Ухвала

від 10.07.2024 по справі 910/5858/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"10" липня 2024 р. Справа № 910/5858/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024, повний текст складено 28.05.2024, у справі №910/5858/23 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР"

про стягнення 1 629 641,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" (04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, буд. 16-А, код ЄДРПОУ 35007886) на користь Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна районна лікарня" Ушомирської сільської ради (11571, Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Ушомир, вул.Древлянська, будинок 12, код ЄДРПОУ 40475812): 157521,76 грн. заборгованості у розмірі 10% орендної плати; 3652,82 грн. пені; 2417,62 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд поновити ТОВ "ЛАЯН ВІННЕР" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 16.03.2024 по справі №910/5858/23. Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції. Рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 по справі №910/5858/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог. Ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Апеляційним господарським судом встановлено, що до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Апелянт оскаржує судове рішення в частині задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 161 174, 58 грн.

Відтак, апелянтом має бути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 626, 42 грн. ((161 174, 58 х 150%) х 150%)).

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з цим, оскільки скаржником апеляційну скаргу подано через електронний кабінет підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, розмір судового збору, який необхідно сплатити скаржнику за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 2 901, 14 грн. (3 626, 42 х 0, 8).

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, редакція зазначеної статті передбачає право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, а не лише з урахуванням майнового стану сторони.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Тобто, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою. Тобто, дана норма не стосується юридичних осіб.

При цьому слід зазначити, що за приписами норм вказаної статті відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, з огляду на що відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент подання апеляційної скарги та підтвердження цих обставин належними доказами.

При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду за захистом свого права потрібно з`ясувати, чи призводить вимога сплати судового збору за конкретних обставин справи до обмеження заявника на доступ до суду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 р. у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його фінансовий стан зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник отримає кошти на сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що у даному випадку відсутні умови, передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, подана апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/23 не відповідає вимогам статті 258 ГПК України, оскільки скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/2 без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведений недолік.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР" на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі №910/5858/2 - залишити без руху.

3. Скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме:

- подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 2 901, 14 грн.

4. У разі невиконання вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Копію ухвали направити апелянту - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАЯН ВІННЕР".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Розізнана І.В.