Ухвала

від 10.07.2024 по справі 621/3467/23

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Справа № 621/3467/23

Провадження 1-кп/621/93/24

10 липня 2024 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3

потерпіла ОСОБА_4 (не з`явилася)

законний представник - ОСОБА_5 (не з`явилася)

представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 (не з`явилася)

обвинувачений ОСОБА_7

захисник адвокат ОСОБА_8

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальну справу № 621/3467/23 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 я, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 152 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Зміївського районного суду Харківської області перебуває кримінальна справа № 621/3467/23 (провадження ЄРДР №12023221260000318 від 17.07.2023) за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 152 Кримінального кодексу України.

В судове засідання з`явився прокурор ОСОБА_3 , захисник обвинуваченрого - адвокат ОСОБА_8 , доставлений обвинувачений ОСОБА_9 .

В зв`язку з неможливістю участі в судовому розгляді захисника - адвоката ОСОБА_10 та представників неповнолітньої потерпілої, учасники справи вважали за необхідне відкласти судове засідання.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в обґрунтування якого зазначив, що судове провадження не може бути закінчене до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою, а ризики, передбачені статтею 177 КПК України, що полягають у можливості переховуватися від суду, впливати на малолітню потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню, продовжують існувати. Вказав, що фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину стосовно статевої недоторканності малолітньої особи свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. Інші, менш суворі запобіжні заходи не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що має хвору матір та вітчима похилого віку, які потребують стороннього догляду.

Захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти продовження строку запобіжного заходу, вказавши, що єдиною аргументацією такого продовження є виключно тяжкість вчиненого злочину, всі інші ризики прокурором не доведені належними й допустимими доказами. Не можна допускати автоматичне продовження строків тримання під вартою без наявності переконливих доказів існування ризиків. Обвинувачений не затримувався в порядку статті 208 КПК України, ніде не переховувався, потерпіла та її мати ніколи не заявляли про вплив, а тому просила змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне:

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 18.07.2023 обвинуваченому було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави строком на 60 днів. Строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 18.07.2024.

На момент подання клопотання судовий розгляд кримінального провадження не завершено, свідки не допитані, докази по справі не досліджувалися. Завершити судовий розгляд кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу не видається за можливе.

Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке, в разі визнання винуватості, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, ані обвинуваченим, ані захисником не ставилася під сумнів.

Як неодноразово зазначав Європейський Суд з прав людини, тяжкість вчиненого злочину та суворість майбутнього покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

Одночасно суд зважує на те, що місце проживання потерпілої та фактичного проживання обвинуваченого було розташовано поруч, що при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, збільшить ризик тиску на малолітню потерпілу, законного представника чи свідків.

На думку суду, ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, знищення чи спотворення будь-якого з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Крім того, доцільність обраного запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_11 вже була предметом перегляду судом апеляційної інстанції, який не вбачав підстав для зміни запобіжного заходу.

Суд також приймає до уваги роз`яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 року в зв`язку з агресією Російської Федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.

За таких обставин, продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою без визначення застави, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, тобто до 07 вересня 2024 року включно.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_7 - відмовити.

Судове засідання відкласти до 11:00години 04 вересня 2024року.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 10.07.2024.

Суддя ОСОБА_13