Постанова

від 16.08.2024 по справі 461/5695/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5695/24 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/811/2348/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

суддів Ванівський О.М. і Шеремета Н.О.,

за участю секретаря Ковальчука Ю.П.,

розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження безповідомлення учасниківсправи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 08 липня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ? Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про позбавлення згаданого відповідача батьківських прав стосовно позивачки та стягнення з нього на користь позивачки аліментів, з підстав наведених у позовній заяві (а.с. 1-8).

Оскаржуваною ухвалою постановлено вищезгаданий позов передати на розгляд до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області за місцем реєстрації відповідача.

Ухвала мотивована тим, що за змістом позовної заяви основною позовною вимогою є вимога про позбавлення відповідача батьківських прав, а вимога про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої позивачки є похідною і така випливає із позовної вимоги про позбавлення батьківських прав, однак зі змісту статті 28 ЦПК України вбачається, що норми цієї статті не передбачають альтернативної підсудності для позову про позбавлення батьківських прав, тобто територіальна юрисдикція позову про позбавлення батьківських прав визначена імперативно тільки за зареєстрованим місцем проживання відповідача (а.с. 29-31).

Вищезгадану ухвалу оскаржила позивачка.

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, покликаючись на порушення норм процесуального права.

Вважає, що у відповідності до пункту 1статті 28 ЦПК України мала право звернутися з даним позовом до суду за місцем свого, а не відповідача, проживання (а.с. 34-35).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за вищезгаданою апеляційною скаргою та ухвалено розгляд справи у відповідності до частини 1 статті 369 ЦПК України проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 37-38).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 18 Сімейного кодексу (СК) України встановлено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

А частиною 1 статті 188 ЦПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Таким чином, безспірним є те, що позивачка вправі була звернутися до суду з позовом, як про стягнення з відповідача (як її батька) аліментів, так і з позовом про позбавлення його батьківських прав стосовно неї.

Так само позивачка вправі була об`єднати вищезгадані позовні вимоги в одному позові.

При цьому відмова судом у задоволенні позовної вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав не тягне собою наслідку у виді одночасної відмови і у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів, оскільки стаття 180 СК України імперативно покладає на батьків обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття, не пов`язуючи цей обов`язок з наявністю чи відсутністю рішення суду про позбавлення батьківських прав стосовно цієї дитини.

Таким чином, висновки суду про похідний характер позовної вимоги про стягнення аліментів від позовної вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав є помилковими, оскільки такі не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Частиною 1 статті 28 ЦПК України встановлено, що позови про (зокрема) стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред`являтися також і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів. Суд не має права обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Крім того, аналіз вказаної норми свідчить про те, що позови про стягнення аліментів охоплюють всі вимоги, пов`язані з невиконанням обов`язку по утриманню, передбачені статтями 75-89, 91, 180-201, 202-206, 265-274 СК України, можуть пред`являтись також за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Вище наведенаправова позиціязнайшла своєвідображення упостанові ВерховногоСуду від23січня 2018року усправі №489/4826/16-ц і (як вбачається з норми, закріпленої у частині 1 статті 417 ЦПК України) така правова позиція є обов`язковою для суду першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки позов був пред`явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем проживання позивачки, що є її правом, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність передачі даної справи на розгляд за територіальною підсудністю до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

З урахуванням вищенаведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до Галицького районного суду міста Львова.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369 ч.2, 374 п.6, 379 п. 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Галицькогорайонного судуміста Львовавід 08липня 2024рокускасувати і направити справу до згаданого суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повну постанову складено 16 серпня 2024 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.