Рішення

від 05.07.2024 по справі 383/1541/23

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1541/23

Провадження № 2/391/36/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2024р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Ревякіної О.В., за участю секретаря судового засідання Качинської О.В., представника позивача - адвоката Замши Д.Д., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним право власності на врожай насіння соняшнику, посіяного на земельній ділянці, яка належнить відповідачу ОСОБА_1 , стягнути з відповідача завдану незаконним збиранням врожію шкоду в сумі 341898,24 грн та судові витрати по справі.

Позов обгрунтовує тим, що 19.12.2016 між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 23,52 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0247, яка належить ОСОБА_1 , строком на 49 років, оскільки ОСОБА_1 мав заборгованість за позикою перед позивачем. В 2019 році відповідач, маючи намір продати земельну ділянку, запропонував розірвати договір оренди та після продажу повністю розрахуватися за боргами. 23.01.2019 між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 19.12.2016, відповідно до якої в зв`язку з істотною зміною обставин договір розривається з 30.12.2020.

На початку травня 2020 позивач засіяв орендовану земельну ділянку насінням соняшнику марки «Тунка Круїзер» в кількості 12 міш., вартістю 54240 грн. В подальшому 24 вересня 2020 дізнався що врожай соняшнику було зібрано у період з 22.09.2020 по 24.09.2020, в зв`язку з чим звернувся до поліції з заявою про вчинення злочину, досудове розслідування на час подачі позову не завершене.

Органом досудового розслідування встановлено свідка, який бачив, що приблизно 23.09.2020 у темну пору доби ОСОБА_1 здійснював збирання врожію соняшнику.

01.10.2020 ОСОБА_1 в рахунок добровільного відшкодування завданої шкоди передав позивачу 30000 грн., про що склав розписку.

За підрахунком позивача загальна сума вартості зібраного врожаю складає 371898,24 грн. З урахуванням добровільно відшкодованих коштів залишок суми завданих збитків становить 341898,24 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 направив до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позов не визнає в повному обсязі, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки перебуває з позивачем у неприязних стосунках, в 2020 році займався посівними роботами самостійно, а в кінці травня 2020 року передав земельну ділянку в користування ОСОБА_3 за договором оренди. Крім того, позивач має в оренді багато земельних ділянок, тому міг засіяти придбане насіння соняшнику на іншій орендованій ділянці, докази посіву соняшника саме на його ділянці відсутні. Показання свідків вважає неналежним доказом, оскільки свідки працюють на позивача та є від нього матеріально залежними. Щодо кримінального провадження по факту збору врожаю, підозра йому досі не вручена, доказів його причетності до справи немає. Також вказує, що розписка була написана ним під тиском працівників поліції в присутності позивача, який має дружні відносини з керувництвом поліції, прокуратури та суду. Позивач не має жодного права на належну йому земельну ділянку, тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21.09.2023 задоволено заяву про самовідвід судді Бондаренко В.В. з підстав перебування судді у дружніх стосунках з ОСОБА_2 .

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.09.2023 задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати відчуження земельної ділянки площею 23,52 га, кадастровий номер 3520883600:02:000:0247.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.09.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 03.10.2023 задоволено заяву позивача про відвід судді Адаменко І.М., яка 10.03.2021 у іншій справі задовольнила заяву відповідача про відвід.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13.10.2023 справу прийнято до провадження судді Ревякіної О.В. в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.10.2023 витребувано з Компаніївського районного суду Кіровоградської області матеріали справи про забезпечення позову.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08.11.2023 задоволено клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 08.01.2024 закрито підготовче провадження у справі.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25.01.2024 ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29.09.2023 скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, пояснив, що з приводу незаконного збору врожаю позивач звертався до поліції, було відкрито кримінальне провадження, проведено відповідну експертизу та визначено розмір збитків. Відповідач добровільно відшкодував збитки в розмірі 30000 грн про що склав розписку. Просив визнати право власності на врожай та стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 341898,24 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що є власником земельної ділянки, яка перебувала в оренді позивача, однак договір оренди землі було розірвано в квітні 2020 року. Вказав, що земельну ділянку засіяв особисто, придбавши 12 мішків насіння соняшника, сам обробляв та сам збирав врожай, який здав в м. Бобринець за 119 000 грн. З приводу незаконного обробітку належної йому земельної ділянки звертався до поліції, де у нього вимагали гроші. Визнав той факт, що дійсно передав кошти в сумі 30000 грн та особисто написав розписку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що в тарвні 2020 року допомагав ОСОБА_2 привозити посівмат та селітру амофоска власним автомобілем на арендовану ОСОБА_2 у свого дядька ОСОБА_1 земельну ділянку. Добриво брав на складі в с. Кохане та возив в с. Іллінку на поле. Вказав, що має автомобіль ВАЗ з причепом, яким і перевозив соняшник Тунка в кількості близько 8 мішків та добриво Нітроамофос в кількості близько 14 мішків. На початку літа 2020 року ОСОБА_2 робив «міжрядку», а він привозив йому обід. Хто збирав врожай йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що наприкінці травня 2020 року їхав на кладовище неподалік с. Апрелівське та побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які пояснили, що допомагають ОСОБА_2 засівати земельну ділянку соняшником. ОСОБА_2 сидів в тракторі та особисто здійснював посівні роботи. Восени ОСОБА_2 зателефонував та повідомив, що врожай скосили. Свідок разом з адвокатом поїхав до поліції, а потім показав на місцевості розташування земельної ділянки. В поліції ОСОБА_5 був допитаний в якості свідка та бачив, як ОСОБА_1 приніс кошти в сумі 30000 грн та написав розписку. Свідок зрозумів, що ці кошти були передані ОСОБА_2 від реалізації продукції, при цьому ніякого тиску на ОСОБА_1 в присутності свідка не здійснювалось. Також повідомив, що ОСОБА_1 є дядьком ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 його племінником.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 23,52 га кадастровий номер 3520883600:02:000:0247, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с.15-16).

19.12.2016 ОСОБА_7 , яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_1 , як орендодавець та ОСОБА_2 , як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3520883600:02:000:0247, площею 23,52 га, що належить ОСОБА_1 , строком на 49 років (а.с.8-9).

23.01.2019 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 19.12.2016, відповідно до якої враховуючи намір орендаря та у зв`язку з істотною зміною обставин (відсутність у орендаря технічної можливості обробітку землі, що є предметом цієї угоди) достроково розірвати договір оренди землі від 19.12.2016 з 30.12.2020 за взаємною згодою сторін. Сторони претензій одна до одної не мають. Угода набирає чинності з моменту її державної реєстрації, але не раніше 30.12.2020 (а.с.22).

26.04.2019 право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 19.12.2016 припинено на підставі угоди про розірвання від 23.01.2019 (а.с.10-11).

20.05.2020 ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 3520883600:02:000:0247 в оренду ОСОБА_3 строком на 49 років (а.с.12-14).

25.09.2020 до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ст.356 КК України по факту збору врожаю соняшнику на ділянці з кадастровим номером 3520883600:02:000:0247, яка орендується ОСОБА_2 (а.с.23), а постановою Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 30.10.2020 змінено кваліфікацію кримінального провадження №12020125110000070 на ч.1 ст. 185 КК України (а.с.24).

Згідно договору купівлі-продажу № 18 від 22.04.2020 ОСОБА_2 придбав у ТОВ «Агрополе ЛТД» 12 міш. насіння сояшника «Тунка Круїзер» на суму 54240,00 грн. та Амофос NP 10:46 на суму 94500, а всього на суму 148740,00 грн (а.с.25-29).

Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020125110000070 № 681/21-27 від 25.02.2021 встановлено, що середньо-ринкова вартість насіння соняшника «Тунка Круїзер» станом цін на 22.09.2020 за 1 тонну складала 13400 грн (а.с.31-34).

Згідно відповіді Головного управління статистики у Кіровоградській області від 07.12.2020 про надання інформації щодо середньої врожайності, за результатами проведення державного статистичного спостереженя «Площі, валові збори та урожайнсть сільськогосподарських культур» середня врожайність соняшнику по підприємствах Бобринецького району Кіровоградської області на 01.11.2020 склала 11.8 ц з 1 га зібраної площі (а.с.35).

Відповідач ОСОБА_1 передав, а позивач ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30 000 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, які ОСОБА_1 завдав в результаті таємного здійснення 22.09.2020 збору врожаю соняшника на земельній ділянці з державним кадастровим номером №3520883600:02:000:0247, що розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району, що підтверджується розписками сторін від 01.10.2020 (а.с.36,37).

За заявою відповідача ОСОБА_1 порушено кримінальне провадження за № 12020120110000202 від 15.06.2020 за ч.1 ст. 197-1 КК України та № 12021121170000005 від 25.02.2021 за ч.1 ст. 358 КК України, за якими досудове слідство продовжується (а.с.96-98).

За даними бази Армор ОСОБА_1 неодноразово звертався до ВП № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області з заявами:

- 24.02.2021 за фактом конфлікту з сестрою ОСОБА_7 з приводу обробітку належної йому на праві власності земельної ділянки площею 23,52 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;

- 15.06.2020 за фактом незаконного використання ОСОБА_2 земельної ділянки площею 23,52 га, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;

- 23.12.20219 з приводу користування ОСОБА_8 шляхом зловживання довірою земельним паєм ОСОБА_1 , що розташований на території Апрелівської сільської ради (а.с.99-104).

Частиною 1 ст.3ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Нормами статті 321ЦК України гарантовано непорушність права власності.

Пунктом 11 частини 1 ст.1Закону України"Прозерно таринок зернав Україні" закріплено визначення поняття зерно - плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Статтею 189ЦК України передбачено, що продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 775ЦК України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Зазначене положення кореспондується загальній меті відносин найму - користування річчю наймачем, тобто вилучення корисних властивостей речі, а отже, всі корисні властивості речі, що виявляються у можливості приносити плоди, доходи або продукцію, вилучає наймач.

Таким чином, право власності землекористувача на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур визнається та захищається законом. Особливості виникнення права власності на посіви і насадження визначені ЦК України та ЗК України і пов`язуються з правомірним користуванням земельною ділянкою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини перша та друга статті 792 ЦК України). Це положення кореспондується статтею 13 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 25Закону України"Прооренду землі" також передбачено, що орендар земельної ділянки, окрім іншого, має право отримувати продукцію і доходи. Таким чином, як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 при розгляді справи № 917/2060/17, договір оренди (суборенди) землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

Згідно зі статтею 95Земельного кодексуУкраїни землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зазначено, що виникнення права власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю пов`язується із користуванням річчю, а на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур - із користуванням земельною ділянкою.

Отже особа, яка володіє та користується земельними ділянками, є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках.

Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даному випадку є визнання права власності на посіви соняшника та урожай від цих посівів, що зростають на земельній ділянці, переданій в оренду відповідачем.

Суд враховує, що на момент передпосівної обробки землі та внесення посівного матеріалу в травні 2020 року законним користувачем земельної ділянки був позивач, тому саме він має бути власником врожаю, отриманого зі своїх посівів, оскільки відповідно до угоди від 23.01.2019 про дострокове розірвання договору оренди землі від 19.12.2016, сторони договору - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 достроково розірвали договір оренди землі від 19.12.2016 з 30.12.2020 за взаємною згодою сторін. В угоді зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають. Угода набирає чинності з моменту її державної реєстрації, але не раніше 30.12.2020 року. Отже до 30.12.2020 ОСОБА_2 , як орендар, використовував належну ОСОБА_1 земельну ділянку на підставі договору оренди землі, тобто на законних підставах.

Факт обробітку позивачем земельної ділянки відповідача, придбання і внесення ним добрив, посіву соняшника, підтверджується свідченнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також письмовими доказами у справі, зокрема, долученою видатковою накладною № 26 від 24.04.2020 року про придбання насіння соняшника та амофосу на підставі договору від 22.04.2020 року (а.с.29).

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 623/1327/16-ц зауважив, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що використання земельної ділянки та посів насіння соняшника позивач здійснював на підставі діючого договору оренди, тобто маючи відповідну правову підставу для користування спірною земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що в силу вимог п. б ч. 1 статті 95 ЗК України, статті 25Закону України«Про орендуземлі» та статті 775 ЦК України, позивач має право на посіви та врожай соняшника 2020 року, що зростав на земельній ділянці відповідача площею 23,52 га кадастровий номер 3520883600:02:000:0247, що розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Частиною 1 та 2 статті 22ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Із роз`яснень, викладених у п. 2 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику розглядусудами цивільнихсправ запозовами провідшкодування шкоди»від 27березня 1992року №6 вбачається, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

У п. 16 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ» від16квітня 2004року №7 роз`яснено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК, статті 1166ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди, заподіяної пошкодженням посівів і насаджень при прокладенні шляхів, трубопроводів та проведенні розвідувальних, бурових, будівельних робіт, псуванням і забрудненням сільськогосподарських та інших земель, іншими порушеннями земельного законодавства, визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до приведення землі у стан, придатний для її використання за цільовим призначенням, або до повернення самовільно зайнятої ділянки.

Враховуючи інформацію про середню врожайність насіння соняшнику по підприємствах Бобринецького району Кіровоградської області, середньо-ринкову вартість насіння соняшника «Тунка Круїзер» станом на 22.09.2020 року та площу земельної ділянки суд погоджується з розрахунком позивача щодо розміру завданої шкоди, яка становить 371898,24 грн.

З урахуванням добровільно відшкодавних відповідачем внаслідок незаконного збирання врожаю збитків в сумі 30000 грн, про що ОСОБА_1 видав власноруч написану розписку від 01.10.2020, вказавши, що передає ОСОБА_2 кошти добровільно в рахунок відшкодування завданої шкоди під час збирання насіння соняшнику, кадастровий номер поля 3520883600:02:000:0247, розмір майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню складає 341898,24 грн, що є доходом, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі вищевикладеного,суд вважає,що позивачем доведено факт заподіяння відповідачем збитків в результаті збирання врожаю соняшника, відповідачем дані обставини належними та допуститими доказами не спростовано.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір за подачу позову в сумі 3419 грн та документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 14300 грн. Судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову не підлягає стягненню з відповідача в зв`язку з відмовою Кропивницьким апеляційним судом в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 141, 223, 258, 259, 263 - 265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на врожай насіння соняшника «Тунка Круїзер» 2020 року, зібраного на земельній ділянці площею 23,52 га з кадастровим номером 3520883600:02:000:0247, розташованої на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 341898,24 грн., судовий збір в розмірі 3419 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 14300 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 09 липня 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Замша Дмитро Дмитрович, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 76, оф.7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Ревякіна