Постанова

від 09.07.2024 по справі 182/5212/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6024/24 Справа № 182/5212/21 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О.В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 182/5212/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачПриватного підприємства «РЕГЕНТ»

розглянувши у спрощеномупозовному провадженні, упорядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу Приватного підприємства «РЕГЕНТ» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року, ухваленого суддею Рунчевою О.В. у м. Нікополі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «РЕГЕНТ» (надалі ПП «РЕГЕНТ»), треті особи ОСОБА_2 , Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 травня 2021 року, приблизно о 09-00 год., у м. Нікополі Дніпропетровської області на території заводу ТОВ «НВО «Трубосталь», біля цеху №3, за вини водія ОСОБА_2 , який керував вантажним автомобілем КамАЗ 55111 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ПП «РЕГЕНТ», сталась дорожньо-транспортна пригода.

Відповідач ПП «РЕГЕНТ» є власником джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу).

Внаслідок ДТП відбулось зіткнення з легковим автомобілем, що нлежить позивачу -Renault/Logan державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився його батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внаслідок вище вказаної ДТП легковому автомобілю Renault/Logan державний реєстраційний номер, НОМЕР_2 , який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , були нанесені певні пошкодження, зокрема: заднє ліве крило, скло, бампер, багажник, згідно п.11 Повідомлення від 27 травня 2021 року про дорожню транспортну пригоду.

Шкода завдану життю та/або здоров`ю учасників внаслідок даного ДТП - відсутня.

За наслідками ДТП від 27 травня 2021 року, скоєного за вини водія ОСОБА_2 , на місці ДТПзаучастю наряду працівників Національної поліції сторонами було складено Європротокол від 27 травня 2021 року, що передбачено чинним законодавством України.

Водій ОСОБА_2 особисто свою вину визнав самостійно, згідно п.14 Повідомлення 27 травня 2021 року про дорожньою - транспортну пригоду.

Визначити на місці ДТП повний фактичний розмір, реальний обсяг та характерушкодженьавтомобіля Renault/Logan державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , було не можливо, за умовами стресового стану ОСОБА_1 (особа похилого віку), відсутності фахової оцінки з боку спеціалістів в галузі проведення ремонтних відновлювальних робіт та характеру прихованих ушкоджень даного автомобіля.

16 квітня 2021 року між позивачем та АТ «СГ «ТАС» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності серії АР № 9808541, який є чинний на дату скоєння ДТП.

Страхова сума за даним полісом ОСАГО з встановленим лімітом відповідальності складає за заподіяну майну шкоду - 130 000 грн.

Між відповідачем ПП «РЕГЕНТ» та АТ «СГ «ТАС» також було укладено Договір обов`язкового страхування цивільної відповідальності серії АЕ № 0570378, який був є чинний на дату скоєння ДТП виною особою.

Отже, страховою кампанією позивача та відповідача є одна й та сама юридична особа - АТ «СГ «ТАС».

02 червня 2021 року позивач звернувся до Страховика із заявою про страхове відшкодування та надав усі необхідні належні документи відповідно до переліку.

Згідно до рішення страховика було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 47 500 грн. на банківський рахунок позивача безготівково за реквізитами, з врахуванням франшизи у розмірі 2 500 грн.

06 липня 2021 року позивач звернувся на Станцію технічного обслуговування ТОВ «КИЙ АВТО ЦЕНТР» м. Київ, де була проведена попередня підготовка для діагностика ушкодженого автомобіля Renault/Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на предмет з`ясування скритих дефектів внаслідок ушкодження для подальшої належної оцінки експертом дійсного технічного стану автомобіля та подальшої оцінки вартості відновлювальних робіт.

Відповідно до наданих СТО документів, зокрема Акту від 06 липня 2021 року виконаних робіт та касового чеку № 7274 від 06 липня 2021 року, вартість підготовчих робіт (послуг) складає 1 186,80 грн, що є додатковими витратами позивача, необхідними для проведення належної товарознавчої експертизи.

19 липня 2021 року було проведено експертне товарознавче дослідження визначення розміру матеріального збитку завданому Позивачу, власнику ушкодженого колісного транспортного засобу Renault/Logan, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в присутності повноважного представника відповідача.

В якості підтвердження складової суми своїх позовних вимог позивач посилається на висновок експерта № 380/21 від 19 липня 2021 року про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ в сумі 224 472,07 грн.

Таким чином, отриманої позивачем суми відшкодування з боку третьої особи недостатньо для остаточного покриття збитків та витрат.

Дослідження пошкодженого автомобіля проводились експертом на підставі договору від 08 липня 2021 року про проведення авто товарознавчого дослідження та згідно рахунку № 380/21 від 19 липня 2021 року на загальну суму 3 500 грн.

Отже, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягненути з відповідача 205327,15 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1186,80 грн витрат на проведення підготовчих робіт для здійснення оцінки розміру заподіяної шкоди та 3500 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року позово задоволено, стягнуто з ПП «РЕГЕНТ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 210 013,95 грн, витрати на проведення підготовчих робіт для здійснення оцінки розміру заподіяної шкоди у розмірі 1186, 80 грн, витрати пов`язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 3 500 грн.

Стягнуто з ПП «РЕГЕНТ» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2775, 55 грн.

Не погодившись із даним рішенням, відповідачем ПП «РЕГЕНТ» подано апеляційну скаргу, у якій відповідач просив скасувати рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції оцінюючи докази досліджені в судовому засіданні, а саме пояснення сторін та письмові матеріали, фактично в оскаржуваному рішенні не мотивував та не зазначив про наявність чи відсутність вини у зіткненні ТЗ кожного водія, зокрема, не надав оцінку дій учасників ДТП їх відповідності вимог ПДР, належним чином не мотивував вирішення питання відшкодування шкоди на загальних підставах в розумінні положень ЦК України.

В основу прийняття оскаржуваного рішення про стягнення майнової шкоди з відповідача як власника ТЗ необґрунтовано та помилково взято за основу як достовірні відомості, що зазначені в Європротоколі від 27 травня 2021 року, підписаного учасниками ДТП, в тому числі найманим працівником водієм ОСОБА_2 , який також перебував у стресовому, вразливому психолочічному стані.

Зауважає на тому, що експертне дослідженя щодо визначення розміру матеріального збитку завданого позивач проведено 19 липня 2021 року, тобто через майже два місяця після ДТП, що викликає сумнів у тому, що шкода зазначена в цьому екпертному дослідженнні є саме тою шкодою, яка завдана транспорту після ДТП.

У відзиві на апелційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як закеонне та обгруноване, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

На підставі ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При апеляційному розгляді вказаної цивільної справи колегія суддів приймає до уваги положення частин 1 та 2 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 89, 263 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував на те, що різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та спричиненими збитками слід стягнути з власника забезпеченого транспортного засобу, з яким винна особа ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах ПП «РЕГЕНТ».

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, за змістом зазначеної норми закону саме володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність по використанню яких є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зіст. 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 33.2. ст.33 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водіїмають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 зазначеного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

У справі встановлено, 27 травня 2021 року о 09:00 в м.НікополіДніпропетровської області в районіна території заводу ТОВ « НВО «Трубосталь» біля цеху № 3 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю,та автомобіля Renault/Logan, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault/Logan, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Учасниками дорожньо-транспортної події на підставі п. 33.2 ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було використано право складання спільного повідомлення (Європротоколу) про дорожньо-транспортну пригоду без виклику співробітників ДАІ.

З вищевказаного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) вбачається, що винним у ДТП себе визнав водій автомобіляКамАЗ 55111, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .

Власником автомобілямарки КамАЗ 55111, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ПП «РЕГЕНТ».

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки КамАЗ 55111, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована у АТ «СГ «ТАС» відповідно до полісу АЕ № 0570378, який був діючим станом на 27 травня 2021 року.

Зідно із виписки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» по картковому рахунку ОСОБА_1 . АТ «СГ «ТАС» зробила на його ім`я перерахування у загальній сумі 47 500 грн.

Відповідно до висновку № 380/21 експертного дослідження автотоварознавця щодо визначення вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу, складеного 19 липня 2021 року експертом ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault/Logan держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 224 472,07 грн. (а.с.18-46).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 1953-23 по даній цивільній справі від 31 жовтня 2023 року розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яка сталась 27 травня 2021 року, власнику автомобіля Renault/Logan держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 за цінами, що діяли на дату ДТП, складав 223 348,50 грн. Розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, яка сталась 27.05.2021 року, власнику автомобіля Renault/Logan держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 за цінами, що діяли на час дослідження, складав 252 827,15 грн.

Слід зазначити, у ст. 33.2 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вказано, уразі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

РозпорядженнямДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України» № 698 від 17 листопада 2011 року (із змінами і доповненнями, яка діяла на час скоєння ДТП) затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 01 лютого 2016 року - 50 000 грн. потерпілому.

Згідно із виписки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» по картковому рахунку ОСОБА_1 АТ «СГ «ТАС» зробила на його ім`я перерахування у загальній сумі 47 500 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 ,на час скоєння ДТП 27 травня 2021 року, перебував у трудових відносинах з ПП «РЕГЕНТ», то, у розумінні закону, відповідальність за заподіяну шкоду в частині, що не покривається страховиком, має нести роботодавець відповідач ПП «РЕГЕНТ».

З огляду на те, що вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 , перевищує сплачене «АТ «СГ «ТАС» грошове відшкодування, з ПП«РЕГЕНТ», як законного володільця джерела підвищеної небезпеки, на користь позивача підлягає стягненню 205 327,15 грн.

Колегія суддів вважає за необхідн зауважити, що Європротоколце спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Європротоколом можна скористатися при умовах, коли: у ДТП немає фізично постраждалих людей чи людей, які загинули; обидва учасники не мають претензій щодо вживання наркотичних, алкогольних або лікарських засобів; обидва учасники згодні з обставинами події; одна із сторін визнала свою провину; обидва учасники мають бути забезпечені полісами ОСАЦВ (автоцивілки).

У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов`язковим.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом належної оцінки обставинам, викладеним в Єпротоколі є безпідставними, оскільки складанням європротоколу на місці ДТП водії транспортних засобів дійшли згоди щодо обставин скоєння пригоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «РЕГЕНТ»залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 липня 2024 року.

Головуючий:

Судді: