Постанова

від 10.07.2024 по справі 300/4408/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4408/22 пров. № А/857/10770/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Кухтея Р. В. Носа С. П.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 300/4408/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

місце ухвалення судового рішення м. Івано-ФранківськРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїОстап`юк С.В.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в оплаті часу знаходження на тимчасовій непрацездатності з 24.02.2022 до 06.05.2022 та зобов`язання виплатити суму матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 в розмірі 32 325, 20 гривень.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 300/4408/22 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії комісії із соціального страхування Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо відмови в прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (індекс 76014, вулиця Академіка Сахарова, 34, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39767437) забезпечити прийняття комісією із соціального страхування рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків) матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 відповідно до листка непрацездатності серії АЛЕ № 716458 та вчинити дії щодо оформлення і подання заяви-розрахунку про нараховані суми матеріального забезпечення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (індекс 76014, вулиця Академіка Сахарова, 34, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39767437) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків) частину сплаченого судового збору в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що під час простою відбувається зупинення виконання працівником своїх трудових обов`язків, внаслідок чого у разі його хвороби або травми, тривалість яких співпадає з часом простою, у нього в цей період не настає стан тимчасової непрацездатності як такий. При цьому, застрахована особа в період перебування у простої, тобто в період зупинення виконання роботи, отримує компенсаційну виплату за невідпрацьований час у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки. Як наслідок, у разі настання у такої застрахованої особи одного зі страхових випадків, визначених пунктами 1 - 9 частини 1 статті 15 Закону № 1105, в період перебування її у простої не з вини працівника втрати заробітної плати не відбувається й правові підстави для здійснення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсації втраченого заробітку відсутні. Також, зазначає, що судом порушено вимоги процесуального права, оскільки не залучено комісію із соціального страхування в якості відповідача, при цьому 01 січня 2023 року набула чинності оновлена редакція Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою було внесено ряд змін до розрахунку і призначення допомог за лікарняними та відповідно створення і діяльність таких комісій із соціального стархування з 01.01.2023 не передбачена. Рішення про призначення або відмову в призначенні допомог за листками непрацездатності має приймати сам роботодавець або уповноважена ним особа.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач повідомлений шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Про розгляд апеляційної скарги позивач повідомлена шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даних правовідносинах, період простою підприємства не належить до переліку підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, встановлених статтею 23 Закону, під час простою підприємства не з вини працівника допомога по тимчасовій непрацездатності має надаватися працівнику на загальних підставах, а тому позивач має право на отримання матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022.

При цьому, з метою ефективного захисту та відновлення прав, свобод та інтересів позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області забезпечити прийняття комісією (уповноважений) із соціального страхування рішення про призначення позивачу матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 відповідно до листка непрацездатності серії АЛЕ № 716458 та вчинити дії щодо оформлення і подання заяви-розрахунку про нараховані суми матеріального забезпечення.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру видано наказ за № 82 від 24.02.2022 «Про встановлення простою у роботі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органах».

Даним наказом встановлено простій у роботі Держгеокадастру та його територіальних органів. Визнано простій Держгеокадастру та його територіальних органів таким, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров`ю. Дозволено працівникам Держгеокадастру та його територіальних органів, у яких встановлено простій, не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою; залучити до роботи працівників, які підпадають під дію простою, виключно у разі крайньою необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи; зберегти у межах кошторису середній заробіток у працівників, які підпадають під дію простою.

Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області «Про нарахування заробітної плати за час простою у березні 2022» за № 23 від 28.03.2022 наказано фінансовому управлінню нарахування заробітної плати працівникам Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за час простою у місяці березні 2022 здійснити у розмірі 60,66% середньомісячної заробітної плати в межах фонду заробітної плати, передбаченому у кошторисі Головного управління. Донарахування заробітної плати працівникам Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за час простою у місяці березні 2022 року до 100% середньомісячної заробітної плати при можливості здійснити в межах економії річного фонду заробітної плати, передбаченому у кошторисі Головного управління.

Відповідно до наказу відповідача «Про організацію роботи в Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області в умовах воєнного стану» за № 26 від 06.04.2022 запроваджено з 06 квітня 2022 року дистанційний режим роботи для працівників Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зазначених у додатку 1 до цього наказу у визначені дні. Доведено до відома працівників Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, які не можуть бути переведені на дистанційний режим роботи в умовах воєнного стану, про продовження для них простою, оголошеного наказом Держгеокадастру від 24.02.2022 № 82 «Про встановлення простою у роботі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органах». Фінансовому управлінню наказано здійснювати при переведенні працівників на роботу в дистанційному режимі оплату праці таких працівників в повному обсязі відповідно до вимог законодавства згідно кількості відпрацьованих днів. В інші робочі дні оплату праці таким працівникам здійснювати у розмірі 2/3 посадового окладу, як таким для яких продовжено простій (додаток 1 до цього наказу); здійснювати при встановленні (продовженні) простою не з вини працівника оплату праці працівників у розмірі 2/3 посадового окладу.

Згідно наказу відповідача «Про організацію роботи в Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області» за №27 від 28.04.2022 запроваджено з 02 травня 2022 року дистанційний режим роботи для працівників Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зазначених у додатку 1 до цього наказу у визначені дні. Фінансовому управлінню наказано здійснювати при переведенні працівників на роботу в дистанційному режимі оплату праці таких працівників в повному обсязі відповідно до вимог законодавства згідно кількості відпрацьованих днів. В інші робочі дні оплату праці таким працівникам здійснювати у розмірі 2/3 посадового окладу, як таким для яких продовжено простій (додаток 1 до цього наказу); здійснювати при встановленні (продовженні) простою не з вини працівника оплату праці працівників у розмірі 2/3 посадового окладу.

В період з 19.02.2022 до 06.05.2022 ОСОБА_1 перебувала на лікуванні, що підтверджується копіями листів непрацездатності № 3854263-2007357387-1, серії АЛЕ № 716458.

За період з 19.02.2022 до 23.02.2022 відповідача оплатив позивачу перебування на лікуванні згідно листка непрацездатності за № 3854263-200/7357387-1.

Відповідно до списків працівників Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, яким встановлений дистанційний режим роботи, позивача до такого списку не включено.

Згідно з протоколами засідання комісії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області позивачу відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з вимушеним простоєм згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за № 82 від 24.02.2022.

Вважаючи протиправними дій відповідача щодо невиплати матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 в розмірі 32 325, 20 гривень, позивач звернулася з цим позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст. 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV в редакції, на час виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 12 Закону №1105-XIV установлено, що право на страхові виплати за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пп.1 частини 1 ст. 13 названого Закону за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види страхових виплат, як допомога по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків, а зокрема тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч.1 ст. 15 Закону №1105-XIV).

Відповідно до частини 2 ст. 15 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 17 Закону №1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі: 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

При цьому, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім`ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачено страхові внески. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім`ї) в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески т(ч.3 ст. 17 названого Закону).

Статтею 18 Закону №1105-XIV визначено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Відповідно до ст. 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону №1105-XIV установлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність.

Відповідно до ч.ч.2 ст. 22 Закону №1105-XIV рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.

Частиною 2 ст. 1 Закону №1105-XIV терміни "застрахована особа" та "страхувальники" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з підпунктом 10 частини першу статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

За змістом статті 24 Закону №1105-XIV документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;

Порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначений ст. 25 Закону №1105-XIV, а зокрема при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Окрім вказаного, ст. 26 Закону №1105-XIV установлено, що фінансування страхувальників для надання страхових виплат за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності застрахованим особам здійснюється територіальними органами уповноваженого органу управління в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.

З матеріалів справи убачається, що за даними трудової книжки позивача її страховий стаж перевищує стаж, визначений пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону №1105-XIV, а відтак з урахуванням приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позивач є застрахованою особою та має право на виплату допомоги за страховим випадком- настання тимчасової непрацездатності у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), як застрахованій особі, яка має страховий стаж понад вісім років. При цьому, рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником, яким є роботодавець.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним страхування затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року (далі по тексту Порядок №1266).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку №1266 «середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу), на яку нарахований єдиний внесок та /або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин…».

Підсумовуючи викладене, позивач має право на отримання виплат по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), яка розраховується в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року та розмір вказаної виплати є значно більший ніж 2/3 посадового окладу, який позивач мала право отримувати у зв`язку з вимушеним простоєм установи- відповідача.

Також з матеріалів справи убачається, що в період з 19.02.2022 до 06.05.2022 ОСОБА_1 перебувала на лікуванні, що підтверджується копіями листів непрацездатності № 3854263-2007357387-1, серії АЛЕ № 716458.

За період з 19.02.2022 до 23.02.2022 року відповідач оплатив позивачу перебування на лікуванні згідно листка непрацездатності за № 3854263-200/7357387-1. Вказані обставини підтверджуються розрахунковими листами щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_2 за рахунок відповідача, згідно яких позивачу оплачено 5 перших днів перебування у тимчасовій непрацездатності в сумі 2244 грн 81 коп. з 19.02.2022 по 23.02.22.

Згідно з протоколами засідання комісії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області позивачу відмовлено в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 у зв`язку з тим, що згідно наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за № 82 від 24.02.2022 позивач перебувала у вимушеному простої з оплатою часу простою у розмірі 2/3 посадового окладу.

Нарахування виплат пов`язаних з простоєм з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року здійснювалось відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.03.2022 №23 «Про нарахування заробітної плати за час простою у березні 2022 року» у розмірі 60,66% від заробітної плати позивач отримала 6536,50 грн за 23 дні простою; за квітень позивач отримала 2/3 від посадового окладу 4466,67 грн за 21 день простою; за травень позивач отримала 2/3 від посадового окладу 1015,15 грн за період з 01.05.2022 по 06.05.2022 (а.с.81).

Тобто зі змісту вказаних листів вбачається, що відповідачем здійснено виплату ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за п`ять календарних днів - з 19.02.2022 по 23.02.22, а за період тимчасової непрацездатності з 24.02.2022 до 06.05.2022 позивачу відмовлено у виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу). Натомість за вказаний період проведено компенсаційні виплати за невідпрацьований внаслідок оголошення простою час, що є значно меншим від суми 100% середньої заробітної плати (доходу) позивача, обчисленого відповідно Порядку №1266.

Стосовно ж доводів відповідача про відсутність підстав для виплати позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) у зв`язку із здійсненням компенсаційних виплат у розмірі 2/3 посадового окладу за час простою, то колегія суддів зазначає, що статтею 16 Закону №1105-XIV визначено виключний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а зокрема допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних із таким сп`янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням;

7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим (ч.1 названо статті).

Як наслідок приведеним нормативним актом, який для даних правовідносин є спеціальним не передбачено у якості підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності наявність вимушеного виробничого простою підприємства /установи та організації.

Як наслідок колегія суддів приходить до висновку, що дії комісії із соціального страхування Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо відмови в прийнятті рішення про призначення ОСОБА_1 матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 є протиправними, а відтак суд першої інстанції дійшов підставного висновку про задоволення позову у названій частині.

Що ж стосується судового рішення в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (індекс 76014, вулиця Академіка Сахарова, 34, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39767437) забезпечити прийняття комісією із соціального страхування рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків) матеріального забезпечення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 до 06.05.2022 відповідно до листка непрацездатності серії АЛЕ № 716458 та вчинити дії щодо оформлення і подання заяви-розрахунку про нараховані суми матеріального забезпечення, то колегія суддів вважає слушними доводи скаржника про зміну законодавства з питань функціонування обумовлених комісій та віднесення до повноважень страхувальника (яким є роботодавець) вирішення питань з приводу прийняття рішень про призначення страхової виплати по тимчасовій непрацездатності працівникам, згідно ч.ч.2 ст. 22 Закону №1105-XIV.

За приведених обставин, резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з абзацу 10 сторінки 11 мотивувальної частини та з абзацу 3 резолютивної частини судового рішення слів: «комісією із соціального страхування».

При цьому, колегія суддів звертає увагу сторін, що під час ухвалення рішення та здійснення виплат по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), яка розраховується в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001 року за період з 24.02.2022 до 06.05.2022, відповідачу слід урахувати розмір компенсаційних виплат, здійснених для позивача у зв`язку з простоєм за обумовлений період, позаяк позивачка не могла одночасно отримувати за один і той же період дві виплати (допомогу по тимчасовій непрацездатності та виплати у зв`язку з простоєм установи).

У решті рішення суду першої інстанції зміні не підлягає.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу фактичних обставин справи з урахуванням відповідних правових норм.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст.316, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 300/4408/22 змінити, виключивши з абзацу 10 сторінки 11 мотивувальної частини та з абзацу 3 резолютивної частини вказаного судового рішення слова: «комісією із соціального страхування».

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 300/4408/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос