Рішення

від 17.06.2024 по справі 278/3386/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 278/3386/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_2 , Міськрайонного управління у Житомирському районі та місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни, третя особа без самостійних вимог - Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Зарево про скасування державної реєстрації договору оренди землі та скасування кадастрового номера земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою, у якій просить зобов`язати Міськрайонне управління у Житомирському районі та місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру, а саме:

- скасувати Державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між Житомирською районною державної адміністрацією та ОСОБА_2 , від 11 травня 2016 року про надання в оренду для сінокосіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років з кадастровим номером 1822080900:05:000:1310 та скасувати цей кадастровий номер земельної ділянки;

- скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди землі від 11 травня 2016 року, укладеного між Житомирською районною державної адміністрацією та ОСОБА_2 , про надання в оренду для сінокосіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років з кадастровим номером 1822080900:05:000:1310 шляхом скасування запису № 14491191 від 13 травня 2016 року про державну реєстрацію іншого речового права (права користування) ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на вищевказану земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що ОСОБА_2 уклала 11.05.2016 року договір оренди земельної ділянки площею 0,18 га строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель - землі водного фонду), кадастровий номер 1822080900:05:000:1310. Дорога загального користування включена до спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1822080900:05:000:1310, але згоди на вилучення земель правління або загальні збори членів ОК СТ «Зарево» не надавали. При розробленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1822080900:05:000:1310 під сінокосіння ОСОБА_2 надала ксерокопію фрагменту викопіювання з проекту генерального плану забудови ОК «СТ «Зарево», на якому не позначено дорогу, що пролягає між земельною ділянкою № 99 та річкою Віва. Зазначена копія не відповідає дійсності, оскільки на проекті генерального плануОК «СТ «Зарево», на плані інвентаризації земель садівничого товариства, на викопіюванні з місцевості, що міститься на робочому проекті лінії електропередач, така дорога наявна.

ІІ. Процедура та позиції сторін.

Провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 46, т. 1).

Представником ОК «СТ «Зарево» подано письмові пояснення (а.с. 62-66, т. 1), у яких позовні вимоги вважає абсолютно законними та обґрунтованими; визнає їх у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадасту у Житомирській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю (а.с. 71-73).

Позивачем подано відповідь на відзив (а.с. 104-117, т. 1), у якому навів свої пояснення міркування та аргументи щодо наведених ГУ Держгеокадастру у Житомирській області заперечень і мотиви їх відхилень.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року залучено до участі у справі як співвідповідача ГУ Держгеокадастру в Житомирській області (а.с. 134, т. 1).

Ухвалою суду від 12.07.2021 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судового рішення у справі №296/8319/17 за позовом ОСОБА_3 до Житомирської РДА, ОСОБА_2 , Житомирської ОДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство «Зарево» про визнання недійсним договору оренди,визнання незаконним та скасування рішення, усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 50-51, т. 2).

Ухвалою суду від 25.10.2023 року (а.с. 59, т. 2) поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство «Зарево» вказав, що до спірної земельної ділянки включено і дорогу (землі загального користування). Зазначив, що за таких обставин державний реєстратор мала б перевірити і відмовити у державній реєстрації спірної земельної ділянки; вважає, що державна реєстрація даної земельної ділянки має бути скасована.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Від відповідача ОСОБА_2 неодноразово повертались поштові відправлення з повістками про виклик до суду (а.с. 69-70, 130-131, 148-149, 181, 195 т. 1, а.с. 13, а.с. 71-72, а.с. 84-85, а.с. 120-121 т.2).

Від приватного нотаріуса Черпак Г. А. також неодноразово повертались поштові відправлення з повістками про виклик до суду (а.с. 96, 155-156, 179-180, 196 т. 1, а.с. 86-87 т. 2).

ІІІ. Фактичні обставини справи, які встановлені судом.

11.05.2016 року між Житомирською обласною державною адміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого передано останній в оренду терміном на 49 років із земель водного фонду в межах Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області земельну ділянку площею 0,18 га з кадастровим номером 1822089000:05:000:1310 для сінокосіння (а.с. 37-39, т. 1).

Відомості про право оренди ОСОБА_2 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів та до ДЗК (а.с. 33-36, т. 1).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області у справі №296/5781/18 від 25.03.2019 року, яке залишено в силі постановою Житомирського апеляційного суду від 04.03.2020 року (а.с. 22-31, т. 1), визнано незаконним та скасувано розпорядження № 35 від 16 лютого 2016 року голови Житомирської обласної державної адміністрації у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,18 га з кадастровим номером 1822080900:05:000:1310 в оренду строком на 49 років, яка розташована у межах Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 15.08.2023 року (а.с. 95-110) визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1800 га в межах Василівської сільської ради Житомирського району строком на 49 років для сінокосіння (категорія земель водного фонду), кадастровий номер 1822080900:05:000:1310, укладений 11 травня 2016 року між Житомирською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістомст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі»вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ч. 1, 5ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно із ч. 1ст. 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 2ст. 152 ЗК Українивласник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зч.2статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (станомна 01.01.2016року),у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно доЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року,статтю 26 Закону № 1952-IVвикладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьоїстатті 26 Закону № 1952-IV(у редакції, чинній на час вирішення справи судом) Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбаченихпунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно достатті 37цього Закону.

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень частини другоїстатті 26 Закону № 1952-IVу попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення проскасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення провизнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення проскасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству»унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цимЗакономнабрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до набрання чинності цим Законом.

За змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про державну реєстрацію припинення прав чи припинення обтяжень, тому починаючи з 16 січня 2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною уЗаконі № 1952-IV.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 15 липня 2021 року у справі № 204/5525/18.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно з ч. 6 ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 11.05.2016 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастрвід 07.07.2011 № 3613-УІ (далі - Закон), Державний земельний кадастр - єдина державнагеоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордонуУкраїни, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками ікористувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Оскільки спірна земельна ділянка зформавана не у відповідності до норм діючого законодавства (включає в себе дорогу - землі загального користування), відтак суд приходить до висновку про задоволення вимоги в частині скасування кадастрового номеру данної земельної ділянки.

Абзацом першим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-УІ передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор у своїй діяльності керуєтьсяКонституцією України,Земельним кодексом України,Законом України «Про Державний земельний кадастр», указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Держгеокадастру України, Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області та іншими нормативно-правовими актами.

Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки (ч. 4 ст. 9 Закону № 3613-УІ ).

Відповідно до ч. 6ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Отже, якщо брати до уваги факти вчинення реєстрації земельної ділянки та скасування такої реєстрації в базі даних ДЗК, то її проводять державні кадастрові реєстратори, які є посадовими особами органу владних повноважень, на яких чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей, а не Головне управління Держгеокадастру.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області жодних дій стосовно передачі у оренду спірної земельної ділянки не вчинялися; реєстрація земельної ділянки проводилась на підставіЗУ «Про Державний земельний кадастр», технічної документації, яку виготовляв відповідний розробник.

Отже, Державний кадастровий реєстратор ГУ Держгеокадастру у Житомирській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, здійснивши державну реєстрацію оренди земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_2 ..

Відтак в частині вимог до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області слід відмовити.

Судом також звертається увага на наступний висновок, який зроблено судом Вищої інстанції у справі № 661/2514/18, постанова від 26.09.2019 року:

"Верховний Суд звертає увагу на те, що для суду не є важливим, який предмет позову визначив позивач. Суд має право визначити предмет позову відповідно до вимог закону, якщо саме на це спрямована підстава позову, тобто обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

У постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. З`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини".

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність у частковому задоволенні позовних вимог, з наведених вище мотивів та підстав.

VI. Розподіл судових витрат по справі.

Згідно з ч. ч. 1, 2ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством та не порушив прав позивача, судовий збір підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 у рівних частинах з ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни судовий збір у розмірі по 420,50 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, ОСОБА_2 , Міськрайонного управління у Житомирському районі та місті Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни, третя особа без самостійних вимог - Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Зарево про скасування державної реєстрації договору оренди землі та скасування кадастрового номера земельної ділянки-задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) земельної ділянки для сінокосіння площею 0,1800 га, кадастровий номер1822080900:05:000:1310, яка знаходиться в межах Василівської сільської ради Житомирського району Житомирської облсті, проведену в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 11.05.2016 р. (запис про інше речове право: 14491191 від 13.05.2016, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 29582198 від 13.05.2016, приватний нотаріус Черпак Галина Антонівна). Припинити право оренди вказаної земельної ділянки з кадастровим номером1822080900:05:000:1310 за ОСОБА_2 .

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером1822080900:05:000:1310, площею 0,1800 гектарів, з цільовим призначенням - для сінокосіння,місце розташування якої Житомирська область, Житомирський район, Василівська сільська рада, зареєстрованого за ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); орган, що здійснив державну реєстрацію - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А.; дата речового права - 13.05.2016; скасувати кадастровий номер1822080900:05:000:1310 даної земельної ділянки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 у рівних частинах з ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Черпак Галини Антонівни судовий збір у розмірі по 420,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2024 року.

Суддя О. М. Дубовік