Рішення

від 28.06.2024 по справі 160/4376/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року Справа № 160/4376/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Лисенко Н.О.,

за участю:

представника відповідача - Тітенка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/4376/24 за позовом Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - арбітражний керуючий Величко Віктор Юрійович, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.11.2023 № 0326270713, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби України у Дніпропетровській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 10.11.2023 №0326270713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 121408683,75 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Зазначене податкове-повідомлення рішення винесене на підставі акту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.10.2023 за № 3553/04-36-07-13-05/02128201 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02128201) податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 22.09.2023, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 22.09.2023. Позивач зазначає, що з 2017 року Комунальне підприємство ВВУВКГДОР не мало належного статутного капіталу та перебувало у скрутному фінансовому стані, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по виплаті заробітної плати, причиною чого став низький тариф (збитковий), який був затверджений Дніпропетровською обласною радою ще 2017 році та не переглядався. Відсутність коштів на підприємстві (статутного капіталу) призвело до несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового зобов`язання по податку на додану вартість, екологічному податку, рентної плати за спеціальне використання води, земельного податку з юридичних осіб, з причин які не залежали від підприємства. Також позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 року (справа № 904/645/22) відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що унеможливлює стягнення з позивача податків та зборів. Водночас, позивач посилається на положення підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та зазначає, що штрафні санкції у період з 01.03.2020 року та по останній календарний день місяця в якому завершується дія карантину та у період дії воєнного стану, що є обставинами непереборної сили, не застосовуються та мають бути відтерміновані відповідно. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 11 квітня 2024 року о 11:00 год. Надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.

27.03.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого позивач не надав належних доказів на підтвердження скрутного фінансового становища, а статутний капітал у розмірі 67 272 894, 89 грн підтверджує можливість здійснити відповідні розрахунки з кредиторами за рахунок своїх активів. Під час проведення перевірки досліджувалось питання щодо фінансової спроможності підприємства здійснювати відповідні виплати до бюджету та було встановлено, що підприємство на своїх рахунках мало достатню кількість коштів для проведення своєчасних виплат. Також зазначає, що на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від не надходили повідомлення про неспроможність виконувати свої податкові обов`язки. Також зазначив, що з матеріалів перевірки вбачається, що підприємство здійснювало господарську діяльність, придбавала та реалізовувало різні ТМЦ та послуги. Щодо карантину, відповідачем зазначено, що обмеження щодо донарахування штрафних санкцій встановлені у зв`язку з дією COVID-19 не розповсюджуються на порушення пов`язані з донарахуваннями з ПДВ (порядок донарахувань встановлений п. 198.5 ст. 198 ПК України). До того ж, постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 було відмінено карантин на всій території України з 24:00 30.06.2023 року. Тобто, на день винесення оскаржуваного ППР ковідні обмеження взагалі не діяли. Також відповідач заперечує проти доводів позивача про наявність форс-мажорних обставин та зазначає, що частина порушень була пов`язана з періодом до початку повномасштабної агресії рф проти України.

11.04.2024 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 25.04.2024.

24.04.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

25.04.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

25.04.2024 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 30.04.2024.

26.04.2024 від третьої особи арбітражного керуючого Гольчанського Г.С. надійшли пояснення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 замінено у справі № 160/4376/24 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача з арбітражного керуючого Гольчановського Г.С. на арбітражного керуючого Величка Віктора Юрійовича (свідоцтво № 450 від 27.02.2013, адреса 49045, м. Дніпро, вул. Телевізійна, буд. 3, прим. 9).

30.04.2024 протокольною ухвалою суд продовжив підготовче засідання на 30 днів та відклав розгляд справи на 16.05.2024.

Судове засідання, призначене на 16.05.2024, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та неможливістю учасників справи очікувати на її закінчення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 розгляд справи відкладено на 30.05.2024.

30.05.2024 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження у справі, судовий розгляд справи призначив на 27.06.2024.

Судове засідання, призначене на 27.06.2024, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та неможливістю представника відповідача очікувати на її закінчення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 розгляд справи відкладено на 28.06.2024.

28.06.2024 в судовому засіданні присутній представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, навів відповідні пояснення. Представник позивача та арбітражний керуючий Величко В.Ю. в судове засідання не з`явились, позивач просив суд розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні 28.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши позицію представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено таке.

Відповідно до п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп.69.2 п.69 розділу ХХ ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП ВВУВКГ ДОР за період діяльності з 01.01.2017 по 22.09.2023 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період з 01.01.2011 по 22.09.2023 з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Копію наказу від 05.05.2023 за №2306-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради вручено під розписку 10.05.2023 головному бухгалтеру КП ВВУВКГ ДОР ОСОБА_1 .

Перевірку проведено з відома в.о. начальника КП ВВУВКГ ДОР Шуліки В. та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки, контролюючим органом складено акт від 20.10.2023 №3553/04-36-07-13-05/02128201 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02128201) податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 р. по 22.09.2023 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.20211 р. до 22.09.2023 р..

За висновками, викладеними у вказаному акті перевірки, контролюючим органом сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.11.2023 за №0326270713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9 718 947,00 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 2 429 736,75 грн (на загальну суму - 121408683,75 грн).

Зокрема в акт перевірки зазначено, що для ведення господарської діяльності, КП "ВВУВКГ" ДОР", на підставі договору «На виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання» від 01.10.2012 №2 закуповує послугу з централізованого водопостачання у КП ДОР «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ34621490). На підприємстві розроблено та затверджено «Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води», згідно яких встановлено, що втрати води (витоки з трубопроводів при аваріях, сховані витоки води, витоки з ємнісних споруд, витоки через нецільність арматури) складають 27,942 %.

Згідно наданих до перевірки Довідок про надходження та втрати води по КП "ВВУВКГ" ДОР", встановлено, що фактично відсоток втрат води перевищує затверджені норми. Понаднормові нестачі і втрати є використанням товарів у операціях, що не є господарською операцією, оскільки відповідно визначення терміну господарської діяльності, наведеного у п.п. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14 ПК України це діяльність спрямована на отримання доходу. А понаднормові нестачі і втрати запасів доходу не додають. Відповідно до п. 189.1 ст. 189, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України КП "ВВУВКГ" ДОР" повинно було нарахувати податкові зобов`язання виходячи з вартості придбання товарів (запасів), за якими виявлені понаднормові нестачі і втрати; скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення КП "ВВУВКГ" ДОР" п.п. «г» п.198.5 ст.198 ПКУ в частині заниження податкового зобов?язання з ПДВ у сумі 4 202 753 грн.

З урахуванням вищевикладених порушень, перевіркою встановлено відсутність складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму не нарахованих податкових зобов?язань з ПДВ у розмірі 4 202 753 грн у відповідності до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Також, у ході проведення перевірки, встановлено, що дані податкових декларацій з ПДВ не відповідають даним головних книг, а саме податкові зобов`язання з ПДВ у деклараціях менші ніж дані оборотів по ДТ субрахунку 643. Так, позивачем було задекларовано 9 182 951, 00 грн. (р.9), а у головній книзі було зазначено 14 993 476, 00 грн. Тобто відхилення склало 5 870 608, 00 грн.

В порушення п.44.1, п.44.3, ст.44, п.187.1, ст.187, п.192.1, п.192.3 ст. 192, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI (із змінами та доповненнями) КП "ВВУВКГ" ДОР" безпідставно занижено податкові зобов`язання на суму 5 870 608 грн. З урахуванням вищевикладених порушень, перевіркою встановлено відсутність складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму не нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 5 870 608 грн. у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 ПКУ.

До того ж платником заперечення до акту перевірки від 20.10.2023 №3553/04-36-07-13-05/02128201 не надавались. Інформацію стосовно обставин, що пом?якшують для підприємства відповідальність, передбачену п.112-1.1 ст. 112-1 ПКУ в періоді встановлених податкових правопорушень, підприємством не надано.

Спірним податковим повідомленням-рішенням визначено що сума нарахованого податкового зобов`язання підлягає сплаті протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання ППР.

Не погоджуючись з прийнятим контролюючим органом рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України, визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п.37.2. ст.37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України. Відповідно до пп.14.1.180. п.14.1 ст14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво; нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПК України.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 62.1.3. ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом;

платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;

виключено;

розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;

завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;

наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 58.1.2. п. 58.1. ст. 58 ПК України, у разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити, у тому числі:

обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:

обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;

розрахунку суми податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;

у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов`язань - додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов`язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання) тощо.

Так, судом встановлено, що порядок проведення перевірки, а також встановлені нею порушення, з огляду на зміст позовної заяви, не є спірними у даній справі, а тому судом не такі обставини встановлювались та не досліджувались.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд наголошує, що, відповідно до змісту позовної заяви та позовних вимог, спірним у даній справі є питання щодо правомірності винесення оскаржуваного ППР з урахуванням встановлених обмежень щодо донарахування штрафних санкцій під час дії карантину, а також сплати податкових зобов`язань під час дії воєнного стану, відсутності у позивача фінансової можливості їх сплати та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з урахуванням відкриття провадження у справі про банкрутство позивача.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Отже, обмеження щодо донарахування штрафних санкцій встановлені у зв`язку з дією COVID-19 не розповсюджуються на порушення пов`язані з донарахуваннями з ПДВ (порядок донарахувань встановлений п. 198.5 ст. 198 ПК України).

Крім того, постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 було відмінено карантин на всій території України з 24:00 30.06.2023 року.

Тобто, на день винесення оскаржуваного ППР ковідні обмеження взагалі не діяли.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що норми п. 52-1 та п.п. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, які стосуються виключно податкових зобов`язань, не є застосовними до даних правовідносин, а тому суд відхиляє такі доводи позивача.

Щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з урахуванням відкриття провадження у справі про банкрутство позивача.

Так, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 по справі № 904/645/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до дня введення мораторію.

Разом з тим, суд також зауважує, що в рамках цієї справи не досліджується питання щодо задоволення кредиторських вимог. Спірними є висновки контролюючого органу за перевіркою в рамках якої встановлювалась правильність та своєчасність сплати податків.

Щодо відсутності у позивача фінансової можливості виконання податкових обов`язків.

Так, позивачем на підтвердження відсутності/нестачі коштів долучено до позову листи до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради щодо перегляду тарифу та поповнення статутного капіталу з метою погашення наявної на підприємстві заборгованості.

Проте, суд вважає слушними доводи відповідача про те, що вказані листи не містять доказів їх направлення адресатам та надання останніми на них відповідей.

При цьому, позивач лише посилається на дотації у розмірі 12 598, 50 грн та 14 746, 00 грн, які витрачались на виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору. Жодних інших доказів щодо скрутного фінансового становища позивачем до суду не надано.

До позовної заяви долучено редакцію статуту позивача, затвердженого рішенням ДОР № 303-17/VIII від 28.07.2023, відповідно до якого, статутний капітал підприємства визначений у розмірі 67 272 894, 89 грн (сформований 28.07.2023).

Таким чином, на день прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також враховуючи, що ухвалою Господарського суду у Дніпропетровській області від 16.06.2022 року по справі № 904/645/22 відкрито провадження у справі про банкрутство та введено процедуру розпорядження майном, позивач мав відповідні кошти з урахуванням наявного статутного капіталу, що також спростовує скрутне фінансове становище.

Крім того, посилання позивача на форс-мажорні обставини, а саме воєнну агресію рф проти України, як на обставини, котрі вплинули на позивача та на його здатність виконувати податкові обов`язки судом також не приймаються до уваги, оскільки Законом України «Про торгово-промислові палати України» визначено, що документ, котрий підтверджує існування форс-мажорних обставин є сертифікат, котрий видається відповідним органом ТПП України (ст. 14-1 Законом України «Про ТПП України»), який позивачем до суду не надано.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, оцінивши належні та допустимі докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд враховує ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п. 58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 липня 2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна