Ухвала

від 08.07.2024 по справі 285/2466/24

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/2466/24

Провадження № 1-кс/292/19/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 року с-ще Пулини

Слідча суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретарясудового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Пулини скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області в порядку ст. 303 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А :

05 липня 2024 року з Житомирського апеляційного суду до Червоноармійського районного суду Житомирської області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 25.04.2024 про вчинений кримінальний злочин.Так, свою скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що 25.04.2024 звернувся до РВП зі скаргою про здійснення кримінального злочину, що підпадає під ознаки та кваліфікацію відповідно до ст.ст. 109, 111 КК України відносно ОСОБА_4 , яка, на його думку. систематично необ"єктивно розглядає справи скаржників, веде себе високомірно, проявляє неповагу до скаржників, приймає необґрунтовані рішення. Крім того, відносно ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження № 12024060400000598 за ст. 111 КК України. Зазначає, що свою письмову заяву про кримінальний злочин, вчинений ОСОБА_4 , він подавав виключно в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України, а не в порядку звернення громадян відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Однак станом на дату і час подання даної скарги на розгляд слідчому судді його заяву про кримінальний злочин від 25.04.2024 до ЄРДР не внесено, що є грубим порушенням слідчим/дізнавачем (якому стало відомо про кримінальний злочин) не лише вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 "Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", наказу офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення", а й його ґарантованих конституційних прав і свобод. Подана ним заява про вчинений кримінальний злочин є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи та підкріплена додатками, що вказують на причетність судді до вказаних злочинів, тому повинна бути внесена слідчим до ЄРДР. Враховуючи викладене, просить суд постановити ухвалу, в якій конкретно вказати відповідні до заяви вказані статті КК України, якою зобов"язати слідчого (уповноважену особу) Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, уповноважену особу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати норми ст. 214 КПК України, а саме - внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою від 25.04.2024 про вчинені кримінальні злочини, передбачені у відповідності до ст.ст.109, 111 КК України та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі

попереднього слідства з підстави вчинення кримінальних злочинів, при розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків, визнати бездіяльність слідчого та його керівника, що призвела до нанесення йому матеріальної та моральної шкоди.

Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, доводи та вимоги скарги підтримав в повному обсязі з вищевказаних підстав та просив її задовольнити.

Слідчий СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з"явився, про місце та час розгляду скарги повідомлений належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування.

Вислухавши пояснення скаржника, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідча суддя дійшла такого висновку. Згідно ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження можуть бути оскаржені рішення, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Слідчою суддею встановлено, що 25.04.2024 ОСОБА_3 звернувся до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області із заявою про здійснення фізособою ОСОБА_4 кримінального злочину, що, на думку скаржника, підпадає під ознаки та кваліфікацію відповідно до статтей 109, 111 КК України , фізособою ОСОБА_4 .. Вказана заява заява зареєстрована у інформаційно-телекомунікаційній системі (журналі ЄО) Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області за № 6189 від 25.04.2024 для їх розгляду згідно із Законом України "Про звернення громадян" або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Статтею 109 КК України передбачено кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Об`єктивна сторона вказаних правопорушень виражається в чотирьох формах: 1) дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 2) змова про вчинення таких дій; 3) публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; 4)розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Суб`єктивна сторона цього злочину - прямий умисел. Обов`язковою ознакою є мета - насильницькі зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади в Україні. Стаття 111 КК України встановлює відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці

України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Так, відповідно до ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України). Згідно Положення про порядок ведення ЄРДР та Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події встановлено обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто злочину або кримінального проступку. Інші події розглядаються та відносно них приймаються рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких та не усіх без винятку заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Така інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів. Враховуючи наведене, внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості про кримінальне правопорушення, які містять достатню інформацію про кримінальне правопорушення. Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Вказане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Викладені у скарзі ОСОБА_3 аргументи про наявність у діях судді ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 109, 111 КК України, є безпідставними і ґрунтуються на його суб`єктивній незгоді із процесуальною поведінкою та рішеннями судді. Таким чином, слідча суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного дійшла до висновку про необґрунтованість доводів скарги ОСОБА_3 , в зв`язку з чим не знаходить підстав для її задоволення. Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідча суддя П О С Т А Н О В И Л А :

Узадоволенні скарги ОСОБА_3 набездіяльність слідчогоЗвягельського РВПГУНП уЖитомирській областів порядкуст.303КПК Українивідмовити. Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка має право на оскарження, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідча суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 09.07.2024.