Ухвала

від 10.07.2024 по справі 522/9188/23-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/9188/23-Е

Провадження № 2-др/522/97/24

УХВАЛА

10 липня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі судді Косіциної В.В., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за заявою представника позивача адвоката Мойсеєнка Романа Миколайовича про ухвалення додаткового рішення.

Засідання по справі призначено на 08 липня 2024 року.

09 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому заявник просить надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 11 лиипня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами суду.

Суд, дослідивши матеріали справи та заявлені у клопотання представника заявника доводи, дійшов до висновку, що воно підлягає задоволенню за наступних підстав.

24 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому заявник просить надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 30.04.2024 року в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року клопотання ОСОБА_1 адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У абзаці третьої резолютивної частини ухвали заявнику роз`яснено, що у разі оголошення перерви або відкладення засідання по справі забезпечити проведення усіх інших судових засідань по справі в режимі відеоконференції.

24 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 -адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому заявник просить надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 26.06.2024 року в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 25 червня 2024 року клопотання ОСОБА_1 адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

У абзаці третьої резолютивної частини ухвали заявнику роз`яснено, що у разі оголошення перерви або відкладення засідання по справі забезпечити проведення усіх інших судових засідань по справі в режимі відеоконференції.

03 липня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому заявник просить надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 08 лиипня 2024 року в режимі відеоконференції поза межами суду.

Ухвалою суду від 04 липня 2024 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було повернуто у зв`язку із зловживанням процесуальними правами.

Ухвала суду від 04 липня 2024 року доставлена до Електронного кабінету адвоката Статіви Олени Володимирівни 06.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Одним із основних принципів цивільного судочинства, передбачених у статті 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Зі змісту принципу змагальності вбачається, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення

В супереч того, що ухвалами суду від 26.04.2024 року та 05.06.2024 року вирішено питання щодо участі заявника у судових засіданнях по справі та роз`яснено, що у разі оголошення перерви або відкладення засідання по справі забезпечити проведення усіх інших судових засідань по справі в режимі відеоконференції, та в супереч того, що ухвалою суду від 04.07.2024 року клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції було повернуто у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами, про що ОСОБА_2 була обізнана, оскільки, ухвала суду від 04.07.2024 року була доставлена до електронного кабінету, 09 липня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Статіва Ольга Володимирівна повторно звернулася до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

На думку суду, зазначене про порушення принципу добросовісності, оскільки, остання втретє подає клопотання щодо процесуального питання по справі, яке вже було вирішено судом, а тому, суд вбачає у діях ОСОБА_2 ознаки зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом

Аналіз частини другої статті 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, яка полягає у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Формулювання «зловживання правом» необхідно розуміти, як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права, «injuria». Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Термін «зловживання правом» свідчить про те, що ця категорія стосується саме здійснення суб`єктивних цивільних прав, а не виконання обов`язків. Обов`язковою умовою кваліфікації дій особи як зловживання правом є встановлення факту вчинення дій, спрямованих на здійснення належного відповідній особі суб`єктивного цивільного права.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 серпня 2019 року у справі № 905/945/18 та у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про обов`язок національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (справа «Шульга проти України», пункт 28, справа від 02 грудня 2010 року) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (справа «Мусієнко проти України», пункт 24, рішення від 20 січня 2011 року).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Смірнова проти України» рішення від 08 листопада 2005 року, справа «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. Fгапсе, рішення від 27 квітня 2000 року). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (справа «Красношапка проти України» рішення від 30 листопада 2006 року).

У зв`язку з тим, що заявник повторно звернувся із клопотанням щодо процесуального питання, яке неодноразово вирішувалося судом, суд доходить до висновку про наявність підстав для його повернення на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 43, 44, 197, 257, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Статіви Олени Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повернути.

Роз`яснити заявнику, що питання про його участь у судовому засіданні вирішено, а тому, необхідність для повторного звернення до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відсутня.

Роз`яснити заявнику, що наявність ухвали про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не позбавляє його права на особисту участь у судовому засіданні.

Роз`яснити заявнику, що у разі повторного звернення із тотожним клопотанням із тотожних підстав, суд залишає за собою право застосувати заходи примусу, передбачені ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів з моменту її підписання.

Суддя Косіцина В.В.