Постанова

від 16.10.2024 по справі 160/4376/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4376/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

секретар Корсун Ю.В.

за участі представника позивача та третьої особи Величка В.Ю.

представника відповідача Тітенка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року (суддя Калугіна Н.Є., повне судове рішення складено 08 липня 2024 року) в справі № 160/4376/24 за позовом Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - арбітражний керуючий Величко Віктор Юрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради (далі КП «ВВУВКГ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2023 року № 0326270713 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 12 148 683,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 9 718 947 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2 429 736,75 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Звертає увагу, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року в справі № 904/645/22 відкрито провадження у справі про банкрутство КП «ВВУВКГ», ухвалою від 07 березня 2024 року введено процедуру санації.

Суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що в рамках цієї справи не досліджується питання щодо задоволення кредиторських вимог, адже спірним податковим повідомленням-рішення визначено податкове зобов`язання за період з 01 січня 2017 року по 22 вересня 2023 року та застосовано штрафні санкції, в тому числі, за період, в якому діяв мораторій.

Вважає, що штрафні санкції, нараховані за період з січня 2017 року по червень 2022 року, у загальній сумі 2 160 042,55 грн підпадають під дію мораторію, не підлягають нарахуванню та стягненню.

Не можуть біти нараховані штрафні санкції під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 розділу ХХ ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «ВВУВКГ» ДОР за період діяльності з 01 січня 2017 року по 22 вересня 2023 року з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період з 01 січня 2011 року по 22 вересня 2023 року з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Копію наказу від 05 травня 2023 року №2306-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради вручено під розписку 10 травня 2023 року головному бухгалтеру КП «ВВУВКГ» ДОР ОСОБА_1 .

Перевірку проведено з відома в.о. начальника КП «ВВУВКГ» ДОР Шуліки В. та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_1 .

За наслідками перевірки, контролюючим органом складено акт від 20 жовтня 2023 року №3553/04-36-07-13-05/02128201 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради (код ЄДРПОУ 02128201) податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2017 р. по 22.09.2023 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.20211 р. до 22.09.2023 р.».

За висновками, викладеними в акті перевірки, контролюючим органом сформовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2023 року №0326270713, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 9 718 947,00 грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 2 429 736,75 грн (на загальну суму 12 408 683,75 грн).

Зокрема в акті перевірки зазначено, що для ведення господарської діяльності КП «ВВУВКГ» ДОР на підставі договору «На виробництво та надання послуг з централізованого водопостачання» від 01 жовтня 2012 року №2 закуповує послугу з централізованого водопостачання у КП ДОР «Аульський водовід» (код ЄДРПОУ34621490). На підприємстві розроблено та затверджено «Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води», згідно з якими встановлено, що втрати води (витоки з трубопроводів при аваріях, сховані витоки води, витоки з ємнісних споруд, витоки через нецільність арматури) складають 27,942 %.

Згідно з наданими до перевірки довідок про надходження та втрати води по КП «ВВУВКГ» ДОР, встановлено, що фактично відсоток втрат води перевищує затверджені норми. Понаднормові нестачі і втрати є використанням товарів у операціях, що не є господарською операцією, оскільки відповідно визначення терміну господарської діяльності, наведеного у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України це діяльність спрямована на отримання доходу. А понаднормові нестачі і втрати запасів доходу не додають. Відповідно до п. 189.1 ст. 189, пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України КП «ВВУВКГ» ДОР повинно було нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з вартості придбання товарів (запасів), за якими виявлені понаднормові нестачі і втрати; скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення КП «ВВУВКГ» ДОР пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 4 202 753 грн.

З урахуванням вищевикладених порушень перевіркою встановлено відсутність складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму не нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 4 202 753 грн відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Також у ході проведення перевірки, встановлено, що дані податкових декларацій з ПДВ не відповідають даним головних книг, а саме податкові зобов`язання з ПДВ у деклараціях менші, ніж дані оборотів по ДТ субрахунку 643. Так, позивачем задекларовано 9 182 951, 00 грн (р.9), а у головній книзі зазначено 14 993 476, 00 грн. Тобто відхилення склало 5 870 608, 00 грн.

В порушення п. 44.1, п. 44.3, ст. 44, п. 187.1, ст. 187, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України КП «ВВУВКГ» ДОР» безпідставно занижено податкові зобов`язання на суму 5 870 608 грн. З урахуванням вищевикладених порушень, перевіркою встановлено відсутність складання та не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних на суму не нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 5 870 608 грн відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року по справі № 904/645/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки в рамках цієї справи не досліджується питання щодо задоволення кредиторських вимог, а спірними є висновки контролюючого органу за перевіркою, в рамках якої встановлювалась правильність та своєчасність сплати податків, позивачем не доведено відсутність/нестачу коштів, жодних інших доказів щодо скрутного фінансового становища позивачем до суду не надано, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, ГУ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка комунального підприємства «Верхньодніпровськ виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 22 вересня 2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 22 вересня 2023 року, за результатами якої складено акт від 20 жовтня 2023 року № 3553/04-36-07-13-05/02128201 (а.с. 35-59 т.1), у висновках якого вказано про встановлення перевіркою, зокрема, таких порушень:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток (збитки) на суму 1 086 934 грн, в тому числі 2020 рік 814 401 грн (4 кварта 2020 року), 2022 рік 272 533 (4 квартал 2022 року);

п. 187. 1ст. 187, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 10 086 877 грн, в тому числі з січня 2017 року по серпень 2023 року.

На підставі приведеного акту перевірки відповідачем прийнято 10 листопада 2023 року податкове повідомлення-рішення № 0326270713 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 12 148 683,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 9 718 947 грн, за штрафними (фінансовими санкціями) 2 429 736,75 грн (а.с. 60-62 т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року в справі № 904/645/22 відкрито провадження у справі про банкрутство КП «ВВУВКГ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07 березня 2024 року введено процедуру санації.

Виходячи зі змісту податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних санкцій, контролюючим органом встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість з березня 2017 року, штрафні санкцій нараховано, починаючи з порушення за травень 2017 року по серпень 2023 року.

Обставини щодо підстав збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість, розмір такого зобов`язання, так само як і розмір застосованих штрафних санкцій, позивачем в апеляційній скарзі не спростовуються.

Спірним від час апеляційного перегляду справи, виходячи з доводів апеляційної скарги, є питання правомірності збільшення позивачу суми податкового зобов`язання та нарахування штрафних санкцій під час дії процедури мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 червня 2022 року в справі № 904/645/22.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлю Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Статтею 41 КУзПБ встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина перша).

Відповідно до частини третьої статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Згідно з частиною п`ятою статі 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

До 21 жовтня 2019 року умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів визначав Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі Закон № 2343-ХІІ).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 826/3106/18 викладено правовий висновок, за яким аналіз норм статті 1 і 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року свідчить про те, що встановлена наведеними нормами заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), на які поширюється мораторій (термін виконання яких настав до дня введення мораторію, співпадає з днем порушення судом справи про банкрутство боржника).

При цьому мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство, і стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом.

Висновок щодо строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного відповідно до статті 12 Закону № 2343-ХІІ (у редакції, яка діяла до 19 січня 2013 року), викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11.

Зокрема, за позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у вказаній справі, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом (параграф 6.10).

Водночас Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що правове регулювання застосування до боржника, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом, штрафних (фінансових) санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) під час мораторію на задоволення вимог кредиторів з набранням чинності Законом № 4212-VI не змінилося.

Передбачена частиною четвертою статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів) не може застосовуватися безстроково, оскільки це буде суперечити самому визначенню поняття мораторій на задоволення вимог кредиторів, наведеному у статті 1 цього Закону.

Доцільність такого застосування статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, полягає в тому, що саме поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, наведене в загальній частині Закону № 2343-ХІІ (статті 1 цього Закону), становить правову основу для застосування всіх інших норм цього Закону.

У зв`язку із зазначеним при застосуванні статті 12 Закону № 2343-ХІІ у редакції, чинній до 19 січня 2013 року, обов`язковому врахуванню підлягає і стаття 1 цього Закону.

За такого правового регулювання спірних правовідносин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду, а також виходячи з буквального тлумачення поняття «мораторій на задоволення вимог кредиторів», суд доходить наступних висновків.

Під дію мораторію на задоволення вимог кредиторів у вигляді зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) підпадають, зокрема, зобов`язання щодо сплати податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Крім того, мораторій на задоволення вимог кредиторів полягає у припиненні заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

У випадку, що є спірним в цій справі, визначені контролюючим органом податкові зобов`язання є поточними зобов`язаннями, позаяк визначені (нараховані) контролюючим органом після введення мораторію, хоча й частково за період до введення мораторію.

Проте такі зобов`язання є новими, адже строк їх виконання регулюється пунктами 57.2 та 57.4 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до яких у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відтак, оскільки строк виконання визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання в розмірі 9 718 947 грн податковим повідомленням-рішенням № 0326270713 від 10 листопада 2023 року настане після узгодження такого зобов`язання, на визначені податкові зобов`язання не може поширюватися дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Аналогічно суд доходить до висновку, що нараховані цим податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції є заходами, спрямованими на забезпечення виконання податкових зобов`язань, на які не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, тому дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується й на застосовані контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням № 0326270713 від 10 листопада 2023 року штрафні санкції в розмірі 2 429 736,75 грн.

Доводи апелянта стосовно того, що спірним податковим повідомленням-рішення визначено податкове зобов`язання за період з 01 січня 2017 року по 22 вересня 2023 року та застосовано штрафні санкції, в тому числі, за період, в якому діяв мораторій, штрафні санкції нараховані за період з січня 2017 року по червень 2022 року у загальній сумі 2 160 042,55 грн, тому підпадають під дію мораторію, не підлягають нарахуванню та стягненню, спростовані приведеними вище висновками суду.

Суд відхиляє посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 04 травня 2022 року в справі № 420/9124/20 через те, що правовідносини в справі № 420/9224/20 не є подібними правовідносинам в цій справі, зокрема, через те, що в справі № 420/9224/20 підприємство визнано банкрутом, а мораторій на задоволення вимог кредиторів та ліквідаційна процедура мають різні правові режими, зокрема наслідки мораторію застосовується до вимог кредиторів, обов`язок сплати яких виник до порушення справи про банкрутство, тоді як наслідки ліквідаційної процедури стосуються всіх вимог кредиторів, включаючи і поточних, зокрема з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0326270713 від 10 листопада 2023 року.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в справі № 160/4376/24 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року в справі № 160/4376/24 за позовом Комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Дніпропетровської обласної ради, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - арбітражний керуючий Величко Віктор Юрійович, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 16 жовтня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідачВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов