орендної плати ОСОБА_5 , посилаючись на п.4.6 Договору оренди землі від 31.07.2019 р., який визначає, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_3 пеню у розмірі 38016 грн. Сума пені розрахована позивачем шляхом множення 32 грн. на кількість днів прострочення, проте у відповідності до п. 14.2 Договору оренди землі від 31.07.2019 р. передбачено, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Згідно ч. 1 ст.617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.». В даному листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 адресованому всім, кого це стосується, зазначено наступне: «Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст.14. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №67І/97-ВР. Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком. виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)». Згідно з ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форсмажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Як передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 3 ст. 550 ЦК України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (стаття 617 цього Кодексу). Норми ч. 3 ст. 551 ЦК України також передбачають, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Так порушення зобов`язання з боку ФОП ОСОБА_3 з 24 лютого 2022 року сталося внаслідок обставин непереборної сили, а саме: на території місця розташування земельної ділянки та здійснення сільськогосподарської діяльності ФОП ОСОБА_3 велися активні бойові дії в умовах воєнного стану.

Посилаючись на зазначене, представник відповідача просить застосувати під час розгляду даного спору норм ч.1 ст. 617 ЦК України та ч. 3 ст. 550 ЦК України в частині звільнення ФОП ОСОБА_3 від відповідальності за порушення зобов`язання за Договором оренди землі від 31.07.2019 р., починаючи з 24 лютого 2022 року. З урахуванням викладеного, вважає не підлягає нарахуванню пеня за прострочення сплати орендної плати з боку ФОП ОСОБА_3 . Станом на 24 лютого 2022 року розмір пені складає 4672 грн. (32000 грн. х 0,1% х 146 днів) за період прострочення орендної плати за 2021 рік з 01.10.2021 р. по 24.02.2022 р. В іншій частині ФОП ОСОБА_3 позов не визнає. Просить позов задовольнити частково, а саме в частині стягнення суми орендної плати за період з 01.01.2021 р. по 24.02.2022 р. в сумі 36821,92 грн. та пені за прострочення сплати орендної плати в період з 01.10.2021 р. по 24.02.2022 р. в сумі 4672,00 грн., а всього 41 493,92 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити, застосувавши норми ч. 6 ст.762 ЦК України щодо звільнення наймача від плати, а також норми ч. 1 ст. 617 ЦК України та ч. 3 ст.550 ЦК України щодо звільнення від відповідальності у вигляді пені (неустойки).

26 лютого 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на пояснення ОСОБА_5 від 23 лютого 2024 року, в яких позивач ОСОБА_1 зазначив, що не погодившись із рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 611/873/20, його в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду оскаржив ОСОБА_3 та просив скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. І саме це стало причиною того, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили тільки 19 вересня 2023. Тобто, відповідач з 02 червня 2021 року, задовго ще до початку війни, не бажаючи визнавати та виконувати своєчасно та належним чином судове рішення, навмисно затягував час набрання ним законної сили, подавши відповідну апеляційну каргу на рішення суду першої інстанції.

Полтавський апеляційний суд постановив, що постанова набирає законної сили з дня її прийняття (19 вересня 2023 року) і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Відповідач Постанову суду не оскаржував.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 07 травня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 13 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи від 06 червня 2024 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладенні у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися. ОСОБА_5 надала заяву про розгляд справи без її участі. Під час розгляду справи просила врахувати позицію відповідача, що викладена у письмових поясненнях представника відповідача, та інших клопотаннях, що є в матеріалах справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,9473 га, кадастровий номер 6320483500:000:0286, яка розташована натериторії Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 08 вересня 2017 року державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №96714018 від 08 вересня 2017 року (а.с.8).

31 липня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 10,9473 га, кадастровий номер 6320483500:000:0286, яка розташована натериторії Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №176037464, наданим Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області (а.с.10-16, 17).

За умовами п. п. 3.1 Договору оренди землі, договір укладено на 7 років.

Відповідно до п.п. 4.1., п.п. 4.2., п.п. 4.3. Договору оренди землі, щорічний розмір орендної плати за оренду даної земельної ділянки становить 32000 грн. Орендна плата сплачується в грошовому вигляді. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням інфляції та процентного збільшення.

Як передбачено п. 4.4 Договору оренди землі, орендар сплачує орендну плату протягом терміну дії Договору щорічно не рідше одного разу на рік і не пізніше ніж в строк до 31 вересня кожного року оренди.

ОСОБА_1 в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання, передавши в строкове орендне користування ФОП ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року у справі № 611/873/20 за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 10,9473 га, кадастровий номер №6320483500:000:0286, розташованої на території Іванівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, укладений 31 липня 2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 31 липня 2019 року державним реєстратором Ляховою О.В. Барвінківської районної державної адміністрацієї Харківської області, запис про інше речове право №48060486. Крім того, стягнуто із ОСОБА_2 ,18. накористь ОСОБА_6 заборгованість поорендній платіза 2019-2020роки всумі 38240грн.,пеню запрострочення платежуза 2019-2020роки врозмірі 12005,28грн.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 02 червня 2021 року набрало законної сили 19 вересня 2023 року .

Зазначені фактичні обставини справи підтверджуються наявними письмовими доказами та не заперечуються сторонами.

Відповідач ОСОБА_3 орендну плату за користування земельної ділянки за 2021 2023 роки не сплатив, що представником останнього не заперечується.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда земліце засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землюце платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Представник відповідача ОСОБА_5 не заперечує та не спростовує факт невиплати орендної плати позивачу за 2021-2023 роки за договором оренди, укладеним між позивачем та відповідачем, вказуючи у поданому відзиві на відсутність підстав для виплати орендної плати за 2022 рік, у зв`язку з неможливістю користуватися земельною ділянкою з незалежних від відповідача причин, а з вересня 2023 року у зв`язку з розірванням договору оренди за рішенням суду.

Судом приймає до уваги пояснення ОСОБА_5 в тій частині, що діяльність ФОП ОСОБА_3 було повністю призупинено з 24 лютого 2022 року, що вбачається з наказу №1 від 24 лютого 2022 року (зворот а.с.59).

Окрім того, ухвалюючи рішення по суті спору, суд приймає до уваги пояснення сторони відповідача з посиланням на лист №2024/02.0-7.1, яким Торгово-промислова палата України засвідчила настання в Україні з 24.02.2022 року форсмажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у зв`язку із збройною агресією російської федерації в Україні, тимчасово зупинив роботу з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що у зазначених правовідносинах належить застосувати норми ст. 617 ЦК України, відповідно до яких наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і порушення зобов`язання за договором оренди сталося не з його провини, а внаслідок непереборної сили.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором оренди за 2022 рік та 2023 рік задоволенню не підлягають. Крім того, судом враховується, що з вересня 2023 року договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 розірваний за рішенням суду.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2021 рік за Договором в розмірі 32000 грн., а також пені в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення розмірі 24352 грн., суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2021 рік, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі у розмірі 32000 грн.

Пунктом 3 ч.1ст. 611 ЦК Українивизначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно дост. 549 ЦК України, пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Кінцевою датою сплати орендної плати за договором є 31 вересня кожного року, що визначено п. 4.4 Договору.

В ходісудового розглядусправи буловстановлено,що відповідачемпорушено строкивиплати орендноїплати.А томув силувимог вищевказанихнорм Законута обов`язку,передбаченого п п.4.6 Договору, яким визначено що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний прострочення, погоджуючись з запереченнями представника відповідача, застосувавши норми ч.1 ст. 617 ЦК України та ч.3 ст.550 ЦК України, звільнівши відповідача ОСОБА_3 від відповідальності за порушення зобов`язання за Договором оренди починаючи з 24 лютого 2022 року, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 4672 грн. за період з 01 жовтня 2021 року по 24 лютого 2022 рік у розмірі 4672 грн. ( 32000 грн.х0,1% х 146 днів =4672 грн.).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, § 23).

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 61, 159, 174, 208, 209, 212, 213-215, 222, 223 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за користування земельною ділянкою,- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , заборгованість з орендної плати за 2021 рік у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, пеню за невиплату орендної плати за 2021 рік у розмірі 4672 (чотири тисячі шістсот сімдесят дві) гривні, а всього 36672 (тридцять шість тисяч шістсот сімдесят дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 21 червня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв