Постанова

від 01.07.2024 по справі 907/456/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р. Справа № 907/456/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача Король А.Ю.(в режимі відеоконференції у Господарському суді Закарпатської області), Подсоліна Л.В. (в режимі відеоконференції у Господарському суді Закарпатської області)

від відповідача (скаржника) Соскида П.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево від 08 травня 2024 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року (повний текст підписано 22.04.2024), суддя Лучко Р.М.

у справі №907/456/23

за позовом Комунального підприємства Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, м. Ужгород

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 1 389 958,41 грн

в с т а н о в и в:

23 травня 2023 року Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево про стягнення 1 389 958,41 грн заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року у справі №907/456/23 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево на користь Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» 1 045 711,84 грн заборгованості, відстрочивши виконання рішення на 1 рік, але не пізніше 16 квітня 2025 року. В решті позову суд відмовив.

Суд визнав правомірними та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 045 711,84 грн, з яких: 376 778,17 грн заборгованості за період з листопада 2019 року по квітень 2023 року та 668 933,67 грн коригувань обсягу наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за об`єктом споживання: м. Ужгород, вул. Сільвая в період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року. Судом встановлено, що обсяг фактично наданих відповідачу послуг водопостачання та водовідведення по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород за період з 08.12.2016 по 11.08.2021 становить 68 428 м.куб. (114 846 м.куб. (показник на 10.08.2021) 46 418 м.куб. (показник на 08.12.2016)), що з урахуванням поданих Квартирно-експлуатаційним відділом міста Мукачево за цей період показників обсягу споживання по вузлу обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород (42 342 м.куб.) свідчить про наявність правових підстав для здійснення відповідачу донарахування вартості необлікованих об`ємів послуг водопостачання та водовідведення по такому вузлу обліку обсягом 26 086 м.куб. (68 428 м.куб. (обсяг фактичного споживання) 42 342 м.куб. (подані відповідачем та враховані позивачем в рахунках показники)). За результатами оцінки поданих сторонами доказів в сукупності за критерієм їх оцінки на предмет вірогідності, суд дійшов переконливого висновку, що відповідачем в спірний період (08.12.2016-11.08.2021) подавалися показники вузла обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород, які не відповідали фактичному обсягу наданих послуг водопостачання та водовідведення по даному об`єкту, тобто з порушенням умов Договорів водопостачання та водовідведення, пунктами 11.2.1., 11.3.2. яких на замовника покладено обов`язок подання таких показників учаснику, а заперечення відповідача в цій частині суд відхилив. Визначаючись з вартістю донарахованих відповідачу послуг водопостачання та водовідведення 26 086 м.куб. води, суд врахував, що за встановлених у справі обставин такий обсяг без облікового споживання відповідачем допущено за період з 08.12.2016 по 11.08.2021 та, виходячи з матеріалів справи, відсутня можливість встановити в який період та на який обсяг води відповідачу було надано відповідні послуги водопостачання та водовідведення, які не відображені в обліку та, відповідно, достеменно встановити тарифи, які підлягають до застосування в частині визначення вартості таких донарахувань. При цьому, судом встановлено, що відповідно до рішення комісії позивача з розгляду заяв щодо проведення перерахунків від 08.04.2023 вбачається, що при розрахунку вартості послуг водопостачання та водовідведення обсягом 26 086 м.куб. позивачем застосовано чинний в липні 2021 року тариф 38,84 грн/м.куб., що не може відповідати фактичним обставинам справи та змісту спірних правовідносин, позаяк наведений обсяг спожито відповідачем протягом 08.12.2016-11.08.2021, а не в липні 2021 року. Беручи до уваги наведене, судом першої інстанції здійснено власний арифметичний розрахунок вартості послуг водопостачання та водовідведення обсягом 26 086 м.куб. за період з 08.12.2016 по 11.08.2021, з урахуванням наданої позивачем в клопотанні №528 від 19.03.2024 інформації про тарифи водопостачання та водовідведення у 2016-2021 роках та виходячи з розміру середньодобового споживання води в означений період (15,2817809 м.куб./добу 26 086 м.куб. без облікового споживання / 1707 діб в період з 08.12.2016 по 11.08.2021), відтак, суд встановив, що донарахована вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за об`єктом споживання м. Ужгород, вул. Сільвая в період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року становить 668 933,67 грн. Поряд з тим, суд встановив, що заборгованість відповідача за договорами водопостачання та водовідведення за період з листопада 2019 року по квітень 2023 року становить 376 778,17 грн, що не заперечено відповідачем та підтверджується також наданим КЕВ м. Мукачево Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2023 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ міста Мукачево звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року у справі №907/456/23 у повному обсязі. Зокрема, зазначає, що задовільняючи позов в частині стягнення заборгованості в сумі 668 933,67 грн., судом не взято до уваги пояснення відповідача про те, що позивач не надав суду доказів з якого саме лічильника взяті для донарахування початкові та кінцеві покази в період з 2016 по 2021 роки, що повинно підтверджуватись

відповідними актами про розпломбування та демонтаж пристрою водоміра з серійним номером « 03005208», який був розміщений в точці відбору води за адресою: АДРЕСА_1 та з яким показником був демонтований даний водомір відповідно до складеного акту встановлення, дати та номеру опломбування. Наголошує, що на підтвердження розбіжностей у показниках позивачем до справи було надано Акт прийняття лічильника води на абонентський облік від 2016 року, в якому зазначено, що лічильник №201403005208 опломбовано пломбою позивача №14291145, однак у Договорі постачання зазначив лічильник з серійним номером « 030050», тобто на протязі п`яти років існувала невідповідність в Договорах та бухгалтерсько-облікових документах фактично встановленого лічильника з серійним номером лічильника зазначеного у договорах, разом з тим, копію Акта огляду лічильника з серійним №201403005208 від 11.03.2020 р. учасником не було надано відповідачу для виправлення помилки та ініціювання внесення уточнень у дійсні договори. Щодо іншої частини заборгованості на суму 376 778,17 грн, апелянт зазначає, що це поточна заборгованість, яка на час провадження була частково сплаченою та не повинна включатись судом до загальної суми 1045 711,84 грн. Наголошує, що на час скерування апеляційної скарги заборгованість в сумі 376 778,17 грн повністю сплачена. Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що документальне підтвердження факту сплати поточних нарахувань що склали 520 010,18 грн долучаються до апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що під час аналізу наявних документів виявлено розбіжності у номерах лічильників, однак, відповідач, надаючи показники спожитої води, послуговувався показниками по лічильнику, який не пройшов повірку, був визнаний не придатним та замінений на інший. Відтак, наголошує, що після проведення повірки і заміни строго лічильника у грудні 2016 року, відлік обсягу спожитих послуг, як у позивача так і у відповідача, вівся від кінцевого показника 11829 м кубічних старого, непридатного приладу обліку, виходячи з відомостей наданих відповідачем у зведених таблицях щодо кількості спожитих послуг по кожному об`єкту. Вказане підтверджується як наданими переліками показників, складених представником відповідача ОСОБА_1 (що не суперечить п.11.2.1. Договору «замовник подає учаснику дані показників приладів обліку та зобов`язується у будь-який час допускати представників учасника для проведення обстеження території об`єктів, мереж водопроводу і каналізації та пристроїв на них») та переданого по факсу, починаючи з січня 2017 року, так і рахунками-фактурами, із зазначеними показниками в них і виведеною сумою до оплати. Так, позивачем, шляхом проведення розрахунків виведено обсяг спожитих та неоплачених послуг, а саме 26 087 м куб.

25 червня 2024 року від апелянта до суду надійшли додаткові пояснення та заперечення проти відзиву на апеляційну скаргу.

Поряд з тим, 25 червня 2024 року від апелянта до суду надійшло клопотання про залучення у справі свідка, в якому скаржник, посилаючись на ст.87 ГПК України, просить залучити у якості свідка для надання пояснень, які можуть мати значення для забезпечення повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також забезпечення змагальності судового процесу та дотримання балансу прав учасників справи та з метою роз`яснення суду окремих обставин, що можуть мати значення у справі, як спеціаліста, який технічно забезпечує договірні умови між сторонами договору, працівницю ЗСУ, економіста ОСОБА_1 . До вказаного клопотання апелянт долучив, зокрема, письмові пояснення ОСОБА_1 .

Розглянувши клопотання скаржника про залучення свідка для надання пояснень, колегія суддів таке відхилила, з огляду на наступне:

Згідно з ст.87 ГПК України показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи. Показання свідка, що ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, не беруться судом до уваги.

Відповідно до ст.88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Статтею 89 ГПК України передбачено, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Враховуючи наведені вище вимоги чинного законодавства, яких не дотримано скаржником при зверненні до апеляційного суду, після початку розгляду справи по суті, без належного оформлення показань свідка (відповідної заяви із підписом свідка, який посвідчено нотаріусом), колегія суддів відхилила клопотання апелянта про залучення свідка для надання пояснень.

Судове засідання з розгляду справи в суді апеляційної інстанції проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області на підставі відповідного клопотання відповідача та ухвали суду.

Представники відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили такі задоволити: скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року у справі №907/456/23 у повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, протягом 2019-2023 років між Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», як учасником та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Мукачево, як замовником, укладено договори про закупівлю послуг з централізованого водопостачання №50/19/28 від 30.01.2019, №233/20/213/20 від 06.05.2020, №98/21/24 від 29.01.2021, №100/22/27 від 01.02.2022, №60/23/12 від 20.01.2023 (надалі Договори водопостачання) та договори про закупівлю послуг з централізованого водовідведення №51/19/29 від 30.01.2019, №234/212/20 від 06.05.2020, №99/21/23 від 29.01.2021, №101/22/28 від 01.02.2022, №61/23/11 від 20.01.2023 (надалі Договори водовідведення), за умовами яких, а саме: п.п.1.1 учасник взяв на себе зобов`язання у 2019-2023 роках постачати замовника питною водою (до точки розмежування згідно з п.11.4 Договорів водопостачання та згідно з актами розмежування балансової належності мереж) та приймати від замовника стічні води (у точці розмежування згідно з розділом 9 Договорів водовідведення), а замовник, в свою чергу, зобов`язався прийняти і оплатити учаснику вартість спожитих послуг згідно з умовами відповідних договорів.

Замовник бере на себе зобов`язання своєчасно оплачувати надані йому послуги по водопостачанню та водовідведенню, належно експлуатувати водопровідні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають в нього на балансі, відповідно до договору та Правил, відповідає за збереження водомірів, водомірних вузлів та санітарний стан приміщення водомірного вузла (абз.2 п.п.1.1 Договорів водопостачання та водовідведення).

Відповідно до п.п.5.2 Договорів водопостачання та водовідведення місцем надання послуг є наступні об`єкти замовника: - в/м №43 в м. Ужгород по вул. Другетів, 91; - в/м №44 в м. Ужгород по вул. Другетів, 89; - військова служба правопорядку в м. Ужгород по вул. Артилерійська,7; - ОВК в м. Ужгород по вул. Бородіна, 22; - гуртожиток в м. Ужгород по вул. Пушкіна, 2.

Ціна визначена у п.п.3.1 Договорів водопостачання та водовідведення, а відповідно до розділу 4 означених Договорів сторонами врегульовано порядок здійснення оплати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення.

Так, за змістом п.п.4.1-4.3 Договорів водопостачання та водовідведення замовник зобов`язується оплачувати надані послуги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період за тарифами, вказаними у п.5.4 даного договору, та відповідно до встановленої системи обліку спожитих послуг на умовах цього договору, а саме: за показаннями приладів обліку; згідно з встановленими нормами, у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Оплата замовником проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок учасника грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого згідно з п.4.3 даного договору до оплати рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період один календарний місяць. Фактичним строком оплати вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок учасника.

Рахунки за воду та каналізацію вручаються представнику замовника. Для вручення рахунку замовник зобов`язується з`явитися в розрахунковий відділ учасника до 15 числа наступного за розрахунковим місяця. У випадку нез`явлення представника замовника для отримання рахунку, останній надсилається на його адресу поштою простим, а не рекомендованим, листом. Відповідальності за неотримання замовником рахунку учасник не несе. Пред`явлений рахунок учасника є і актом передання-приймання виконаних послуг за розрахунковий період.

Відповідно до п.п.5.4 Договорів водопостачання та водовідведення сторонами погоджено застосування наступних тарифів у спірний період: 2019 рік 16,20 грн водопостачання та 8,78 грн водовідведення; 2020 рік 22,79 грн водопостачання та 11,17 грн водовідведення; 2021 рік 25,36 грн водопостачання та 13,48 грн водовідведення; 2022 рік 26,52 грн водопостачання та 16,34 грн водовідведення; 2023 рік 26,52 грн водопостачання та 16,34 грн водовідведення.

Згідно з п.п.6.2.5, 6.2.6 Договорів водопостачання та водовідведення замовник зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги у строки, встановлені в п.п.4.2 відповідних договорів, приймати надані послуги згідно з п.п.11.3 Договорів та їх розділу 4. Наведеному обов`язку кореспондує встановлене в п.п.6.3.1 Договорів право учасника на своєчасне та в повному обсязі отримання плати за надані послуги від замовника.

У п.11.3.1 Договорів водопостачання та водовідведення визначено перелік приладів обліку води/стоків, які знаходяться на балансі замовника.

Відповідно до п.11.3.2 Договорів водопостачання та водовідведення зняття показників приладів обліку на об`єктах здійснюється не рідше одного разу на місяць представником замовника, представником учасника або представником учасника спільно з представником замовника. Замовник зобов`язується подавати учаснику дані показників приладів обліку до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо замовник не подав дані в зазначений строк, а учасник не зміг самостійно отримати покази приладів обліку, або замовник подав фіктивні дані, то учасник проводить нарахування та виставляє до оплати рахунок за споживання послуг такими методами: - за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці, згідно з п.5.24 Правил користування. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів; - згідно з п.5.3, 5.4 Правил користування. Метод нарахування визначається учасником.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договорів водопостачання та водовідведення позивачем у період із листопада 2019 року по квітень 2023 року (включно) надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 6 763 481,47 грн, що підтверджується виставленими до оплати рахунками-фактурами №023611/пд від 09.12.2019, №002000/пд від 10.01.2020, №004151/пд від 06.02.2020, №006272/пд від 05.03.2020, №008451/пд від 06.04.2020, №009932/пд від 08.05.2020, №011941/пд від 10.06.2020, №014056/пд від 06.07.2020, №016299/пд від 06.08.2020, №018528/пд від 08.09.2020, №020788/пд від 07.10.2020, №023069/пд від 06.11.2020, №025271/пд від 08.12.2020, №000034/пд від 11.01.2021, №004369/пд від 05.02.2021, №006675/пд від 09.03.2021, №008749/пд від 07.04.2021, №011028/пд від 11.05.2021, №013356/пд від 10.06.2021, №013491/пд від 06.07.2021, №015815/пд від 05.08.2021, №020451/пд від 21.09.2021, №022899/пд від 26.10.2021, №025207/пд від 15.11.2021, №027394/пд від 06.12.2021, №000025/пд від 04.01.2022, №002434/пд від 03.02.2022, №004827/пд від 03.03.2022, №007208/пд ві 05.04.2022, №009553/пд від 04.05.2022, №012002/пд від 03.06.2022, №014421/пд від 05.07.2022, №019367/пд від 09.08.2022, №019482/пд від 05.09.2022, №022082/пд від 05.10.2022, №024671/пд від 03.11.2022, №027286/пд від 06.12.2022, №000027/пд від 04.01.2023, №005138/пд від 07.02.2023, №007762/пд від 08.03.2023, №010422/пд від 06.04.2023, №013073/пд від 05.05.2023 та здійсненим позивачем в квітні 2023 року коригування на суму 1 376 800,32 грн на підставі рішення комісії позивача з розгляду заяв щодо проведення перерахунків від 28.04.2023 (витяг з протоколу №04/23).

У травні 2023 року КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево 1 389 958,41 грн, з яких: 376 778,17 грн заборгованості за період з листопада 2019 року по квітень 2023 року та 1 013 180,24 грн коригувань обсягу наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за об`єктом споживання м. Ужгород, вул. Сільвая в період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

В силу ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (п.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст.22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Як встановлено судом вище, сторони у п.п.4.1-4.3 Договорів водопостачання та водовідведення погодили, що оплата послуг, наданих позивачем, проводиться відповідачем за встановленими в п.5.4 Договорів тарифами за показниками приладів обліку, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого згідно з п.4.3 даного договору до оплати рахунку за фактично надані послуги. Пред`явлений позивачем рахунок є і актом передання-приймання виконаних послуг за розрахунковий період, підтверджує надання відповідних послуг відповідачу та слугує підставою для їх оплати.

Так, матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується неналежне виконання Квартирно-експлуатаційним відділом міста Мукачево своїх зобов`язань за Договорами водопостачання та водовідведення щодо повної оплати наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення в період з листопада 2019 року по квітень 2023 року на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, копії яких містяться у матеріалах справи, а відтак, з урахуванням сплати відповідачем у вказаний період 5 373 523,06 грн вартості послуг з водопостачання та водовідведення (6 750 323,38 грн оплати за розрахунком позовних вимог 1 376 800,32 грн коригування за рішенням комісії позивача з розгляду заяв щодо проведення перерахунків від 28.04.2023), - заборгованість відповідача за цей період становить 376 778,17 грн, що підтверджується й наданим КЕВ м. Мукачево Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2023 року.

З огляду на наведене, врахувавши, що відповідачем позовні вимоги в цій частині не заперечувалися, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в цій частині.

Вказана заборгованість не заперечується відповідачем і в апеляційній скарзі, разом з тим, останній зазначає, що така повністю сплачена відповідачем, та не повинна включатися до загальної суми боргу.

З приводу наведеного, колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції перевіряє правильність та законність рішення суду першої інстанції станом на час його прийняття, відтак, сплата боргу після прийняття рішення місцевим господарським судом не є підставою для скасування апеляційним судом правильного по суті рішення суду. Більше того, відповідачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували сплату ним вказаного боргу; долучений до апеляційної скарги реєстр документів (платіжне доручення вихідне) не є таким доказом.

Крім цього, як встановлено судом першої інстанції, зазначені в рахунках-фактурах нарахування здійснено позивачем на підставі наданих відповідачем показників води, які подавалися замовником на виконання умов п.11.2.1 Договорів водопостачання та водовідведення по всіх об`єктах споживання в період з листопада 2019 року по квітень 2023 року, а умовами п.4.3 Договорів водопостачання та водовідведення саме на відповідача покладено обов`язок з`явитися до позивача для отримання рахунку та останній не несе відповідальності за ймовірне неотримання замовником такого рахунку, який надсилається простою поштовою кореспонденцією.

Відтак, позивачем відповідно до рахунку №022899/пд від 26.10.2021 здійснено нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення в період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року за об`єктом по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород в розмірі 2 389 980,56 грн, який в подальшому був зкоригований на підставі рішення комісії позивача з розгляду заяв щодо проведення перерахунків від 28.04.2023 (витяг з протоколу №04/23) до суми донарахувань 1 013 180,24 грн.

Зміст рішення комісії позивача з розгляду заяв щодо проведення перерахунків від 28.04.2023 свідчить, що воно прийняте у зв`язку з виявленими 10.08.2021 в ході обстеження водомірного вузла обліку відповідача по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород (штаб) фактичних показників лічильника по даному вузлу обліку в розмірі 114 846 м.куб. та здійсненим, у зв`язку з наведеним, комісією позивача перерахунком, з урахуванням наявних станом на 08.12.2016 (дата повірки даного вузла обліку) показників (46 418 м.куб.) та переданих відповідачем в період з 08.12.2016 по 10.08.2021 по даному вузлу обліку показників (42 342 м.куб.).

З урахуванням викладеного, позивачем встановленого наявність у відповідача неоплаченого залишку за надані послуги водопостачання та водовідведення по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород, обсягом 26 086 м.куб. (114 846 м.куб. (показник станом на 10.08.2021) 46 418 м.куб. (показник станом на 08.12.2016) 42 342 м.куб. (передані відповідачем показники по даному об`єкту в період з 08.12.2016 по 10.08.2021)), у зв`язку з чим відповідно до встановленого Договорами про водопостачання та водовідведення тарифу станом на липень 2021 року (38,84 грн/м.куб.) донарахована вартість послуг по даному об`єкту становить 1 013 180,24 грн та, відповідно, скоректовано в сторону зменшення на 1 376 800,32 грн помилкові нарахування по об`єкту обліку відповідача по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород, які були пред`явлені до сплати рахунком №022899/пд від 26.10.2021 (2 389 980,56 грн).

Так, судом встановлено, що 08 грудня 2016 року на об`єкті споживання відповідача по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород проведено повірку вузла обліку лічильника води №03005208 (паспорт повірки №2102) від 08.12.2016 під час якого встановлено придатність даного лічильника до експлуатації та наявність показників даного вузла обліку на час повірки 46 418 м куб.

22 грудня 2016 року лічильник води №03005208 опломбовано позивачем, що підтверджується Актом обстеження водомірного вузла від 22.12.2016, який підписаний представниками сторін.

Разом з тим, сторонами не відображено ні в умовах Договорів про водопостачання та водовідведення, які укладалися з 2016 року по 2021 року, ні в бухгалтерських облікових документах (рахунках на оплату, які виставлялися в цей період учасником; письмових переліках показників води, які подавалися замовником по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород) факту зміни вузла обліку на об`єкті відповідача по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород, внаслідок чого у п.11.3.1 Договорів водопостачання та водовідведення, які укладалися сторонами до 2021 року по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород продовжував значитися попередньо встановлений на даному об`єкті лічильник №030050, останні відомі показники якого відповідно до рахунку-фактури №001884/пд від 12.01.2017 (за грудень 2016 року) становили 11 829 м куб. води.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються також долученими позивачем до додаткових пояснень від 06.02.2024 №251 копіями переліків показників води, які подавалися відповідачем позивачу по всіх об`єктах постачання за період з січня по листопад 2017 року, відповідно до яких замовник по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород зазначає номер попереднього лічильника 030050 з попереднім його показником на початок 2017 року 12 756 м куб. (перелік показників станом на 06.02.2017).

Також, з підписаних сторонами Актів обстеження водомірного вузла від 11.03.2020 та від 10.08.2021 по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород (штаб) вбачається некоректне зазначення номера вузла обліку 030050, водночас, відповідно до вказаних Актів станом на 11.03.2020 показник вузла обліку становив 90054 м куб., а на 10.08.2021 114 846 м куб.

Матеріали справи, при цьому, не містять доказів повірки чи встановлення на вузлі обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород з грудня 2016 року по серпень 2021 року іншого лічильника, а обставина придатності фактично встановленого 08.12.2016 на такому вузлі обліку лічильника води №03005208 жодна зі сторін під сумнів не ставить.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд погодився з доводами позивача, що обсяг фактично наданих відповідачу послуг водопостачання та водовідведення по об`єкту по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород за період з 08.12.2016 по 11.08.2021 становить 68 428 м куб. (114 846 м куб. (показник на 10.08.2021) 46 418 м.куб. (показник на 08.12.2016)), що з урахуванням поданих Квартирно-експлуатаційним відділом міста Мукачево за цей період показників обсягу споживання по вузлу обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород (42 342 м куб.) свідчить про наявність правових підстав для здійснення відповідачу донарахування вартості необлікованих об`ємів послуг водопостачання та водовідведення по такому вузлу обліку обсягом 26 086 м куб. (68 428 м куб. (обсяг фактичного споживання) 42 342 м куб. (подані відповідачем та враховані позивачем в рахунках показники)).

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що за встановлених у справі обставин, подання відповідачем показників лічильника по вузлі обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород в період з грудня 2016 року по серпень 2021 року відбувалося, вочевидь, без фактичного зняття таких показників, позаяк неможливою є ситуація, коли 08.12.2016 року показник лічильника №03005208 становить 46 418 м.куб. (паспорт повірки №2102), 22.12.2016 року 46 573 м.куб. (Акт обстеження від 22.12.2016), а відповідач згідно з переліком показників від 06.02.2017 подає показник води по даному об`єкту 13 682 м.куб. (з зазначенням попереднього показника 12 766 м.куб.), що наближено відповідає останньому відомому показнику попереднього лічильника №030050 (11 829 м.куб. (рахунок-фактура №001884/пд від 12.01.2017)).

Відтак, суд дійшов правильного висновку, що відповідачем у спірний період (08.12.2016-11.08.2021) подавалися показники вузла обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород, які не відповідали фактичному обсягу наданих послуг водопостачання та водовідведення по даному об`єкту, тобто з порушенням умов Договорів водопостачання та водовідведення, пунктами 11.2.1., 11.3.2. яких на замовника покладено обов`язок подання таких показників учаснику.

Також судом першої інстанції правомірно взято до уваги надану позивачем в клопотанні №528 від 19.03.2024 інформацію про тарифи водопостачання та водовідведення у 2016-2021 роках і здійснено арифметичний розрахунок вартості послуг водопостачання та водовідведення обсягом 26 086 м.куб. за період з 08.12.2016 по 11.08.2021, виходячи з розміру середньодобового споживання води в означений період (15,2817809 м.куб./добу 26 086 м.куб. без облікового споживання / 1707 діб в період з 08.12.2016 по 11.08.2021), встановивши, що донарахована вартість наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за об`єктом споживання: м. Ужгород, вул. Сільвая, у період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року становить 668 933,67 грн. Застосування позивачем при розрахунку вартості послуг водопостачання та водовідведення за період з 08.12.2016 по 11.08.2021, чинного у липні 2021 року тарифу (38,84 грн/м.куб.), є безпідставним.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надання доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №927/645/19).

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Разом з тим, слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем докази як у своїй сукупності так і кожен окремо є такими, що підтверджують заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за період з листопада 2019 року по квітень 2023 року в сумі 376 778,17 грн та заборгованість в сумі 668 933,67 грн коригувань обсягу наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за об`єктом споживання м. Ужгород, вул. Сільвая у період з 08.12.2016 року по 11.08.2021 року.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1 045 711,84 грн.

Щодо доводів апелянта про не коректне відображення в Договорах та рахунках позивача ідентифікуючих ознак вузла обліку по вул. Сільвая, 2 в м. Ужгород (номеру лічильника), колегія суддів такі відхиляє, оскільки такі правомірно спростовані місцевим господарським судом. Так, помилкове зазначення сторонами в бухгалтерських, облікових документах неправильного номеру вузла обліку (за відсутності доказів його непридатності) не спростовує факту надання позивачем відповідачу послуг водопостачання та водовідведення в зафіксованому таким лічильником об`ємі, а відповідно до умов укладених між сторонами Договорів водопостачання та водовідведення обов`язок з оплати замовником наданих учасником послуг пов`язується з їх фактичним наданням та зазначенням в рахунку на оплату, а не з номером зазначеного в договорі чи рахунку вузла обліку (лічильника).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Доводи скаржника є безпідставними та такі не спростовують висновків місцевого господарського суду.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року у справі №907/456/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево без задоволення.

Матеріали справи №907/456/23 повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 08 липня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.