Рішення

від 21.06.2024 по справі 462/4041/23

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 462/4041/23 Провадження № 2/450/210/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2024 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

за участі представника позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородську районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру аліментів на дитину, шляхом їх збільшення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позов мотивований тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.06.2011р. по справі № 2-3430/11 шлюб між позивачем і відповідачем розірвано та стягнуто з позивача на користь відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.03.2011р. і до досягнення ними повноліття. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2018р. місце проживання одного з синів ОСОБА_4 визначено разом з позивачем та змінено розмір аліментів на 1/4 частки усіх видів заробітку щомісячно але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.12.2016р. і до досягнення ним повноліття. Рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 05.10.2020р. місце проживання ОСОБА_4 знову визначено з відповідачем та розмір аліментів змінено у розмірі 1/3 частки від заробітної плати (всіх доходів) позивача, але не менше 50% прожиткового мінімуму дитини відповідного віку. У позивача наявні обставини, що дають підстави для зменшення розміру аліментів. На даний час старший син ОСОБА_4 досягнув повноліття, та аліменти стягуються на утримання молодшого сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини усіх видів доходу позивача. Окрім того, у позивача на утриманні перебувають двоє непрацездатних батьків: мати ОСОБА_6 та батько ОСОБА_7 є пенсіонерами та отримують мінімальну пенсію. Батько є інвалідом третьої групи. Відповідно до медичних висновків, обоє потребують термінового і дорого вартісного оперативного лікування. Витрати позивача та їх розмір підтверджуються відповідною випискою з банку. Позивач є військовослужбовцем, його середній місячний дохід змінився та становить близько 100 тис. грн.. в місяць. Проте враховуючи утримання двох непрацездатних батьків, а також добровільну фінансову підтримку синів, аліменти в розмірі 1/6 є надмірним фінансовим навантаженням для позивача. Окрім того позивач змушений нести додаткові витрати, пов`язані із несенням служби. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку: 2833,00грн. Тому у випадку зменшення розміру аліментів з 1/6 до 1/12 частини від доходу позивача, розмір аліментів на дитину становитиме в середньому 8300,00грн., що майже в 6 разів перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів. На підставі викладеного просить задоволити позовні вимоги.

ОСОБА_3 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну розміру аліментів на дитину, шляхом їх збільшення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на даний час на примусовому виконанні в Ужгородському відділі державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження щодо стягнення на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частки від заробітної плати (всіх доходів) ОСОБА_2 . Згідно сформованої відповіді на запит від 13.09.2023р. Ужгородського відділу державної виконавчої служби стало відомо, що ОСОБА_2 одержував доходи в четвертому кварталі 2022р. 139762,01грн.; у першому кварталі 2023р. 109329,57грн.; у другому кварталі 2023р. 440656,97грн. Таким чином, у відповідача ОСОБА_2 матеріальне становище не погіршилось від попередніх періодів, а навпаки покращилось. Сімейне становище у відповідача також не змінилось, останній не знаходиться в статусі опікуна чи піклувальника. У постанові ВС України від 05.02.2014р. у справі № 6-143цс13, зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. На підставі викладеного просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частки від його заробітної плати (всіх доходів) до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представником позивача за первісним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 подано відзив на зустрічний позов, в якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову. Вказує, що збільшення розміру доходів позивача потягнули за собою і збільшення витрат, що не можна вважати покращенням майнового стану. Позивач постійно має потреби у витратах, що пов`язані з проходженням служби. Окрім того обов`язок повнолітніх дітей піклуватись про своїх непрацездатних батьків прямо закріплено в ст.51 Конституції України, та відповідно до ст..203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов`язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю. Батьки позивача ОСОБА_2 отримують мінімальну пенсію, та інших доходів в них немає, батько є інвалідом ІІІ групи, тому фінансово залежать від позивача. Окрім того, ОСОБА_2 добровільно фінансово підтримує повнолітнього сина.Тому вважає, що збільшення розміру аліментів буде надмірним та несправедливим фінансовим навантаженням для нього.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві просив такі задоволити. Щодо задоволення зустрічного позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засіданні не з`явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Суд на підставі первісної та зустрічної позовної заяви, а також долучених письмових доказів, заслухавши представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статті 12 вищезгаданого закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За змістом статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у частці від доходу.

Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 05.10.2020р. у справі № 462/1233/20, ухвалено змінити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2018р., ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від його заробітної плати (всіх доходів), до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 за рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.03.2018р.

Як вбачається з свідоцтва про народження ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 і на даний час досяг повноліття.

Як вбачається з постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.10.2022 р. винесену головним державним виконавцем Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) постановлено здійснювати відрахування у розмірі 1/6 частини всіх видів доходу на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.10.2022 р. і до його повноліття.

Згідно відповіді від 03.08.2023р. № 2023, наданої військовою частиною на запит відділу виконавчої служби, ОСОБА_2 переведений на нове місце служби у військову частину АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді на запит № 174351429 від 13.09.2023р. Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Державної податкової служби у четвертому кварталі 2022 року ОСОБА_2 отримав доходи від податкових агентів у розмірі 95 452, 40 грн., 29 813, 66 грн., 78, 78 грн., 126, 83 грн., 14495 грн.

У першому кварталі 2023 р. ОСОБА_2 отримав доходи від податкових агентів у розмірі 88 953, 08 грн., 20 139, 91 грн., 236, 61 грн.

У другому кварталі 2023 р. ОСОБА_2 отримав доходи від податкових агентів у розмірі 382 029, 17 грн., 14 906, 83 грн., 157, 74 грн., 64, 67 грн., 43 720, 97 грн.

Як вбачається з довідки про доходи № 471536741477 ОСОБА_6 , матері ОСОБА_2 , остання отримала пенсію за період з січня 2022 р. по квітень 2023 р. у розмірі 50 535, 78 грн.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку ОСОБА_2 за період 01.10.2022р. по 18.05.2023р. останнім здійснювались оплати на рахунок ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Як вбачається з виписок з банківського рахунку ОСОБА_4 останній отримував кошти від ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також аналогічні рекомендації з цих підстав викладені у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

У пункті 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами в ході судового розгляду справи, дитина ОСОБА_5 , проживає разом з матір`ю та знаходяться на її утриманні.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний стан, в нього на утриманні перебувають непрацездатні батьки.

Однак, суд критично оцінює зазначене твердження позивача, оскільки мати ОСОБА_2 ОСОБА_6 отримала посвідчення пенсіонера 19.09.2012 р., а батько ОСОБА_7 отримав пенсійне посвідчення 22.09.2016р., тобто дані обставини існували при постановленні рішення Залізничного районного суду міста Львова від 05.10.2020р. у справі № 462/1233/20. Окрім того батьки позивача отримують пенсію, тому добровільна допомога непрацездатним батькам не може слугувати підставою для зміни розміру аліментів.

Також суд відхиляє покликання позивача за первісним позовом про добровільні виплати на утримання повнолітнього сина, оскільки надання такої допомоги також не може бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану.

Крім того, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, а навпаки судом було встановлено збільшення доходів позивача за останні роки, які передували зверненню до суду з відповідною позовною заявою.

Отже суд звертає увагу, що розмір аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_5 відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам.

На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду, що його матеріальний або сімейний стан змінилися настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів визначених рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 05.10.2020р. у справі № 462/1233/20.

Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом належними та допустимими доказами не підтвердив підставності позовних вимог про зменшення розміру аліментів, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів суд зауважує наступне.

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що у відповідача за зустрічним позовом суттєво покращився матеріальний стан, натомість сімейний стан не змінився.

Як зазначено вище судом встановлено збільшення доходів ОСОБА_5 у 2023р. у порівнянні з 2022р.

Однак у відповідності з рішенням Залізничного районного суду міста Львова від 05.10.2020 р. аліменти на утримання неповнолітньої дитини стягуються в частці від заробітку у розмірі 1/6 частки від його заробітної плати (всіх доходів), та відповідно при зростанні доходів ОСОБА_2 пропорційно збільшується розмір аліментів, які сплачуються на утримання дитини ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, за зустрічним позовом, не підлягають задоволенню, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів зміни майнового стану позивача, внаслідок яких може бути збільшено розмір аліментів, які стягуються на утримання дитини.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 ,- відмовити.

в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 26.06.2024 року.

СуддяН. Б. Добош