Ухвала

від 08.07.2024 по справі 461/5695/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5695/24

Провадження № 2/461/2573/24

У Х В А Л А

08.07.2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі головуючого - судді Стрельбицького В.В., розглянувши та дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, з підстав наведених у позовній заяві.

Згідно з нормамиЦПК України,існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).

За зальнимправилом позовидо фізичноїособи пред`являютьсяв судза зареєстрованиму встановленомузаконом порядкумісцем їїпроживанняабо перебування,якщоіншене передбаченозаконом (ч.1 ст.27 ЦПК України).

Зі змісту статті 28 ЦПК України вбачається, що норми означеної статті не передбачають альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тобто територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, основною позовною вимогою є саме позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 3 статті 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Вказаний спір позивачем подано через невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків, тобто, вимога про стягнення аліментів на утримання дитини є похідною та випливає із позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних.

Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду.

У даному випадку суд не вбачає обставин, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи (альтернативна підсудність), а у позовній заяві не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Отже, підсудність справи у даному випадку має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №681710 від 08.07.2024, за вказаними параметрами ( ОСОБА_2 ) встановлено, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова.

Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (частина 1статті 378ЦПК України).

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).

Отже, суд не вбачає законних підстав для відкриття провадження за наведених обставин, адже відкриття провадження у Галицькому районному суді міста Львова з порушенням правил підсудності може поставити під сумнів законність будь-якого рішення у справі, що очевидно не сприятиме дотриманню прав за захистом яких позивач звернулася до суду.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що оскільки дана справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, відтак її слід скерувати за підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.

За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Також, з метою забезпечення належного доступу до правосуддя, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу право на участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку.

Керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України,

постановив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ? передати на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дняїїскладення.

Учасниксправи,якомуухваласудунебулаврученауденьїїпроголошенняабоскладення, має право напоновленняпропущеногострокуна апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 08 липня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький