Рішення

від 10.07.2024 по справі 930/3103/23

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/3103/23

Провадження №2-др/930/15/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючогосудді: Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань: Поліщук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Овчаренко Ярослави Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІХРА» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІХРА» про розірвання договору оренди землі.

Рішенням від 01.07.2024 року (повний текст рішення виготовлено 08.07.2024 року) позовні вимоги ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВІХРА»про розірваннядоговору орендиземлі задоволено.

Договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 0523086400:03:001:0204), що укладений 20.11.2013, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9246812 від 19.12.2013 розірвано.

Стягнуто із Товариства зобмеженою відповідальністю«ВІХРА» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п`ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).

03.07.2024 року до суду звернулася представник позивач із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі, яке мотивоване тим, що позивачем у першому процесуальному документі по суті спору (позовній заяві) було заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та заявлено, що докази понесення таких витрат буде надано протягом 5-ти днів з моменту винесення рішення.

На виконання вищезазначених вимог законодавства, позивач вважав за необхідне вказати, що орієнтовний розрахунок витрат позивача, пов`язаних із правничою допомогою адвоката становитиме 40 000 грн. (сорок тисяч гривень 00 коп.).

Загальна сума судових витрат, які підлягають відповідно до задоволених вимог (разом із гонораром успіху) становить 40000 грн.

05.07.2024 року від представника відповідача, адвоката Путіліна Є.В. на адресу суду надійшла заява про зменшення судових витрат, яка мотивована тим, що представником позивача було складено лише два процесуальних документа (позов та відповідь на відзив) інші документи клопотання про відеоконференцію та стягнення витрат не є документами складеного характеру на які затрачається багато часу. Також безпідставно зазначено до витрат вивчення справи та формування правової позиції, оскільки представник відповідача являється адвокатом (фахівцем в галузі права) йому мають бути відомі правові позиції по даній категорії справ.

Враховуючи вищевикладене, дана справа не є складною. Судова практика в аналогічних справах є сталою, а тому написання процесуальних документів не потребувало додаткових зусиль. Також необгрунтовано завищено вартість участі в судових засіданнях. Тому вважає обгрунтований розмір витрат по даній справі в районі 7000грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу гарантовано ст. ст. 8, 59 Конституції України.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 понесені витрати на оплату судового збору з ОСОБА_3 , в сумі 2308 (дві тисячі триста вісім) гривень 00 копійок.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, представником позивача надано:

Копію Договору про надання правової допомоги від 06.10.2023;

Копію Додаткової угоди № 1 від 13.11.2023 до Договору про надання правової допомоги б/н від 06.10.2023;

Копію Акта прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 03.07.2024 до Договору про надання правової допомоги;

Копію Рахунку від 03.07.2024 на оплату наданих послуг/робіт відповідно до Договору про надання правової допомоги (згідно з Актом прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 03.07.2024).

Як вбачається із Акта прийому-передачі наданої правової допомоги № 1 від 03.07.2024 до Договору про надання правової допомоги, сторонами також погодженого гонорар успіху, який становить 5000 гривень.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Враховуючи фактичний об`єм виконаної адвокатом роботи та відповідно сталу практику при розгляді такої категорії справ (розірвання договору оренди землі), заяву представника відповідача про зменшення судових витрат, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 35000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 133-137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Овчаренко Ярослави Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІХРА» про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІХРА» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу, в сумі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: Гайсинський район, село Нижча Кропивна, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІХРА», місцезнаходження: 22881, Вінницька область, Гайсинський район, село Нижча Кропивна, вулиця Тимчика, 55, код ЄДРПОУ 37336478.

Суддя О.П. Царапора