Постанова

від 04.07.2024 по справі 910/1085/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. м.Київ Справа№ 910/1085/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 05.03.2024 (повний текст складено та підписано 07.03.2024)

у справі № 910/1085/24 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5"

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Київської міської ради (надалі - відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (надалі - відповідач-2), в якому просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.05.2023 №6398/6439 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на проси. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва";

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва", укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 526;

3) зобов`язати відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийнято, а договір укладено з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам держави та територіальної громади.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1085/24 зупинено провадження в справі №910/1085/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень в подібних правовідносинах по справі №925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду. Зобов`язано учасників справи повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження в даній справі. Нормативно в обгрунтування підстав для зупинення провадження у справі суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказав на приписи п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:

- Звертаючись до суду за даним позовом, прокурор вказує, що в цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, оскільки Держгеокадастр не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування;

- разом з тим, суд зазначає, що участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру");

- згідно з абзацами першим - третім частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу;

- водночас суд встановив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 передав справу №925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України;

- перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів;

- Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом;

- Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду;

- Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023, обґрунтованими, та ухвалою від 09.11.2023 прийняла до розгляду справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства "Інестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021;

- з наведеного, суд першої інстанції приходить до висновку про те, що правовідносини в справі №910/1085/24 та в справі № 925/1133/18 є подібними за суб`єктним складом учасників та наведеними прокурором підставами здійснення представницьких функцій, шляхом подання позовної заяви до господарського суду і самостійного представництва інтересів держави в суді;

- для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження в справі №910/1085/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Заступник керівника Київської міської прокуратури (15.03.2024 згідно фіскальної накладної на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив:

- скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1085/24;

- матеріали справи № 910/1085/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду м. Києва;

- судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь Київської міської обласної прокуратури.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права (ст. ст. 2, 5, 7, 228, 234, 236 Господарського процесуального кодексу України), ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України є підставами для її скасування та направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Короткий зміст відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" на апеляційну скаргу

02.05.2024 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду на підставі ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, в якому відповідач-2 заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, та вказує, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, оскільки з метою формування, дотримання єдиної правозастосовної практики, для забезпечення сталого розвитку права, а також те, що єдність судової практики є складовою принципу правової визначеності та фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя, в той час як застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування, обгрунтованим та правомірним є постановлення 05.03.2024 Господарським судом м. Києва ухвали про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень в подібних правовідносинах по справі №925/1133/18 Великою Палатою Верховного Суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1085/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1085/24.

04.04.2024 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/1085/24.

У зв`язку з вирішенням питання щодо апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1085/24, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1085/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024, справу № 910/1085/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

У відповідності до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи із зазначених правових норм, розгляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 справу № 910/1085/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В., відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1085/24 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024, закінчено проведення підготовчих дій, розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/1085/24 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 надіслана учасникам справи (прокурору, Київській міській раді) в їх електронні кабінети, про що складено відповідні довідки, а ТОВ «СВ-5» засобами поштового зв?язку згідно рекомендованого поштового повідомлення 0600262629993.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Київська міська рада відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк - не подала, проте, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України, в умовах існуючого воєнного стану.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Київської міської ради (надалі - відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (надалі - відповідач-2), в якому просив суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення відповідача-1 від 18.05.2023 №6398/6439 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на проси. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва";

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва", укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 526;

3) зобов`язати відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Позовні вимоги, мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийнято, а договір укладено з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам держави та територіальної громади.

Так, предметом даного позову є вимоги прокурора до відповідачів про:

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача-1 від 18.05.2023 №6398/6439 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на проси. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва", укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 526;

- зобов`язання відповідача-2 повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на просп. Свободи, 5-А у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.

Cуд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу встановив, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду і Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 передав справу №925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, і перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, є необхідність зупинення провадження в справі №910/1085/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до п. 12 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про зупинення провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувала ухвала підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. З ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» містить аналогічну норму - висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Однак, зупиняючи провадження у даній справі суд першої інстанції не врахував, що питання наявності в органів Держгеокадастру повноважень на захист інтересів держави у суді, як і можливість прокурора самостійно звернутись до суду з позовом на захист цих інтересів, вже було неодноразовим предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

Зокрема, у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від раніше висловлених нею правових висновків у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 і зауважила, що в межах спору про право користування земельною ділянкою, у якому територіальна громада є стороною спору, та коли рішення органу місцевого самоврядування оскаржується, органи Держгеокадастру не здійснюють передбачених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» повноважень щодо державного контролю (нагляду) за використанням та охороною земель.

Зважаючи на зазначені обставини, Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі дійшла висновку, що в таких правовідносинах Держгеокадастр не наділений законодавством повноваженнями на звернення в інтересах держави з позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Як наслідок, у зазначеній справі суд визнав, що прокурор має право звертатися до суду на захист інтересів держави як самостійний позивач відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (п.п. 73-114 постанови).

Крім того, можливість визначення прокурором органів Держгеокадастру позивачами у спорах про захист цивільних прав територіальної громади була предметом дослідження Верховного Суду також і після оприлюднення правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Зокрема, застосувавши вказаний правовий висновок, Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі № 447/827/21 зазначив, що Головне управління Держгеокадастру в Львівській області не є розпорядником спірною земельною ділянкою, а всі правомочності із земельною ділянкою може здійснювати Тростянецька сільська рада Стрийського району Львівської області, яка залучена відповідачем до участі у справі та допущенням порушень земельного законодавства з боку якої прокурор обґрунтовував позовні вимоги.

Також у постанові від 04.10.2022 у справі № 910/5210/20 Верховний Суд, аналізуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду з цього питання, зауважив, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

У той же час у справі № 910/5210/20 спір стосується права користування земельною ділянкою, в якому територіальна громада міста Києва є учасником цивільних відносин та стороною спору. Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов`язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - міськраду, замість якої й діє прокурор, а не в межах відносин, зазначених у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 у справі № 340/6113/21 за результатом аналізу повноважень органів Держгеокадастру та правових висновків Великої Палати Верховного Суду зазначив, що положеннями законодавства передбачено виключні випадки, за наявності яких посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів мають право звертатися до суду з позовом. При цьому, право на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про скасування його рішення, з огляду на його неправомірність, законодавством не передбачено.

Подібні висновки щодо застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у разі звернення з позовом на захист прав територіальної громади висловлено Верховним Судом у постанові від 01.09.2022 у справі №440/7210/21.

При цьому, в постанові від 27.03.2023 у справі № 460/307/22 Верховним Судом також зазначено, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. У цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що порушують інтереси держави, у даному випадку міська рада, набувають статусу відповідача.

Суб`єктом права власності на землю є й територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. При цьому, реалізуючи повноваження у сфері земельних відносин, органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти виключно в інтересах відповідної територіальної громади. Якщо ж дії (бездіяльність) або рішення органу місцевого самоврядування, вчинені (невчинені), прийняті, в тому числі, під час реалізації наявних у цього органу повноважень у сфері земельних відносин, порушують інтереси територіальної громади, їм суперечать або їх не враховують, то у такому випадку у прокурора виникають передбачені законом підстави для представництва цих інтересів у суді, оскільки ці інтереси збігаються з інтересами держави, а орган, який уповноважений їх захищати у суді в таких відносинах, відсутній.

Таким чином, з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, практику застосування Верховним Судом положень законодавства, що визначає повноваження органів Держгеокадастру, у сукупності з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», у разі необхідності оскарження рішень чи дій органів місцевого самоврядування, звернення з позовними вимогами речово-правового характеру на захист інтересів держави та прав територіальних громад у сфері розпорядження та користування землею органи Держгеокадастру не уповноважені на звернення до суду з відповідними позовами. Для того, щоб інтереси держави та права територіальних громад не залишились незахищеними від свавільної поведінки органів місцевого самоврядування, повноваження на звернення до суду в таких випадках належить прокурору як самостійному позивачу.

Водночас, можливість зупинення провадження у справі не повинна призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Зупинення провадження у справі як процесуальна дія суду у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим.

При цьому, розгляд Верховним Судом справи № 925/1133/18, до якої зупинено розгляд даної справи, триває з грудня 2020 року, а на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу передано у вересні 2023 року, що вже становить значний період часу та призводить до безпідставного затягування вказаної справи.

Разом з тим, зупинення провадження у справі за відсутності об`єктивної необхідності у ньому має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ч. 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Свропейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2020 у справі «Албул та інші проти України» (заяви № 18899/19 та № 49871/19) зазначив, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.

Надмірне затягування розгляду справи, несумісне з поняттям «розумний строк» судового розгляду.

Також, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що суд першої інстанції зупиняючи провадження у даній справі, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково зупинив провадження у справі з посиланням на п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції безпідставно зазначено і норму статті 227 Господарського процесуального кодексу України, як підставу для зупинення провадження у даній справі, якою суд керувався при її постановленні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи прокурора у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/1085/24 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про зупинеянн провадження у справі, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа підлягає передачі на розгляд суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/1085/24 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/1085/24 - скасувати.

3. Матеріали справи № 910/1085/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 910/1085/24 повернути до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко